Університет Нью-Йорка започаткував програму з українознавства, яка включатиме академічні курси, серію вебінарів та участь у Глобальній коаліції українознавства – академічній мережі, започаткованій Оленою Зеленською , першою леді України, в 2024 році. Серед інших учасників коаліції – Віденський університет, Гельсінський університет та Університетський коледж Корка в Ірландії. По закінченню програми в Університеті Нью-Йорка учасники отримують сертифікат. "Академічні програми університету Нью-Йорка, його глобальна присутність та давні історичні зв’язки з українською діаспорою роблять університет зразковим закладом для вивчення України", – каже Анастасія Власенко, запрошена доцентка Університету Нью-Йорка. Власенко, яка виросла в Києві, керуватиме цією ініціативою. Науковиця нагадує, що близько 60 тисяч українців приїхали до Нью-Йорка після Другої світової війни, допомагаючи створити процвітаючий район міста, що має неофіційну назву "Маленька Україна" і межує з кампусом університету. "Ініціатива університету Нью-Йорка з українознавства відрізняється від американських програм тим, що вона ставить суспільні науки в центр", – додає професорка Енн Лаунсберіопенс , завідувачка кафедри російських та слов’янських студій університету. Учасникам програми будуть пропонуватися курси з політики, історії, літератури, кіно, мистецтва та української мови. "Ініціатива розглядає Україну не лише як предмет регіональних досліджень, а й як центральний випадок для вивчення демократизації, управління у воєнний час, національної ідентичності та інституційної стійкості", - наголошує професорка. Програма міститиме кілька компонентів: Сертифікат з українознавства Курси з українознавства на кафедрі славістики, політики та міжнародних відносин Серія публічних вебінарів з Інститутом Гаррімана Колумбійського університету Це вже не перша ініціатива Нью-Йоркського університету, пов'язану з Україною. У 2022 році бібліотеки університету створили Дослідницький путівник з України , який об'єднує книги, бази даних, цифрові репозиторії, джерела новин та дослідницькі установи з української історії та цивілізації. З 2022 року Центр відповідального ШІ Нью-Йоркського університету проводить програму " RAI для України " у партнерстві з Українським католицьким університетом, надаючи студентам в Україні доступ до високоякісних дослідницьких можливостей. Програма пов’язує студентів з наставниками в академічних установах по всьому світу для спільних досліджень у сфері відповідального ШІ, даючи можливість публікації у провідних світових журналах. Декілька американських університетів вже мають програми україністики, серед них Гарвардський інститут українських студій, програма українських студій Колумбійського університету, а також курси україністики в Університеті Мічигану та Університеті Берклі в Каліфорнії.
У Києві попрощалися з 25-річною парамедикинею Євою Ройтер, яка загинула під час порятунку поранених, унаслідок повторного удару російських військ по столиці України вночі проти 1 серпня 2026 року. Того дня медичний екіпаж, у складі якого була парамедикиня, прибув на місце російського удару, щоб надати допомогу пораненим. Згодом російські війська завдали повторного удару. Тоді ж загинула 20-річна доброволиця-парамедикиня, студентка Національного університету «Києво-Могилянська академія» Віталіна Яровенко . Прощання з Євою Ройтер розпочалося з відспівування у Михайлівському Золотоверхому соборі. Після цього її пам’ять вшанували на майдані Незалежності. Поховали Єву на Берковецькому кладовищі. «Маючи повне право залишитися в тилу, вона обрала рятувати чужі життя. Єва була невтомною: вивозила поранених, дбала про забезпечення Медичних сил, брала участь у кампанії «Ветерани різні. Перемога одна», нагадуючи про повагу й рівність», – написала у фейсбуці очільниця медичного батальйону «Госпітальєри» Яна Зінкевич. Єва Ройтер евакуювала поранених військових із найгарячіших точок фронту, працювала на стабілізаційних пунктах і консультувала військових. Останнім часом вона також чергувала разом із рятувальниками у Києві під час російських атак. «Єва була надзвичайно ініціативною, рішучою і сміливою дівчиною. Останнім часом чергувала з рятувальниками в Києві, бігла під вогонь допомагати іншим і прийняла смерть як геройка», – зазначила Зінкевич. Від січня 2024 року до літа 2025-го Єва Ройтер також працювала у роті ударних безпілотних авіаційних комплексів 25-ї окремої повітрянодесантної бригади і долучилася до створення інженерного формування. За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, внаслідок російського удару по Києву 1 серпня загинули дев’ять людей, десятки постраждали. «Пекельна ніч»: 30 ракет використала Росія для удару по Києву. Загинуло 9 людей і 33 постраждали
Як Україна може зробити російський авіаційний простір непридатним для польотів – фактично закрити його? Експерти, з якими розмовляло Радіо Свобода, кажуть що Україна – не Росія, і не збирається бити по літаках чи пасажирських терміналах аеропортів. Натомість удари по навігаційному обладнанню, радарах, диспетчерській інфраструктурі – цілком можливі. Так само як і часте або й постійне перебування українських дронів у небі, або й поблизу російських аеропортів – паралізує російський авіапростір. Це може призвести до скасування міжнародних рейсів до Росії і повітряної ізоляції країни-агресорки, а також це утруднить внутрішнє авіасполучення. Російська Федерація – країна 11 часових зон і з Хабаровська чи Петропавловська-Камчатського автівкою до Москви не вирушиш… Україна офіційно повідомила Міжнародній організації цивільної авіації (ICAO) про небезпеку повітряного простору Росії для цивільної авіації через посилення військової активності. «Ми закликаємо всіх уникати його. Росія навмисно ігнорує загрози, що виникли в результаті її агресії проти України, яка вже призвела до кількох інцидентів в останні роки. На тлі різкої ескалації терору Росією проти України російський повітряний простір стає дедалі небезпечнішим», – повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в соцмережі X . Міністр наголосив, що Україна хоче запобігти ненавмисним інцидентам. Президент Володимир Зеленський наголосив, що Україна не атакує цивільні літаки та не має наміру створювати загрозу пасажирській авіації. Водночас авіакомпаніям, страховикам та іншим учасникам ринку варто враховувати ризики під час роботи з російськими аеропортами. Окремо президент закликав звернути увагу на рейси до Москви, Санкт-Петербурга та інших великих міст Російської Федерації. «Російське небо стає повністю небезпечним», – заявив Зеленський. Президент Росії Володимир Путін відреагував на заяву українського президента. «Я не чув таких заяв, але якщо це сказано вголос, то це просто заявка на державний тероризм», – сказав Путін на пресконференції після саміту Шанхайської організації співробітництва у Бішкеку . « звертаю увагу, що вони просять у нас про відновлення переговорів, просять про особисті зустрічі. З терористами переговорів не ведуть». В Україні уже понад 4, 5 роки, від моменту повномасштабного нападу Росії, немає авіасполучення через щоденні російські обстріли. Громадяни України витрачають багато часу, щоб доїхати до кордону, перетнути його і тоді дістатися аеропортів у Польщі, Молдові, Угорщині чи Румунії. Усі вантажі перевозяться вантажівками або залізницею. «Можливості в України великі» Чому Україна зараз виступила з таким попередженням? Можливості України великі. Мова не просто про порушення тимчасове, а про блокування 24/7 Валерій Романенко По-перше, це активний запуск і, головне, дуже часте перебування українських дронів в зонах російських аеропортів. Коли дрон – літаки не можуть злітати, їх перенаправляють, Росія – територіально велика, перенаправляти будуть далеко, пасажирам – клопоти, авіакомпанія – додаткові збитки... «Можливості наші великі, тому що загалом дронів ми випускаємо багато і дрони зараз в нас автономні в більшості. Президент і наші офіційні особи казали, що ми можемо запускати до тисячі дронів на Росію. Ну, це на всю Росію, а загалом таких важливих хабів в Росії, ну, три-чотири. Найсерйозніші – це, скажімо, Москва, Санкт-Петербург. Ну, є там ще трохи далі – Волгоград. Можливо, таке місце, куди росіяни можуть перенести деякі авіалінії туди» – каже в інтерв’ю Радіо Свобода Валерій Романенко з Музею авіації України. «Така операція можлива, вона реалістична. Вона відволіче багато засобів російської протиповітряної оборони, а з нашого боку буде реалізовуватись невеличкими дронами», – додає авіаексперт. Москоський аеропорт «Шеремельєво». Квітень 2024 року – вже понда два роки тривала війна Росії проти України Прикордонний російський авіапростір є небезпечним з початку повномасштабної війни – на російських територіях поблизу України глибиною в 100-150-200 кілометрів. Російські аеропорти в обласних центрах суміжних із Україною областях Росії ( Курськ, Бєлгород, Ростов ) не працюють вже кілька років або працюють частково. « Закриття повітряного простору, воно фактично залежить від того, скільки і які період часу неідентифіковані літальні апарати знаходяться, наприклад, в повітряному просторі Росії . І якщо вони там будуть перебувати постійно, це буде створювати серйозні загрози для безпеки цивільної авіації. Особливо, якщо вони будуть знаходитися в районі роботи аеродромів та аеропортів, де здійснюється зліт та посадка літаків», – каже в інтерв’ю Радіо свобода авіаційний експерт Богдан Долінце , член Громадської ради при Державіаслужбі України. Фахівці зазначають, що міжнародним авіакомпаніям стане збитково літати до Росії – зростуть ризики, виросте страхування, зросте час простоїв в аеропортах, будуть перенаправлення рейсів – все це зробить авіасполучення з Росією небезпечним і невигідним. «Домодєдово» є одним з п’яти аеропортів столиці Росії Валерій Романенко категорично відкидає те, у чому Путін хоче звинувати Україну. «Мова не йде про враження літаків і мова не йде про враження пасажирських терміналів. Це – геть зайве і ніхто на це не піде. Ми – не росіяни і так робити не будемо!» – зазначає Романенко в інтерв’ю. Мова не йде про враження літаків і пасажирських терміналів. Це – геть зайве і ніхто на це не піде. Ми – не росіяни і так робити не будемо! Валерій Романенко Ще один момент – на додачу до частого чи постійного перебування українських дронів поблизу російських летовищ, можливі й більш активні дії з боку Києва. «Об’єктами (цілями) будуть інфраструктура управління повітряним рухом Росії. Диспетчерські пункти, системи автоматизованої посадки в аеропортах, глісадне обладнання, радіолокаційні системи управління повітряним рухом. Це те, що забезпечує безпеку польотів. Ці системи будуть вражатися. Паливні склади на аеродромах будуть вражатися , наприклад, чи там допоміжні цехи ремонту літаків. Тобто, будь-які інфраструктурі об’єкти які обслуговують великі авіаційні засоби», – пояснює Романенко. Глісадне обладнання в аеропортах є критично важливою частиною курсо-глісадної системи, яка призначена для точного радіонавігаційного наведення літаків на злітно-посадкову смугу у вертикальній площині. Це обладнання дає змогу пілотам та автопілоту здійснювати безпечну посадку вночі та в умовах мінімальної видимості (туман, сильний дощ чи снігопад). Аеропорт «Пулково» в Санкт-Петербурзі Міжнародні чи/і внутрішні рейси? Ще важливий момент: чи стратегія Києва буде спрямована на недопущення міжнародного авіасполучення з Росією чи на переривання і внутрішнього авіасполучення в Росії? Річ у тім, що незначний відсоток росіян користується авіатранспортом – він багатьом недоступний. А от мешканці мегаполісів – таких як Москва і Санкт-Петербург навіть в умовах російсько-української війни – без проблем можуть залишати територію Росії і літати – через ту ж Туреччину – до Європи і по цілому світу. «Авіація – це засіб для специфічної частини російського суспільства. І уявіть ситуацію, коли не можна вилетіти з Москви чи Петербургу нікуди – ані в Туреччину, ані в Єгипет, ані навіть до Таїланду. І доведеться там до Волгограда чи Астани добиратись добу потягом і лише звідти вже літаком. Це так як ми через Молдову чи Польщу літаємо. Тобто, буде стратегія поставити російський забезпечений прошарок людей в умови, коли для них не буде авіасполучення з Москвою чи Санкт-Петербургом», – пояснює Валерій Романенко стратегію міжнародної «авіаційної ізоляції» Росії. Літак турецької авіакомпанії Pegasus Airlines злітає в московському аепопорту «Домодєво». Архівне фото 2015 року Деякі ЗМі вже повідомили, що найбільша приватна авіакомпанія Туреччини Pegasus розвернула літаки в небі та скасувала рейси до Москви після погрози президента Зеленського закрити повітряний простір Росії. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на « Осторожно, новости ». Як вдалося дізнатися журналістам, у ніч на 2 вересня кілька літаків компанії не долетіли до столиці Росії та змушені були повернутися до аеропортів вильоту. Потім, щоправда були новини , що авіакомпанія відновить рейси до Росії. «Основні перевезення з та в Росію здійснюються іноземними авіаперевізниками. Переважно мова про країни Близького Сходу, Туреччину, Азію тощо. Приймаючи рішення літати чи не літати до Росії, ці авіакомпанії будуть оцінювати загрози, адже втрата повітряного судна в аівіапросторі Росії – це буде виключно зона відповідальності Росії та відповідної авіакомпанії», – пояснює авіаексперт Богдан Долінце. Московський аеропорт «Внуково» Також треба розуміти, що авіаційний транспорт відіграє ключову роль всередині Російської Федерації, яка розтягнулася на 11 часових зон. Сполучення європейської частини Росії з крайньої Північчю, Далеким Сходом, Сибіром, Північним Кавказом – це переважно не автомобільний транспорт чи залізниця, а все ж літаки. Територія Росії є великою, авіаційний транспорт є ключовим Богдан Долінце «Територія Росії є великою, авіаційний транспорт є ключовим для перельотів всередині Росії. Але все ж лише кілька відсотків росіян мають можливість користуватись авіаційнім транспортом. Основна частина росіян до нього доступу не мають. Ідеться все ж про заможних росіян і чиновників, які мають доступ до такого виду послуг», – каже Долінце. «Просто низка ключових аеропортів буде виключена з мережі транспорту. Так, вони зможуть летіти з Владивостока, але лише, скажімо, до Єкатеринбургу, а далі – потягом. Це якщо ми не будемо блокувати і Єкатеринбург. Мова зараз іде не про тимчасове порушення роботи, а про блокування 24/7. Тобто, стратегія – зробити ці аеропорти непридатними для використання», – каже Романенко. Аеропорт «Шереметьєво» в Москві Також ключовим моментом української стратегії на «закриття неба Росії» буде і транспортна і поштова авіація і вплив на неї. Для реального закриття повітряного простору Росії єдиний варіант – це закриття простору в Московському авіаційному вузлі Богдан Долінце «Не слід забувати, що російські аеропорти приймають велику кількість вантажних літаків, які доставляють пошту, посилки тощо. І ці літаки приземляються не на військових аеродромах, а на цивільних. І завдання може бути – порушити діяльність в окремих регіонах, куди дістають українські дрони, роботу російського авіаційного транспорту»», – пояснює Романенко. Росія хоч територіально і витягнута, але, як кажуть експерти, дві третини пасажирського авіапотоку йде через Московський авіаційний вузол – п’ять летовищ російської столиці. Як зауважує Богдан Долінце: «Для повного і реального закриття повітряного простору Росії єдиний можливий варіант – це закриття повітряного простору в Московському авіаційному вузлі. Лише тоді Росія дійсно відчує перебої з авіаперевезеннями. Будь-які інші регіональні чи середні аеропорти не впливатимуть на реальний стан виконання польотів в Росії». Сибіга: Україна офіційно повідомила ICAO про небезпеку російського неба «У небі Росії закінчилися безпечні моменти»: Зеленський застеріг іноземні авіакомпанії
La realidad de Cuba a través del testimonio de residentes dentro de la isla, quienes actualizarán el panorama interno de la mano de su conductora, la activista y escritora cubana Janisset Rivero.
1. 이란, 미군 공격에 반격…요르단·쿠웨이트 등에 ‘미사일 공격’ 2. 미국 에너지장관·셰브론 ‘베네수엘라 방문’…‘신규 투자 발표’ 예정 3. 백악관 “트럼프 대통령, 김정은과 조건 없는 대화에 열려 있어” 4. 스틸 주한미국대사, 한국 북핵대표 면담, ‘한미 공조’ 재확인 5. 한일, 유엔서 ‘북러 군사협력’ 규탄…“즉각 중단 촉구”
بیش از دو میلیون بریتانیایی طی درخواست کتبی خواهان همه پرسی مجدد در مورد باقی ماندن بریتانیا در اتحادیه اروپایی شدند. شکراله لودین نماینده جوانان بریتانیا در جامعه اروپایی ضمن ابراز این مطلب به رادیو آشنا صدای امریکا گفت که بیشتر مردم گفته اند "جزییات بیشتری را در مورد آیندۀ بریتانیا مبنی بر دادن رای به خاطر خروج بریتانیا از اتحادیه اروپا نمی دانستند." آقای لودین در یک مصاحبه اختصاصی به رادیو آشنا صدای امریکا گفت که مردم هراس دارند سکاتلند و ایرلند نیز بنا بر داشتن دلچسپی به باقی ماندن به اتحادیه اروپا، از بریتانیا جدا نشود. جزییات این مصاحبه را که صفیه حساس انجام داده است، ازینجا شینده می توانید
یک روز پس از وقوع انفجار در یک مراسم عروسی در استان هرمزگان، برخی گزارشهای منتشرشده به نقل از شاهدان محلی گمانهزنیهایی متفاوت از روایت رسمی حکومت را درباره عامل این انفجار مطرح کردهاند. مجموعه خبری حالوش که اخبار مناطق جنوب و جنوبشرقی ایران را پوشش میدهد، روز چهارشنبه ۱۱ شهریور به نقل از شاهدان و افراد حاضر در محل، از جمله صاحب خانهای که مراسم عروسی در آن برگزار میشد، گزارش کرد که پیش از وقوع انفجار، صدای «دو پهپاد» شنیده شده است. این مراسم در کوهستک شهرستان سیریک در استان هرمزگان برگزار شده بود. شاهد عینی و صاحب خانهای که این مراسم عروسی در آن برگزار میشد را علی ملاحی «پدر عروس» معرفی و به نقل از او تصریح کرد که پیش از وقوع انفجار، «صدای دو پهپاد» شنیده و پس از آن، انفجار رخ داده است. به گزارش حالوش، برخی شهروندان و ساکنان محلی هم میگویند، پیش از انفجار پهپادی را در محل مشاهده کرده یا صدای آن شنیده شدهاند که احتمالا، متعلق به سپاه پاسداران بوده است. همچنین در روایت منابع محلی درباره میزان خسارت واردشده به خانه، تأکید شده است: «آسیب صرفاً ناشی از ترکشهای انفجار نبوده و خود عامل انفجار مستقیماً به ساختمان اصابت کرده است.» صدای آمریکا نمیتواند به طور مستقل این گزارشها را راستیآزمایی کند. پس از حملات شامگاه سهشنبه ۱۰ شهریور نیروهای آمریکایی به مواضع جمهوری اسلامی در جنوب ایران، رسانههای حکومتی جمهوری اسلامی مدعی شدند در یکی از این حملات، یک مراسم عروسی در کوهستک شهرستان سیریک در استان هرمزگان مورد اصابت قرار گرفته که در پی آن دستکم چهار تن کشته و ۳۵ نفر دیگر زخمی شدند. سروان تیم هاکینز، سخنگوی سنتکام، در واکنش، این ادعای رسانههای جمهوری اسلامی را رد و تاکید کرد ارتش آمریکا غیرنظامیان را هدف قرار نمیدهد. سروان هاوکینز با رد گزارشهای منتشرشده در رسانههای حکومتی جمهوری اسلامی، گفت: «برخلاف سپاه پاسداران، ارتش ایالات متحده هرگز غیرنظامیان را هدف قرار نمیدهد.» فرماندهی مرکزی آمریکا، سنتکام هم در بیانیهای رسمی تاکید کرد که شامگاه ۱۰ شهریور، موجی از حملات را علیه مواضع نظامی، رادارها، سامانههای پدافند هوایی و خطوط ارتباطی سپاه پاسداران و در پاسخ به تهدیدات علیه کشتیرانی تجاری در تنگه هرمز انجام داده است. کاربران فضای مجازی نیز با تشکیک در ادعای جمهوری اسلامی و با اشاره به اقدامات پیشین رژیم ایران، از جمله هدف قرار دادن عمدی پرواز «پیاس ۷۵۲» توسط سپاه و قتل ۱۷۶ مسافر و خدمه آن و همچنین همزمانی شلیک پدافندهای داخلی و موشکهای تقابلی و انتشار اخباری مبنی بر سقوط موشک سپاه در شهرستان خمین، لحظاتی پس از شلیک، احتمال سقوط موشکهای سپاه بر روی این منزل را مطرح کردهاند.
2 Sep 2026, 15:15 GMTBy Російська служба Радіо Свобода, Ганна Первак
Чеська поліція завершила розслідування справи російсько-українського підприємця Дмитра Калантирського щодо порушення міжнародних санкцій та запропонувала прокуратурі передати справу до суду. Матеріали направлені до Генпрокуратури, яка має вирішити питання щодо пред’явлення обвинувального висновку. Національна центральна служба боротьби з організованою злочинністю (NCOZ) імені обвинуваченого та пов'язаної з його справою підсанкційної особи не називає. Видання Deník N раніше встановило, що йдеться про Калантирського і російського мільярдера Аркадії Ротенберга, близького до президента Росії Володимира Путіна. Ротенберг перебуває під санкціями Євросоюзу з 2014 року через анексію Росією Криму. У справі Калантирського обвинуваченим він не проходить. За версією слідства, в 2015 році Калантирський проводив фінансові операції через кілька компаній у Чехії і знав, що кошти, що переводяться однією з них, належать людині з санкційного списку ЄС. Активи цієї особи мали бути заморожені, але обвинувачений, як стверджує поліція, організував переведення третім особам понад 96 мільйонів чеських крон (близько чотирьох мільйонів євро за поточним курсом). У рамках кримінальної справи Калантирському заблокували кошти у розмірі близько 66 мільйонів крон. Калантирський залишається на свободі. У разі визнання винним йому загрожує до восьми років ув’язнення. Кримінальну справу щодо Калантирського порушили у серпні 2023 року. Звинувачення він тоді відкидав. У тому ж році бізнесмен підтвердив Deník N, що отримав у 2015 році від російських ділових партнерів близько 100 мільйонів крон і частину грошей згодом перевів на рахунки офшорних компаній. При цьому підприємець стверджував, що Ротенберг на той час уже не мав стосунку до компанії, яка перерахувала кошти. Дмитро Калантирський народився у Києві у 1975 році та живе в Чехії з 2014 року. Раніше він очолював правління російського СМП Банку, заснованого братами Аркадієм та Борисом Ротенбергами. Калантирський не заперечував, що був знайомий з Аркадієм Ротенбергом і вів із ним бізнес. У 2017 році розслідувальний проєкт «Муніципальний сканер» називав Калантирського одним із представників Ротенберга у Центральній та Східній Європі після введення санкцій.
وزیر ترانسپورت روسیه روز چهارشنبه دوم سپتمبر گفت که روسیه با وجود تهدید ولادیمیر زیلنسکی، رییسجمهور اوکراین، اجازه نخواهد داد فعالیتهای هوانوردی ملکی این کشور بهگونه جدی مختل شود. زیلنسکی روز سهشنبه به شرکتهای هوایی و بیمه هشدار داده بود که حضور درون های اوکراینی، استفاده از حریم هوایی روسیه را خطرناک کرده و عملاً این حریم هوایی بسته شده است. اندری نیکیتین، وزیر ترانسپورت روسیه، به خبرگزاری اینترفکس گفت که آنان برای این وضعیت آماده اند و همه این تهدیدها را در نظر دارند. او افزود در تماس نزدیک با وزارت دفاع روسیه قرار دارند و اجازه نخواهند داد که هوانوردی ملکی روسیه با اختلال مواجه شود. ولادیمیر پوتین، رییسجمهور روسیه، روز سهشنبه گفت هشدار زیلنسکی این تصور را ایجاد میکند که اوکراین قصد دارد به "تروریزم دولتی" متوسل شود. پوتین افزود که اگر چنین اقدامی صورت بگیرد، مسکو راهی برای پاسخ به آن پیدا خواهد کرد. در همین حال، در حملات هوایی و میزاییلی روسیه به شهرهای کییف، دنیپرو و اودیسای اوکراین دو نفر کشته و ۱۷ نفر دیگر زخم برداشته اند. روسیه روز چهارشنبه دوم سپتمبر نیز به حملات درون و میزاییلی خود بر اوکراین ادامه داد. در حمله به مرکز کییف، دستکم ۹ نفر زخمی و شماری از ساختمانهای مسکونی و یک دانشگاه آسیب دیدهاند. این حملات برای هفتمین روز پیهم ادامه دارد. در منطقه دنیپرو نیز در پی حملات روسیه، دو غیرنظامی کشته و هشت نفر زخمی شدند. مقامهای اوکراینی میگویند روسیه در حملات اخیر، بهگونه فزاینده زیرساختهای انرژی و حملونقل را هدف قرار میدهد. از سوی هم،ولادیمیر زیلنسکی، رییسجمهور اوکراین، میگوید کییف و برلین در حال نهاییسازی توافقی برای تولید و توسعه مشترک طیارات بی سرنشین هستند. زیلنسکی روز چهارشنبه، دوم سپتمبر، پس از گفتوگوی تیلفونی با فریدریش مرتس، صدراعظم آلمان، گفت که دو طرف درباره این توافق، کمکهای جدید آلمان در بخش دفاع هوایی و برنامه دیدار حضوری گفتوگو کردند. انتظار میرود این توافق شامل تولید مشترک انواع درون ها، راکتها و نرمافزارهای مرتبط باشد. آلمان همچنین از تولید هزاران درون رهگیر و تهاجمی برای اوکراین حمایت مالی میکند.
У 1990-х роках американські та російські вчені здійснили своєрідний ядерний трюк: «розбавили» уран позбавивши його збройового потенціалу. Зараз США та Іран намагаються повторити історію. Згідно з тимчасовою мирною угодою, Іран погодився розбавити свої нинішні запаси. Але як саме «розбавити» радіоактивний метал? Це не так просто, як додати воду.
Міжнародне агентство з атомної енергії заявляє, що не було досягнуто жодного прогресу з Іраном щодо дозволу інспекторам МАГАТЕ перевірити його запаси збагаченого урану. Посилаючись на конфіденційні документи МАГАТЕ, інформаційне агентство Reuters 2 вересня повідомило, що інспектори ООН досі не змогли повернутися на ядерні об’єкти, які були розбомблені Ізраїлем і Сполученими Штатами у червні минулого року. «Відсутність в Агентства інформації про цей ядерний матеріал і доступу до об’єктів для його перевірки викликає занепокоєння щодо розповсюдження... і потребує негайного вирішення», – йдеться у звіті, поширеному серед держав-членів. Висновки МАГАТЕ свідчать про те, що Іран накопичив 440,9 кілограма урану, збагаченого до 60 відсотків, до атак у червні 2025 року. Залишається незрозумілим, яка частина запасів залишилася і де вони, йдеться у повідомленні. «Невизначеності буде більше»: експерти про перевірку ядерної програми Ірану Чи зможе Іран насправді «обеззброїти» свої ядерні запаси? (відео)
Sazî û navendên kultura Kurdî, di nav de Komeleya Mala Kurdî beşdarî Global Festîval a li bajarê Calgary yê Kenedayê bûn. Kurdan bi mûzîk, dîlan, xwarin û hunera xwe ya kevneşopî festîval xemiland. Raporta Ebdo Seydî ji Calgary.
2 Sep 2026, 15:00 GMTBy Настоящее Время, Андрей Кузаков
Владимир Путин заявил, что дал приказ готовить массированные удары по объектам украинской энергетики. В Москве называют их ответом на украинские атаки по российской территории. Киев уже больше недели живет под регулярными российскими атаками. Власти ведут подготовку к зиме на фоне новых угроз.
