В Волгограде во второй раз с начала недели задержали местную жительницу Наталью Кузьмину, которая вместе с группой активистов пыталась записать коллективную жалобу на дефицит бензина и несправедливое его распределение в регионе. Кузьмину задержали у школы, куда она привела сына-первоклассника. Ее обвинили в организации митинга. В понедельник, 31 августа, Наталью Кузьмину уже увозили в отделение полиции – тогда ее забрали из здания областного суда, куда она пришла с другим активистом, чтобы обжаловать его арест после акции. Как рассказал участник акции Сергей Островский, на активистку составили протокол, но суд отказался рассматривать этот случай из-за недостающих документов. Вероятно, теперь в МВД исправили ошибки, пишет местный сайт V1.ru. Активистка одна воспитывает двух детей. Административная статья об организации несогласованного митинга предусматривает штраф от 20 до 30 тысяч рублей, обязательные работы или арест до 10 суток. Сергей Островский обратился в Следком РФ с просьбой проверить действия волгоградских силовиков. "Акция", как ее назвали в полиции, прошла 16 июля. Пять человек собрались у одной из заправок в Волгограде, чтобы записать видеообращение к Александру Бастрыкину. На место приехали полицейские и потребовали разойтись, так как "массовое мероприятие" не было согласовано с администрацией. Собравшиеся назвали требования полиции незаконными, в итоге одного из них, адвоката Алексея Севостьянова, арестовали и отправили в изолятор на пять суток за отказ подчиниться. Еще одну участницу съемки, Татьяну Сметанко, приговорили к штрафу в 10 тысяч рублей по административной статье о нарушениях проведения акции. В конце июля в Волгоградской области отменили лимиты на продажу топлива, якобы из-за стабилизации ситуации, однако через четыре дня ограничения вернули якобы из-за "ажиотажного спроса". Утром 31 августа жители Волгограда сообщили о пробке из более чем сотни машин – все они стояли в очереди на АЗС "Лукойл". Власти Ставропольского края заявили , что ждут улучшения ситуации в середине сентября. Одновременно с этим они продлили ограничения на пользование служебным транспортом для чиновников.
Следствие по делу о захвате заложников в школе №1 в Беслане допускает, что в нападении в сентябре 2004 года участвовали не 32 человека, а больше, как считалось ранее. Об этом на ежегодной пресс-конференции в годовщину теракта заявила сопредседательница комитета "Матери Беслана" Анета Гадиева. По её словам, версия о большем числе нападавших появилась на основании показаний бывших заложников и других очевидцев. Помимо двух смертниц, некоторые из свидетелей вспоминали ещё одну вооружённую участницу нападения – в чёрном комбинезоне. Об этом сообщает североосетинское издание "КрыльяTV". Гадиева также рассказала о других результатах продолжающегося 22 года расследования. Следователи установили, что первый захваченный в заложники сотрудник милиции Султан Гуражев приходился троюродным братом одному из руководителей группы нападавших – Руслану Хучбарову. Какое значение это обстоятельство имеет для расследования, не уточняется. Кроме того, следствию по-прежнему не удалось подтвердить личность одного из предполагаемых участников нападения – известного как Абу Фарух, предположительно гражданина Саудовской Аравии. По словам Гадиевой, у следователей нет данных о родственниках, которые могли бы провести опознание. По словам сопредседательницы "Матерей Беслана", расследование, которое фактически не продвигалось в течение многих лет, сдвинулось с мёртвой точки после визита в Беслан президента России Владимира Путина в 2024 году. Это был его второй визит на место теракта. 1 сентября 2004 года вооружённая группа захватила в Беслане в школе №1 более 1100 заложников. Большинство из них три дня удерживали в спортивном зале без еды и воды. 3 сентября начался штурм школы. В результате захвата заложников и штурма погибли 334 человека, в том числе 186 детей. Первые три дня сентября в Северной Осетии объявлены днями тишины – в республике не проводят традиционные для других регионов России линейки. Во дворе школы №1 возлагают цветы и зажигают свечи. Основные траурные мероприятия пройдут 3 сентября. Обстоятельства штурма школы остаются предметом споров. Европейский суд по правам человека в 2017 году постановил, что российские власти располагали достаточно конкретной информацией о готовящемся нападении, но не приняли необходимых мер для его предотвращения. ЕСПЧ также пришёл к выводу, что при штурме применялось оружие неизбирательного действия, включая танковые орудия, гранатомёты и огнемёты, что способствовало увеличению числа жертв. Российское официальное следствие считает, что штурм начался после взрывов внутри школы. Независимые расследователи оспаривали эту версию и указывали, что по зданию стреляли извне, когда внутри ещё находились живые заложники. Применение танков во время операции подтверждал командующий 58-й армией Виктор Соболев. Ответственность за организацию нападения взял на себя лидер чеченских сепаратистов Шамиль Басаев. Захватившие школу требовали вывода российских войск из Чечни.
У Києві є поранені внаслідок атаки російських безпілотників вранці 2 вересня, повідомив міський голова Віталій Кличко 2 вересня: «Уже 7 постраждалих у столиці. 5 поранених медики госпіталізували. Екстрені служби працюють на місцях влучань у Шевченківському районі міста». Раніше Кличко повідомив, що безпілотник влучив у шестиповерховий житловий будинок у Шевченківському районі, будівля частково зруйнована. Згодом, удень 2 вересня, міський голова повідомив, що в ході повторної атаки дрон влучив у складську будівлю в Голосіївському районі: «екстрені служби прямують на місце». «Укренерго» повідомляє про значні знеструмлення на Одещині через російські атаки Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій. Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Ткаченко повідомив про двох постраждалих на Київщині через російську атаку
Группа людей совершила нападени на сотрудников СБУ, расследовавших готовящийся ФСБ теракт в Киеве, сообщается в телеграм-канале спецслужбы. В результате инцидента есть раненые. "Во время обыска по одному из адресов группа лиц совершила вооруженное нападение на оперативно-следственную группу СБУ. Они пытались воспрепятствовать проведению следственных действий и заблокировали автомобилями проезд правоохранителей", – говорится в сообщении. По данным СБУ, нападавшие были задержаны, они относятся "к одному из подразделений Сил обороны Украины". О каком именно ведомстве идет речь, не уточняется. Как сообщает "Украинская правда", в столице произошла перестрелка между представителями СБУ и ГУР. По данным источников издания, стороны договорились разрядить оружие, после чего начались следственные действия. На место также прибыли следователи Государственного бюро расследований (ГБР) и спецподразделение Центра специальных операций "Альфа" СБУ. "Ситуацией уже занимается Государственное бюро расследований и Офис генерального прокурора, важно обеспечить тщательное и беспристрастное расследование, но никто не имеет права безнаказанно похищать военнослужащих, открывать огонь на улицах наших городов, отдавать и выполнять преступные приказы", – заявил руководитель Офиса президента Кирилл Буданов в комментарии "РБК-Украина". Ранее СБУ отчиталась о предотвращении теракта, который ФСБ "готовила против одного из лидеров российского оппозиционного политического национального движения", прибывшего в Украину по случаю Дня независимости Украины. "РБК-Украина" писала , что речь идет о замкомандира "Русского добровольческого корпуса" (РДК) Степане Каплунове. Первого сентября в РДК заявил и, что Каплунова похитили неизвестные во дворе его собственного дома. Адвокаты обратились в ГБР, которое подтвердило получение заявления. Адвокат Каплунова Тарас Боровский утверждает, что к дому его подзащитного приехали сотрудники правоохранительных органов, а после появления сослуживцев Каплунова началась стрельба. По словам адвоката, позднее на место прибыл командир спецподразделения ГУР с позывным "Тимур".
În locul unei legi a malpraxisului, așteptată de multă vreme în R. Moldova, doi deputați PAS propun să fie completate câteva legi, astfel încât pacienții care au de suferit în urma unei proceduri medicale să poată primi despăgubiri, iar doctorii să nu mai fie atrași în procese de judecată. Cum vă pare ideea de a despăgubi pacienții fără ca medicii să ajungă automat în instanță? Click pentru a participa la un SONDAJ Discuțiile despre necesitatea unei legi care să-i apere atât pe pacienți, cât și pe medici reapar după fiecare caz răsunător în care doctorii sunt acuzați că au comis o eroare gravă. Ultima dată s-a întâmplat în iulie 2026, când presa a scris despre un chirurg din Chișinău care a fost condamnat pentru moartea unui pacient. Parlamentul a reluat atunci discuțiile cu reprezentanții Ministerului Sănătății, ai organizațiilor neguvernamentale și juriști despre o eventuală lege a malpraxisului, iar acum, doi deputați din partidul de guvernământ (PAS), medicii Ana Oglindă și Adrian Belîi, propun să fie modificate patru legi din domeniul sănătății. Autorii proiectului propun ca în legislație să fie introduse noțiunile de „prejudiciu evitabil” și „inevitabil” adus sănătății pacientului, cu următoarele definiții: Prejudiciu evitabil – vătămarea sănătății pacientului sau decesul acestuia, cauzate de o intervenție medicală ori de desfășurarea unei cercetări biomedicale. Prejudiciu inevitabil - prejudiciul cauzat sănătății pacientului în cadrul intervenției medicale sau al desfășurării unei cercetări biomedicale care implică doar un risc de efecte adverse temporare minore, rezultat din împrejurări care nu puteau fi prevăzute, controlate sau prevenite de către prestatorul de servicii medicale ori profesionistul în domeniul sănătății. Mai simplu spus, în primul caz, este vorba de un rău produs pacientului care putea fi evitat, de exemplu, dacă doctorul greșește doza unui medicament administrat pacientului. În cel de-al doilea – de o situație care nu putea fi prevăzută și care nu are efecte grave, cum ar fi o reacție adversă rară pe care un pacient o dezvoltă la un preparat. Cine va stabili și va plăti daunele? Gravitatea daunelor va fi determinată de către Comisia pentru stabilirea prejudiciului adus sănătății pacienților, care ar urma să fie creată după modificarea legii cu privire la drepturile și responsabilitățile pacientului. Pacientul va trebui să depună o plângere cel târziu în 3 ani de la data la care a aflat sau trebuia să știe despre producerea prejudiciului. „Vrem să renunțăm la litigii, de aceea introducem termenul de «prejudiciu», ceea ce presupune o cale amiabilă de compensare a pacientului, extra-judiciară. Așa prevede și sistemul scandinav, care nu acuză doctorul, cum se întâmplă acum la noi”, explică unul dintre autorii proiectului și președintele Comisiei parlamentare protecție socială, sănătate și familie, Adrian Belîi. Deputatul PAS Adrian Belîi, medic anesteziolog și profesor universitar, este unul dintre autorii proiectului de lege. Aceeași comisie va stabili cuantumul despăgubirilor. Banii vor veni dintr-un fond care ar urma să fie gestionat de Compania Națională de Asigurări în Medicină (CNAM) și va fi separat de fondurile asigurării obligatorii de asistență medicală. Cum se vor aduna bani în fondul de despăgubire? Proiectul propune ca fondul de despăgubire să fie constituit din contribuțiile de 0,2% din veniturile obținute în anul precedent de prestatorii de servicii medicale (instituțiile medicale publice sau private autorizate sanitar și acreditate) și de 0,1%, din veniturile obținute de medicii de familie. De asemenea, din acest fond ar urma să fie finanțată activitatea Comisiei pentru prevenirea prejudiciilor aduse sănătății pacienților, inclusiv remunerarea experților, și să fie acoperite cheltuielile Colegiului profesioniștilor în sănătate pentru reprezentarea statului în instanțele de judecată. „Sunt câteva chestiuni pe care le vom pune în consultări publice: cine va fi plătitorul ca să se formeze fondul de compensare – fie lucrătorul medical, care se asigură pe sine, fie spitalul – și care este cuantumul acestei cotizații. Vom dezbate și mecanismul de estimare financiară a prejudiciului și cel de rambursare”, explică deputatul Adrian Belîi. Despăgubirea stabilită prin decizia comisiei ar urma să fie achitată în decurs de 30 de zile. Banii vor ajunge fie la pacient, fie – în cazul decesului lui – la persoanele pe care le avea la întreținere, copilul lui născut după deces sau la alte rude apropiate. Dacă pacientul sau o altă persoană îndreptățită la despăgubiri nu va fi de acord cu decizia comisiei, va putea merge în instanță, în următoarele 30 de zile. Ulterior, dacă instanța va decide printr-o hotărâre definitivă că i se cuvine o despăgubire mai mică decât cea acordată prin decizia comisiei, reclamantul va trebui să restituie diferența. „Ne dorim ca doctorul să nu mai fie supus unui linșaj public, așa cum se întâmplă astăzi. Pacientului i se va compensa dauna produsă sănătății sale, inclusiv morală, din acest fond, în cuantumul stabilit de comisie”, spune deputatul Adrian Belîi, medic anestezist și profesor universitar. ◉ SONDAJ Cine va face parte din comisia care va decide prejudiciile? Potrivit proiectului de lege, Comisia pentru stabilirea prejudiciilor aduse sănătății pacienților va fi „un organ colegial independent”, constituit din profesioniști în domeniul sănătății, juridic și din societatea civilă. Regulamentul privind organizarea și funcționarea acestei comisii urmează să fie stabilit prin hotărâre de Guvern. Va fi instituită și Comisia pentru prevenirea prejudiciilor, care va analiza deciziile Comisiei pentru stabilirea prejudiciului adus sănătății pacientului, va identifica problemele de sistem, va veni cu recomandări pentru a preîntâmpina repetarea greșelilor și va monitoriza cum sunt aplicate acestea. De asemenea, va fi creat Colegiul Profesionaliștilor din Sănătate – o „organizație profesională autonomă de drept public, apolitică și fără scop lucrativ”, care va fi responsabil de: autorizarea medicilor și farmaciștilor, reînnoirea autorizării profesionale și reautorizarea profesională a acestora; adoptarea Codului de etică și deontologie profesională; eliberarea cardului profesional național; suspendarea și retragerea dreptul de exercitare a profesiunii medicale și farmaceutice; gestionarea Registrului unic al profesioniștilor în domeniul sănătății autorizați; organizarea și monitorizarea dezvoltării profesionale continue a membrilor săi. Cum vor fi autorizați medicii și farmaciștii? Pentru a obține o autorizare profesională, medicii și farmaciștii vor depune la Colegiul Profesioniștilor în Sănătate o cerere și documentele care confirmă îndeplinirea condițiilor prevăzute de lege pentru exercitarea profesiunii. În baza deciziei de autorizare, vor primi un card profesional național, valabil pentru o perioadă de 5 ani, și vor fi înscriși în Registrul unic al profesioniștilor în domeniul sănătății autorizați. Colegiul profesioniștilor în sănătate va fi condus de congres, consiliu național, birou executiv și președinte, iar fiecare membru va achita o cotizație anuală. Dacă va fi aprobată de Parlament, legea respectivă ar urma să intre în vigoare peste un an după ce va fi publicată în Monitorul Oficial, însă modificările la legea cu privire la drepturile și responsabilitățile pacientului – care se referă tocmai la prejudicii – vor intra în vigoare abia la 1 ianuarie 2029. În decurs de jumătate de an de la publicare, Ministerul Sănătății ar urma să identifice un sediu și să numească o conducere provizorie a Colegiului profesioniștilor în sănătate, care să pregătească actele normative necesare pentru a pune în aplicare legea. Europa Liberă Moldova este și pe Google News. Abonează-te .
În locul unei legi a malpraxisului, așteptată de multă vreme în R. Moldova, doi deputați PAS propun să fie completate câteva legi, astfel încât pacienții care au de suferit în urma unei proceduri medicale să poată primi despăgubiri, iar doctorii să nu mai fie atrași în procese de judecată. Cum vă pare ideea de a despăgubi pacienții fără ca medicii să ajungă automat în instanță? Click pentru a participa la un SONDAJ Discuțiile despre necesitatea unei legi care să-i apere atât pe pacienți, cât și pe medici reapar după fiecare caz răsunător în care doctorii sunt acuzați că au comis o eroare gravă. Ultima dată s-a întâmplat în iulie 2026, când presa a scris despre un chirurg din Chișinău care a fost condamnat pentru moartea unui pacient. Parlamentul a reluat atunci discuțiile cu reprezentanții Ministerului Sănătății, ai organizațiilor neguvernamentale și juriști despre o eventuală lege a malpraxisului, iar acum, doi deputați din partidul de guvernământ (PAS), medicii Ana Oglindă și Adrian Belîi, propun să fie modificate patru legi din domeniul sănătății. Autorii proiectului propun ca în legislație să fie introduse noțiunile de „prejudiciu evitabil” și „inevitabil” adus sănătății pacientului, cu următoarele definiții: Prejudiciu evitabil – vătămarea sănătății pacientului sau decesul acestuia, cauzate de o intervenție medicală ori de desfășurarea unei cercetări biomedicale. Prejudiciu inevitabil - prejudiciul cauzat sănătății pacientului în cadrul intervenției medicale sau al desfășurării unei cercetări biomedicale care implică doar un risc de efecte adverse temporare minore, rezultat din împrejurări care nu puteau fi prevăzute, controlate sau prevenite de către prestatorul de servicii medicale ori profesionistul în domeniul sănătății. Mai simplu spus, în primul caz, este vorba de un rău produs pacientului care putea fi evitat, de exemplu, dacă doctorul greșește doza unui medicament administrat pacientului. În cel de-al doilea – de o situație care nu putea fi prevăzută și care nu are efecte grave, cum ar fi o reacție adversă rară pe care un pacient o dezvoltă la un preparat. Cine va stabili și va plăti daunele? Gravitatea daunelor va fi determinată de către Comisia pentru stabilirea prejudiciului adus sănătății pacienților, care ar urma să fie creată după modificarea legii cu privire la drepturile și responsabilitățile pacientului. Pacientul va trebui să depună o plângere cel târziu în 3 ani de la data la care a aflat sau trebuia să știe despre producerea prejudiciului. „Vrem să renunțăm la litigii, de aceea introducem termenul de «prejudiciu», ceea ce presupune o cale amiabilă de compensare a pacientului, extra-judiciară. Așa prevede și sistemul scandinav, care nu acuză doctorul, cum se întâmplă acum la noi”, explică unul dintre autorii proiectului și președintele Comisiei parlamentare protecție socială, sănătate și familie, Adrian Belîi. Deputatul PAS Adrian Belîi, medic anesteziolog și profesor universitar, este unul dintre autorii proiectului de lege. Aceeași comisie va stabili cuantumul despăgubirilor. Banii vor veni dintr-un fond care ar urma să fie gestionat de Compania Națională de Asigurări în Medicină (CNAM) și va fi separat de fondurile asigurării obligatorii de asistență medicală. Cum se vor aduna bani în fondul de despăgubire? Proiectul propune ca fondul de despăgubire să fie constituit din contribuțiile de 0,2% din veniturile obținute în anul precedent de prestatorii de servicii medicale (instituțiile medicale publice sau private autorizate sanitar și acreditate) și de 0,1%, din veniturile obținute de medicii de familie. De asemenea, din acest fond ar urma să fie finanțată activitatea Comisiei pentru prevenirea prejudiciilor aduse sănătății pacienților, inclusiv remunerarea experților, și să fie acoperite cheltuielile Colegiului profesioniștilor în sănătate pentru reprezentarea statului în instanțele de judecată. „Sunt câteva chestiuni pe care le vom pune în consultări publice: cine va fi plătitorul ca să se formeze fondul de compensare – fie lucrătorul medical, care se asigură pe sine, fie spitalul – și care este cuantumul acestei cotizații. Vom dezbate și mecanismul de estimare financiară a prejudiciului și cel de rambursare”, explică deputatul Adrian Belîi. Despăgubirea stabilită prin decizia comisiei ar urma să fie achitată în decurs de 30 de zile. Banii vor ajunge fie la pacient, fie – în cazul decesului lui – la persoanele pe care le avea la întreținere, copilul lui născut după deces sau la alte rude apropiate. Dacă pacientul sau o altă persoană îndreptățită la despăgubiri nu va fi de acord cu decizia comisiei, va putea merge în instanță, în următoarele 30 de zile. Ulterior, dacă instanța va decide printr-o hotărâre definitivă că i se cuvine o despăgubire mai mică decât cea acordată prin decizia comisiei, reclamantul va trebui să restituie diferența. „Ne dorim ca doctorul să nu mai fie supus unui linșaj public, așa cum se întâmplă astăzi. Pacientului i se va compensa dauna produsă sănătății sale, inclusiv morală, din acest fond, în cuantumul stabilit de comisie”, spune deputatul Adrian Belîi, medic anestezist și profesor universitar. ◉ SONDAJ Cine va face parte din comisia care va decide prejudiciile? Potrivit proiectului de lege, Comisia pentru stabilirea prejudiciilor aduse sănătății pacienților va fi „un organ colegial independent”, constituit din profesioniști în domeniul sănătății, juridic și din societatea civilă. Regulamentul privind organizarea și funcționarea acestei comisii urmează să fie stabilit prin hotărâre de Guvern. Va fi instituită și Comisia pentru prevenirea prejudiciilor, care va analiza deciziile Comisiei pentru stabilirea prejudiciului adus sănătății pacientului, va identifica problemele de sistem, va veni cu recomandări pentru a preîntâmpina repetarea greșelilor și va monitoriza cum sunt aplicate acestea. De asemenea, va fi creat Colegiul Profesionaliștilor din Sănătate – o „organizație profesională autonomă de drept public, apolitică și fără scop lucrativ”, care va fi responsabil de: autorizarea medicilor și farmaciștilor, reînnoirea autorizării profesionale și reautorizarea profesională a acestora; adoptarea Codului de etică și deontologie profesională; eliberarea cardului profesional național; suspendarea și retragerea dreptul de exercitare a profesiunii medicale și farmaceutice; gestionarea Registrului unic al profesioniștilor în domeniul sănătății autorizați; organizarea și monitorizarea dezvoltării profesionale continue a membrilor săi. Cum vor fi autorizați medicii și farmaciștii? Pentru a obține o autorizare profesională, medicii și farmaciștii vor depune la Colegiul Profesioniștilor în Sănătate o cerere și documentele care confirmă îndeplinirea condițiilor prevăzute de lege pentru exercitarea profesiunii. În baza deciziei de autorizare, vor primi un card profesional național, valabil pentru o perioadă de 5 ani, și vor fi înscriși în Registrul unic al profesioniștilor în domeniul sănătății autorizați. Colegiul profesioniștilor în sănătate va fi condus de congres, consiliu național, birou executiv și președinte, iar fiecare membru va achita o cotizație anuală. Dacă va fi aprobată de Parlament, legea respectivă ar urma să intre în vigoare peste un an după ce va fi publicată în Monitorul Oficial, însă modificările la legea cu privire la drepturile și responsabilitățile pacientului – care se referă tocmai la prejudicii – vor intra în vigoare abia la 1 ianuarie 2029. În decurs de jumătate de an de la publicare, Ministerul Sănătății ar urma să identifice un sediu și să numească o conducere provizorie a Colegiului profesioniștilor în sănătate, care să pregătească actele normative necesare pentru a pune în aplicare legea. Europa Liberă Moldova este și pe Google News. Abonează-te .
Служба безпеки України 2 вересня опублікувала деталі щодо операції із запобігання теракту проти представника російського опозиційного руху. За повідомленням, співробітники СБУ проводили невідкладні слідчі дії для збору та фіксації доказів. «При обшуку за однією з адрес група осіб здійснила збройний напад на оперативно-слідчу групу СБУ. Вони намагалися перешкодити проведенню слідчих дій та заблокували автомобілями проїзд правоохоронців», – заявляє відомство. До припинення нападу та забезпечення безпеки учасників процесуальних дій долучився спецпідрозділ Центру спеціальних операцій «Альфа» СБУ, правоохоронці застосували зброю «під час припинення збройного спротиву». Служба заявляє про поранених серед «осіб, які чинили спротив». Учасників нападу затримали. В Офісі генпрокурора заявили про напад на співробітників СБУ, відкрито провадження СБУ зазначає, що під час першочергових слідчих дій встановила приналежність затриманих до одного з підрозділів Сил оборони. У них вилучили зброю та документи, обставини події та роль учасників встановлюється. Раніше в соцмережах з’явилася інформація про протистояння СБУ та Головного управління розвідки в Дніпровському районі Києва, яке пов’язане зі зникненням заступника командира з бойової роботи підрозділу «Російського добровольчого корпусу» при ГУР Степана Каплунова. Видання «Українська правда» повідомляло про поранення трьох співробітників ГУР. Управління наразі не коментувало ситуацію, Радіо Свобода звернулося до представника ГУР по коментар. Раніше сьогодні СБУ повідомила, що спільно з ГУР запобігла «теракту, який ФСБ РФ готувала проти одного з лідерів російського опозиційного політичного національного руху». СБУ повідомляє про запобігання «теракту» проти одного з лідерів російської опозиції
Офіс генпрокурора заявляє про досудове розслідування за фактом погрози та посягання на життя працівників правоохоронного органу. Як повідомляє пресслужба ОГП, наразі встановлюються всі обставини події, роль кожного з її учасників та вирішується питання щодо остаточної правової кваліфікації їхніх дій. В Офісі генпрокурора стверджують, що під час слідчих дій у провадженні щодо теракту ФСБ РФ стався збройний напад на співробітників СБУ – під час обшуку за однією з адрес група осіб здійснила збройний напад на оперативно-слідчу групу СБУ, вони намагалися перешкодити проведенню слідчих дій та заблокували автомобілями проїзд правоохоронців. За даними ОГП, для припинення нападу було залучено спецпідрозділ Центру спеціальних операцій «Альфа» СБУ, правоохоронці застосували зброю – є поранені серед осіб, які чинили спротив, нападників затримано. В Офісі генпрокурора встановлено, що затримані належать до одного з підрозділів Сил оборони України, у них вилучено зброю та документи. ОГП не уточнює, про який з підрозділів йдеться. Читайте також: СБУ прокоментувала дані про стрілянину за участі своїх співробітників в Києві Служба безпеки України також заявила, що група осіб здійснила збройний напад на оперативно-слідчу групу СБУ, намагалася перешкодити проведенню слідчих дій та заблокували автомобілями проїзд. У відомстві заявили, що до припинення нападу та забезпечення безпеки учасників процесуальних дій долучився спецпідрозділ Центру спеціальних операцій «Альфа» СБУ, правоохоронці застосували зброю «під час припинення збройного спротиву». СБУ заявляє про поранених серед «осіб, які чинили спротив». Раніше у соцмережах писали про стрілянину нібито між співробітниками ГУР і СБУ у Дніпровському районіКиєва, яке пов’язане зі зникненням заступника командира з бойової роботи підрозділу «Російського добровольчого корпусу» при ГУР Степана Каплунова. Видання «Українська правда» повідомляло про поранення трьох співробітників ГУР. Радіо Свобода звернулося за коментарем до СБУ та ГУР. Водночас раніше сьогодні СБУ повідомила, що спільно з ГУР запобігла «теракту, який ФСБ РФ готувала проти одного з лідерів російського опозиційного політичного національного руху», котрий прибув в Україну з нагоди Дня Незалежності. Ім’я російського опозиціонера правоохоронці не розголошували.
وزیر انرژی آمریکا، گفت ۱۷ میلیون بشکه نفت روز دوشنبه از تنگه هرمز عبور کرد و آن را بالاترین سطح از زمان کاهش جریانها به دلیل جنگ ایران خواند. کریس رایت، در جمع خبرنگاران و در سفر به ونزوئلا گفت: «همین حالا میتوانم اعلام کنم که دیروز، از تنگه هرمز، بیش از ۱۷ میلیون بشکه نفت جریان یافت؛ رکورد از پیش از درگیری.» رایت افزود همه ۱۷ میلیون بشکه از راه دریا عبور کرده است. بر پایه برآورد وزارت انرژی آمریکا، با احتساب ظرفیت خط لوله برای انتقال نفت به دور تنگه که چهار تا پنج میلیون بشکه است، مجموع نفت خارجشده از منطقه خلیج فارس بالاتر از سطح پیش از جنگ بوده است. این درحالی است که بر پایه دادههای اولیه شرکت کپلر، تنها پنج شناور کالا روز دوشنبه از این آبراه گذشتند و هیچ نفتکش حامل بار مایع در میان آنها ثبت نشد. این دادهها شناورهایی را که فرستنده خود را خاموش میکنند در بر نمیگیرد. رایت در مردادماه گفت میانگین هفتروزه نفت خروجی از تنگه به نزدیک ۹ میلیون بشکه در روز رسیده و با احتساب خطوط لوله، مجموع جریانها حدود ۱۵ میلیون بشکه در روز است. مقامهای دولت آمریکا میگویند پیشبینیهای بازار اغلب کمتر از واقع است، چون شمار زیادی از شناورها فرستنده خود را برای فرار از حملات جمهوری اسلامی خاموش میکنند. پیش از آغاز درگیری، روزانه حدود ۲۰ میلیون بشکه نفت و فرآورده نفتی از این آبراه حیاتی میگذشت که معادل حدود ۲۰ درصد تقاضای جهانی بود.
Російські війська атакували Миколаїв, попередньо, БпЛА типу Shahed, повідомив у телеграмі очільник обласної військової адміністрації Георгій Решетілов. За попередніми даними, пошкоджені сім приватних будинків та три автомобілі. Люди не постраждали. За даними місцевої влади, також протягом минулої доби сили РФ атакували Миколаївщину, зокрема БпЛА типу «Молнія» та чотири рази FPV-дронами Очаківську громаду, Куцурубську громаду вдень атакував FPV-дрон. Удень війська РФ спрямували крилату ракету типу «Бандероль» по території Степівської громади, постраждалих немає, повідомили в ОВА. Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій. Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Війна Росії проти України. Всі новини на цей час
*Cập nhật lúc 20:10 ngày 2 tháng 9 Thay vì được nghỉ phép theo đúng quy định, suốt dịp lễ mùng 2/9, nhiều dân quân tự vệ, cảnh sát cơ động ở TP. HCM bị bắt buộc phải “like”, “share” nhiều bài đăng của chính quyền trên mạng xã hội. Trao đổi với RFA, một người làm dân quân cơ động (DQCĐ) ở một phường TP.HCM (người này không nói tên phường cụ thể vì lý do an ninh) cho biết anh và các đồng đội của mình liên tục bị cấp trên thúc ép tương tác với các bài của của sự kiện lễ Quốc Khánh, và báo cáo KPI, nếu không sẽ chịu kiểm điểm. Người này còn chia sẻ, hoạt động tương tương tác theo kiểu này diễn ra mỗi ngày vì không chỉ dừng lại ở những sự kiện lớn, như dịp Quốc Khánh, “nhiều bài đăng tuyên truyền cục bộ, hay thậm chí ở những sự kiện khen thưởng cán bộ, chỉ huy phường cũng bị ép phải chia sẻ, đăng lại”. “Hãy hình dung rằng, các cơ quan đoàn thể, phường, thành phố hay đăng trên các trang của Đảng, của đoàn hoặc là của quân đội; theo kiểu cách thể hiện lòng yêu nước, sự kiện của nhà nước, điển hình gần đây nhất là vụ 500 ngày truy tìm danh tính; là họ liên tục thúc ép ‘combo’ đi like, share để chụp báo cáo gửi lên nhóm Zalo”, viên dân quan cơ động nói. “Tôi thường thấy các bài đăng lớn của nhà nước trên Facebook chỉ có lát đát 50 cái like, hầu như không ai quan tâm. Do vậy, họ buộc anh em chúng tôi phải lên đó tương tác, chia sẻ về trang cá nhân. Trong khi tài khoản cá nhân thì là của mình mà mình lại không có quyền tự quyết”. Về cách thức hoạt động, người này mô tả mỗi phường sau sáp nhập thường sẽ bao gồm nhiều phường cũ gộp thành. Ở mỗi phường nhỏ này, lực lượng cơ động, dân quân sẽ được chia thành các nhóm tương ứng, như trường hợp phường của anh đang hoạt động với 4 nhóm nhỏ. Tên mỗi nhóm sẽ bắt đầu chữ cái A và xếp dần theo các số thứ tự A1, A2, A3, A4, v.v. Trưởng của mỗi nhóm sẽ là các dân quân thường trực, mà theo cách gọi của người này, họ là “những chó săn trung thành của cấp chỉ huy”. Cấp chỉ huy là người trực tiếp phê duyệt mọi đề xuất của cán bộ phường, ví dụ như chuyện duyệt điều phối các hoạt động tương tác trên mạng xã hội. Ngược lại với những công sức bỏ ra hưởng ứng phong trào “bão tương tác”, người này nêu bức xúc cho biết nhận về mức thu nhập lại chưa tương xứng, thậm chí là còn xuất hiện tình trạng thiếu minh bạch liên quan đến tiền lương, thù lao của những DQCĐ. “Tụi tôi hầu như chỉ nhận thu nhập từ hai nguồn chính. Nguồn thứ nhất là qua lương chính, khoảng 5 - 6 triệu đồng mỗi tháng. Nhưng mỗi khi lương về, toàn bộ lương phải chuyển hết về tài khoản ngân hàng của ‘anh trưởng’, hỏi thì không biết để làm gì, tiền sau đó còn chuyển đi đâu càng không rõ. Nhưng thông thường, họ gộp lại 2-3 tháng như vậy rồi mới gửi trả một lần. Một kiểu thu nhập khác là đi trực ở những sự kiện lớn của tổ chức, đoàn thể. Những sự kiện kiểu này thì thù lao mỗi lần được 350.000 đồng, nhưng cũng rất lâu tiền thực mới về túi, như sự kiện Tết năm nay hồi tháng Hai mà đến tận tháng Sáu mới cho lấy”. RFA đã được xem các bằng chứng do người này cung cấp. Từ lâu trên các nền tảng mạng xã hội như Facebook tồn tại hàng nghìn các fanpage, tài khoản đăng tải các nội dung tương tự nhau, và hầu như việc đăng tải cũng cùng thời điểm với những mốc thời gian cụ thể. Những nội dung này thường chỉ tập trung xoay quanh các sự kiện lớn của chính quyền, hoặc phong trào nội bộ của địa phương. Các tài khoản này thường ghi chú nội dung giới thiệu của họ là “tổ chức phi lợi nhuận” hay là kênh “tập hợp các bài viết, video clip, hình ảnh của các facebooker phản bác thông tin xấu độc, tin giả, tin sai sự thật”. Dù vậy, dựa theo số ít tài liệu được công khai cho đến thời điểm này, cho thấy trong số những tài khoản trên, có những kênh truyền thông thuộc về Ban chỉ Đạo 35 (BCĐ 35). Có tên đầy đủ là Ban Chỉ đạo về bảo vệ nền tảng tư tưởng của Đảng, đấu tranh phản bác các quan điểm sai trái, thù địch, đây là cơ quan trực tiếp điều hành mạng lưới dư luận viên nhằm định hướng dư luận trên nền tảng số. Đơn cử như fanpage “ Hương Sen Việt ” hiện có gần 310.000 lượt theo dõi trên Facebook - đây là fanpage ở “cấp trung ương”. Theo đó, những bài đăng có nội dung tuyên truyền của fanpage “Hương Sen Việt” đều gắn kèm những “ hashtag ”, một công cụ giúp tăng mức độ hiển thị của chủ đề, rồi được nhiều fanpage khác như “ KIẾN THỤY - Hoa của Đất ”, “ Phường Linh Xuân - Thành phố Hồ Chí Minh ”, “ Dân Hòa - Hà Nội ”, “ Sống xanh ”, “ Sông Hồng Đỏ ”, v.v chia sẻ lại, như một cách nhằm nhân rộng luồng thông tin. Ngoài ra, BCĐ 35 còn có các Fanpage ở cấp tỉnh và cấp cơ sở khác mang những cái tên rất thuần Việt như “Hương Quê”, “Tràm xanh” hay các hội nhóm khác có tên “Chính Sự Phiếm Đàm”. Các bên này nhận chỉ thị từ đảng Cộng sản “kết nối” lẫn nhau để “bình luận, chia sẻ, lan tỏa” những thông tin được cho là “tích cực” nhằm “bảo vệ tư tưởng của Đảng, đấu tranh phản bác các quan điểm sai trái, thù địch”. Ở mỗi tổ chức đảng của mỗi cơ quan đều phải thành lập các tài khoản Facebook và các fanpage của đơn vị đó, rồi trình báo cáo đường dẫn (link) của các fanpage và “số điện thoại của đồng chí phụ trách” lên BCĐ 35 để “tổng hợp, theo dõi, chỉ đạo”. Mỗi lượt theo dõi, lượt thích và bình luận trên mỗi bài đăng trên các trang này cũng được Tổ thư ký của BCĐ 35 kiểm kê cụ thể, và báo cáo thường xuyên, cũng như sẽ truyền lại phản hồi phê bình từ lãnh đạo nếu các lượt tương tác này không đạt số lượng. *Đính chính: đối tượng phỏng vấn của RFA làm dân quân cơ động tại một phường ở Tp. HCM, không phải cảnh sát cơ động.
В непризнанном Приднестровье начали выдавать российские аттестаты. Об этом сообщил глава самопровозглашенной республики Вадим Красносельский. По его словам, 142 общеобразовательных учреждения получили российскую аккредитацию. "И вот с этого года мы начали выдавать российские аттестаты выпускникам школ. На последний звонок и к окончанию [школы] мы чуть-чуть не успели, но ничего: постепенно мы будем приглашать учеников, кто остался в Приднестровье, либо родителей, если дети уехали и поступили за пределами Приднестровья", – сказал он, добавив, что аттестаты отпечатаны на гознаке РФ. Красносельский заявил, что власти сделали "очень большое дело для будущего образовательного пространства" Приднестровья, поскольку некоторые, по его словам, "любили спекулировать" на том, что в регионе "непризнанное образование". "Курс на присоединение Приднестровья". Зачем Путин упрощает выдачу паспортов жителям региона и как с этим связан план захвата Одессы В мае 2026 года президент России Владимир Путин подписал указ об упрощенном порядке выдачи российского гражданства жителям непризнанного Приднестровья. С этого момента им для получения гражданства не нужно постоянно проживать в России, сдавать экзамены на знание русского языка, истории и основ законодательства РФ. Приднестровье де-юре считается частью Молдовы и не признано ни одним государством – членом ООН, но по факту в регионе действует непризнанная "Приднестровская Молдавская Республика" со своими органами власти, армией, валютой и паспортами. Ее политически и экономически поддерживает Россия. С 1990-х годов в сепаратистском регионе размещен российский военный контингент, Кишинев не раз требовал от России вывести свои войска из Приднестровья. СМОТРИТЕ ТАКЖЕ: Минобороны Молдовы хочет ввести обязательные для всех мужчин военные сборы длиной 42 дня. Зачем они нужны? Будет ли война в Молдове? Как влияние России в Приднестровье и Гагаузии втягивает страну в конфликт Финансирует ли Додона Кремль, кто напал на Украину и будет ли в Приднестровье "второй фронт". Интервью с экс-президентом Молдовы Россия может начать еще одну войну в Европе, считает глава Службы внешней разведки Украины. Какие страны в зоне риска? Объясняет эксперт Экс-министр обороны Молдовы: "Приднестровье не заинтересовано в военных действиях: это делают, чтобы спровоцировать Молдову и Украину" "Посоветовал бы молдаванам вспомнить, что у них есть армия". Депутат Рады – о боях на юге Украины и российском "коридоре" в Приднестровье Россия вернула прежнюю стоимость сбора за прием в гражданство для жителей непризнанных Абхазии, Южной Осетии и Приднестровья в $65 Путин разрешил гражданам непризнанного Приднестровья получать российское гражданство в упрощенном порядке
В Днепровском районе Киева утром 2 сентября произошёл конфликт между сотрудниками Службы безопасности Украины (СБУ) и Главного управления разведки Минобороны (ГУР), в результате которого были ранения получили три сотрудника ГУР. Об этом сообщают "Украинская правда", "РБК-Украина" и другие украинские СМИ и телеграм-каналы. Инцидент произошёл на улице Юрия Шумского. Полиция перекрыла её в обоих направлениях. На место прибыли представители обеих спецслужб, а позднее – следователи Государственного бюро расследований (ГБР). По данным источников издания, стороны договорились разрядить оружие, после чего начались следственные действия. Официально причины перестрелки не раскрываются. Конфликт, предположительно, связан с заместителем командира по боевой работе Русского добровольческого корпуса (РДК) Степаном Каплуновым. РДК воюет на стороне ВСУ против России. 1 сентября РДК заявил , что Каплунова похитили неизвестные во дворе его собственного дома. Адвокаты обратились в ГБР, которое подтвердило получение заявления. Адвокат Каплунова Тарас Боровский утверждает, что к дому его подзащитного приехали сотрудники правоохранительных органов, а после появления сослуживцев Каплунова началась стрельба. По словам адвоката, позднее на место прибыл командир спецподразделения ГУР с позывным "Тимур". В его структуру, как утверждается, входит РДК. Независимого подтверждения этой версии произошедшего нет. Утром 2 сентября СБУ заявила , что совместно с ГУР предотвратила теракт, который, по версии украинской спецслужбы, российская ФСБ готовила против "одного из лидеров российского оппозиционного политического национального движения", приехавшего в Киев на День независимости Украины. Имя предполагаемой цели теракта СБУ не назвала. Источники "РБК-Украина" утверждают, что речь идёт именно о Каплунове. Аналогичное сообщение первоначально опубликовало ГУР, но позднее оно исчезло с официальных ресурсов военной разведки. СБУ и ГУР публично не сообщали о конфликте между своими сотрудниками и не комментировали информацию о трёх раненых. Позднее СБУ заявила , что её сотрудники проводили неотложные следственные действия по сбору и фиксации доказательств подготовки теракта сотрудниками ФСБ. По версии ведомства, во время следственных действий на оперативников СБУ напала группа людей и заблокировала автомобилями проезд. Для прекращения конфликта привлекли спецподразделение "Альфа", сотрудники которого применили оружие. СБУ сообщила о раненых и задержанных среди нападавших. По данным ведомства, задержанные служат в одном из подразделений Минобороны Украины. У них изъяли оружие и документы, обстоятельства произошедшего устанавливаются. Киевская городская администрация сообщила, что из-за полицейского оцепления улицы Шумского изменены маршруты нескольких городских автобусов.
یک مقام ارشد آمریکایی گفت همه نیروهای این کشور پس از حملات تلافیجویانه جمهوری اسلامی شناسایی و ایمن گزارش شدهاند. او به شبکه فاکسنیوز گفت آمریکا «بیشتر» موشکهای شلیکشده از سوی تهران را رهگیری کرده است. بر پایه گفته همین مقام، بیشتر موشکها و پهپادهای پرتابشده پیش از سرنگون شدن به سمت اردن در حرکت بودند. او افزود هیچ خسارت عمدهای به پایگاههای آمریکا در خاورمیانه وارد نشده است. او در پاسخ به پرسشی درباره اینکه چه کسی حملات جاری به شناورهای تجاری را مجاز کرده، گفت ساختار فرماندهی و کنترل جمهوری اسلامی متمرکز نیست، و افزود همچنان روشن نیست چه کسانی در سپاه پاسداران زنده و چه کسانی کشته شدهاند. ارتش اردن اعلام کرد ۱۰ موشک بالستیک از ۱۳ موشک جمهوری اسلامی را که وارد حریم هوایی این کشور شده بودند رهگیری کرد. حملات پهپادی و موشکی جمهوری اسلامی به بحرین و کویت دفع شد بر پایه بیانیه نیروهای مسلح اردن، سه موشک دیگر در مناطقی دورافتاده و به دور از مراکز جمعیتی فرود آمدند و هیچ تلفات یا مصدومیتی گزارش نشد. پیشتر سپاه پاسداران در اطلاعیهای اعلام کرد که بامداد چهارشنبه همزمان با حمله به پایگاههای آمریکا در اردن، بحرین و اربیل، با «حمله تلفیقی موشکی-پهپادی» به قرارگاه فرمانده آمریکایی پایگاه علیالسالم در کویت حمله کرده است. همزمان ارتش جمهوری اسلامی نیز در اطلاعیهای اعلام کرد بامداد چهارشنبه با دهها فروند پهپاد انتحاری به سامانههای راداری و محل استقرار نیروهای آمریکا در پایگاههای الظفره و المنهاد امارات حمله کرده است. در این بیانیه همچنین آمده است که تأسیسات راداری و مراکز تجمع نیروهای آمریکایی در پایگاه شیخ عیسی بحرین مورد هدف حملات قرار گرفت.
Очільник німецького МЗС Йоганн Вадефуль відреагував на слова Володимира Путіна про внутрішні проблеми в Німеччині, якими російський президент пояснив звинувачення його країни в інциденті в аеропорту Лейпцига. Очільник Кремля вказав на «внутрішньополітичні процеси» в Німеччині. Вадефуль відкинув цю заяву: «Якби ми керувалися виборчою тактикою, то, можливо, уникнули б цього, адже це, звичайно, викликає багато дискусій саме під час виборчих кампаній у Східній Німеччині». Натомість, за словами міністра, його країна поставила на на перше місце свою зовнішньополітичну відповідальність. ППО для України: Вадефуль заявив про резерви деяких держав-членів «Росія пішла на ескалацію. Росія здійснила цю гібридну атаку. І тепер Росії доведеться жити з наслідками», – заявив він. Німецький топдипломат назвав реакцію Берліна на інцидент у Лейпцизі, відповідальність за який поклали на Росію, необхідною й пропорційною. «Росія тепер повинна продемонструвати, що вона готова до такого конструктивного діалогу та до переговорів, особливо щодо ситуації в Україні. Ми на це чекаємо. А тим часом робимо свою роботу», – наголосив Вадефуль. Урядовець підтвердив, що Німеччина внесе свої пропозиції до санкційних списків. «Йтиметься про велику кількість осіб, проти яких додатково можуть бути запроваджені санкції. Отже, тиск на Росію посилюватиметься, а підтримка України також залишатиметься на високому рівні», – резюмував він. Читайте також: Сильніші санкції та ППО – Сибіга розповів про порядок денний на зустрічі міністрів у Ірландії Європейський Союз викликав російського посла після того, як Німеччина офіційно поклала відповідальність на Росію за інцидент у Лейпцизі, повідомила раніше висока представниця з закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас. 4 серпня в німецькому аеропорту «Лейпциг/Галле» поблизу українського вантажного літака «Антонов» , що використовувався для перевезення військових вантажів, виявили дрон, навантажений вибухівкою. 1 вересня міністр внутрішніх справ Німеччини Александр Добріндт Добріндт заявив, що Росія відповідальна за спробу атаки безпілотником на український вантажний літак в аеропорту «Лейпциг/Галле». Цього висновку, за його словами, дійшли завдяки інформації, отриманій від розвідувальних служб, а також аналізу низки інших гібридних операцій, що почастішали в Європі. Росія відкинула ці звинувачення. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив увечері 1 вересня, що Німеччина не надала ніяких доказів для своїх заяв. Каллас бачить в інциденті у Лейпцизі ознаки державного тероризму
Președintele Volodimir Zelenski a avertizat companiile aeriene care utilizează spațiul aerian rus cu privire la amenințarea reprezentată de dronele ucrainene, afirmând că spațiul aerian deasupra Rusiei nu mai este sigur pe fondul escaladării continue a conflictului din partea Moscovei. „Astăzi, dorim să avertizăm toate companiile aeriene care utilizează spațiul aerian rus, toate companiile de asigurări și pe toți cei care încă folosesc aeroporturile rusești importante: cerul rus devine extrem de periculos”, a declarat Zelenski în discursul său video seral din 1 septembrie. „Cerul infestat de drone nu este un loc potrivit pentru aviația civilă”, a mai afirmat el, fără a oferi detalii suplimentare cu privire la amploarea activității dronelor la care ar trebui să ne așteptăm în spațiul aerian rus sau la momentul în care amenințarea s-ar intensifica. Declarația lui Zelenski a venit în contextul în care Kievul și-a intensificat atacurile de lungă distanță pe teritoriul Rusiei, vizând obiective militare, instalații petroliere și de gaze, precum și centre logistice de retail, în încercarea de a determina Kremlinul să se angajeze în negocieri de pace. Președintele ucrainean a subliniat că Kievul nu amenință nicio aeronavă civilă, dar a afirmat că „vor exista pur și simplu drone în spațiul aerian al Rusiei, la o scară care trebuie luată în considerare”. Ucraina a anunțat apoi miercuri că a notificat oficial Organizația Aviației Civile Internaționale că spațiul aerian rus nu este sigur pentru aviația civilă din cauza intensificării activității militare. Așa a declarat miercuri ministrul ucrainean de Externe, Andrii Sibiha. „Vrem să prevenim incidentele neintenționate”, a scris el pe platforma X. „Războiul se întoarce acasă, în Rusia. Ucraina își exercită dreptul inerent la autoapărare, în temeiul articolului 51 din Carta ONU.” Traficul aerian deasupra Europei miercuri, 2 septembrie, la ora 16, potrivit site-ului Flightradar24.com. Deasupra Rusiei se află aproape exclusiv avioane ale companiilor rusești și chineze. Întrebat despre afirmația lui Zelenski în cadrul unei conferințe de presă din Kârgâzstan, președintele rus Vladimir Putin a declarat că Moscova va reacționa în cazul unor incidente, adăugând că astfel de declarații echivalează cu „terorism de stat”. „Desigur, ne pregătim pentru acest lucru și luăm în considerare toate aceste amenințări. Îmbunătățim constant cerințele privind siguranța zborurilor și securitatea aeroportuară și avem soluții pentru toate aceste situații. Avem soluții pentru toate amenințările pe care le exprimă teroriștii”, a declarat la rândul lui Andrei Nikitin, ministrul transporturilor din Rusia, potrivit agenției de știri Interfax. Zborurile comerciale nu operează în Ucraina și nici nu traversează teritoriul acesteia pe durata războiului pe scară largă pe care Putin l-a declanșat împotriva vecinei Rusiei în februarie 2022. În iulie 2014, la începutul conflictului care a opus forțele de la Kiev forțelor ruse și celor susținute de Rusia în regiunea Donbas din estul Ucrainei, o rachetă rusă a doborât un avion al companiei Malaysia Airlines care zbura de la Amsterdam la Kuala Lumpur, ucigând toți cei 298 de pasageri și membri ai echipajului aflați la bord. Demonstrație anti-Kremlin la Sydney după doborârea zborului MH17 deasupra estului ocupat al Ucrainei (arhivă). De când cu invazia pe scară largă, dronele ucrainene au făcut necesară închiderea temporară a multor aeroporturi rusești, inclusiv cele mai mari, dar nu sunt cunoscute cazuri în care să avioanele civile să fi avut de suferit. Cine zboară deasupra Rusiei? Războiul pornit de ruși în Ucraina a avut printre consecințe reducerea dramatică a legăturilor aeriene cu restul lumii nu doar ale țării invadate, ci și ale statului agresor. Hărțile de trafic aerian ale site-urilor specializate, precum Flightradar24.com , arată la orice oră o densitate extrem de redusă a zborurilor deasupra Federației Ruse, fiind vorba aproape exclusiv de rute interne. Companiile din Uniunea Europeană, vestul Europei în general și America de Nord și-au suspendat legăturile directe cu Rusia, ca și survolul prin spațiul rusesc. În prezent, au zboruri spre și dinspre Rusia, dintre companiile europene, numai Air Serbia, companiile turcești Turkish Airlines și Pegasus și Belavia, din Belarus. Compania națională uzbekă are și ea curse. La scară mai largă, continuă să aibă curse în Rusia companiile aeriene mari din zona Golfului Persic (Etihad, Emirates, Qatar, FlyDubai), companiile chinezești (Air China, China Eastern, China Southern și Hainan Airlines). Există și companii aeriene care nu au legături directe cu Rusia, dar folosesc spațiul aerian rus pentru alte curse, de exemplu Air India sau Sri Lankan, din regiunea sud-asiatică, sau Air Marocco, Egyptair și Air Algeria, din nordul Africii. Companiile din zona Golfului, inclusiv Etihad, continuă să opereze curse spre Rusia, inclusiv în condițiile războiului din Ucraina învecinată. Ce cred experții independenți? Nu este clar care este amploarea riscului pe care îl reprezintă dronele ucrainene pentru aviația deasupra Rusiei, cea mai mare țară din lume ca suprafață terestră, dar au avut loc incidente mortale în care aeronave civile au fost țintite din greșeală în regiune, notează Reuters. Firma de consultanță în domeniul riscurilor aviatice Osprey Flight Solutions a declarat într-o alertă adresată clienților că, deși majoritatea atacurilor cu drone și rachete ale Ucrainei vor avea loc probabil la o distanță de până la 300 km (186 mile) de graniță, atacurile zilnice mai adânc în interiorul Rusiei sunt aproape certe de-a lungul anului 2026, inclusiv în apropierea Moscovei și a Sankt Petersburgului. „Există, de asemenea, o posibilitate realistă ca frecvența atacurilor ucrainene să continue să crească pe termen scurt adânc în interiorul teritoriului rus”, se mai menționează în alertă. „Se estimează că este probabil să apară erori de calcul și/sau de identificare în zonele legate de conflictul din Ucraina.” Osprey a mai precizat că apărarea aeriană militară rusă include sisteme convenționale de rachete sol-aer capabile să acționeze la toate altitudinile. Europa Liberă Moldova este și pe Google News. Abonează-te .
Președintele Volodimir Zelenski a avertizat companiile aeriene care utilizează spațiul aerian rus cu privire la amenințarea reprezentată de dronele ucrainene, afirmând că spațiul aerian deasupra Rusiei nu mai este sigur pe fondul escaladării continue a conflictului din partea Moscovei. „Astăzi, dorim să avertizăm toate companiile aeriene care utilizează spațiul aerian rus, toate companiile de asigurări și pe toți cei care încă folosesc aeroporturile rusești importante: cerul rus devine extrem de periculos”, a declarat Zelenski în discursul său video seral din 1 septembrie. „Cerul infestat de drone nu este un loc potrivit pentru aviația civilă”, a mai afirmat el, fără a oferi detalii suplimentare cu privire la amploarea activității dronelor la care ar trebui să ne așteptăm în spațiul aerian rus sau la momentul în care amenințarea s-ar intensifica. Declarația lui Zelenski a venit în contextul în care Kievul și-a intensificat atacurile de lungă distanță pe teritoriul Rusiei, vizând obiective militare, instalații petroliere și de gaze, precum și centre logistice de retail, în încercarea de a determina Kremlinul să se angajeze în negocieri de pace. Președintele ucrainean a subliniat că Kievul nu amenință nicio aeronavă civilă, dar a afirmat că „vor exista pur și simplu drone în spațiul aerian al Rusiei, la o scară care trebuie luată în considerare”. Ucraina a anunțat apoi miercuri că a notificat oficial Organizația Aviației Civile Internaționale că spațiul aerian rus nu este sigur pentru aviația civilă din cauza intensificării activității militare. Așa a declarat miercuri ministrul ucrainean de Externe, Andrii Sibiha. „Vrem să prevenim incidentele neintenționate”, a scris el pe platforma X. „Războiul se întoarce acasă, în Rusia. Ucraina își exercită dreptul inerent la autoapărare, în temeiul articolului 51 din Carta ONU.” Traficul aerian deasupra Europei miercuri, 2 septembrie, la ora 16, potrivit site-ului Flightradar24.com. Deasupra Rusiei se află aproape exclusiv avioane ale companiilor rusești și chineze. Întrebat despre afirmația lui Zelenski în cadrul unei conferințe de presă din Kârgâzstan, președintele rus Vladimir Putin a declarat că Moscova va reacționa în cazul unor incidente, adăugând că astfel de declarații echivalează cu „terorism de stat”. „Desigur, ne pregătim pentru acest lucru și luăm în considerare toate aceste amenințări. Îmbunătățim constant cerințele privind siguranța zborurilor și securitatea aeroportuară și avem soluții pentru toate aceste situații. Avem soluții pentru toate amenințările pe care le exprimă teroriștii”, a declarat la rândul lui Andrei Nikitin, ministrul transporturilor din Rusia, potrivit agenției de știri Interfax. Zborurile comerciale nu operează în Ucraina și nici nu traversează teritoriul acesteia pe durata războiului pe scară largă pe care Putin l-a declanșat împotriva vecinei Rusiei în februarie 2022. În iulie 2014, la începutul conflictului care a opus forțele de la Kiev forțelor ruse și celor susținute de Rusia în regiunea Donbas din estul Ucrainei, o rachetă rusă a doborât un avion al companiei Malaysia Airlines care zbura de la Amsterdam la Kuala Lumpur, ucigând toți cei 298 de pasageri și membri ai echipajului aflați la bord. Demonstrație anti-Kremlin la Sydney după doborârea zborului MH17 deasupra estului ocupat al Ucrainei (arhivă). De când cu invazia pe scară largă, dronele ucrainene au făcut necesară închiderea temporară a multor aeroporturi rusești, inclusiv cele mai mari, dar nu sunt cunoscute cazuri în care să avioanele civile să fi avut de suferit. Cine zboară deasupra Rusiei? Războiul pornit de ruși în Ucraina a avut printre consecințe reducerea dramatică a legăturilor aeriene cu restul lumii nu doar ale țării invadate, ci și ale statului agresor. Hărțile de trafic aerian ale site-urilor specializate, precum Flightradar24.com , arată la orice oră o densitate extrem de redusă a zborurilor deasupra Federației Ruse, fiind vorba aproape exclusiv de rute interne. Companiile din Uniunea Europeană, vestul Europei în general și America de Nord și-au suspendat legăturile directe cu Rusia, ca și survolul prin spațiul rusesc. În prezent, au zboruri spre și dinspre Rusia, dintre companiile europene, numai Air Serbia, companiile turcești Turkish Airlines și Pegasus și Belavia, din Belarus. Compania națională uzbekă are și ea curse. La scară mai largă, continuă să aibă curse în Rusia companiile aeriene mari din zona Golfului Persic (Etihad, Emirates, Qatar, FlyDubai), companiile chinezești (Air China, China Eastern, China Southern și Hainan Airlines). Există și companii aeriene care nu au legături directe cu Rusia, dar folosesc spațiul aerian rus pentru alte curse, de exemplu Air India sau Sri Lankan, din regiunea sud-asiatică, sau Air Marocco, Egyptair și Air Algeria, din nordul Africii. Companiile din zona Golfului, inclusiv Etihad, continuă să opereze curse spre Rusia, inclusiv în condițiile războiului din Ucraina învecinată. Ce cred experții independenți? Nu este clar care este amploarea riscului pe care îl reprezintă dronele ucrainene pentru aviația deasupra Rusiei, cea mai mare țară din lume ca suprafață terestră, dar au avut loc incidente mortale în care aeronave civile au fost țintite din greșeală în regiune, notează Reuters. Firma de consultanță în domeniul riscurilor aviatice Osprey Flight Solutions a declarat într-o alertă adresată clienților că, deși majoritatea atacurilor cu drone și rachete ale Ucrainei vor avea loc probabil la o distanță de până la 300 km (186 mile) de graniță, atacurile zilnice mai adânc în interiorul Rusiei sunt aproape certe de-a lungul anului 2026, inclusiv în apropierea Moscovei și a Sankt Petersburgului. „Există, de asemenea, o posibilitate realistă ca frecvența atacurilor ucrainene să continue să crească pe termen scurt adânc în interiorul teritoriului rus”, se mai menționează în alertă. „Se estimează că este probabil să apară erori de calcul și/sau de identificare în zonele legate de conflictul din Ucraina.” Osprey a mai precizat că apărarea aeriană militară rusă include sisteme convenționale de rachete sol-aer capabile să acționeze la toate altitudinile. Europa Liberă Moldova este și pe Google News. Abonează-te .
앵커: 백악관이 북한과의 전제조건 없는 대화에 열려 있다는 입장을 재확인했습니다. 트럼프 대통령이 평양에서 김정은 위원장을 만나고 싶어할 것이라는 미국 전 당국자의 분석도 제기됐습니다. 서울에서 홍승욱 기자가 보도합니다. 지난달 한미 연합훈련 ‘을지 자유의 방패’(UFS) 연습을 축소 시행하며 북한에 대화 메시지를 보내온 도널드 트럼프 미국 대통령. 북한이 호응하지 않는 상황에도 대화 의지를 여러 차례 밝혀온 가운데, 백악관은 현지 시간으로 1일 북한과의 전제조건 없는 대화에 열려 있다는 입장을 거듭 밝혔습니다. 백악관 당국자는 이날 미북 정상회담 준비 상황과 관련해 “미국의 대북정책은 변하지 않았다”며 “트럼프 대통령은 어떤 전제조건 없이 김정은 북한 국무위원장과 대화하는 데 여전히 열려 있다”고 연합뉴스에 전했습니다. 이 당국자는 “트럼프 대통령은 첫 임기에 김 위원장과 한반도를 안정시키는 세 차례 역사적인 회담을 했다”며 이같이 말했습니다. 다만 북한 비핵화가 미국 대북정책에 포함되는지 여부 등은 구체적으로 언급하지 않았습니다. 앞서 한국 국가정보원은 1일 국회 정보위원회 전체회의에서 미북 정상회담이 언제든 열릴 수 있는 상황이며, 이로 인해 북한의 우크라이나 전쟁 추가 파병 가능성이 현저히 낮아졌다는 평가를 내놓은 바 있습니다. 윤건영 더불어민주당 의원의 말입니다. 윤건영 더불어민주당 의원(지난 1일): 북미 정상회담과 관련해선 어느 때라도 가능하다고 봐야 한다는 분석이 있었습니다. 북미 간 구체적인 접촉에 대한 사실이 확인되는 것은 없었지만 대화의 징후는 있다... 이와 관련해 트럼프 1기 행정부에서 백악관 국가안보보좌관을 지낸 존 볼턴은 트럼프 대통령이 김 위원장과 평양에서 만나는 방안을 추진할 것이라고 전망하기도 했습니다. 볼턴 전 보좌관은 이날 워싱턴DC 한미연구소(ICAS)가 주최한 화상 토론회에서 이미 김 위원장을 싱가포르와 비무장지대(DMZ) 등에서 만난 바 있는 트럼프 대통령에게 남은 것은 평양 방문뿐이라며 이같이 진단했습니다. 그러면서 트럼프 대통령이 싱가포르 회담에서도 김 위원장에게 함께 전용기에 탑승해 평양에 들르자는 제안을 한 바 있다고 전했습니다. 볼턴 전 보좌관은 다만 새로운 회담에서 북한으로부터 무엇을 얻을 수 있을지는 회의적인 반면, 북한은 자신들이 무엇을 얻어낼 지 매우 치밀하게 계산해 놨을 것이란 우려를 제기하기도 했습니다. 관련기사 국정원 “미북정상회담 어느 때라도가능” 한국 정부, 한미 외교 ‘평화’ 표현에 “비핵화의미” 백악관, 미군유해발굴 기관에 미북회담 조치사항 문의 이런 가운데 백악관이 미북 정상회담에 대비해 행정부 차원에서 준비하고 있는 정황이 포착되기도 했습니다. 미 국방부 전쟁포로·실종자 확인국(DPAA) 켈리 맥케이그 국장은 지난달 31일 전미북한위원회(NCNK)가 연 화상 토론회에서 트럼프 대통령과 김 위원장이 합의를 도출할 경우 DPAA가 어떤 조처를 할 수 있는지 묻는 백악관 질의를 받았다고 밝혔습니다. 켈리 맥케이그 DPAA 국장: 우리는 트럼프 대통령이 북한 지도자와 합의에 도달할 수 있다면 현실적으로 무엇을 할 수 있을지 다시 한번 질문을 받았습니다. 지난 2018년 DMZ에서 6.25 전사자 유해 발굴을 위해 북한군이 도로 정지 작업을 하는 모습. (/AFP) 맥케이그 국장은 이런 백악관 질의에 한국전쟁 중 전사하거나 포로가 된 미군 유해 수습을 위해 북한과 협력할 준비가 돼 있다는 답변을 했다고 전했습니다. 켈리 맥케이그 DPAA 국장: 우리는 첫 번째로는 북한이 보유한 유해를 인도받는 것이 큰 도움이 될 것이며, 둘째로는 2005년 마지막으로 진행된 합동 현장 수색 활동을 재개하는 것이 필요하다고 설명했습니다. 미군 유해 수색·발굴, 신원 확인·유해 봉환 업무를 담당하는 미 국방부 산하 기관인 DPAA는 여전히 5천3백여 명의 미군 유해가 북한에 있는 것으로 추정하고 있습니다. 미북 공동 유해 발굴 논의는 지난 2018년 싱가포르 정상회담에서 논의된 바 있지만, 이후 중단돼 있는 상태입니다. 서울에서 RFA 자유아시아방송 홍승욱입니다. 에디터 양성원
Російська армія вночі завдала масованого ракетно-дронового удару по енергетичні інфраструктурі Одеської області, повідомила компанія «Укренерго» 2 вересня: «Ситуація у цьому регіоні наразі є найскладнішою. Аварійно-відновлювальні роботи в області почались одразу, як це дозволила безпекова ситуація. Енергетики намагаються якнайшвидше повернути в роботу пошкоджене обладнання». Крім того, за даними оператора, на ранок були знеструмлення в Сумській, Харківській, Чернігівській та Херсонській областях. Там, де це дозволяють безпекові умови, тривають відновлювальні роботи. Шмигаль повідомив, що Україна накопичила достатньо газу для «базового» зимового сценарію Компанія фікує зниження споживання електроенергії: на ранок середи воно було на 6,8% нижчим, ніж в цей же час напередодні. Це пояснюють ясною погодою майже по всій території України і, як наслідок, високою ефективністю роботи побутових сонячних електростанцій та скороченням споживання із загальної мережі. «А також – значна кількість аварійно знеструмлених споживачів через наслідки нічної ракетно-дронової атаки на енергетичну інфраструктуру», – додає «Укренерго». Оператор радить перенести активне енергоспоживання на період найбільш ефективної роботи промислових сонячних електростанцій – з 10:00 до 16:00, та обмежити користування потужними електроприладами у вечірні години. Читайте також: Армія РФ запустила по Україні балістичні й крилаті ракети та 174 дрони вночі – Повітряні сили Раніше голова Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак повідомив про трьох поранених у місті внаслідок російських ударів. Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. В Україні для населення діяли графіки відключення електроенергії, бізнесу також обмежували електропостачання. Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України. На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах. Очільниця МЗС Ірландії назвала шляхи закриття дефіциту бюджету України
