RFE/RL Russian

У Єврокомісії дали зрозуміти, що скептично ставляться до ідеї виплатити Україні вже цього року частину коштів із кредиту ЄС на 90 мільярдів євро, запланованих на 2027 рік. Брюссель наголошує, що кредит розрахований на два роки, а його виплати прив’язані до виконання Україною реформ. Про це 1 вересня заявила речниця Єврокомісії Паула Піньйо, відповідаючи на запитання журналістів щодо додаткових потреб фінансування України та запит від президента Володимира Зеленського отримати половину із 90-мільярдного кредиту, розрахованого на наступний рік, вже цього року. «Передбачено, що цей кредит у 90 мільярдів має бути виплачений протягом двох років. І в цьому контексті важливо пам’ятати, що ці виплати пов’язані з реформами, які впроваджуються в Україні. І це, звісно, критично важливий аспект», – сказала речниця Єврокомісії. «Ми зосереджені на виконанні того, що вже пообіцяли, а це саме по собі надзвичайно амбітний план», – додала Піньйо. На уточнювальне запитання, чи не настав час через зростання потреб України знову відкрити з державами-членами дискусію про додаткове фінансування, Піньйо відповіла, що Єврокомісія усвідомлює масштаб потреб України та ситуацію на фронті, однак наразі її увага зосереджена на реалізації чинного плану. «Ми дуже добре розуміємо, що Україна має дуже значні потреби, щоб бути спроможною стримувати подальшу агресію. Але зараз ми зосереджені на тому, про що я вже говорила, – на реалізації вже й так дуже амбітного плану виплат», – повторила вона. Таким чином Єврокомісія вперше публічно підтвердила скептичне ставлення до пропозиції прискорити виплати з 90-мільярдного кредиту. Раніше про такі настрої в інституціях ЄС Радіо Свобода повідомляли поінформовані посадовці ЄС. 24 серпня президент України Володимир Зеленський заявив про дефіцит бюджету цього року на 27 мільярдів доларів і назвав два можливі способи його покриття: використання заморожених російських активів або отримання вже у 2026 році частини коштів із кредиту ЄС, запланованих на 2027-й. Кредит ЄС на 90 мільярдів євро розрахований на 2026–2027 роки. За початковими розрахунками Брюсселя, він має покрити приблизно дві третини бюджетних і фінансових потреб України протягом цих двох років, а решту ЄС закликає профінансувати партнерів. Раніше співрозмовник Радіо Свобода серед посадовців ЄС пояснював, що авансування виплат може лише перенести проблему на наступний рік: на 2027-й для України передбачено 45 мільярдів євро, і якщо частину цієї суми використати раніше, дефіцит фінансування виникне вже тоді. Водночас питання пошуку додаткових джерел фінансування України залишається відкритим. Чотири країни ЄС – Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща – нещодавно закликали повернутися до обговорення ширшого використання заморожених російських суверенних активів. Однак Бельгія, де зберігається найбільша частина цих активів, продовжує виступати проти запропонованої раніше схеми. Дискусія про подальше фінансування України має продовжитися 2 вересня на неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС в Ірландії. Голова МЗС Бельгії пояснив позицію Брюсселя щодо передачі Україні заморожених російських коштів

RFE/RL Russian

Росія продовжує атакували цивільну інфраструктуру Одеської області, повідомив голова військової адміністрації Олег Кіпер 1 вересня. «Внаслідок атаки зайнялося приміщення поштового терміналу, який раніше вже зазнавав ушкоджень під час ворожих ударів», – заявив він. Очільник регіону додав, що пожежу ліквідували підрозділи ДСНС, ніхто не постраждав. В ході атаки вночі на 1 вересня в Одеській області пошкоджена цивільна інфраструктура, одна людина була поранена. Вранці 31 серпня Кіпер повідомляв про удар по терміналу «Нової пошти» на Одещині. Російська масована атака балістикою та дронами 1 вересня: наслідки Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій . Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. На Полтавщині через атаку РФ постраждали троє людей – ОВА

RFE/RL Russian

Державне бюро розслідувань розпочало розслідування за фактом вибуху в одному із відділень поліції Рівного. Як повідомляє пресслужба бюро, попередня кваліфікація – недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів (ст. 264 КК України). За попередньою інформацією, на території установи міг здетонувати один із боєприпасів через порушення правил безпечного зберігання вибухонебезпечних речовин. Працівники ДБР провели огляд місця події, вилучили уламки, службову документаці. Триває допит свідків, призначено низку експертиз для встановлення обставин та причин вибуху. За даними слідства, вибух пролунав 31 серпня близько 15:30 у внутрішньому дворі відділення поліції № 1 Рівненського районного управління поліції. Внаслідок детонації загинув заступник начальника управління, також тяжкі травми також отримали керівник одного з управлінь, інший заступник та інспектор одного з відділів. Раніше у регіональному управлінні поліції повідомляли, що вибух на території адміністративної будівлі райвідділу поліції у Рівному стався під час виконання службових обов’язків працівниками вибухотехнічної служби.