یک مقام ارشد آمریکایی گفت همه نیروهای این کشور پس از حملات تلافیجویانه جمهوری اسلامی شناسایی و ایمن گزارش شدهاند. او به شبکه فاکسنیوز گفت آمریکا «بیشتر» موشکهای شلیکشده از سوی تهران را رهگیری کرده است. بر پایه گفته همین مقام، بیشتر موشکها و پهپادهای پرتابشده پیش از سرنگون شدن به سمت اردن در حرکت بودند. او افزود هیچ خسارت عمدهای به پایگاههای آمریکا در خاورمیانه وارد نشده است. او در پاسخ به پرسشی درباره اینکه چه کسی حملات جاری به شناورهای تجاری را مجاز کرده، گفت ساختار فرماندهی و کنترل جمهوری اسلامی متمرکز نیست، و افزود همچنان روشن نیست چه کسانی در سپاه پاسداران زنده و چه کسانی کشته شدهاند. ارتش اردن اعلام کرد ۱۰ موشک بالستیک از ۱۳ موشک جمهوری اسلامی را که وارد حریم هوایی این کشور شده بودند رهگیری کرد. حملات پهپادی و موشکی جمهوری اسلامی به بحرین و کویت دفع شد بر پایه بیانیه نیروهای مسلح اردن، سه موشک دیگر در مناطقی دورافتاده و به دور از مراکز جمعیتی فرود آمدند و هیچ تلفات یا مصدومیتی گزارش نشد. پیشتر سپاه پاسداران در اطلاعیهای اعلام کرد که بامداد چهارشنبه همزمان با حمله به پایگاههای آمریکا در اردن، بحرین و اربیل، با «حمله تلفیقی موشکی-پهپادی» به قرارگاه فرمانده آمریکایی پایگاه علیالسالم در کویت حمله کرده است. همزمان ارتش جمهوری اسلامی نیز در اطلاعیهای اعلام کرد بامداد چهارشنبه با دهها فروند پهپاد انتحاری به سامانههای راداری و محل استقرار نیروهای آمریکا در پایگاههای الظفره و المنهاد امارات حمله کرده است. در این بیانیه همچنین آمده است که تأسیسات راداری و مراکز تجمع نیروهای آمریکایی در پایگاه شیخ عیسی بحرین مورد هدف حملات قرار گرفت.
Очільник німецького МЗС Йоганн Вадефуль відреагував на слова Володимира Путіна про внутрішні проблеми в Німеччині, якими російський президент пояснив звинувачення його країни в інциденті в аеропорту Лейпцига. Очільник Кремля вказав на «внутрішньополітичні процеси» в Німеччині. Вадефуль відкинув цю заяву: «Якби ми керувалися виборчою тактикою, то, можливо, уникнули б цього, адже це, звичайно, викликає багато дискусій саме під час виборчих кампаній у Східній Німеччині». Натомість, за словами міністра, його країна поставила на на перше місце свою зовнішньополітичну відповідальність. ППО для України: Вадефуль заявив про резерви деяких держав-членів «Росія пішла на ескалацію. Росія здійснила цю гібридну атаку. І тепер Росії доведеться жити з наслідками», – заявив він. Німецький топдипломат назвав реакцію Берліна на інцидент у Лейпцизі, відповідальність за який поклали на Росію, необхідною й пропорційною. «Росія тепер повинна продемонструвати, що вона готова до такого конструктивного діалогу та до переговорів, особливо щодо ситуації в Україні. Ми на це чекаємо. А тим часом робимо свою роботу», – наголосив Вадефуль. Урядовець підтвердив, що Німеччина внесе свої пропозиції до санкційних списків. «Йтиметься про велику кількість осіб, проти яких додатково можуть бути запроваджені санкції. Отже, тиск на Росію посилюватиметься, а підтримка України також залишатиметься на високому рівні», – резюмував він. Читайте також: Сильніші санкції та ППО – Сибіга розповів про порядок денний на зустрічі міністрів у Ірландії Європейський Союз викликав російського посла після того, як Німеччина офіційно поклала відповідальність на Росію за інцидент у Лейпцизі, повідомила раніше висока представниця з закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас. 4 серпня в німецькому аеропорту «Лейпциг/Галле» поблизу українського вантажного літака «Антонов» , що використовувався для перевезення військових вантажів, виявили дрон, навантажений вибухівкою. 1 вересня міністр внутрішніх справ Німеччини Александр Добріндт Добріндт заявив, що Росія відповідальна за спробу атаки безпілотником на український вантажний літак в аеропорту «Лейпциг/Галле». Цього висновку, за його словами, дійшли завдяки інформації, отриманій від розвідувальних служб, а також аналізу низки інших гібридних операцій, що почастішали в Європі. Росія відкинула ці звинувачення. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив увечері 1 вересня, що Німеччина не надала ніяких доказів для своїх заяв. Каллас бачить в інциденті у Лейпцизі ознаки державного тероризму
Președintele Volodimir Zelenski a avertizat companiile aeriene care utilizează spațiul aerian rus cu privire la amenințarea reprezentată de dronele ucrainene, afirmând că spațiul aerian deasupra Rusiei nu mai este sigur pe fondul escaladării continue a conflictului din partea Moscovei. „Astăzi, dorim să avertizăm toate companiile aeriene care utilizează spațiul aerian rus, toate companiile de asigurări și pe toți cei care încă folosesc aeroporturile rusești importante: cerul rus devine extrem de periculos”, a declarat Zelenski în discursul său video seral din 1 septembrie. „Cerul infestat de drone nu este un loc potrivit pentru aviația civilă”, a mai afirmat el, fără a oferi detalii suplimentare cu privire la amploarea activității dronelor la care ar trebui să ne așteptăm în spațiul aerian rus sau la momentul în care amenințarea s-ar intensifica. Declarația lui Zelenski a venit în contextul în care Kievul și-a intensificat atacurile de lungă distanță pe teritoriul Rusiei, vizând obiective militare, instalații petroliere și de gaze, precum și centre logistice de retail, în încercarea de a determina Kremlinul să se angajeze în negocieri de pace. Președintele ucrainean a subliniat că Kievul nu amenință nicio aeronavă civilă, dar a afirmat că „vor exista pur și simplu drone în spațiul aerian al Rusiei, la o scară care trebuie luată în considerare”. Ucraina a anunțat apoi miercuri că a notificat oficial Organizația Aviației Civile Internaționale că spațiul aerian rus nu este sigur pentru aviația civilă din cauza intensificării activității militare. Așa a declarat miercuri ministrul ucrainean de Externe, Andrii Sibiha. „Vrem să prevenim incidentele neintenționate”, a scris el pe platforma X. „Războiul se întoarce acasă, în Rusia. Ucraina își exercită dreptul inerent la autoapărare, în temeiul articolului 51 din Carta ONU.” Traficul aerian deasupra Europei miercuri, 2 septembrie, la ora 16, potrivit site-ului Flightradar24.com. Deasupra Rusiei se află aproape exclusiv avioane ale companiilor rusești și chineze. Întrebat despre afirmația lui Zelenski în cadrul unei conferințe de presă din Kârgâzstan, președintele rus Vladimir Putin a declarat că Moscova va reacționa în cazul unor incidente, adăugând că astfel de declarații echivalează cu „terorism de stat”. „Desigur, ne pregătim pentru acest lucru și luăm în considerare toate aceste amenințări. Îmbunătățim constant cerințele privind siguranța zborurilor și securitatea aeroportuară și avem soluții pentru toate aceste situații. Avem soluții pentru toate amenințările pe care le exprimă teroriștii”, a declarat la rândul lui Andrei Nikitin, ministrul transporturilor din Rusia, potrivit agenției de știri Interfax. Zborurile comerciale nu operează în Ucraina și nici nu traversează teritoriul acesteia pe durata războiului pe scară largă pe care Putin l-a declanșat împotriva vecinei Rusiei în februarie 2022. În iulie 2014, la începutul conflictului care a opus forțele de la Kiev forțelor ruse și celor susținute de Rusia în regiunea Donbas din estul Ucrainei, o rachetă rusă a doborât un avion al companiei Malaysia Airlines care zbura de la Amsterdam la Kuala Lumpur, ucigând toți cei 298 de pasageri și membri ai echipajului aflați la bord. Demonstrație anti-Kremlin la Sydney după doborârea zborului MH17 deasupra estului ocupat al Ucrainei (arhivă). De când cu invazia pe scară largă, dronele ucrainene au făcut necesară închiderea temporară a multor aeroporturi rusești, inclusiv cele mai mari, dar nu sunt cunoscute cazuri în care să avioanele civile să fi avut de suferit. Cine zboară deasupra Rusiei? Războiul pornit de ruși în Ucraina a avut printre consecințe reducerea dramatică a legăturilor aeriene cu restul lumii nu doar ale țării invadate, ci și ale statului agresor. Hărțile de trafic aerian ale site-urilor specializate, precum Flightradar24.com , arată la orice oră o densitate extrem de redusă a zborurilor deasupra Federației Ruse, fiind vorba aproape exclusiv de rute interne. Companiile din Uniunea Europeană, vestul Europei în general și America de Nord și-au suspendat legăturile directe cu Rusia, ca și survolul prin spațiul rusesc. În prezent, au zboruri spre și dinspre Rusia, dintre companiile europene, numai Air Serbia, companiile turcești Turkish Airlines și Pegasus și Belavia, din Belarus. Compania națională uzbekă are și ea curse. La scară mai largă, continuă să aibă curse în Rusia companiile aeriene mari din zona Golfului Persic (Etihad, Emirates, Qatar, FlyDubai), companiile chinezești (Air China, China Eastern, China Southern și Hainan Airlines). Există și companii aeriene care nu au legături directe cu Rusia, dar folosesc spațiul aerian rus pentru alte curse, de exemplu Air India sau Sri Lankan, din regiunea sud-asiatică, sau Air Marocco, Egyptair și Air Algeria, din nordul Africii. Companiile din zona Golfului, inclusiv Etihad, continuă să opereze curse spre Rusia, inclusiv în condițiile războiului din Ucraina învecinată. Ce cred experții independenți? Nu este clar care este amploarea riscului pe care îl reprezintă dronele ucrainene pentru aviația deasupra Rusiei, cea mai mare țară din lume ca suprafață terestră, dar au avut loc incidente mortale în care aeronave civile au fost țintite din greșeală în regiune, notează Reuters. Firma de consultanță în domeniul riscurilor aviatice Osprey Flight Solutions a declarat într-o alertă adresată clienților că, deși majoritatea atacurilor cu drone și rachete ale Ucrainei vor avea loc probabil la o distanță de până la 300 km (186 mile) de graniță, atacurile zilnice mai adânc în interiorul Rusiei sunt aproape certe de-a lungul anului 2026, inclusiv în apropierea Moscovei și a Sankt Petersburgului. „Există, de asemenea, o posibilitate realistă ca frecvența atacurilor ucrainene să continue să crească pe termen scurt adânc în interiorul teritoriului rus”, se mai menționează în alertă. „Se estimează că este probabil să apară erori de calcul și/sau de identificare în zonele legate de conflictul din Ucraina.” Osprey a mai precizat că apărarea aeriană militară rusă include sisteme convenționale de rachete sol-aer capabile să acționeze la toate altitudinile. Europa Liberă Moldova este și pe Google News. Abonează-te .
Președintele Volodimir Zelenski a avertizat companiile aeriene care utilizează spațiul aerian rus cu privire la amenințarea reprezentată de dronele ucrainene, afirmând că spațiul aerian deasupra Rusiei nu mai este sigur pe fondul escaladării continue a conflictului din partea Moscovei. „Astăzi, dorim să avertizăm toate companiile aeriene care utilizează spațiul aerian rus, toate companiile de asigurări și pe toți cei care încă folosesc aeroporturile rusești importante: cerul rus devine extrem de periculos”, a declarat Zelenski în discursul său video seral din 1 septembrie. „Cerul infestat de drone nu este un loc potrivit pentru aviația civilă”, a mai afirmat el, fără a oferi detalii suplimentare cu privire la amploarea activității dronelor la care ar trebui să ne așteptăm în spațiul aerian rus sau la momentul în care amenințarea s-ar intensifica. Declarația lui Zelenski a venit în contextul în care Kievul și-a intensificat atacurile de lungă distanță pe teritoriul Rusiei, vizând obiective militare, instalații petroliere și de gaze, precum și centre logistice de retail, în încercarea de a determina Kremlinul să se angajeze în negocieri de pace. Președintele ucrainean a subliniat că Kievul nu amenință nicio aeronavă civilă, dar a afirmat că „vor exista pur și simplu drone în spațiul aerian al Rusiei, la o scară care trebuie luată în considerare”. Ucraina a anunțat apoi miercuri că a notificat oficial Organizația Aviației Civile Internaționale că spațiul aerian rus nu este sigur pentru aviația civilă din cauza intensificării activității militare. Așa a declarat miercuri ministrul ucrainean de Externe, Andrii Sibiha. „Vrem să prevenim incidentele neintenționate”, a scris el pe platforma X. „Războiul se întoarce acasă, în Rusia. Ucraina își exercită dreptul inerent la autoapărare, în temeiul articolului 51 din Carta ONU.” Traficul aerian deasupra Europei miercuri, 2 septembrie, la ora 16, potrivit site-ului Flightradar24.com. Deasupra Rusiei se află aproape exclusiv avioane ale companiilor rusești și chineze. Întrebat despre afirmația lui Zelenski în cadrul unei conferințe de presă din Kârgâzstan, președintele rus Vladimir Putin a declarat că Moscova va reacționa în cazul unor incidente, adăugând că astfel de declarații echivalează cu „terorism de stat”. „Desigur, ne pregătim pentru acest lucru și luăm în considerare toate aceste amenințări. Îmbunătățim constant cerințele privind siguranța zborurilor și securitatea aeroportuară și avem soluții pentru toate aceste situații. Avem soluții pentru toate amenințările pe care le exprimă teroriștii”, a declarat la rândul lui Andrei Nikitin, ministrul transporturilor din Rusia, potrivit agenției de știri Interfax. Zborurile comerciale nu operează în Ucraina și nici nu traversează teritoriul acesteia pe durata războiului pe scară largă pe care Putin l-a declanșat împotriva vecinei Rusiei în februarie 2022. În iulie 2014, la începutul conflictului care a opus forțele de la Kiev forțelor ruse și celor susținute de Rusia în regiunea Donbas din estul Ucrainei, o rachetă rusă a doborât un avion al companiei Malaysia Airlines care zbura de la Amsterdam la Kuala Lumpur, ucigând toți cei 298 de pasageri și membri ai echipajului aflați la bord. Demonstrație anti-Kremlin la Sydney după doborârea zborului MH17 deasupra estului ocupat al Ucrainei (arhivă). De când cu invazia pe scară largă, dronele ucrainene au făcut necesară închiderea temporară a multor aeroporturi rusești, inclusiv cele mai mari, dar nu sunt cunoscute cazuri în care să avioanele civile să fi avut de suferit. Cine zboară deasupra Rusiei? Războiul pornit de ruși în Ucraina a avut printre consecințe reducerea dramatică a legăturilor aeriene cu restul lumii nu doar ale țării invadate, ci și ale statului agresor. Hărțile de trafic aerian ale site-urilor specializate, precum Flightradar24.com , arată la orice oră o densitate extrem de redusă a zborurilor deasupra Federației Ruse, fiind vorba aproape exclusiv de rute interne. Companiile din Uniunea Europeană, vestul Europei în general și America de Nord și-au suspendat legăturile directe cu Rusia, ca și survolul prin spațiul rusesc. În prezent, au zboruri spre și dinspre Rusia, dintre companiile europene, numai Air Serbia, companiile turcești Turkish Airlines și Pegasus și Belavia, din Belarus. Compania națională uzbekă are și ea curse. La scară mai largă, continuă să aibă curse în Rusia companiile aeriene mari din zona Golfului Persic (Etihad, Emirates, Qatar, FlyDubai), companiile chinezești (Air China, China Eastern, China Southern și Hainan Airlines). Există și companii aeriene care nu au legături directe cu Rusia, dar folosesc spațiul aerian rus pentru alte curse, de exemplu Air India sau Sri Lankan, din regiunea sud-asiatică, sau Air Marocco, Egyptair și Air Algeria, din nordul Africii. Companiile din zona Golfului, inclusiv Etihad, continuă să opereze curse spre Rusia, inclusiv în condițiile războiului din Ucraina învecinată. Ce cred experții independenți? Nu este clar care este amploarea riscului pe care îl reprezintă dronele ucrainene pentru aviația deasupra Rusiei, cea mai mare țară din lume ca suprafață terestră, dar au avut loc incidente mortale în care aeronave civile au fost țintite din greșeală în regiune, notează Reuters. Firma de consultanță în domeniul riscurilor aviatice Osprey Flight Solutions a declarat într-o alertă adresată clienților că, deși majoritatea atacurilor cu drone și rachete ale Ucrainei vor avea loc probabil la o distanță de până la 300 km (186 mile) de graniță, atacurile zilnice mai adânc în interiorul Rusiei sunt aproape certe de-a lungul anului 2026, inclusiv în apropierea Moscovei și a Sankt Petersburgului. „Există, de asemenea, o posibilitate realistă ca frecvența atacurilor ucrainene să continue să crească pe termen scurt adânc în interiorul teritoriului rus”, se mai menționează în alertă. „Se estimează că este probabil să apară erori de calcul și/sau de identificare în zonele legate de conflictul din Ucraina.” Osprey a mai precizat că apărarea aeriană militară rusă include sisteme convenționale de rachete sol-aer capabile să acționeze la toate altitudinile. Europa Liberă Moldova este și pe Google News. Abonează-te .
앵커: 백악관이 북한과의 전제조건 없는 대화에 열려 있다는 입장을 재확인했습니다. 트럼프 대통령이 평양에서 김정은 위원장을 만나고 싶어할 것이라는 미국 전 당국자의 분석도 제기됐습니다. 서울에서 홍승욱 기자가 보도합니다. 지난달 한미 연합훈련 ‘을지 자유의 방패’(UFS) 연습을 축소 시행하며 북한에 대화 메시지를 보내온 도널드 트럼프 미국 대통령. 북한이 호응하지 않는 상황에도 대화 의지를 여러 차례 밝혀온 가운데, 백악관은 현지 시간으로 1일 북한과의 전제조건 없는 대화에 열려 있다는 입장을 거듭 밝혔습니다. 백악관 당국자는 이날 미북 정상회담 준비 상황과 관련해 “미국의 대북정책은 변하지 않았다”며 “트럼프 대통령은 어떤 전제조건 없이 김정은 북한 국무위원장과 대화하는 데 여전히 열려 있다”고 연합뉴스에 전했습니다. 이 당국자는 “트럼프 대통령은 첫 임기에 김 위원장과 한반도를 안정시키는 세 차례 역사적인 회담을 했다”며 이같이 말했습니다. 다만 북한 비핵화가 미국 대북정책에 포함되는지 여부 등은 구체적으로 언급하지 않았습니다. 앞서 한국 국가정보원은 1일 국회 정보위원회 전체회의에서 미북 정상회담이 언제든 열릴 수 있는 상황이며, 이로 인해 북한의 우크라이나 전쟁 추가 파병 가능성이 현저히 낮아졌다는 평가를 내놓은 바 있습니다. 윤건영 더불어민주당 의원의 말입니다. 윤건영 더불어민주당 의원(지난 1일): 북미 정상회담과 관련해선 어느 때라도 가능하다고 봐야 한다는 분석이 있었습니다. 북미 간 구체적인 접촉에 대한 사실이 확인되는 것은 없었지만 대화의 징후는 있다... 이와 관련해 트럼프 1기 행정부에서 백악관 국가안보보좌관을 지낸 존 볼턴은 트럼프 대통령이 김 위원장과 평양에서 만나는 방안을 추진할 것이라고 전망하기도 했습니다. 볼턴 전 보좌관은 이날 워싱턴DC 한미연구소(ICAS)가 주최한 화상 토론회에서 이미 김 위원장을 싱가포르와 비무장지대(DMZ) 등에서 만난 바 있는 트럼프 대통령에게 남은 것은 평양 방문뿐이라며 이같이 진단했습니다. 그러면서 트럼프 대통령이 싱가포르 회담에서도 김 위원장에게 함께 전용기에 탑승해 평양에 들르자는 제안을 한 바 있다고 전했습니다. 볼턴 전 보좌관은 다만 새로운 회담에서 북한으로부터 무엇을 얻을 수 있을지는 회의적인 반면, 북한은 자신들이 무엇을 얻어낼 지 매우 치밀하게 계산해 놨을 것이란 우려를 제기하기도 했습니다. 관련기사 국정원 “미북정상회담 어느 때라도가능” 한국 정부, 한미 외교 ‘평화’ 표현에 “비핵화의미” 백악관, 미군유해발굴 기관에 미북회담 조치사항 문의 이런 가운데 백악관이 미북 정상회담에 대비해 행정부 차원에서 준비하고 있는 정황이 포착되기도 했습니다. 미 국방부 전쟁포로·실종자 확인국(DPAA) 켈리 맥케이그 국장은 지난달 31일 전미북한위원회(NCNK)가 연 화상 토론회에서 트럼프 대통령과 김 위원장이 합의를 도출할 경우 DPAA가 어떤 조처를 할 수 있는지 묻는 백악관 질의를 받았다고 밝혔습니다. 켈리 맥케이그 DPAA 국장: 우리는 트럼프 대통령이 북한 지도자와 합의에 도달할 수 있다면 현실적으로 무엇을 할 수 있을지 다시 한번 질문을 받았습니다. 지난 2018년 DMZ에서 6.25 전사자 유해 발굴을 위해 북한군이 도로 정지 작업을 하는 모습. (/AFP) 맥케이그 국장은 이런 백악관 질의에 한국전쟁 중 전사하거나 포로가 된 미군 유해 수습을 위해 북한과 협력할 준비가 돼 있다는 답변을 했다고 전했습니다. 켈리 맥케이그 DPAA 국장: 우리는 첫 번째로는 북한이 보유한 유해를 인도받는 것이 큰 도움이 될 것이며, 둘째로는 2005년 마지막으로 진행된 합동 현장 수색 활동을 재개하는 것이 필요하다고 설명했습니다. 미군 유해 수색·발굴, 신원 확인·유해 봉환 업무를 담당하는 미 국방부 산하 기관인 DPAA는 여전히 5천3백여 명의 미군 유해가 북한에 있는 것으로 추정하고 있습니다. 미북 공동 유해 발굴 논의는 지난 2018년 싱가포르 정상회담에서 논의된 바 있지만, 이후 중단돼 있는 상태입니다. 서울에서 RFA 자유아시아방송 홍승욱입니다. 에디터 양성원
Російська армія вночі завдала масованого ракетно-дронового удару по енергетичні інфраструктурі Одеської області, повідомила компанія «Укренерго» 2 вересня: «Ситуація у цьому регіоні наразі є найскладнішою. Аварійно-відновлювальні роботи в області почались одразу, як це дозволила безпекова ситуація. Енергетики намагаються якнайшвидше повернути в роботу пошкоджене обладнання». Крім того, за даними оператора, на ранок були знеструмлення в Сумській, Харківській, Чернігівській та Херсонській областях. Там, де це дозволяють безпекові умови, тривають відновлювальні роботи. Шмигаль повідомив, що Україна накопичила достатньо газу для «базового» зимового сценарію Компанія фікує зниження споживання електроенергії: на ранок середи воно було на 6,8% нижчим, ніж в цей же час напередодні. Це пояснюють ясною погодою майже по всій території України і, як наслідок, високою ефективністю роботи побутових сонячних електростанцій та скороченням споживання із загальної мережі. «А також – значна кількість аварійно знеструмлених споживачів через наслідки нічної ракетно-дронової атаки на енергетичну інфраструктуру», – додає «Укренерго». Оператор радить перенести активне енергоспоживання на період найбільш ефективної роботи промислових сонячних електростанцій – з 10:00 до 16:00, та обмежити користування потужними електроприладами у вечірні години. Читайте також: Армія РФ запустила по Україні балістичні й крилаті ракети та 174 дрони вночі – Повітряні сили Раніше голова Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак повідомив про трьох поранених у місті внаслідок російських ударів. Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. В Україні для населення діяли графіки відключення електроенергії, бізнесу також обмежували електропостачання. Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України. На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах. Очільниця МЗС Ірландії назвала шляхи закриття дефіциту бюджету України
شرکت داروسازی نوو نوردیسک عرضهٔ قرصی داروی کاهش وزن «ویگووی» با نسخهٔ پزشک را در آلمان آغاز کرد. عرضهٔ این دارو از روز سهشنبه ۱۰ شهریور آغاز شد و آلمان نخستین کشور عضو اتحادیهٔ اروپا است که نسخهٔ قرصی ویگووی در آن به بازار میآید. این دارو پیشتر در آمریکا، بریتانیا و امارات متحده عربی عرضه شده بود. قرص ویگووی مانند نسخهٔ تزریقی آن حاوی «سماگلوتاید» از خانوادهٔ داروهای موسوم به GLP-1 است که با تأثیر بر اشتها و احساس سیری به کاهش مصرف غذا و وزن کمک میکند. سماگلوتاید همان مادهٔ مؤثر داروی «اوزمپیک» است که استفاده از آن برای کاهش وزن رواج یافته است. اوزمپیک در اصل برای درمان دیابت نوع دو ساخته شده، در حالی که ویگووی مشخصاً برای کنترل وزن در افراد واجد شرایط تأیید شده است. دیگر نام شناختهشدهٔ این حوزه، «مونجارو»، محصول شرکت آمریکایی الای لیلی است که بهجای سماگلوتاید حاوی «تیرزپاتاید» است. تیرزپاتاید علاوه بر GLP-1 بر یک مسیر هورمونی دیگر به نام GIP نیز اثر میگذارد و مانند ویگووی تزریقی معمولاً هفتهای یک بار تزریق میشود. اهمیت محصول تازهٔ نوو نوردیسک در این است که برای دریافت این نوع درمان دیگر الزاماً نیازی به تزریق هفتگی نیست. قرص ویگووی روزی یک بار مصرف میشود، هرچند استفاده از آن شرایط دقیقی دارد و فقط هم با نسخهٔ پزشک قابل تهیه است. کمیسیون اروپا در ماه ژوئیه مجوز نسخهٔ خوراکی ویگووی را صادر کرد. این دارو برای بزرگسالان دارای شاخص تودهٔ بدنی یا BMI برابر ۳۰ و بیشتر، یا افراد دارای شاخص تودهٔ بدنی بین ۲۷ تا ۳۰ که دستکم یک مشکل مرتبط با اضافهوزن، مانند فشار خون بالا، دیابت نوع دو، اختلال چربی خون یا بیماری قلبیعروقی دارند، تأیید شده است. پژوهشهای تازه: داروهای کاهش وزن خطر سرطان پستان را تا ۳۰ درصد کاهش میدهند قرص چقدر در کاهش وزن مؤثر است؟ در یک کارآزمایی بالینی که نتایج آن در نشریهٔ پزشکی «نیوانگلند» منتشر شده، افرادی که روزانه ۲۵ میلیگرم سماگلوتاید خوراکی دریافت کردند، پس از ۶۴ هفته بهطور متوسط ۱۳.۶ درصد از وزن اولیهٔ خود را از دست دادند. کاهش وزن در گروه دریافتکنندهٔ دارونما ۲.۲ درصد بود. این پژوهش که شرکت نوو نوردیسک هزینهٔ آن را تأمین کرده بود، روی ۳۰۷ فرد دارای چاقی یا اضافهوزن انجام شد. پژوهشگران همچنین گزارش کردند که عوارض گوارشی در ۷۴ درصد دریافتکنندگان سماگلوتاید مشاهده شد، در حالی که این عوارض در گروه دارونما حدود ۴۲ درصد بود. تهوع، استفراغ، اسهال، یبوست و درد شکمی از جمله عوارض شناختهشدهٔ سماگلوتاید و دیگر داروهای این خانواده هستند. بر اساس گزارش رویترز، قیمت قرص ویگووی در آلمان بسته به دوز متفاوت است و شرکت سازنده میگوید بهای آن در سطحی مشابه نسخهٔ تزریقی این دارو خواهد بود که هزینهٔ ماهانهاش حدود ۱۷۰ تا ۲۸۰ یورو است. نام اوزمپیک و مونجارو در ایران نیز بهویژه برای کاهش وزن شناخته شده است، اما وجود این نامها در بازار غیررسمی را نباید با عرضهٔ رسمی آنها در شبکهٔ دارویی کشور یکی دانست. محمد هاشمی، سخنگوی سازمان غذا و داروی ایران، پاییز سال گذشته گفته بود برند اوزمپیک در ایران به ثبت رسیده و کد رسمی دارویی دارد، اما تا آن زمان واردات رسمی آن انجام نشده بود. بهگفتۀ او، برند مونجارو نیز در ایران ثبت نشده بود. سازمان غذا و دارو پیشتر دربارهٔ نمونههای مونجارو که به شکل قاچاق و از طریق بازار غیررسمی عرضه میشدند هشدار داده بود. با این حال، خود مواد مؤثر این داروها اکنون با نامهای تجاری دیگری در ایران در دسترساند. از جمله شرکت سیناژن داروی «اسپارتینا» حاوی تیرزپاتاید، همان مادهٔ مؤثرهٔ مونجارو، را به شکل تزریق هفتگی عرضه کرده است. سماگلوتاید نیز با چندین نام تجاری در فهرست دارویی ایران وجود دارد و شرکت کوبل دارو امسال فرآوردهای با نام «ولوریتا» را حاوی این ماده وارد بازار ایران کرده است. بنابراین سماگلوتاید و تیرزپاتاید برای بیماران و مصرفکنندگان ایرانی کاملاً ناشناخته نیستند، اما فرآوردهای که اکنون در آلمان عرضه شده، شکل خوراکی ویگووی است. عرضهٔ قرص ویگووی بخشی از مرحلهٔ جدید رقابت نوو نوردیسک و الای لیلی در بازار بزرگ داروهای چاقی است که تحلیلگران ارزش آن را تا سال ۲۰۳۰ بیش از ۱۰۰ میلیارد دلار در سال پیشبینی میکنند. الای لیلی نیز داروی خوراکی خود با نام «فاندایو» و مادهٔ مؤثر «اورفورگلیپرون» را در ماه اوت در بریتانیا عرضه کرد. این دارو با مونجارو متفاوت است و حاوی تیرزپاتاید نیست. فاندایو اکنون در بیش از ۴۰ بازار دیگر در دست بررسی نهادهای نظارتی است. لاغری بدون دارو؛ راهکارهای علمی برای کاهش وزن بدون هزینهٔ بالا
Утром второго сентября у основательницы и директорки благотворительного фонда "Дом с маяком" Лиды Мониавы прошел обыск, сообщает "Новая газета" со ссылкой на источники. Также об этом пишет РБК со ссылкой на адвоката Мониавы Михаила Бирюкова. Мониаву доставили в отдел СК, сейчас она находится там вместе с адвокатом, пишет издание. По данным журналистов, против Мониавы возбуждено дело о "фейках" против российской армии. В феврале 2026 года Мониава уже была оштрафована на 45 тысяч рублей по административной статье о "дискредитации российской армии". Лида Мониава учредила благотворительный фонд "Дом с маяком" в 2018 году. Фонд оказывает помощь тяжелобольным детям и молодым взрослым до 30 лет, поддерживает детский хоспис Москвы, детский хоспис Московской области и хоспис для молодых взрослых. После начала полномасштабного вторжения России в Украину Мониава также открыла проект помощи украинским беженцам в России. СМОТРИТЕ ТАКЖЕ: "Ряд лекарств сейчас вообще не купить". Глава детского хосписа "Дом с маяком" о том, как санкции отражаются на благотворительности
Підтримку України перед настанням зими 2 вересня обговорюють міністри закордонних справ держав ЄС на неформальній зустрічі в Ірландії, передає кореспондентка Радіо Свобода. Очільник Міністерства закордонних справ Німеччини, що є провідним донором допомоги Україні в Європі, Йоганн Вадефуль заявив про акцент на протиповітряній обороні й можливостях усередині ЄС для її зміцнення. «Ми повинні ще раз подивитися, яку конкретну військову підтримку можемо надати. Особливо це стосується протиповітряної оборони. Гадаю, деякі держави-члени все ще мають резерви, про які нам тепер потрібно поговорити між собою, щоб ці жахливі атаки балістичними ракетами та дронами не могли досягати своєї мети», – наголосив Вадефуль. Читайте також: Ліцензія на виробництво ракет для Patriot. Які шанси, що Україна її отримає Німецький топдипломат припустив, що війна в Україні нині наближається до вирішальної стадії, й закликав партнерів до згуртованості. «Росія тепер повинна усвідомити, що її шлях – пошук військових рішень, спроби силою, зокрема гібридними засобами, реалізувати свої претензії – зазнав невдачі», – підкреслив міністр. Напередодні висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас повідомила, що Євросоюзу наразі не вдалося домовитися про передачу Україні додаткових ракет-перехоплювачів для систем Patriot із запасів європейських країн. «Демонстрація слабкості – це останнє, що треба робити»: сенатор США критикує переговірників Трампа в Києві
В аннексированном Севастополе утром 2 сентября взорвался автомобиль. Об этом сообщили российские телеграм-каналы ( Shot , Mash и Baza ) и председатель движения "Мы вместе с Россией" Владимир Рогов . Инцидент произошел около 7:00 утра на улице Колобова. "Причина взрыва – подрыв автомобиля марки Mazda. Взрыв был такой силы, что многие перепутали его с работой ПВО. В автомобиле находились люди", – написал Рогов. Пострадал владелец машины, он госпитализирован. На месте работают оперативные службы. Предварительная причина взрыва в Севастополе – заложенное под днище машины самодельное взрывное устройство, пишет Mash. 13 августа в Севастополе в результате взрыва погиб капитан 1-го ранга российского ВМФ Роберт Шагеев. До 2014 года Шагеев командовал единственной подводной лодкой ВМС Украины "Запорожье", а после аннексии Крыма перешел на сторону России. Взрывное устройство было заложено в уличную урну у его дома и взорвалось, когда Шагеев проходил мимо.
В аннексированном Севастополе утром второго сентября взорвался автомобиль. Об этом сообщили российские телеграм-каналы ( Shot , Mash и Baza ) и председатель движения "Мы вместе с Россией" Владимир Рогов . Инцидент произошел около 7:00 утрана улице Колобова в Севастополе. "Причина взрыва – подрыв автомобиля марки Мазда. Взрыв был такой силы, что многие перепутали его с работой ПВО. В автомобиле находились люди", – написал он. По его словам, пострадал один человек. На месте работают оперативные службы. Предварительная причина взрыва в Севастополе – заложенное самодельное взрывное устройство под днище машины, пишет Mash. По данным Shot, мощность устройства составляла 400 граммов в тротиловом эквиваленте. Водитель не успел завести автомобиль. Он находится в тяжелом состоянии. Как отмечает Mash, в середине августа на соседней улице из-за взрыва погиб российский военнослужащий. По подозрению в подрыве задержали женщину.
Маркетплейс Ozon предложил продавцам размещать товары на своих складах в Алматы и Астане. Компания рассчитывает за счёт этого ускорить доставку покупателям в Казахстане и Кыргызстане, а также отправлять размещённые там товары клиентам в России. До 30 сентября Ozon не будет брать плату за перевозку товаров в логистические центры Алматы и Астаны. Ограничений на объём поставок компания не устанавливает, на складах можно размещать в том числе крупногабаритные товары. Дополнительные документы для поставок в Казахстан, как утверждает Ozon, продавцам не потребуются. Украинские беспилотники впервые атаковали склад Ozon Украинские военные впервые атаковали склад Ozon в ночь на 22 августа 2026 года. Целью стал крупнейший хаб маркетплейса в Самарской области. Впоследствии атакам подверглись склады компании в Оренбургской и Белгородской областях, Адыгее, Дагестане, Татарстане и Ставропольском крае. По данным Фонда борьбы с коррупцией, почти 35% акций Ozon принадлежат компании "О23", бенефициаром которой указан предприниматель Александр Чачава. Расследователи утверждают, что компания-акционер связана со структурами миллиардера Геннадия Тимченко, которого называют близким к президенту России Владимиру Путину. Ещё около трети акций принадлежит АФК "Система" миллиардера Владимира Евтушенкова, остальные – миноритарным акционерам.
قیمت دلار در بازار آزاد ایران در ادامه معاملات روز چهارشنبه از ۲۲۰ هزار تومان فراتر رفت و همزمان حواله دلار به ۲۲۵هزار تومان رسید. بنابر اعلام سایتهای اطلاع رسانی طلا و ارز و اطلاعات کسب شده از بازار تهران، هر پوند بریتانیا با ۲۹۶هزار تومان، هر درهم امارات با ۶۰ هزار تومان و سکه امامی با ۲۲۴ میلیون تومان معامله شد. دلار روز شنبه با ۲۰۶ هزار و ۴۰۰ تومان بسته شد و از آن پس هر روز رکورد تازهای ثبت کرده است. نرخ روز یکشنبه ۲۰۸ هزار، دوشنبه ۲۱۰ هزار و سهشنبه ۲۱۳ هزار و ۷۰۰ تومان بود. فاصله میان بازار آزاد و مرکز مبادله ارز و طلای ایران عمیقتر شده است. بر پایه گزارش نبض قیمت، در حالی که دلار آزاد در دقایق نخست معاملات امروز در محدوده ۲۱۵ هزار تومان معامله میشد، نرخ مرکز مبادله ۱۵۹ هزار و ۳۵۵ تومان اعلام شد که نشان دهنده شکافی نزدیک به ۵۶ هزار تومان است. بازار امروز زیر تأثیر رویارویی تازه آمریکا و جمهوری اسلامی قرار داشت. آمریکا روز سهشنبه حدود ۱۰۰ هدف نظامی را مورد حمله قرار داد و سپاه پاسداران پایگاههای آمریکا در کویت، اردن، بحرین و اربیل عراق را هدف قرار داد. عبدالناصر همتی، رئیس کل بانک مرکزی جمهوری اسلامی، روز سهشنبه گفت ایران کمبود ارز ندارد و ادعای فروپاشی اقتصادی کذب است. او افزود بانک مرکزی هفته گذشته ۵۰۰ میلیون دلار به بازار تخصیص داد و آمادگی دارد در صورت نیاز تا سقف دو میلیارد دلار ارز تزریق کند. اما بر پایه گزارش فرارو، از بسته ۵۰۰ میلیون دلاری هفته گذشته تنها ۲۰ میلیون دلار به فروش رسید.
Независимый тувинский "108 телеканал" сообщил о прекращении своей работы с первого сентября. Причины закрытия медиа не называются. Как пишет "Сибирский экспресс" со ссылкой на корреспондентку канала Долаану Тумат, закрытие канала произошло по независящим от руководства обстоятельствам. Бывшая главная редакторка канала Альмира Сенди назвала это решение неожиданным и выразила надежду, что закрытие "108 канала" временное. "На самом деле "108 канал" большую роль играл в нашей республике. Потому что аналогов нету, мы создавали его с нуля. В один момент я выгорела и ушла, но канал продолжал жить, команда была полностью сформирована", – рассказала она. "108 телеканал" был единственным медиа в Тыве, который сообщал новости, отличающиеся от официальной повестки, отмечают "Сибирь Реалии". Издание освещало социальные, экономические проблемы региона, а также затрагивало тему защиты прав человека. СМОТРИТЕ ТАКЖЕ: "Если не юкагир, то эвенк. Не эвенк, так якут". Как в одном из самых труднодоступных мест России погибли треть ушедших на войну "Выдали матери Орден Мужества". Как коряки из камчатской "Ямы" уходят на войну в Украину "Х**и ты тут делаешь? По-хорошему уезжайте!" В Тыве избили мигрантов из-за фейка об изнасиловании несовершеннолетней и заражении ее ВИЧ
Маркетплейс Ozon предложил продавцам размещать товары на своих объектах в Алматы и Астане. Компания обещает "без проблем" доставить заказы клиентам из России, и росто продаж в Казахстане и Кыргызстане "за счет быстрой доставки для местных покупателей Ozon". Маркетплейс не будет брать оплату за перевозку товаров в Алматы и Астану до 30 сентября и не будет ограничивать поставки – в логистических центрах в Казахстана, как сообщается, можно держать "любое число товаров" и крупногабаритные товары. В компании заявили, что для поставок в Алматы и Астану продавцам не потребуются дополнительные документы – только обычная заявка на поставку. Украинские военные впервые атаковали склад Ozon в ночь на 22 августа 2026 года – целью удара стал крупнейший хаб маркетплейса в Поволжье в Самарской области. Затем были атакованы склады компании в Оренбургской и Белгородской областях, Адыгее, Дагестане, Татарстане и Ставропольском крае. По данным Фонда борьбы с коррупцией, 34,95% акций Ozon, принадлежит компании "О23", официальным бенефициаром которой числится предприниматель Александр Чачава. Фирма, как утверждается, связана с компанией друга президента России Владимира Путина, миллиардера Геннадия Тимченко. Еще треть акций Ozon принадлежит АФК "Система", которой владеет близкий к Кремлю миллиардер Владимир Евтушенков. Оставшаяся часть у миноритариев, выяснили расследователи. СМОТРИТЕ ТАКЖЕ: Украинские военные ударили ракетами по Белгороду. Целью стали местная ТЭЦ и склады Ozon В Ростовской области дроны атаковали склады Ozon и DNS. В Белгородской области погибли люди при ударе по микроавтобусу Украинские дроны атаковали логистические центры Ozon в Адыгее, Дагестане и Ставропольском крае: как это было ФБК: почти 35% акций Ozon контролирует структура, связанная с Геннадием Тимченко Ozon сообщил об атаке на логистические объекты компании в Оренбурге и Уфе
Признал ли самарец вину — неизвестно. Независимого подтверждения версии следствия нет. Центральный окружной военный суд признал жителя Самары ( его имя не называется ) виновным по статье о "публичном оправдании терроризма в интернете" (ч. 2 ст. 205.2 УК РФ). Об этом сообщила пресс-служба суда. По версии следствия, мужчина прочитал в соцсетях новость о взрыве гранаты у здания правительства Самарской области 27 февраля прошлого года и, "испытывая негативное отношение к деятельности регионального органа власти", оставил комментарий, в котором силовики нашли лингвистические признаки оправдания терроризма. Суд назначил ему штраф в 300 тысяч рублей, а также на два года запретил администрировать сайты в интернете. Признал ли самарец вину — неизвестно. Независимого подтверждения версии следствия нет. Приговор пока не вступил в законную силу и может быть обжалован. Напомним, взрыв гранаты произошел в конце февраля 2025 года у здания правительства Самарской области. По версии следствия, 44-летний Сергей Семакин приехал на машине вместе с сыном и бросил гранату на лестницу здания, после чего скрылся. В момент задержания он был пьян и сказал, что гранату нашел, сообщал тогда Telegram-канал Shot . В отношении Семакина возбудили дело по статьям о теракте и о незаконном хранении или приобретении взрывчатки. В апреле 2025 года его вместе с сыном внесли в список террористов и экстремистов Росфинмониторинга. Уголовное дело о нападении на здание правительства уже больше года рассматривает Центральный окружной военный суд, отмечает 63.RU. За первые шесть месяцев 2026 года в России резко выросло количество осужденных по статьям террористической направленности по сравнению с аналогичным периодом прошлого года. За полгода осудили минимум 1 234 человека, говорится в совместном исследовании проекта "Первый отдел" и Parubets Analytics. Количество самих приговоров выросло на 58%, до 1 145. В среднем суды выносили около десяти приговоров в день, и это больше, чем за весь 2024 год: тогда приговоров было на 24% меньше, чем за первые полгода 2026-го. Всего с 24 февраля 2022 года ФСБ возбудила более полутора тысяч дел по статьям о госизмене, шпионаже, сотрудничестве на конфиденциальной основе с иностранным государством и помощи противнику, заявил глава проекта "Первый отдел" Дмитрий Заир-Бек . В период с 1997 года по 24 февраля 2022 года было принято 196 таких решений. Подписывайтесь на наш канал в Telegram .
Ночью 2августа на складе боеприпасов вблизи села Низами Геранбойского района Азербайджана произошел взрыв. Об этом сообщает Азербайджанская служба Радио Свобода со ссылкой на совместное заявление МЧС, МВД и Минобороны. На видеокадрах зафиксировано, что на месте происходит вторичная детонация. Причины произошедшего официально не сообщаются. В заявлении трёх ведомств говорится, что ситуация находится под контролем и принимаются необходимые меры для предотвращения распространения пожара. Проживающих недалеко от места взрыва людей эвакуировали. По предварительным данным властей, никто не пострадал.
بحرین و کویت روز چهارشنبه پس از دفع حملات پهپادی و موشکی جمهوری اسلامی، این اقدام را خصمانه خوانده و محکوم کردند. فرماندهی کل نیروی دفاعی بحرین اعلام کرد جمهوری اسلامی رویکرد خصمانه نظاممند خود را با حملاتی که غیرنظامیان را در این پادشاهی هدف میگیرد ادامه میدهد. بر پایه بیانیه این فرماندهی، سامانههای پدافند هوایی بحرین شماری از حملات هوایی جمهوری اسلامی را رهگیری و نابود کردند. فرماندهی کل نیروی دفاعی بحرین تأکید کرد استفاده عمدی از موشک و پهپاد برای هدف قرار دادن غیرنظامیان، نقض آشکار حقوق بینالملل بشردوستانه است. سخنگوی نیروی آتشنشانی عمومی کویت اعلام کرد حمله پهپادی جمهوری اسلامی منجر به آتشسوزی در مجتمعی مسکونی در یکی از مناطق پایتخت شد. محمد الغریبی گفت این مجتمع پس از هدف قرار گرفتن با پهپادی خصمانه شعلهور شده بود. خبرگزاری رسمی کویت به نقل از او تأیید کرد هیچ تلفات انسانی ثبت نشده است. حملات تازه در پی تشدید درگیری آمریکا و جمهوری اسلامی در آغاز هفته رخ داد. بر پایه گفته مقامهای آمریکایی، سپاه پاسداران روز سهشنبه حدود ۲۴ پهپاد به سوی پایگاههای آمریکا در بحرین پرتاب کرد که بیشترشان رهگیری شدند. موشک بالستیک و پهپاد به سوی پایگاههای آمریکا در کویت نیز شلیک شد. در همین راستا سپاه پاسداران در اطلاعیهای اعلام کرد که بامداد چهارشنبه همزمان با حمله به پایگاههای آمریکا در اردن، بحرین و اربیل، با «حمله تلفیقی موشکی-پهپادی» به قرارگاه فرمانده آمریکایی پایگاه علیالسالم در کویت حمله کرده است. همزمان ارتش جمهوری اسلامی نیز در اطلاعیهای اعلام کرد بامداد چهارشنبه با دهها فروند پهپاد انتحاری به سامانههای راداری و محل استقرار نیروهای آمریکا در پایگاههای الظفره و المنهاد امارات حمله کرده است. در این بیانیه همچنین آمده است که تاسیسات راداری و مراکز تجمع نیروهای آمریکایی در پایگاه شیخ عیسی بحرین مورد هدف حملات قرار گرفت.
Міністри закордонних справ Європейського союзу 2 вересня обговорять, як покрити дефіцит бюджету України на цей рік, який, за оцінками її президента Володимира Зеленського, складає близько 23 мільярдів євро. Про це перед засіданням розповіла міністерка закордонних справ, торгівлі та оборони Ірландії Гелен Макенті, передає кореспондентка Радіо Свобода. «Ми дуже чітко почули від нашого українського колеги (міністра оборони Євгенія Хмари, що 1 вересня долучався до зустрічі колег із ЄС онлайн – ред.) , що існує потреба в подальшій фінансовій допомозі, засобах протиповітряної оборони, технологіях протидії дронам, а також у прямій фінансовій допомозі, надто з огляду на те, що так багато об’єктів критичної інфраструктури стали цілями атак напередодні зими», – зауважила Макенті. Макенті: чимало країн ЄС підтримують ідею раніше надати Україні частину кредиту Коментуючи заклик чотирьох держав Євросоюзу повернутися до дискусії довкола використання заморожених активів Росії, топдипломатка країни, що нині головує в Раді ЄС, нагадала, що досі не вдавалося дійти згоди щодо цього. Однак міністерка зауважила, що від ідеї не відмовляються, й що заморожені російські гроші лишаються одним зі способів, які розглядають для допомоги Україні. «Сьогодні вранці ми обговорюватимемо з колегами, як можемо надати подальшу фінансову допомогу – чи то через цей механізм (використання заморожених активів – ред.) , чи через уже погоджені нами безпекові кредити (90 мільярдів євро для України на цей і наступний роки – ред.) , чи через Європейський фонд миру», – сказала вона. Читайте також: В ЄС можуть знову обговорити передачу заморожених активів РФ Україні – джерела Близько 6,5 мільярдів євро коштів із Європейського фонду миру, що мали отримати держави-члени як компенсацію за надання Україні зброї з власних запасів, тривалий час блокувала Угорщина. Нині, коли кошти вивільнять, частину з них можуть передати теж Україні. Кая Каллас 1 вересня зауважила, що дискусії довкола суми ще тривають. «Багато держав-членів, якщо не всі, заявили, що ці кошти будуть перенаправлені на підтримку України. Також, на мою думку, ми повинні продовжувати надавати Україні пряму фінансову підтримку на двосторонньому рівні», – наголосила Макенті. Зустріч міністрів закордонних справ Євросоюзу триває в Дубліні 1 і 2 вересня. Напередодні прем’єр-міністр України Сергій Корецький озвучив суму дефіциту оборонного бюджету – 27 мільярдів доларів. Київ звертається до партнерів щодо перекриття цієї потреби екстреним фінансуванням. Сильніші санкції та ППО – Сибіга розповів про порядок денний на зустрічі міністрів у Ірландії
ارتش اسرائیل اعلام کرد که حزبالله لبنان بامداد چهارشنبه ۱۱ شهریورماه، دو پهپاد انتحاری را به سوی نیروهای این کشور در ارتفاعات علی طاهر شلیک کرده است. یکی از این پهپادها از سوی ارتش اسرائیل رهگیری و منهدم شده است. این حملات خسارات جانی به همراه نداشت. در واکنش به این اقدام، ارتش اسرائیل «زیرساختهای سازمان تروریستی حزبالله» را در منطقه نبطیه، در جنوب لبنان هدف قرار داد. بر پایه گزارش ارتش اسرائیل، زیرساختهای مورد حمله برای برنامهریزی و هدایت طرحهای «تروریستی» علیه نیروهای ارتش اسرائیل در منطقه امنیتی و شهروندان این کشور مورد استفاده قرار میگرفتند. لبنان و اسرائیل، با میانجیگری دولت دونالد ترامپ، روز پنجم تیرماه، در واشینگتن چارچوبی سهجانبه را امضا کردند که هدف آن پایان دادن به درگیری در جنوب، بازگرداندن حاکمیت دولت لبنان و آغاز روند خلع سلاح حزبالله اعلام شده است. با وجود برقراری آتشبس میان لبنان و اسرائيل، حزبالله لبنان با این توافق مخالفت کرده است. حزبالله روز پنجم شهریورماه با شلیک دو پهپاد به سمت اسرائيل، آتشبس را نقض و در پی آن ارتش اسرائيل، مجددا هدف قرار دادن زیرساختهای این سازمان در جنوب لبنان را در دستور کار قرار داد. با وجود تنشهای نظامی میان حزبالله و اسرائيل، جوزف عون، رئیسجمهوری لبنان، تاکید کرد که دولت این کشور مصمم است به وضعیت خصومت با اسرائیل پایان دهد. او اعلام کرد که لبنان و مردمش از جنگ خستهاند. بنیامین نتانیاهو، نخستوزیر اسرائیل، نیز توافق صلح میان دو کشور را تاریخی و ضربه به جمهوری اسلامی توصیف کرد، اما معتقد است که تا خلع سلاح کامل حزبالله، این توافق نهایی نخواهد شد. با وجود تلاشهای بینالمللی برای برقراری صلح میان اسرائیل و لبنان، مخالفتهای حزبالله یکی از موانع اصلی در این زمینه به شمار میآید. پیشتر وزارت امور خارجه آمریکا اعلام کرده بود که «حزبالله نه میخواهد با دولت لبنان صحبت کند، نه با ما، نه با اسرائیل، چون صرفاً از ایران دستور میگیرد.» ایالات متحده و اسرائيل، حزبالله لبنان را یک گروه تروریستی میدانند و اتحادیه اروپا نیز شاخه نظامی این سازمان را در فهرست گروههای تروریستی قرار داده است.
