کایا کالاس، مسوول سیاست خارجی اتحادیه اروپا روز چهار شنبه روسیه را به "تروریزم دولتی " متهم کرد و گفت که حمله ناکام طیارهٔ بیسرنشین در شهر لایپزیگ آلمان، "تمامی نشانههای تروریزم تحت حمایت یک دولت "را داشته است. کالاس پیش از نشست غیررسمی وزیران خارجه کشورهای عضو اتحادیه اروپا در ایرلند، گفت: "نخست، بدون شک همه درباره حملات لایپزیگ بحث خواهند کرد و همچنین روشن است که این حملات تمامی نشانههای تروریزم تحت حمایت یک دولت را دارد. پرسش این است که در برابر این وضعیت چه کاری انجام دهیم؟ ما پیش از این سفرای روسیه را احضار کردهایم؛ بسیاری از کشورهای عضو نیز چنین کاری کردهاند و ما درباره این موضوع بحث خواهیم کرد که چه اقدامات بیشتری میتوانیم انجام دهیم. " کالاس افزود که اروپا باید در واکنش به تشدید حملات روسیه علیه اوکراین هماهنگی بیشتری داشته باشد. او افزود که روند بررسی حدود ۱۶۰۰ مورد تحریم مرتبط با ساختار نظامی روسیه ادامه دارد و احتمال دارد افراد و نهادهای بیشتری نیز به فهرست تحریمها اضافه شوند. دولت آلمان روز سهشنبه اعلام کرد که پس از بررسیهای انجامشده، به این نتیجه رسیده است که روسیه مسوول حمله ناکام طیارهٔ بیسرنشین در ماه گذشته بوده است. ماه گذشته یک درون، حامل مواد منفجره با درجه نظامی بالا در نزدیکی طیارههای باربری اوکراینی انتونوف An-۱۲۴ در میدان هوایی لایپزیگ آلمان کشف شد. الکساندر دوبرینت، وزیر داخله آلمان گفت که یافتههای استخباراتی نشان میدهد که افرادی که در این عملیات دخالت داشتهاند، از طرف نهادهای دولتی روسیه اقدام میکردند. او گفت: "مجموع تحقیقات پولیس و یافتههای استخباراتی، مسوولیت روسیه در تلاش برای حمله به میدان هوایی لایپزیگ را اثبات میکند. " دوبرینت گفت آلمان و دیگر کشورهای اروپایی با تهدید جدی ناشی از چنین عملیات "ترکیبی" روبهرو هستند، و این اقدامات زیرساختهای حیاتی، شرکتهای صنایع دفاعی، و حمایت اروپا از اوکراین را هدف قرار میدهند. ولادیمیر پوتین، رییسجمهور روسیه این اتهام را رد کرده و گفته است که آلمان برای مقصر جلوهدادن مسکو در این حمله، شواهد جعلی جابجا کرده است. او توضیح نداد که این اتهام را بر چه اساسی مطرح کرده است. پوتین گفت که حکومت آلمان با مطرحکردن اتهامها علیه روسیه، تلاش دارد مشکلات داخلی ناشی از کاهش میزان محبوبیت فریدریش مرتس، صدراعظم آلمان، را حل کند. درهمین حال ماریا زاخارووا، سخنگوی وزارت امور خارجه روسیه، نیز در واکنش گفت که کشورش به آنچه "اقدام ضدروسی" آلمان خواند پاسخ خواهد داد، اما جزییاتی ارایه نکرد. سفارت روسیه نیز پیشتر اتهامات مربوط به این حادثه را "تحریک ساختگی" و بخشی از "موج جدید اقدامات ضدروسی در آلمان" خوانده بود. در همین حال چهار کشور عضو اتحادیه اروپا - هالند، پولند، اسپانیا و سویدن - از اتحادیه خواسته اند تا بحث درباره استفاده از داراییهای مسدودشده روسیه برای اوکراین را دوباره آغاز کند. اوکراین از این پیشنهاد استقبال کرده و آن را "رویکرد عادلانه "در برابر تجاوز روسیه خوانده است.
Wezîrê Xezîneya Amerîkayê Scott Bessent îro Çarşemê ragihand ku dibe ku kompanîyên firokan, sektora deryayî û pereyên dîjîtal bibin armancên nû yên cezayên Amerîkayê. Wezîr Bessent di hevpeyvînekê de ligel kanala Fox News, piştî civîna G20 a vê hefteyê ya li Karolînaya Bakur, li ser piştgirîya Rûsyayê ya ji bo Îranê hat pirsîn û hişyarî da hemû kesî ku piştgirîya rejîma Îranê nekin. Bessent ji Fox News re got "Peyama min ji bo hemû kesî ev e: Xwe jê dûr bixin. Em hemû dixwazin ev şer bidawî bibe, û herî lez rêya qedandina vê alozîyê ew e ku ti kes ti piştgirîyê nede vê rejîmê." Ev hişyarîya Bessent rojek piştî wê yekê hat ku Serokê Rûsyayê Vladimir Putin piştgirîya xwe ya ji bo Îranê ragihand.
미국 2위 석유회사 셰브런이 앞으로 5년간 베네수엘라에 70억 달러 넘게 투자하겠다고 2일 밝혔습니다. 현지 생산량을 두 배 이상 늘려 하루 약 60만 배럴까지 끌어올린다는 계획입니다. 크리스 라이트 미국 에너지장관이 에너지 합의 서명을 위해 카라카스를 방문한 가운데 나온 발표입니다. 셰브런은 지난1923년부터 베네수엘라에서 사업해 왔고, 현지에서 의미 있는 규모로 운영하는 유일한 미국 대형 석유회사입니다. 이번 확대는 트럼프 대통령이 지난주 발표한 합의와는 별개로, 수개월간의 협상 끝에 이뤄졌습니다. 셰브런은 오리노코 벨트에서 추가 광구를 확보했고, 국영석유회사 PDVSA와의 합작사업에서 재정과 상업, 법률 조건이 개선됐다고 밝혔습니다. 또 최근 하루 약 29만 배럴을 생산해 전량 미국으로 수출하고 있으며, 생산 비용은 배럴당 20달러 아래를 유지할 것으로 예상했습니다. 마이크 워스 최고경영자는 성명에서 한 세기가 넘는 베네수엘라 사업 경험을 언급하면서, 이번 확대는 현지 자원 잠재력에 대한 회사의 확신을 보여준다고 말했습니다. 라이트 장관은 지난 1일 카라카스 도착 직후 기자들에게 이번 합의들이 베네수엘라의 원유 생산량을 앞으로 몇 년 안에 두 배 이상으로 늘릴 것이라고 말했습니다. 라이트 장관의 이번 방문은 지난 1월 미군이 니콜라스 마두로 당시 대통령을 체포한 이후 두 번째입니다. 라이트 장관은 CNBC 인터뷰에서는 내년 상반기까지 하루 150만 배럴, 2030년까지 200만 배럴을 넘어설 수 있다고 밝혔습니다. 또 1960년대와 70년대에 지어진 미국 정유시설들이 당시 세계 최대 석유 수출국이던 베네수엘라산 원유에 맞춰 설계됐다고 설명했습니다. 베네수엘라의 석유 생산량은 1990년대 후반 하루 300만 배럴을 넘었지만 최근에는 110만~120만 배럴 수준입니다. 이탈리아 에니와 인도 ONGC, 콜롬비아 지오파크, 미국 GE 버노바도 이번 주 합의에 서명할 것으로 예상됩니다. 반면 2007년 자산이 국유화된 엑손모빌과 코노코필립스는 아직 나서지 않고 있습니다. 엑손모빌 대변인은 지난 1일 회사의 입장에 달라진 것이 없다고 밝혔습니다. 베네수엘라 국회는 1일 트럼프 대통령이 발표한 별도 합의를 승인했습니다. 이 합의에 따라 민간 기업 노스 아메리칸 블루 에너지 파트너스(NABEP)는 유전 17곳에 대한 100년 조광권을 받게 됩니다. 앞서 베네수엘라의 델시 로드리게스 임시 대통령은 지난 주말 연설에서 하루 150만 배럴 이상 생산이 목표라며, 25년 합의를 설명하고 베네수엘라가 자국 천연자원에 대한 통제권을 유지하고 있다고 강조했습니다. 야당의 엔리케 카프릴레스 의원은 엑스에 올린 글에서 매장량의 상당 부분에 대한 지분을 미국 정부에 부여하는 것의 법적 근거에 의문을 제기했습니다. 이런 가운데 미국 내 휘발유 가격은 11월 중간선거를 앞두고 매우 주목받고 있습니다. 트럼프 대통령은 소셜미디어 트루스소셜에서 이번 베네수엘라 합의가 미국 휘발유 가격을 상당히 낮출 것이라고 밝혔습니다. 라이트 장관은 이번 투자가 유가에 하방 압력을 가할 것이라면서도, 휘발유와 경유 가격의 가장 큰 제약은 정제 능력이라고 말했습니다. 미국자동차협회(AAA)에 따르면 2일 미국 내 휘발유 평균 가격은 갤런당 4.12달러로, 1년 전보다 93센트 높습니다. VOA 뉴스
Чешская полиция завершила расследование дела российско-украинского предпринимателя Дмитрия Калантырского по делу о нарушении международных санкций и предложила прокуратуре передать дело в суд. Материалы направлены в Генпрокуратуру, которая должна решить вопрос о предъявлении обвинительного заключения. Национальная центральная служба по борьбе с организованной преступностью (NCOZ) имени обвиняемого и связанного с его делом подсанкционного лица не называет. Издание Deník N ранее установило , что речь идёт о Калантырском и российском миллиардере Аркадии Ротенберге, близком к президенту России Владимиру Путину. Ротенберг заметает следы Ротенберг находится под санкциями Евросоюза с 2014 года из-за аннексии Россией Крыма. По делу Калантырского обвиняемым он не проходит. По версии следствия, в 2015 году Калантырский проводил финансовые операции через несколько компаний в Чехии и знал, что переводимые одной из них средства принадлежат человеку из санкционного списка ЕС. Активы этого лица должны были быть заморожены, но обвиняемый, как утверждает полиция, организовал перевод третьим лицам более 96 миллионов чешских крон (около четырёх миллионов евро по текущему курсу). Кипрские "матрешки" Ротенберга В рамках уголовного дела у Калантырского заблокированы денежные средства в размере около 66 миллионов крон. Калантырский остаётся на свободе. В случае признания виновным ему грозит до восьми лет лишения свободы. Уголовное преследование Калантырского возбудили в августе 2023 года. Обвинения он тогда отвергал. В том же году бизнесмен подтвердил Deník N, что получил в 2015 году от российских деловых партнёров около 100 миллионов крон и часть денег впоследствии перевёл на счета офшорных компаний. При этом предприниматель утверждал, что Ротенберг к тому времени уже не имел отношения к компании, перечислившей средства. Дмитрий Калантырский родился в Киеве в 1975 году и живёт в Чехии с 2014 года. Ранее он возглавлял правление российского СМП Банка, основанного братьями Аркадием и Борисом Ротенбергами. Калантырский не отрицал, что был знаком с Аркадием Ротенбергом и вёл с ним бизнес. В 2017 году расследовательский проект "Муниципальный сканер" (страница на сайте проекта недоступна, но доступна её архивная копия) называл Калантырского одним из представителей Ротенберга в Центральной и Восточной Европе после введения санкций.
Міський голова Києва Віталій Кличко заявив, що до 10 збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на столицю 2 вересня. За його словами, 9 поранених госпіталізували до лікарень. Раніше повідомлялось, що у Києві через атаку російських безпілотників вранці 2 вересня постраждали семеро людей. За даними ОВА, також через російську атаку на Київщині постраждали дві людини. Росія посилила свої дронові атаки на Київ та область - з кінця серпня тривалість повітряних тривог зросла. Президент України Володимир Зеленський 30 серпня заявив, що зараз тактика РФ – виснеження українців. За його словами, за останні чотири дні сили РФ атакували майже 1500 дронами усіх типів, більше половини з них (близько 800) – реактивні. Читайте також – Хмара: триває пошук протидії реактивним «Шахедам», є кілька потенційних перехоплювачів Аналітики американського Інституту вивчння війни (ISW) в останньому звіті за 29 серпня зазначають, що російські війська завдали тривалої комбінованої серії ударів безпілотниками та ракетами по Україні, головним чином по місту Київ та області, яка тривала понад 28 годин, з метою максимізації шкоди для цивільного населення та порушення щоденних цивільних функцій 28 та 29 серпня. За даними Повітряних сил, у серпні Росія атакувала Україну понад 2800 реактивними дронами. «Потрібні абсолютно чіткі та рішучі кроки» для тиску на Москву – Зеленський після останніх атак РФ Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій. Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Війна Росії проти України. Всі новини на цей час
Министр иностранных дел Украины Андрей Сибига сообщил , что Украина официально предупредила Международную организацию гражданской авиации (ICAO) о том, что воздушное пространство России небезопасно для гражданской авиации из-за повышенной военной активности. "Россия сознательно игнорирует существующие угрозы, являющиеся следствием ее агрессии против Украины, которая уже привела к нескольким инцидентам в последние годы. На фоне резкой эскалации террора России против Украины воздушное пространство России становится все более небезопасным", – написал он. Сибига добавил, что киев принял решение уведомить ICAO, авиакомпании и правительства стран, "даже если Россия отказывается выполнять свою обязанность информировать их". "Мы хотим предотвратить непреднамеренные инциденты", – отметил он. Накануне, 1 сентября, президент Украины Владимир Зеленский заявил, что воздушное пространство России станет полностью небезопасным из-за украинских дронов. "Украина не представляет угрозы гражданской авиации как таковой – ни одному гражданскому самолету. Просто в небе России будут присутствовать беспилотники, и об этом необходимо знать. Хотя российские власти об этом не сообщают должным образом, но российское небо де-факто будет закрываться: война, развязанная Россией, закрывает ее небо", – заявил он. В ответ на это Владимир Путин сказал, что "это заявка на государственный терроризм". В ночь после заявления Зеленского турецкая авиакомпания Pegasus отменила несколько рейсов, следовавших в Москву. СМОТРИТЕ ТАКЖЕ: Pegasus начал отменять авиарейсы в Москву после заявления Зеленского об опасности российского неба
وزیر خزانهداری آمریکا میگوید که در ادامه تلاشهای برنامهریزیشده دولت پرزیدنت ترامپ برای افزایش فشار بر اقتصاد جمهوری اسلامی، شرکتهای هواپیمایی، صنعت کشتیرانی، و داراییهای دیجیتال میتوانند از اهداف احتمالی اقدامات آمریکا باشند. اسکات بسنت، وزیر خزانهداری آمریکا، روز چهارشنبه ۱۱ شهریور در گفتوگو با شبکه فاکسنیوز در پاسخ به پرسشی درباره حمایت روسیه از جمهوری اسلامی، به «همه» درباره پشتیبانی از حکومت ایران هشدار داد. او در برنامه «فاکس اند فرندز» گفت: «پیام من به همه این است که فاصله بگیرید. همه ما خواهان پایان این درگیری هستیم و سریعترین راه برای پایان دادن به آن این است که هیچکس از این رژیم حمایت نکند.» این اظهارات یک روز پس از آن بیان شد که ولادیمیر پوتین، رئیسجمهوری روسیه، حمایت خود را از جمهوری اسلامی اعلام کرد. وزیر خزانهداری آمریکا افزود: «ما با هر کسی که از این رژیم حمایت میکند، گفتوگوهای بسیار مفصلی داریم.» آقای بسنت روز سهشنبه ۱۰ شهریور نیز گفته بود دولت آمریکا ممکن است شرکتهای اجارهدهنده هواپیما را هدف قرار دهد و احتمال دارد تحریمهای بیشتری علیه بانکهای جمهوری اسلامی در همین هفته اعمال شود. اسکات بسنت، وزیر خزانهداری آمریکا، روز سهشنبه ۱۰ شهریور نیز گفته بود جمهوری اسلامی در پی فشارهای اقتصادی ایالات متحده و محاصره دریایی در تنگه هرمز وارد «مرحله شتابگیری بحران اقتصادی» شده است. پرزیدنت دونالد ترامپ شامگاه سهشنبه ۱۰ شهریور گفت بر خلاف گزارشها، در پی وادار کردن جمهوری اسلامی به بازگشت به میز مذاکره نیست. او با اشاره به تسلط آمریکا بر تنگه هرمز و وخامت وضعیت اقتصادی رژیم ایران این پرسش را مطرح کرد: «مردم ایران چه زمانی قیام میکنند و میجنگند؟»
Vecinos de El Vedado volvieron a salir a las calles la noche del martes para protestar por los prolongados apagones que afectan la capital cubana. Tras permanecer más de 40 horas consecutivas sin servicio eléctrico, residentes del barrio bloquearon un tramo de la Avenida 26 y realizaron un cacerolazo en señal de descontento. Videos difundidos en redes sociales mostraron a varias personas sonando las cazuelas mientras permanecían en la vía pública para exigir el restablecimiento de la electricidad. Los manifestantes cerraran el paso de la Avenida 26 entre las calles 21 y 15. La activista Salomé García Bacallao alertó sobre la presencia de fuerzas gubernamentales en el lugar. "Ya comenzó el operativo militar para reprimir la protesta en la calle 26", denunció a través de sus redes sociales. Según informó posteriormente, el servicio eléctrico fue restablecido pocos minutos después de iniciada la protesta y tras el despliegue de efectivos en la zona. El Instituto Cubano de Libertad de Expresión y Prensa (ICLEP) denunció la violación del derecho a la libre manifestación por parte de las autoridades. "Los cubanos tienen derecho a reclamar pacíficamente por servicios básicos sin enfrentar intimidación ni despliegues represivos. Las autoridades deben garantizar el derecho a la protesta y ofrecer respuestas ante interrupciones eléctricas que pueden prolongarse durante decenas de horas", señaló la organización en un post en Facebook. La manifestación se suma a una serie de protestas registradas recientemente en el mismo barrio habanero. El lunes, y durante el fin de semana, vecinos del Vedado protagonizaron cacerolazos y protestas en la vía pública tras permanecer más de 24 horas sin electricidad. En julio también se reportaron protestas en la zona después de apagones superiores a las 30 horas. Aunque el número de manifestaciones de descontento popular bajó en agosto con respecto a meses anteriores, según el informe más reciente del Observatorio Cubano de Conflictos, las interrupciones prolongadas del servicio eléctrico siguen generando expresiones de inconformidad en distintos puntos del país. El pasado domingo, vecinos del poblado de Omaja, en el municipio tunero de Majibacoa, salieron a las calles para reclamar el restablecimiento del servicio de agua después de meses sin suministro regular y prolongados apagones. Videos e imágenes difundidos en redes sociales mostraban a residentes reunidos en las inmediaciones del parque, sonando cubos, tanques y otros recipientes utilizados habitualmente para almacenar agua.
قیمت ارزهای خارجی در ایران روز چهارشنبه ۱۱ شهریور و ساعاتی پس از دور جدید حملات آمریکا، رکورد تازهای ثبت کرد و قیمت یورو، پول واحد اروپایی، برای نخستین بار از مرز ۲۵۵ هزار تومان گذشت. همزمان، اسکات بسنت وزیر خزانهداری آمریکا وعده داد که تمامی ارتباطات اقتصادی ایران با جهان را قطع خواهد کرد. وبسایتهای اعلام نرخ ارز قیمت دلار از جمله «نوسان»، قیمت دلار آمریکا را بیش از ۲۲۰ هزار تومان گزارش کردند. قیمت درهم امارات هم به بیش از ۶۰ هزار تومان رسیده است. افزایش قیمت نرخ ارزهای خارجی در بازار آزاد ایران از زمان اعلام امارات در قطع روابط مالی با ایران و آغاز برنامهٔ فشار اقتصادی آمریکا موسوم به «عملیات طرد اقتصادی» شدت گرفته است. در دو هفته اخیر پول ملی ایران در مقابل ارزهای عمده خارجی بیش از ۱۰ درصد دیگر از ارزش خود را از دست داده است. روز چهارشنبه قیمت سکه طلای موسوم به «امامی» هم با وجود کاهش جهانی قیمت طلا، ۲۲۴ میلیون تومان گزارش شد. عبدالناصر همتی، رئیسکل بانک مرکزی، روز ۱۰ شهریور ادعای کمبود منابع ارزی و احتمال فروپاشی اقتصاد ایران را رد کرد و گفت بانک مرکزی آماده است برای مهار بازار تا دو میلیارد دلار ارز عرضه کند. بسنت: پیام من به همه این است که از ایران دوری کنند اسکات بسنت، وزیر خزانهداری آمریکا، روز چهارشنبه به شبکه فاکسنیوز گفت شرکتهای هواپیمایی، صنعت کشتیرانی و داراییهای دیجیتال میتوانند از اهداف احتمالی تحریمهای جدید ایالات متحده باشند. او در واکنش به سوالی درباره حمایت احتمالی روسیه از جمهوری اسلامی در جریان کارزار تشدید فشارهای اقتصادی آمریکا به ایران، گفت: «پیام من به همه این است: دور بمانید. همه ما میخواهیم این درگیری پایان پیدا کند و سریعترین راه برای این کار این است که هیچکس از این رژیم حمایت نکند.» بسنت با تأکید بر اینکه وزارتخانهاش تمام ارتباطات ایران با دنیای خارج را قطع خواهد کرد، افزود: «ما اختیارات جدیدی برای وزارت خزانهداری ایجاد کردهایم تا در حوزههای هوانوردی، دریایی و داراییهای دیجیتال تحریم اعمال کند.» وزیر خزانهداری آمریکا در ادامه درباره ایران هشدار داد: «ما به دوستان و دشمنان میگوییم: با این رژیم شرور معامله نکنید. ما میدانیم شما چه کسی هستید. خودتان هم میدانید چه کسی هستید. و اگر مجبور شویم، کسبوکارتان را تعطیل خواهیم کرد.» کشته شدن «۱۵ نفر» در حمله آمریکا؛ ترامپ میگوید در پی وادار کردن تهران به مذاکره نیست او روز سهشنبه نیز در حاشیه نشست وزیران و مقامهای ارشد مالی گروه ۲۰ که به میزبانی آمریکا برگزار شد، خبر داد ایالات متحده این هفته تحریمهایی علیه یک بانک مرتبط با ایران اعلام خواهد کرد و همچنین در حال بررسی هدف قرار دادن شرکتهای لیزینگ هواپیما و سایر نهادهایی است که با سپاه پاسداران انقلاب اسلامی همکاری تجاری دارند. وزارت خزانهداری آمریکا از روز دوم شهریور کارزار اقتصادی جدیدی علیه ایران با عنوان « عملیات طرد اقتصادی » را آغاز کرده است. این در حالی است که دونالد ترامپ، رئیسجمهور آمریکا، پس از اعلام پایان حملات هوایی سه شنبه شب به جنوب ایران، در شبکه اجتماعی خود نوشت برخلاف برخی گزارشها قصد نندارد ایران را مجبور کند پای میز مذاکره بیاید. در روزهای اخیر مقامهای ارشد جمهوری اسلامی ازجمله مسعود پزشکیان خواستار بازگشت آمریکا به تعهدات خود در تفاهمنامه اسلامآباد شدهاند و گفتهاند در این صورت، تهران نیز حاضر است به تعهدات متقابل خود برگردد. با این حال رئیسجمهور ایالات متحده بازگشت به این تفاهمنامه را رد کرده است.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про телефонну розмову з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. За його словами, у ході розмови обговорили російську атаку по аеродрому в Лейпцигу. «Це чергова російська ескалація, і важливо, що Німеччина відреагувала. Фрідріх поінформував про вжиті заходи. Зі свого боку запевнив його, що Україна готова допомагати експертизою, досвідом чи в інших площинах, де це потрібно Німеччині. Зараз команди вже фіналізують текст Drone Deal, і це, серед іншого, точно додасть можливостей для захисту і Німеччині, і Україні», – написав він у телеграмі. Також Зеленський подякував Мерцу за надійну німецьку підтримку – «будуть цього місяця нові пакети ППО з Німеччини». Україні бракує ракет-перехоплювачів до систем MIM-104 Patriot. Це єдина установка в Україні, яка здатна ефективно збивати ракети «Іскандер-М», «Кинджал» і «Циркон», що летять балістичною і квазібалістичною траєкторіями. Відповідно спостерігається тенденція до зниження ефективності у протидії таким типам ракет. За даними аналітиків ISW, у липні для атак по Україні Росія все частіше використовувала «Циркон» і С-400 – обидві рухаються за балістичними траєкторіями. Читайте також – Каллас: конкретних домовленостей про додаткові ракети Patriot для України поки немає Президент України Володимир Зеленський заявляє, що в партнерів є ракети-перехоплювачі, потрібні лише політичні рішення щодо їхнього постачання. За словами Зеленського, цього року ракет перехоплювачів балістики для ППО надходить утричі менше, порівняно з аналогічним періодом 2025 року. На початку липня тодішній міністр оборони Михайло Федоров звернувся майже до 40 країн із проханням тимчасово передати ракети-перехоплювачі Patriot зі своїх запасів із пропозицією згодом замінити їх ракетами нового виробництва. Україна не розкрила, які саме країни отримали ці запити. Серед європейських держав, що є ключовими донорами військової допомоги Україні, комплексами Patriot озброєні сім: Німеччина, Польща, Нідерланди, Швеція, Греція, Іспанія, Румунія. ППО для України: Вадефуль заявив про резерви деяких держав-членів
واشنگتن پیشنهاد حکومت طالبان مبنی بر سرمایه گذاری ایالات متحده در بخش معادن افغانستان را رد کرد. امیر خان متقی، وزیر خارجه حکومت طالبان اخیراً گفت که این گروه از سرمایه گذاری ایالات متحده در بخش های معادن، زیرساخت ها، زراعت و تجارت افغانستان استقبال می کند. اما وزارت خارجه ایالات متحده در صحبت اختصاصی با صدای امریکا با رد این پیشنهاد، طالبان را بار دیگر یک گروه "دهشت افگن" خواند. متقی در مصاحبه ای که ۳۰ اگست در روزنامه فایننشل تایمز نشر شد، در پیوند به بهبود روابط طالبان با ایالات متحده گفت که "این روابط نباید از دریچه ۲۰ سال جنگ گذشته نگریسته شود، بلکه بر اساس همکاری های آینده ارزیابی شود." یک سخنگوی وزارت خارجه ایالات متحده در پاسخ به این پرسش صدای امریکا که آیا حکومت طالبان، پیشنهاد سرمایه گذاری در بخش معادن را به گونه رسمی با مقامات امریکایی مطرح کرده است یا خیر، گفت: "وزارت خارجه ایالات متحده هیچ برنامه ای برای تعامل با طالبان، یک گروه دهشت افگن جهانی به طور ویژه تعیین شده، در مورد توسعه مواد معدنی حیاتی در افغانستان ندارد." بر اساس سروی های که در زمان نظام جمهوریت انجام شده بود، افغانستان به ارزش حد اقل یک تریلیون دالر منابع معدنی به شمول ذخایر مواد معدنی حیاتی چون لیتیم، کوبالت و نیوبیم دارد. سخنگوی وزارت خارجه ایالات متحده در پاسخ به این پرسش صدای امریکا که آیا واشنگتن برای سرمایه گذاری در بخش معادن افغانستانِ زیر حاکمیت طالبان علاقمندی دارد یا خیر، گفت که این کار منجر به سرکوب بیشتر شهروندان افغانستان توسط طالبان خواهد شد. این سخنگوی وزارت خارجه ایالات متحده در پاسخ کتبی به صدای امریکا گفت: "انجام این کار (سرمایه گذاری امریکا در بخش معادن افغانستان) تنها می تواند پول را به دست طالبان بیاندازد و رفتار وحشتناک آنان را با مردم افغانستان ممکن بسازد." ذبیح الله مجاهد، سخنگوی حکومت طالبان روز چهارشنبه دوم سپتمبر بار دیگر بر ایجاد "روابط خوب" این گروه با واشنگتن تاکید کرد و گفت که افغانستان نیاز دارد تا با ایالات متحده روابط دپلوماتیک و اقتصادی داشته باشد. پیش از این، وزارت خارجه ایالات متحده گفته بود که واشنگتن نه حکومت طالبان و نه هم کدام نهاد دیگر را به حیث حکومت افغانستان به رسمیت می شناسد.
2 Sep 2026, 12:21 GMTBy Олена Абрамович, Ганна Первак
Провал голосування Верховною Радою одного із законів, необхідних для виконання Україною зобов’язань перед Євросоюзом, може завадити запланованій на початок осені виплаті 3,7 мільярда євро макрофінансової допомоги. Про це на брифінгу у Брюсселі заявив речник Європейської комісії Балаш Уйварі, коментуючи голосування українського парламенту 1 вересня. «Ми дуже уважно стежимо за цією дискусією і приділяємо особливу увагу саме цьому закону. Чому? Тому що він є частиною вимог програми макрофінансової допомоги, яку ми реалізуємо для України», – заявив Уйварі. Йдеться про макрофінансову допомогу, яка є частиною погодженого Євросоюзом кредиту Україні на 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки . Як нагадав речник, цього року за програмою макрофінансової допомоги Україна може отримати 8,35 мільярда євро. Перші 3,2 мільярда Єврокомісія перерахувала Україні в червні. Другий транш, орієнтовно на 3,7 мільярда євро, раніше планували виплатити у вересні за умови виконання Україною передбачених програмою реформ. За словами речника Єврокомісії, для отримання другого траншу Україна має виконати 12 умов, і закон, який не зміг ухвалити парламент, є однією з них. «Цей закон має бути ухвалений, щоб ми могли здійснити виплати, як це передбачено», – наголосив Уйварі. Він пояснив, що для ЄС цей закон є важливим, оскільки має допомогти збільшити надходження до українського бюджету. «Це дуже важливий закон, оскільки він відіграє важливу роль у мобілізації доходів українського бюджету, які зараз вкрай необхідні. Тому важливо, щоб Україна продовжувала відповідні реформи, щоб ми могли здійснити виплати за планом», – сказав речник. Серед умов другого траншу ЄС, зокрема, передбачене ухвалення законодавства щодо оподаткування міжнародних посилок . 1 вересня відповідний законопроєкт не набрав необхідних 226 голосів у Верховній Раді. «Наступного тижня відбудеться відеоконференція між комісаром Домбровскісом та прем’єр-міністром України Сергієм Корецьким, і це, звісно, буде однією з тем для обговорення», – сказав Уйварі. Раніше Єврокомісія визначила мобілізацію внутрішніх доходів одним із ключових напрямів реформ, від яких залежать виплати макрофінансової допомоги. Також у Єврокомісії вже наголошували на важливості виконання реформ на тлі закликів з Києва прискорити виплати з кредиту ЄС на 90 мільярдів євро і надати Україні частину коштів, запланованих на 2027 рік, уже у 2026-му. Напередодні президент Володимир Зеленський розкритикував Верховну Раду через провал голосувань за низку законопроєктів, пов’язаних із міжнародним фінансуванням. За його словами, три закони могли відкрити Україні доступ до понад 4 мільярдів доларів допомоги партнерів, ще два стосувалися програми МВФ. Зеленський заявив, що загалом від рішень парламенту залежить залучення близько 15 мільярдів доларів міжнародної підтримки. Ще приблизно стільки ж залежать від виконання урядом 44 необхідних рішень до 1 листопада. Прем’єр: Україна може опинитися під «суттєвим фінансовим ризиком», якщо не виконає своїх зобов’язань
Главу благотворительного фонда "Дом с маяком" Лиду Мониаву утром 2 сентября доставили на допрос в Следственный комитет. Дома у Мониавы прошёл обыск. Адвокат Мониавы Михаил Бирюков, который находится в СК вместе с ней, сообщил , что следствие предъявило Мониаве обвинения по уголовной статье о распространении так называемых "фейков об армии". Причиной, по его словам , стал один из постов Мониавы в телеграме, опубиликованный в феврале 2023 года. В этом посте, указывает издание "Холод", она ссылалась на данные ООН, в которых утверждается, что из-за войны гибнут мирные люди, и писала о том, что большую травму из-за вооруженного конфликта получили люди из обеих стран. Мониава на допросе не признала своей вины. Первоначально адвокат сообщил, что вызов на допрос не являлся задержанием. Позже, после предъявления обвинения, Мониава была задержана. Следствие, по словам Бирюкова, будет требовать её ареста и помещения в СИЗО. Заседание об избрании меры пресечения Мониаве состоится в Симоновском суде Москвы 3 сентября в 17.00. В феврале 2026 года Мониава уже была оштрафована на 45 тысяч рублей по административной статье о "дискредитации российской армии". Максимальное наказание по уголовной статье о "фейках об армии" - 10 лет лишения свободы. Лида Мониава учредила благотворительный фонд "Дом с маяком" в 2018 году. Фонд оказывает паллиативную помощь тяжелобольным детям и молодым взрослым до 30 лет, поддерживает детский хоспис Москвы, детский хоспис Московской области и хоспис для молодых взрослых. После начала полномасштабного вторжения России в Украину Мониава также открыла проект помощи украинским беженцам в России.
Владимир Путин принял участие в саммите Шанхайской организации сотрудничества в Бишкеке, где встретился с премьер-министром Индии Нарендрой Моди и главой Китая Си Цзиньпинем. Именно на этой встрече в Бишкеке со стороны Моди прозвучал призыв к Путину закончить войну в Украине, который многие эксперты сочли неожиданным: Премьер Индии Нарендра Моди призвал Владимира Путина закончить войну в Украине Напомним, что Моди сразу после слов благодарности Путину за политическое и экономическое сотрудничество с Индией неожиданно сменил тему и заговорил о войне с Украиной: "Каждый день, что длится война, человечество, по сути, отбрасывается на шаг назад, при этом каждый шаг навстречу миру дает всему человечеству реальную надежду на мир. Нам необходимо переходить от бесконечной войны к концу войны, к окончанию военных действий – заявил премьер Индии. – И нам будет необходимо двигаться именно в этом направлении. Это очень важно для всего человечества. Мы должны мирными средствами разрешать все проблемы, этого требует все человечество. И это посыл Индии в том числе: Индия – это страна Ганди, страна Будды, – именно таков наш посыл". Путин на это быстро ответил : "Мы по этому пути и двигаемся", после чего оборвал разговор. Намек на призыв к миру прозвучал в Бишкеке и в речи китайского лидера Си Цзиньпина. В своем выступлении он прямо Украину или войну России против Украины не упоминал, но говорил про "нарастающие факторы неопределенности и стремление народов нашей планеты к миру". После на пресс-конференции для российских журналистов в том же Бишкеке Путин заявил, что и глава Казахстана Касым-Жомарт Токаев, и Моди, которые призывали Кремль остановить войну против Украины, якобы делали это по просьбе Киева. Сам он о возможности остановки войны не говорил. Что заставило Моди говорить с Путиным о необходимости остановить войну в Украине, и только ли Путину адресованы слова индийского политика? И как коррелируют слова Моди с тем, что Индия стала одним из главных бенефициаров войны, которую Россия ведет в Украине, и одним из главных покупателей дешевой российской нефти , которая поставляется танкерами "теневого флота"? Телеканал Настоящее Время поговорил об этом с Анастасией Пилявской , антропологом, профессором Королевского колледжа Лондона и глава украинского "Космополиса". Что заставило премьера Индии Моди говорить с Путиным о необходимости остановить войну в Украине? Объясняет Анастасия Пилявская – Нарендра Моди призывает Путина закончить войну против Украины. Почему? – Важно понимать, что Моди не говорит с Путиным, когда он это говорит, он говорит с Вашингтоном. Потому что Моди сейчас оказался в очень неловкой ситуации. В прошлом году, если вы помните, Вашингтон радикально, на 50% повысил тарифы на товары, импортируемые из Индии в Штаты, а Штаты — это самый важный центр экспорта для Индии. Это было сделано США именно для наказания Индии за закупку российской нефти. Трамп заявил, что Индия согласилась отказаться от нефти из России. В обмен он снизил пошлины на ее товары Действительно, после этого закупка российской нефти в Индии снизилась — до 1 млн. баррелей в феврале. И тогда Трамп тоже снизил тарифы для товаров из Индии до 18%. Но потом, после начала конфликта в Иране, традиционные поставки нефти в Индию усложнились (так как они шли через Ормузский пролив – ред.), и Индия опять начала закупать гигантское количество российской нефти. Эти закупки по сути утроились. Сейчас объемы чуть-чуть опустились, но в целом закупки Индией нефти у России удвоились с февраля 2026 года. То есть Моди обещал за понижение властями США тарифов меньше закупать российской нефти. А по факту половина нефти, закупаемой сейчас Индией, все равно идет из России! Так что слова Моди — это такой сигнал Вашингтону. И я бы его не воспринимала как просто общение и попытку сказать Путину, что Индии не нужна война. Потому что Индия не хочет поражения России. Индии выгодно покупать дешевую нефть у России, но она как бы не хочет бесконечной войны. И Моди сказал не то, что он хочет, чтобы Путин вышел из Украины. А что он не хочет бесконечной войны. "Они уменьшают закупки, но это не "развод" с Россией". Отказалась ли Индия от российской нефти То есть в идеале Дели нужна Россия, которая достаточно сильна, чтобы сохранять независимость от Китая, это для них важно, потому что Китай продолжает быть индийским стратегическим соперником. Но при этом, чтобы Россия была достаточно независимая, чтобы надежно поставлять Индии оружие: 48% российского оружия продается в Индию. И половина индийской нефти тоже идет в Индию из России. Так что Индия как бы в шпагате между Китаем, Вашингтоном и Россией. — А фраза Моди при этом обращена к Вашингтону для того, чтобы по сути как бы подыграть Дональду Трампу? Чтобы сказать, что да, мы тоже хотим окончания войны, не вводите тарифы против Индии? — Конечно. Потому что единственный большой геополитический игрок сейчас, который действительно заинтересован в окончании российской войны против Украины, — это Вашингтон, просто потому, что эта война усиливает Китай. И это главное стратегическое направление США. Поэтому Моди просто публично, ярко, на видном собрании, подыгрывает США и говорит: "Конечно же, стратегически мы с вами, мы тоже хотим завершения этой войны". — Но в реальности Индия, никак не настроена на то, чтобы давить на Путина? Вообще у Моди какие-то рычаги есть давления на Кремль в части войны? — Не особо, честно говоря. У нее есть рычаги давления, потому что у Индии с Россией очень выгодная обоюдная торговля, обоюдная зависимость от оружия и нефти. Но есть еще, конечно, сторона Индия — Китай, у Китая и Индии исторические стратегические напряженные отношения, но надо помнить, что сейчас эти отношения еще и военные, хотя они и находятся в периоде оттепели. Столкновения в Гималаях сейчас приостановились, сейчас активно идет мирный процесс между Индией и Китаем, в прошлом году были перезапущены торговые полеты между Индией и Китаем, которые были на паузе пять лет. И Индии сейчас интересно, чтобы Китай не усиливался стратегически, а война в Украине поддерживает Китай. Он, главный, как мне кажется, геополитический бенефициар этой войны. Но с другой стороны, Индия приняла роль экономической зависимости от Китая, и экономическое партнерство между Индией и Китаем растет семимильными шагами. Сейчас торговля между Китаем и Индией уже стала чуть-чуть больше объема торговли между США и Индией. То есть тут сложная ситуация, и у Индии и проигрыши есть, и выигрыши есть от этой войны. — Я бы хотел также вас спросить про Китай. Глава МИД Китая сказал финскому президенту о том, что Китай не позволит России применить ядерное оружие в Украине. Какую роль занимает Китай в отношении войны в Украине, учитывая то, что говорите вы, что Китай заинтересован в этой войне? — Мне кажется, у Китая позиция очень простая. Китай не хочет экономического, глобального хаоса, он не хочет глобальной войны. А, естественно, ядерное оружие — это хаос. Китайцы не любят хаос. В принципе, любые большие державы, особенно те, которые сейчас выигрывают от этой войны, не хотят хаоса. Но, с другой стороны, естественно, эта война сделала Россию вассалом Китая. И наблюдатели даже за поведением Путина рядом с Си следят и заметили то, как у Путина в присутствии Си меняется манера говорить и вести себя. И мы это все знаем, к сожалению, что Китай профицирует от этой войны. Итоги поездки Путина в Пекин: "В экономическом смысле больше нечего с России взять; все, что Китай хотел, он забрал"
Nakon što je Ukrajina izvodila napade dronovima na ruske rafinerije i nestašica goriva se pogoršala širom Rusije, Moskva se okreće inostranstvu kako bi prerađivala svoju naftu. Kijev je poslednjih meseci napadima dronovima izbacio iz stroja desetine naftnih rafinerija širom Rusije kako bi onemogućio Moskvu da finansira i održava svoj rat u Ukrajini, koji je sada u petoj godini. Rusija je već zaustavila izvoz kako bi obuzdala krizu s gorivom i uvela je mere racionalizacije. Sada je Moskva postigla dogovor s malom privatnom rafinerijom u Kazahstanu da koristi njen pogon. Stručnjaci, međutim, kažu da je malo verovatno da će taj potez rešiti ozbiljnu nestašicu goriva u Rusiji, koja je uzvratila gađanjem energetskih postrojenja u Ukrajini. Ruski vozači ponovo suočeni s dugim čekanjima zbog novog vala nestašice goriva Kazahstanski ministar energetike Jerlan Akenženov rekao je 25. avgusta da će rafinerija Kondensat na zapadu Kazahstana prerađivati rusku sirovu naftu i da će oko 70 odsto biti vraćeno u Rusiju. Rusija, zemlja sa 143 miliona stanovnika, troši do 120.000 tona benzina dnevno tokom letnjih meseci, procenio je Rojters (Reuters). Međutim, rafinerija Kondensat može da proizvede samo do 200.000 tona benzina godišnje, što zadovoljava oko 0,3 odsto ruske dnevne potražnje za benzinom. Džon Roberts (John), nerezidentni viši saradnik Atlantskog saveta, tink-tenka iz Vašingtona, rekao je da bi, s obzirom na to da se Rusija suočava s ozbiljnom nestašicom goriva, čak i najmanje dodatne količine benzina i dizela mogle pomoći. To uključuje i prvu liniju fronta, gde je nestašica goriva stavila pod pritisak ruske vojne operacije. "Moguće je da je to jednostavno pitanje čistog očaja Rusije", rekao je on. "Oni imaju akutnu nestašicu goriva, benzina i dizela. To pomaže, ali ne rešava problem". Veze Kondensata s Rusijom Rafinerija Kondensat, koja je godinama radila znatno ispod kapaciteta, odranije ima veze s Rusijom. Korporativni zapisi povezuju Kondensat s Tatnjeftom, petom najvećom ruskom naftnom kompanijom i trećom najvećom rafinerijom, preko kompanije Osprey Investment. Osprey je deoničar u kompaniji Birinši šhina kompanijas, koja je glavni akcionar Kondensata, a ranije je bila i suvlasnik kompanije Mining Development Company s turskim distributerom goriva Aytemiz. Tatnjeft je kupio Aytemiz 2023. godine. Kondensat je 2024. počeo da prerađuje rusku naftu koja se isporučuje preko Tatnjeftove rafinerije TANECO u regionu Tatarstan. Kasnije te godine, Kazahstan i Rusija postigli dogovor da dozvole Kondesatu da u Rusiju izvozi benzin proizveden od ruske nafte. Taj aranžman je obnovljen 2025. Nakon što je Velika Britanija uvela sankcije Tatnjeftu 2025. godine, ta naftna kompanija je prenela svoj ceo udeo u Aytemizu na TNCI Holding, investicionu kompaniju koju kontroliše vlada ruskog regiona Tatarstan. Ova promena je uklonila direktnu korporativnu vezu između Tatnjefta i Aytemiza i samim tim i povezanost između Tatnjefta i Kondensata kroz zajedničke vlasničke udele Ospreya. Ukrajinski dronovi napali Wildberries i rusku rafineriju nafte u Baškortostanu Koliko daleko Rusija može da ide s modelom Kondensata? Kako Ukrajina nastavlja da napada ruske rafinerije, Moskva će se verovatno okrenuti većem broju postrojenja u Centralnoj Aziji, kažu stručnjaci. Rusija je ključna politička i ekonomska sila u regionu bogatom energijom, koji je bio deo Sovjetskog Saveza. "Pokušaće da prisile Kazahstan, posebno, a zatim i Uzbekistan, da im obezbede što više benzina i dizela", rekao je Roberts iz Atlantskog saveta. Henadij Rjabcev, ukrajinski energetski analitičar, rekao je da u Centralnoj Aziji nema viška kapaciteta i da region "nije u stanju da značajno utiče na situaciju u Rusiji". "To se odnosi i na Kazahstan, Kirgistan, Indiju, Kinu i Belorusiju, jer su za rusko tržište to kapi u moru", rekao je za Sheme, istraživačku jedinicu Ukrajinskog servisa RSE. Dok Ukrajina snažno napada, Moskva produbljuje odbrambene veze sa Centralnom Azijom Vlade Centralne Azije će verovatno biti oprezne u pogledu toga da u vreme rata snabdevaju energentima Rusiji, koja je pod teškim zapadnim sankcijama zbog svoje invazije na Ukrajinu. "Moraju da razmisle: kako će se to odraziti na njihovu trgovinu s ostatkom sveta? Ne žele baš da budu pod sankcijama. Ali, možda je još veća poenta to što će, bez obzira na to da li su sankcije direktne ili ne, to pogoditi priliv stranih investicija iz zemalja mimo Rusije", rekao je Roberts. Vladislav Vlasjuk, komesar ukrajinskog predsednika Volodimira Zelenskog za politiku sankcija, rekao je da Kijev ne misli da će "Rusija imati niz voljnih dobavljača naftnih derivata jer svi razumeju da se ovde prvenstveno radi o vojnim potrebama". "Na ovo takođe utiče mogućnost sankcija zbog pomaganja Rusiji i takvih slučajeva je već bilo", rekao je on za Sheme.
Pakistanê roja Çarşemê ragihand ku ew bi Amerîkayê û Îranê re di nava danûstandinan de ye bi armanca bidawîanîna pevçûnên di navbera herdu welatan de. Berdevkê Wezareta Derve ya Pakistanê Tahir Endrabî di civîneke çapemenîyê de diyar kir ku serdana fermandarê Artêşa Pakistanê Asim Munîr bo Tehranê di Tebaxa borî de di derbarê krîza Tengava Hormuzê de hewildanên girîng pêkanîne. Tahir Endrabî di civîna çapemenîyê ya heftane de red kir ku Bîrnameya Lihevtêgihiştinê ya di navbera Amerîka û Îranê de hatî îmzekirin, bê bênador maye. Pakistan tekez dike ku ew pabend e bi hewildanên berdewamîya danûstandinên di navbera Amerîkayê û Îranê de. Berê, Serokwezîrê Pakistanê Şehbaz Şerîf piştrast kir ku Pakistan bi bawerîyek mezin kar dike di çarçoveya aştîyê ya di navbera Amerîka û Îranê de, û navbenkarîya wê, hêvîya herî baş ji bo aştîyê li herêmê pêşkêş dike. Şerîf diyar kir, "Hewldanên me yên dîplomatîk ên domdar bûne sedema îmzekirina Bîrnameya Lihevtêgihiştinê, ku gavek girîng ber bi kêmkirina aloziyê û vegerandina aştiyê li herêmê temsîl dike." Hêjayî gotinê ye ku di çarçova girjîyên nû de, Fermandarîya Navendî ya Amerîkayê (CENTCOM) ragihand ku hêzên wê li bingehên Pasdarên Şoreşa Îslamî ya Îranê (IRGC) xistine, di nav de "Bingehên berevanîya esmanî, sîstema radaran, bingehên hêzên deryayî, şiyanên danîna mayînan û cihên ragihandinê." Paşê Îranê diyar kir ku wan operasyoneke tolhildanê daye destpêkirin. Serokê Amerîkayê Donald Trump, bi rêya platforma xwe ya Truth Social, gef xwar ku eger Îran li dijî êrîşa Amerîkayê bersivê bide, ew ê êrîşên "gelek bihêztir û dijwartir" li dijî rejîma Îranê encam bidin.
Председатель правительства Чечни, ближайший соратник главы республики Магомед Даудов отчитался о доходах за прошлый год. В официальной декларации сказано, что за 12 месяцев он заработал 10,7 млн рублей и больше не владеет никакой недвижимостью. О доходах и имуществе перед выборами отчитались все кандидаты в Госдуму. Последний раз нынешний премьер-министр Чечни раскрывал эту информацию в 2021 году: два дома площадью в 718 и 1350 квадратных метров, а также участок в 4,5 тысячи квадратов тогда были записаны на супругу Даудова. В новой декларации члены семьи не указаны, а у самого чиновника перечисленной недвижимости нет и в пользовании. В документе указан только автомобиль "Мерседес" AMG GLE 63S. Помимо Даудова в Госдуму от Чечни также баллотируется министр автомобильных дорог республики Иса Тумхаджиев – это супруг родственницы Рамзана Кадырова. Он задекларировал 8 млн рублей дохода – ни транспорта, ни недвижимости у него, если верить декларации, нет. Другой кандидат, руководитель администрации главы и правительства Чечни Галас Таймасханов, отчитался о 9 млн рублей, которые заработал в прошлом году. У него также есть дом площадью 180 кв метров и участок в 1,4 тысячи кв метров. Декларации опубликовали также действующие депутаты Госдумы от Чечни, которые хотят избраться на новый срок: Шамсаил Саралиев (9 млн рублей), Руслан Лечхаджиев (6,6 млн рублей) и Ахмед Догаев (6,9 млн рублей). Адам Делимханов, также действующий депутат Госдумы и член близкого круга Рамзана Кадырова, о доходах не отчитался. После начала вторжения в Украину российских чиновников и депутатов освободили от обязанности отчитываться о доходах. Согласно последней существующей декларации от 2022 года, официальная зарплата главы Чечни Рамзана Кадырова составляет 26,5 миллионов рублей. Дочери главы Чечни Айшат, Хадижат, Хутмат и Табарик Кадыровы подарили бриллиантовый браслет Cartier своей визажистке Диане Хачукаевой. Стоимость украшения превышает три миллиона рублей – откуда у дочерей политика такие средства, неизвестно. Сын главы Чечни Адам Кадыров опубликовал видео из своего кабинета – на этих кадрах он играет в бильярд за столом от бренда Louis Vuitton. Его средняя цена, по данным за 2025 год, составляла 113 тысяч долларов или 8,6 млн рублей по курсу на 9 июля. Старший сын главы Чечни Рамзана Кадырова – 20-летний вице-премьер республики Ахмат Кадыров – носит часы стоимостью около 92 миллионов рублей.
