RFE/RL Russian

Значна кількість країн Європейського Союзу підтримує ідею раніше надати Україні частину коштів із кредиту на 90 мільярдів євро, виплати за яким розраховані на 2026–2027 роки. Про це після неформальної зустрічі міністрів оборони ЄС в Ірландії заявила міністерка оборони країни Гелен Макенті. Під час зустрічі український міністр оборони, який долучився до неї по відеозв’язку, представив партнерам актуальні фінансові потреби України. «З презентації міністра оборони було абсолютно зрозуміло, що є дефіцит, що є потреба. Я вважаю, що значна кількість держав-членів підтримала це прохання», – сказала Макенті, не уточнивши про яку кількість країн йдеться. Йдеться про можливість перенести на 2026 рік частину фінансування, яке в межах кредиту ЄС передбачене для України на 2027-й. Водночас жодного рішення під час зустрічі не ухвалювали, оскільки вона мала неформальний характер і це питання належить до компетенції радше держав та інституцій ЄС, зауважила Макенті. «Це, очевидно, виходить за межі сьогоднішньої зустрічі, але я думаю, що ми повинні, наскільки це можливо, виступати за те, щоб ці кошти були надані раніше», – сказала вона. Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас також наголосила, що питання авансування допомоги залежить насамперед від країн-членів. «Коли ми говоримо про авансування, то йдеться про те, щоб попросити держави-члени перенести наперед ті внески, які вони планували зробити в майбутньому, тому що Україні це потрібно зараз», – заявила Каллас. За її словами, щодо кредиту на 90 мільярдів євро вже діють погоджені механізми та рішення, а частину коштів Україна вже отримала. Водночас Каллас окремо підкреслила, що заклик надати більше фінансування раніше був адресований передусім державам-членам. Раніше Україна заявила про намір просити партнерів перенести на поточний рік частину близько 45 мільярдів євро, запланованих до виплати у 2027 році, через значні потреби у фінансуванні оборони. Водночас офіційного запиту про це від України до Єврокомісії поки не надходило. Читайте також: Прем’єр: Україна може опинитися під «суттєвим фінансовим ризиком», якщо не виконає своїх зобов’язань 24 серпня президент України Володимир Зеленський заявив про дефіцит бюджету цього року на 27 мільярдів доларів і назвав два можливі способи його покриття: використання заморожених російських активів або отримання вже у 2026 році частини коштів із кредиту ЄС, запланованих на 2027-й. Кредит ЄС на 90 мільярдів євро розрахований на 2026–2027 роки. За початковими розрахунками Брюсселя, він має покрити приблизно дві третини бюджетних і фінансових потреб України протягом цих двох років, а решту ЄС закликає профінансувати партнерів. Раніше співрозмовник Радіо Свобода серед посадовців ЄС пояснював, що авансування виплат може лише перенести проблему на наступний рік: на 2027-й для України передбачено 45 мільярдів євро, і якщо частину цієї суми використати раніше, дефіцит фінансування виникне вже тоді. Дискусії в ЄС щодо підтримки України: подробиці У Єврокомісії скептичні щодо виплати Україні авансом частини кредиту на 90 мільярдів євро

RFE/RL Russian

У серпні Росія атакувала Україну понад 2800 реактивними дронами, заявив керівник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат. «Ворог наростив їх (реактивних дронів – ред.) застосування у липні вп’ятеро більше , ніж в попередні місяці. Така ж тенденція продовжилась зараз і в серпні. У серпні було застосовано понад 2800 реактивних БпЛА», – розповів він в ефірі телемарафону. Ігнат зауважив, що відсоток збиття реактивних дронів менший, ніж звичайних – близько 60%. «Але відсоток дронів, які летять із двигунами внутрішнього згоряння, мається на увазі класичні «Шахеди», «Гербери», «Пародії», то там відсоток збиття залишається стабільно високим, бо є протидія..Це 90-95%, – додав представник Повітряних сил ЗСУ. Росія посилила свої дронові атаки на Київ та область - протягом останніх днів тривалість повітряних тривог зросла. «Реактивні «шахеди» – велика проблема». Чому Україна недооцінила нову загрозу і який захист Президент України Володимир Зеленський 30 серпня заявив, що зараз тактика РФ – виснеження українців. За його словами, за останні чотири дні сили РФ атакували майже 1500 дронами усіх типів, більше половини з них (близько 800) – реактивні. Президент зазначив, що найбільш непросте завдання – збивати саме реактивні дрони, зараз переважно це робить бойова авіація. Читайте також – Хмара: триває пошук протидії реактивним «Шахедам», є кілька потенційних перехоплювачів Раніше радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов повідомив, що кількість реактивних «Шахедів», якими Росія атакує Україну, за місяць зросла на близько 66% – із приблизно 1500 у липні до понад 2500 у серпні. Аналітики американського Інституту вивчння війни (ISW) в останньому звіті за 29 серпня зазначають, що російські війська завдали тривалої комбінованої серії ударів безпілотниками та ракетами по Україні, головним чином по місту Київ та області, яка тривала понад 28 годин, з метою максимізації шкоди для цивільного населення та порушення щоденних цивільних функцій 28 та 29 серпня.

RFE/RL Russian ▶ Clip

Із 700 тисяч людей у Запоріжжі 200 тисяч – це переселенці, заявив очільник ОВА

RFE/RL Russian

На території міста Запоріжжя нині перебуває приблизно 700 тисяч людей, повідомив очільник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров в інтерв’ю проєкту Радіо Свобода Донбас Реалії . «І тенденції щодо виїзду я не бачу. Її немає. Також ми маємо розуміти, що велика кількість переселенців із прифронтових територій приїжджає до Запоріжжя», – сказав він. За словами Федорова, із 700 тисяч людей на території міста Запоріжжя 200 тисяч – це переселенці з окупованого Криму, Херсонської, Запорізької, Донецької, Луганської областей. «Сіра зона збільшується». Іван Федоров про Запоріжжя, фронт і тривоги 20 годин на добу «Щодо їхньої підтримки, то, звичайно, є місця тимчасового проживання, яких потрібно більше. Є пріоритетні програми з працевлаштування. Є сьогодні дефіцит кадрів у багатьох напрямках. Є велика кількість міжнародних організацій, які надають допомогу. Але наша сьогоднішня мета – зробити так, щоб вони тут могли також перебувати безпечно», – додав очільник Запорізької ОВА. Нині від Запоріжжя до лінії фронту – 25-30 кілометрів. Місцева влада повідомляє про щоденні російські атаки міста авіабомбами, «шахедами», а віднедавна сюди почали залітати і FPV-дрони . В інтерв’ю Радіо Свобода Іван Федоров заявив, що жителі Запоріжжя живуть у режимі «20 годин на добу повітряна тривога».

RFE/RL Russian

Російські війська завдали удару по Дніпру, поранені дві людини, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. За його даними, поранені жінки 58 та 63 років – вони перебувають в лікарні. Ганжа повідомив, що також внаслідок атаки РФ виникла пожежа на підприємстві переробної промисловості, пошкоджені кілька приватних будинків. За даними ОВА, сили РФ протягом дня понад 50 разів атакували безпілотниками, артилерією та авіабомбами 5 районів області – Дніпровський, Нікопольський, Криворізький, Синельниківський та Павлоградський. Загалом постраждали п’ятеро людей. Окрім Дніпра, ще троє людей потсралаом через атаки РФ у Нікопольському районі – у важкому стані госпіталізували 80-річного чоловіка, у стані середньої тяжкості до лікарні доправили 70-річну жінку, 48-річний чоловік лікуватиметься амбулаторно. «Сіра зона збільшується». Іван Федоров про Запоріжжя, фронт і тривоги 20 годин на добу Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій. Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Війна Росії проти України. Всі новини на цей час

RFE/RL Russian

Євросоюзу поки що не вдалося домовитися про передачу Україні додаткових ракет-перехоплювачів для систем Patriot із запасів європейських країн. Про це після неформальної зустрічі міністрів закордонних справ і оборони в Ірландії заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, передає кореспондентка Радіо Свобода. На запитання журналіста про те, чи вдалося отримати тверді зобов’язання, зокрема від Греції або Іспанії, передати Україні ракети-перехоплювачі з їхніх запасів, Каллас відповіла негативно. «Ні, сьогодні ми не отримали жодних конкретних рішень. Але були заклики і розмови щодо цих ракет, і вони продовжаться. На жаль, сьогодні конкретного успіху в цьому питанні немає», – сказала Каллас. Дискусії в ЄС щодо підтримки України: подробиці Перед початком зустрічі очільниця дипломатії ЄС заявляла, що Україні критично бракує ракет-перехоплювачів, тоді як у деяких європейських країн є ракети, термін придатності яких незабаром спливає. «Було б дуже добре, якби їх передали Україні, щоб вона могла використати їх для захисту своїх людей», – наголошувала топдипломатка ЄС. Провідні західні медіа напередодні називали серед таких країн Грецію й Іспанію, які мають у запасах ракети PAC-2. Євросоюз намагався переконати їх передати ці перехоплювачі Україні. Ліцензія на виробництво ракет для Patriot. Які шанси, що Україна її отримає Пошуки ракет ведуться і за межами Євросоюзу. Каллас раніше підтвердила, що Брюссель звертається до третіх країн, а джерела Радіо Свобода в дипломатичних колах ЄС повідомляли, що йдеться передусім про Південну Корею і Японію. Потреба України в ракетах для Patriot посилилася на тлі інтенсивних російських ударів , зокрема з використанням балістичних ракет. За даними Каллас, а також місії ООН , липень і серпень стали найбільш смертоносними місяцями для цивільного населення України за час повномасштабного вторгнення Росії. Системи Patriot залишаються ключовим елементом української протиракетної оборони, зокрема для перехоплення російських балістичних. Атака 1 вересня: Росія «цілеспрямовано б’є по цивільних об’єктах та житлових будинках» (фоторепортаж) Пошкоджений російською атакою п’ятиповерховий житловий будинок у Борисполі. Київська область, 1 вересня 2026 року Росія «цілеспрямовано б’є по цивільних об’єктах та житлових будинках», наголосив очільник Київської ОВА Ткаченко Із пошкодженого внаслідок російського обстрілу будинку евакуювали 48 людей. За даними ОВА, 13 людей постраждали, серед них дитина. Кількість загиблих через удар по Борисполю зросла до чотирьох, повідомив Тимур Ткаченко, голова обласної військової адміністрації. Київська область, 1 вересня 2026 року Вирва й розкидані речі біля житлового будинку у Борисполі. Цією лялькою ще недавно бавилася дитина. Київська область, 1 вересня 2026 року Жінка фотографує вирву біля пошкодженої російським обстрілом багатоповерхівки у Борисполі, Київська область, 1 вересня 2026 року Жінка тримає на руках песика посеред понівеченого російським ударом подвір'я багатоповерхового житлового будинку у Борисполі. Київська область, 1 вересня 2026 року Страшно на це дивитися... Реакція жінок на те, що побачили після російського обстрілу Борисполя, Київська область, 1 вересня 2026 року Жителі понівеченого російським ударом будинку в Борисполі намагаються знайти якісь свої речі, що були викинуті вибуховою хвилею з квартир. Київська область, 1 вересня 2026 року Ще вчора ввечері помешкання цих людей було цілим.Бориспіль, Київська область, 1 вересня 2026 року Літні люди намагаються вийти з пошкодженого російським обстрілом будинку у Борисполі, Київська область, 1 вересня 2026 року Вибуховою хвилею в будинку вибило шибки та знищило балкони. Бориспіль, Київська область, 1 вересня 2026 року Рятувальники ДСНС працюють на місці російського удару у Борисполі, Київська область, 1 вересня 2026 року Житловий комплекс у Подільському районі Києва, куди влучив російський «шахед». 1 вересня 2026 року Слідчі досліджують двигун від російського «шахеда», який влучив у житловий комплекс у Подільському районі Києва. Подільський район, Київ, 1 вересня 2026 року Міська влада повідомила про трьох постраждалих у Подільському районі Києва У їхній будинок влучив російський «шахед». Подільський район, Київ, 1 вересня 2026 року Речник столичного ДСНС на місці російського удару сказав кореспонденту Радіо Свобода, що, попередньо, інформації про загиблих немає, – але рятувальники ще розбирають завали. Подільський район, Київ, 1 вересня 2026 року

RFE/RL Russian

Поліція провела експертизу речовин, які виявила в автомобілі екскомандира батальйону 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» Олександра Ширшина. Про це повідомив в ексклюзивному коментарі Радіо Свобода перший заступник начальника ГУНП в Харківській області, начальник слідчого підрозділу Андрій Шарнін. «Речовину вилучено, по ній призначено низку судових експертиз. Наразі ми вже можемо сказати, що з машини було вилучено канабіс та психотропний засіб альфа-PVP. Вже проведена експертиза. Ми встановили, що це є наркотичними засобами. Наразі нами приймаються всі заходи для встановлення походження цих речовин», – заявив головний слідчий Харківщини. За його словами, Ширшин одразу повідомив, що ці речовини йому не належать і він не знає, як вони потрапили в його автомобіль. «На місці Ширшин повідомив, що в нього є конфлікт з іншими військовослужбовцями. І це може бути як помста, що в нього виявили ці речовини в машині. Тому поліція не робить ніяких передчасних висновків. Ми в повному обсязі проводимо досудове розслідування, комплекс слідчих дій та оперативно-розшукових заходів згідно з фактом виявлення цих речовин», – наголосив слідчий. Він зазначив, що співробітники оперативної служби Нацполіції отримали інформацію про наркотичні засоби, які мають перевозитися у визначеному автомобілі, від працівників Військової служби правопорядку. «Ми маємо на меті перевірити і першоджерело цієї інформації, яку ми отримали від ВСП. Звідки ця інформація з’явилась? Ми відреагували на цю інформацію, як повинна реагувати поліція при повідомленні про правопорушення. Будь-який наркотик, який потрапляє на територію військової частини, – це фактично та ж диверсія. Не можна допускати, коли люди мають зброю при собі, щоб хтось там вживав наркотичні засоби, бо наслідки можуть бути непередбачуваними», – пояснив Шарнін. Головний слідчий Харківщини додав, що поліція проводить слідчі дії і працює, зокрема і з Військовою службою правопорядку, яка співпрацює зі слідством. «Ще триває низка досудових експертиз, але цю інформацію я не можу розголошувати, бо вона є таємницею досудового розслідування. Тут я не можу вам надати коментар, який у нас підхід для встановлення істини по справі. Тому що це може завадити встановленню цієї самої істини», – зазначив Шарнін. За його словами, Олександр Ширшин не затриманий і перебуває у статусі свідка. «Ширшин з органами досудового слідства максимально відвертий. Він максимально сприяє проведенню досудового слідства. Він одразу пройшов освідування, висновок якого підтвердив, що він не вживав ніяких наркотичних засобів. Повідомлення йому про підозру або його затримання наразі взагалі не розглядається. Поки досудове слідство не встановить всі обставини цієї події, таких висновків робити не буде. До повідомлення людині про підозру вона може перебувати або в статусі свідка, або взагалі може не перебувати ні в якому статусі», – зазначив слідчий. Ширшин сьогодні також зазначив, що триває розслідування, «є проміжні гласні та негласні результати і припущення». «Загально комунікації посадовців звучать типу: обʼєктивно розберемось, винних покараємо! Враховуючи мою взаємодію з державою за останні роки, довіри точно немає, тому повірю, коли побачу. На фоні цих подій хочу заявити: я не хочу «порішати» питання, закрити справу вибаченнями чи без них, або створити черговий «вісяк». Мені важлива справедливість. Ця справа носить чиєсь прізвище. Може не одне», – написав він у фейсбуці. 28 серпня екскомандир батальйону 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» Олександр Ширшин заявив, що йому підкинули наркотики. У коментарі Радіо Свобода екскомандир батальйону «Маґура» розповів, що його 28 серпня в Харкові зупинили працівники поліції, коли він об’їжджав ДТП за участі поліцейського автомобіля. За словами Ширшина, під час розмови працівник поліції повідомив, що «у нього є відомості», що той «щось вживав». За словами військового, він погодився на проходження тесту на драгері й на поїздку у медзаклад для тесту на наркотичне або алкогольне сп’яніння. Згодом того ж дня виконувач обов’язків Національної поліції Максим Цуцкірідзе завявив, що правоохоронці перевіряють оперативні дані щодо наявності наркотичних речовин у затриманого військовослужбовця. «Загороджувальні загони» у 225-му ОШП? Нові факти та долі інших потерпілих У березні цього року Ширшин публічно заявив, що Генеральний штаб Збройних сил України намагався заднім числом звинуватити його в самовільному залишенні частини, коли він перебував на лікуванні. Генштаб публічно не коментував цю заяву. Командир батальйону 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» Олександр Ширшин повідомив про звільнення з посади в серпні 2025 року. Перед цим, у травні, Ширшин оприлюднив допис у соцмережах, в якому звинуватив командування в постановці безглуздих завдань і невиправданій втраті особового складу через це. Генеральний штаб ЗСУ згодом заявив про створення робочої групи для «всебічного вивчення обставин, викладених у публікації командира підрозділу 47-ї окремої механізованої бригади в соціальних мережах».

RFE/RL Russian

У Запоріжжі сховають під землю енергооб’єкти, ключові для міста, повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров. «Дві підстанції у нас будуть приховані під землю. Це – ключові підстанції для міста Запоріжжя. Наземні шелтери можуть захистити від «Шахеда». Але очевидно, що ворог, якщо зрозуміє, що «шахедами» не зможе досягти результату, буде більш важкими засобами це робити», – сказав Федоров. «Сіра зона збільшується». Іван Федоров про Запоріжжя, фронт і тривоги 20 годин на добу «Наша мета – все ж таки сховати під землю наші трансформатори для того, щоб зробити їх менш вразливими», – додав він, зазначивши, що це – перший такий досвід в Україні, і його імплементацію закінчать у жовтні. Щодо підготовки до зими, то очільник ОВА зазначив, що область підготувалася до неї «на міцну четвірку». «Звичайно, маємо розуміти, що ворог також вдосконалив свої засоби і може використовувати нові засоби для того, щоб атакувати нас. Будемо дивитися, але ми точно готові до цієї зими краще, ніж до минулої», – сказав він. Читайте також: По яких об'єктах України Росія битиме восени та взимку – прогноз французького OSINT-аналітика Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах. Шмигаль повідомив, що Україна накопичила достатньо газу для «базового» зимового сценарію Ігнат: у липні Росія випустила по Україні вп’ятеро більше реактивних БпЛА, ніж у червні

RFE/RL Russian

Прем’єр-міністр Сергій Корецький попередив, що Україна може опинитися під «суттєвим фінансовим ризиком». Під час виступу у Верховній Раді він заявив, що Україна не повністю виконала свої зобов’язань перед міжнародними партнерами, що створює ризик недоотримання фінансування. «Без вирішення цих питань дефіциту держава може опинитися під суттєвим фінансовим ризиком. Це питання забезпечення Сил оборони, фінансування соціальної сфери, виплати заробітних плат. Але, безумовно, головним і найважливішим пріоритетом є повна, необхідна і достатня підтримка Сил оборони. І ми з вами маємо зробити спільно все, щоб не допустити розгортання подальшої цієї проблеми», – сказав він, звертаючись до народних депутатів. Україна може недоотримати значну частину з 29,5 млрд доларів від міжнародних партнерів, якщо не буде спільної результативної роботи парламенту та уряду. Прем'єр зазначив, що задля отримання цих коштів, потрібно ухвалити 44 урядові рішення та 26 законів, які вже внесені у Верховну Раду та 17 законопроєктів, які мають бути внесені якнайшвидше. «Що ми маємо зробити конкретно? 44 рішення уряд має ухвалити – постанови, накази, інші зобов’язання. Зробимо їх до першого листопада. Що стосується парламенту? 26 законопроєктів, які перебувають в парламенті. 12 підготовлені і вже в порядку денному. 14 з різних причин не включені до порядку денного. Я дуже прошу підтримати ці законопроєкти, які вже є в порядку денному…Для справедливості мушу визнати: в рамках аудиту ми побачили, що уряд також не в повній мірі виконав своє домашнє завдання щодо внесення 17 законопроєктів, і ми їх будемо вносити найближчим часом», – додав він. За даними Мінфіну , близько 30% надходжень до держбюджету України – це надходження в рамках програм допомоги Євросоюзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ. Дискусії в ЄС щодо підтримки України: подробиці Рада знову не підтримала законопроєкт щодо податку на посилки до 150 євро

RFE/RL Russian

На Одеській ТЕЦ внаслідок російського удару пошкоджена частина обладнання, повідомив «Нафтогаз України». «Вчора ввечері Росія атакувала Одеську ТЕЦ «Групи «Нафтогаз» ракетами і дронами. Частину основного і допоміжного обладнання пошкоджено, триває розбір завалів. Після цього буде проведена повна оцінка стану ТЕЦ і наслідків атаки», – йдеться в повідомленні. Вранці 1 вересня Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російські війська протягом ночі запустили по Україні ракети різних типів і 218 безпілотників, а основними напрямками удару були Одещина й Київщина. На Херсонській ТЕЦ знищене все генеруюче обладнання після атаки РФ – «Нафтогаз» Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. . Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення. Війна Росії проти України. Всі новини на цей час

RFE/RL Russian

Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас оголосила про створення нової Групи високого рівня з питань оборони, до якої увійдуть високопоставлені політичні та військові представники країн Євросоюзу, Великої Британії та України. «Наступного тижня я започаткую нову Групу високого рівня з питань оборони, що складатиметься з високопоставлених політичних та військових лідерів із кількох країн ЄС, а також із Великої Британії та України», – заявила Каллас під час підсумкової пресконференції щодо неформальної зустрічі міністрів оборони ЄС, яка відбулась 1 вересня в Ірландії. За її словами, попри рекордне зростання європейських витрат на оборону, самих лише фінансових вкладень недостатньо для зміцнення обороноздатності Європи. «Європа інвестує в оборону більше, ніж будь-коли раніше, але самі лише витрати автоматично не гарантують успіху. Ми досі не були достатньо швидкими у заповненні прогалин у звичайних оборонних спроможностях Європи в межах НАТО, які ми визначили», – сказала Каллас. Нова група, за її словами, має об’єднати провідних фахівців у сфері безпеки й оборони для пошуку «нестандартних рішень», які дозволять європейським державам швидше усувати наявні прогалини та ефективніше реагувати на безпекові загрози. Каллас наголосила, що це особливо важливо в умовах, коли «загроза безпеці в Європі стала набагато реальнішою». Результатом роботи групи має стати доповідь із конкретними рекомендаціями щодо зміцнення європейської оборони. Каллас не уточнила у своїй заяві, які саме країни ЄС будуть представлені в групі та хто конкретно увійде до її складу. За її словами, Україну включили до нової групи саме через її значний практичний досвід у сфері оборони. Завдання групи полягатиме не у визначенні вже відомих прогалин у військових спроможностях Європи в межах НАТО, а в пошуку способів закрити їх у найкоротші строки та максимально ефективно. Напрацьовані рекомендації мають допомогти як державам-членам, так і інституціям ЄС діяти швидше й досягати конкретних результатів у зміцненні оборонних спроможностей. Хто саме представлятиме Україну в новій оборонній групі, Каллас поки не уточнила. За її словами, повний склад групи оголосять наступного тижня під час окремого установчого заходу. Вона також зазначила, що до роботи прагнуть залучити фахівців поза межами традиційного інституційного середовища, зокрема врахувати ідеї, які надходять із приватного сектору. Британія надасть Україні технології виробництва Storm Shadow – Бернем

RFE/RL Russian

Верховна Рада не підтримала законорпроєкт №15460 щодо особливостей здійснення митних формальностей щодо товарів, які переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях. Цей документ підтримали 194 депутати за мінімально необхіних 226, але 244 парлемантарі проголосували за направлення законопроєкта на доопрацювання. Законопроєкт, серед іншого, пропонує визначити нарахування та сплати податку на додану вартість за операціями з дистанційного продажу товарів, визначити повноваження посадовців митних органів щодо здійснення митного контролю товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, які переміщуються (пересилаються) через кордон України у міжнародних поштових чи експрес-відправленнях. Рада не підтримала законопроєкт №15112-д щодо внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій електронної торгівлі податком на додану вартість. За схвалення законопроєкту №15112-д за основу проголосували 198 депутатів за необхідного мінімуму 226, проти – 3, утримались – 41 і не голосували 74. Також пропозиція повернути документ на доопрацювання суб'єкту права законодавчої ініціативи не отримала необхідної підтримки – за це проголосували 220 парламентарів. Як зазначається у пояснювальній записці, законопроєкт розроблено з метою приведення національного законодавства у відповідність до підходів, передбачених Директивою Ради ЄС 2006/112, відповідно до яких електронні інтерфейси у певних випадках можуть вважатися особами, що здійснюють постачання товарів для цілей оподаткування податком на додану вартість. За розрахунками Мінфіну, схвалення документа дозволить додатково залучити до держбюджету податкові надходження в сумі близько 10 млрд грн на рік. На сьогодні в Україні міжнародні поштові відправлення вартістю до 150 євро не оподатковуються ПДВ, проте уряд активно обговорює скасування цієї пільги. Як пояснив міністр фінансів України Сергій Марченко в інтерв'ю 24 Каналу, ці зміни покликані вирівняти правила оподаткування для всіх гравців на ринку України – і тих, хто виробляє товар в країні, і тих, хто імпортує. Оскільки, за його словами, поточна податкова пільга створює нерівні умови саме для українського виробника. Також Марченко заявляв, що масштаби міжнародної електронної торгівлі в Україні зросли в рази – за даними від Митниці, у 2025 році міжнародних поштових та експрес-відправлень надійшло на 167,3 мільярда гривень, 92,9 мільярда гривень або 55,5% вартості таких відправлень, не оподатковувалися через наявну пільгу – без сплати ПДВ для товарів до 150 євро.

RFE/RL Russian ▶ Clip

В ніч на 20 серпня Росія завдала масованого комбінованого удару по Україні, серед цілей – Київ. Внаслідок удару балістичними ракетами по Солом'янському району було влучання у житлові будинки. Загинули люди. Перші кадри із місця удару і перші емоції людей у відео Радіо Свобода.

RFE/RL Russian

1-2 вересня міністри закордонних справ ЄС збираються в Ірландії на традиційну неформальну зустріч Ради ЄС із закордонних справ, яка відкриває осінній політичний сезон. У брюссельських коридорах вона відома як «Гімніх» – назва на честь німецького замку, де понад 50 років тому відбулася перша така зустріч. Неформальний характер «Гімніху» означає, що жодних рішень там не ухвалюють, але він дає змогу проводити більш ґрунтовні дискусії без великої кількості помічників і чиновників, які зазвичай супроводжують міністрів на звичайних засіданнях Ради. Ця зустріч має визначити стратегію ЄС на Генеральній асамблеї ООН (ГА ООН) наприкінці вересня, а також на решту року. Як і в останні роки, підтримка України перебуває в центрі цієї стратегії. Якщо конкретніше – йдеться про те, як допомогти фінансувати країну, продовжувати запроваджувати санкції проти Росії та спонукати інші країни посилити підтримку Києва. Очевидці про масовану атаку РФ на Київ: перші кадри з місця удару (відео) Санкції Наразі санкції можуть виявитися найпростішим питанням для узгодження. Після труднощів з ухваленням 21-го пакета санкцій блоку в липні та численних винятків із різних запропонованих секторальних обмежень ЄС тепер змінить тактику. Новий план полягає в тому, щоб зосередитися на регулярному щомісячному оновленні персональних чорних списків. Потрапляння туди означає замороження активів і заборону на в’їзд до Євросоюзу. До списку, який зараз налічує понад 3 000 імен, у жовтні можуть додати ще близько 1 600, оскільки дипломатична служба ЄС – Європейська служба зовнішніх справ (ЄСЗС) – розсилає пропозиції щодо нових включень. Очікується, що більшість цих включень до санкційних списків буде погоджено швидко, оскільки переважно йдеться не про широко відомі імена, а про чиновників і бізнесменів, пов’язаних з оборонними секторами Росії та союзних Москві країн. Чим посилити ППО України? Далі постає питання залучення інших країн, що не входять до ЄС, на підтримку України. Показово, що на зустрічі також присутні міністри закордонних справ Канади, Ісландії, Швейцарії, Норвегії та Великої Британії , які не є членами ЄС. Європейська сторона закликатиме їх збільшити фінансування України та допомогти посилити українську протиповітряну оборону на тлі безперервних російських атак. Водночас дипломати ЄС, які говорили на умовах анонімності, вважають, що зараз найкращим шансом швидко отримати ракети-перехоплювачі для Києва було б, якби активніше долучилися Японія, Південна Корея і, можливо, Саудівська Аравія. ЄС також сподівається на допомогу своїх найближчих союзників напередодні Генасамблеї ООН у питанні ситуації в Чорному морі. На тлі того, як Росія атакує українські судна, а Київ відповідає ударами по розташованих неподалік російських зернових експортних терміналах, країни, що розвиваються, дедалі більше непокояться через можливе стрімке зростання цін на продовольство – подібне до того, яке спостерігали 2022 року після початку повномасштабного вторгнення. Вантажне судно залишає порт у Чорному морі. Одеса, 26 березня 2025 року Тут Брюссель та його партнери сподіваються домогтися певної домовленості про припинення вогню – принаймні щодо перевезення зерна Чорним морем. Російська масована атака балістикою та дронами 1 вересня: наслідки Фінансова підтримка України Більшість переговорів буде зосереджена на необхідності подальшого фінансування України. Це відбувається після того, як Україна оцінила дефіцит коштів, необхідних для виплат персоналу, соціальної підтримки та закупівлі озброєнь, у 23 мільярди євро. Ця сума також включає близько 6 мільярдів євро авансових платежів за постачання, заплановані на початок 2027 року. Наприкінці 2025 року ЄС погодив для України кредит у розмірі 90 мільярдів євро , який мав покрити значну частину потреб Києва як цього, так і наступного року, однак тепер зрозуміло, що цього буде недостатньо. Україна запитала, чи можна було б отримати більшу частину цієї суми раніше, а не ділити її навпіл – 45 мільярдів у 2026 році і стільки ж у 2027-му. Наразі посадовці ЄС вивчають, наскільки це можливо. Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у Києві, 15 липня 2026 року Напередодні «Гімніху» чотири країни – Нідерланди, Польща, Іспанія та Швеція, що представляють північ, південь, схід і захід ЄС, – надіслали Єврокомісії лист із закликом знову розглянути можливість використання 210 мільярдів євро заморожених російських активів у ЄС. У тексті листа, з яким ознайомилося Радіо Свобода, йдеться, що «немає жодних ознак того, що Росія готова припинити агресію», а також що «Україна потребує більшої фінансової підтримки як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі». Використання російських заморожених активів Ідея використання російських державних активів, більшість із яких зберігається в Euroclear, була головною ідеєю минулої осені, хоча зрештою її відхилили — зокрема через позицію Бельгії, де розташована Euroclear. Позиція Брюсселя не змінилася: дипломати країни спочатку передали лист чотирьох держав ЗМІ, намагаючись таким чином мобілізувати опозицію до цієї ідеї. Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер прибуває на саміт ЄС у Брюсселі 18 грудня 2025 року То навіщо знову до неї повертатися? Цього разу Euroclear може бути більш схильною до змін, оскільки компанія зазнала значних репутаційних втрат через те, що просто продовжує утримувати ці активи на тлі російських атак на цивільне населення України. Є також політичний аргумент: питання заморожених активів – це те, що справді має значення для Росії, адже Москва неодноразово порушувала його у контактах зі Сполученими Штатами, коли Вашингтон намагався врегулювати конфлікт. Іншими словами, у Брюсселі вважають, що це карта, яку можна розіграти, щоб повернути Росію за стіл переговорів. Але здебільшого йдеться про переговори щодо наступного довгострокового бюджету ЄС на 2028-2034 роки, консенсусу щодо якого країни ЄС сподіваються досягти до кінця цього року. У початковій пропозиції близько 100 мільярдів євро передбачалося виділити Україні. Президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прибувають на неформальну зустріч лідерів держав ЄС у Бельгії, 12 лютого 2026 року Але тут є три проблеми. Перша полягає в тому, що ці гроші стануть доступними лише у 2028 році. Тож якщо наступного року Києву бракуватиме коштів, знадобиться якесь тимчасове рішення для покриття дефіциту. Друга проблема – нагальна потреба домовитися про наступний довгостроковий бюджет ЄС до наступного року, коли в кількох ключових європейських країнах, зокрема Франції, Італії та Польщі, відбудуться вибори. Вони можуть привести до влади популістські уряди, які можуть бути не надто прихильними ані до Києва, ані до збільшення видатків ЄС загалом. І нарешті, третя проблема. Бюджет ЄС, який, імовірно, становитиме близько 1 трильйона євро, значною мірою формується з внесків держав-членів відповідно до їхнього валового національного доходу (ВНД). Оскільки кошти потрібні на безліч напрямів – європейську оборону, сільське господарство, підтримку нових технологічних інновацій, – виникає аргумент: чому б не використати інше джерело коштів, наприклад російські активи, щоб профінансувати принаймні ту частину бюджету, яка стосується України? Попередження Реткліффа Москві: що відомо через тиждень – за словами колишніх співробітників ЦРУ Ліцензія на виробництво ракет для Patriot. Які шанси, що Україна її отримає В ЄС можуть знову обговорити передачу заморожених активів РФ Україні – джерела

RFE/RL Russian

Через російські атаки у Запорізькому районі загинули дві людини, одна – поранена, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров. За його словами, російський дрон атакував цивільний автомобіль у Кушугумі – внаслідок удару автівка знищена, загинули двоє людей – 73-річний чоловік та 47-річна жінка. Також поранень зазнав 38-річний житель Кушугума. Раніше Федоров повідомив, що сили РФ атакували авто волонтерів, що проводили евакуацію із Новотроїцького – поранені двоє людей, автівка пошкоджена. Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій. Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Війна Росії проти України. Всі новини на цей час

RFE/RL Russian

Артем Романюков став тимчасово виконуючим обов’язки керівника Агенції оборонних закупівель ДОТ, повідомила пресслужба Міністерства оборони. «Романюков має багаторічний досвід роботи в Prozorro. Був заступником міністра з питань стратегічних галузей промисловості. У Міноборони працював над конкурентними процедурами закупівель та їх переведенням в електронну систему. За його участі також запускалися Резерв+, Армія+, електронний рапорт і військово-обліковий документ», – йдеться у повідомленні міністерства. У Міноборони зазначають, що серед ключових завдань нового керівника – продовжити переведення оборонних закупівель на тендери, цифровізувати процеси, посилити антикорупційну роботу. Напередодні Наглядова рада АОЗ розпочала процес відбору постійного керівника АОЗ, який планують завершити до кінця 2026 року – для професійного пошуку та оцінки кандидатів Агенція готує закупівлю послуг рекрутингової компанії. На період проведення конкурсного відбору Наглядова рада одноголосно ухвалила рішення призначити Артема Романюкова – директора з розвитку АОЗ – тимчасово виконувати обов’язки керівника Агенції. Один з членів Наглядової ради АОЗ Тарас Чмут зауважив , що Артем Романюков – офіцер Збройних Сил України, учасник бойових дій, проходив службу в бригаді «Чорний ліс» – підхопить управління Агенцією у складний період завершення фінансового року. Артем Романюков має досвід у сфері оборонних закупівель та державного управління, раніше він очолював департамент політики закупівель Міністерства оборони України та обіймав посаду заступника міністра стратегічних галузей промисловості України. Новітній український дрон «Булава»: чи може middle strike переломити хід війни – та що для цього потрібно Його попередник, Арсен Жумаділов, 20 серпня заявив, що подав заяву на звільнення, а 31 серпня – його останній робочий день на посаді директора АОЗ. «Коли в серпні 2023 року тодішнім міністром був підписаний наказ про моє призначення, я визначив для себе часовий горизонт – три роки. Спочатку ми створили Державний оператор тилу. Потім підходи та інструменти, які показали результат у ДОТ, перенесли в Агенцію оборонних закупівель. Згодом інтегрували дві інституції в єдину систему забезпечення війська», – відзвітував він у соцмережах. За його словами, від ручного управління вдалося перейти до стандартизованих процесів, програмного менеджменту, системної роботи з ринком, ризик-менеджменту, комплаєнсу та внутрішнього контролю. «Оборонні закупівлі перестали бути «закритим клубом». Кількість постачальників у нелетальних закупівлях зросла в 2 рази. Кількість верифікованих постачальників за летальною номенклатурою більше 2 000 компаній, як вітчизняних, так і закордонних. У 2025 році вперше запустили тендерні закупівлі озброєння та військової техніки як базову закупівельну практику. Виробники почали конкурувати не доступом до «потреби», а відповідністю вимогам війська та ціною», – заявив він. Агенцію оборонних закупівель Міноборони запустили влітку 2022 року. Агенція забезпечує боєприпаси, БПЛА, техніку, їжу, одяг та пально-мастильні матеріали для потреб ЗСУ.

RFE/RL Russian

Президент Ірану Масуд Пезешкіан заявив, що Тегеран «негайно діятиме аналогічно», якщо США повернуться до виконання своїх зобов’язань за Меморандумом про взаєморозуміння (MOU). Виступаючи на саміті Шанхайської організації співпраці в Бішкеку, Пезешкіан звинуватив Вашингтон у порушенні зобов’язань за цією угодою. «Але я чітко заявляю: якщо США повернуться до виконання своїх зобов’язань за згаданим меморандумом про взаєморозуміння, Ісламська Республіка Іран негайно у відповідь діятиме аналогічно», – сказав Пезешкіан, якого цитують іранські державні ЗМІ. Заява Пезешкіана пролунала після того, як на початку цього місяця Вища рада національної безпеки Ірану висунула шість умов для відкриття Ормузької протоки. Ці умови, оголошені секретарем ради Мохаммадом Бакером Золкадром, включають припинення війни та атак на Іран і його регіональних союзників, зняття військово-морської блокади з боку США та виведення американських військ з околиць Ірану, повну компенсацію за військові збитки, скасування санкцій та безумовне розморожування іранських активів. Ці заяви також пролунали на тлі поновлення військової напруженості між Іраном та Сполученими Штатами. 30 серпня американські війська завдали удару по двох іранських ракетних установках на острові Ларак у Ормузькій протоці, після чого Іран випустив ракети по американських військах у Йорданії. Меморандум про взаєморозуміння, підписаний 18 червня президентом США Дональдом Трампом і Пезешкіаном за посередництва Пакистану, передбачав негайне й остаточне припинення військових операцій та встановлював рамки для подальших переговорів. Він також містив положення щодо відкриття Ормузської протоки, санкцій, іранських активів та американських військових сил у регіоні. Трамп пообіцяв Ірану «ізоляцію безпрецедентного масштабу»

RFE/RL Russian

Андрій Вовк В останні дні серпня Росія змінила тактику повітряних атак на Київ та область і застосовувала десятки реактивних дронів-камікадзе вдень і вночі. Радіо Свобода зібрало дані про кількість та загальний час повітряних тривог у Києві наприкінці серпня. 27 серпня загальний час повітряної тривоги у Києві сягнув 14 годин 32 хвилини, її оголошували 13 разів. За пʼять останніх діб серпня столиця провела у повітряній тривозі понад 52 години. Президент України Володимир Зеленський 30 серпня заявив, що зараз тактика РФ – виснаження українців. Президент зазначив, що найбільш непросте завдання – збивати саме реактивні дрони, зараз переважно це робить бойова авіація. Раніше радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов повідомив, що кількість реактивних «Шахедів», якими Росія атакує Україну, за місяць зросла на близько 66% – із приблизно 1500 у липні до понад 2500 у серпні. Аналітики американського Інституту вивчння війни (ISW) у звіті за 29 серпня зазначали, що російські війська завдали тривалої комбінованої серії ударів безпілотниками і ракетами по Україні, головним чином по місту Київ та області, яка тривала понад 28 годин, з метою максимізації шкоди для цивільного населення і порушення щоденних цивільних функцій 28 і 29 серпня.

RFE/RL Russian

Польща видала дозвіл українській експедиції проводити пошукові роботи на території села Ласків Люблінського воєводства – у місці ймовірного поховання цивільних українських жителів у роки Другої світової війни. Документ українська сторона отримала лише сьогодні і про деталі ще невідомо, розповів Радіо Свобода керівник Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров. Проводитиме пошукові роботи Меморіально-пошуковий центр «Доля» на замовлення Українського інституту національної пам’яті. За словами заступника міністра культури Івана Вербицького, те що Україна отримала дозвіл є результатом домовленостей українсько-польської робочої групи з питань гідних поховань, що діє з ініціативи міністерств культури обох країн. Трагедія в селі Ласків на Холмщині (тепер Люблінське воєводство, Польща) сталася 10 березня 1944 року. Польське підпільне формування «Батальйони хлопські» і батальйон Армії Крайової напали на село і, за різними підрахунками, вбили більше 330 українців. У тому числі жінок, дітей, літніх селян. Був убитий православний священник Лев Коробчук. У цей же ж день озброєні польські загони напали на українське село Сагринь, що неподалік Ласкова. Там було вбито, за даними українських дослідників, 621 українця, серед яких діти, жінки, літні люди. Однак ще торік Україна звернулась до Польщі з проханням видати дозвіл на проведення пошуково-ексгумаційних робіт у Сагрині, але д осі не отримано відповіді. Cагринь. Трагедія одного українського села: 621 жертву встановили поіменно У 2019 році було відновлено проведення пошуково-ексгумаційних робіт на території України та Польщі у місцях, де, за даними дослідників, були поховані жертви українсько-польського конфлікту ХХ століття, а також полеглі вояки у боях у роки Другої світової війни, як зокрема, у Львові. У 2024 році створено спільну робочу групу з питань історичної пам’яті, яка визначила плани пошуково-ексгумаційних робіт на території України і Польщі. За цей час Україна отримала дозвіл на пошукові роботи на території Польщі лише в селі Юречкова . А Польща провела пошуково-ексгумаційні роботи Львові, в неіснуючому селі Пужники (Тернопільщина), в селі Угли (Рівненщина), селі Гута Пеняцька (Львівщина), в Острівках та Волі Островецькій (Волинь). Україна понад рік чекає на дозвіл від польської сторони для проведення пошукових робіт на території Польщі