Європейський Союз викликав російського посла після того, як Німеччина офіційно поклала відповідальність на Росію за інцидент у Лейпцизі. Так само вчинила низка інших держав-членів Євросоюзу, повідомила висока представниця з закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас. Її слова передає кореспондентка Радіо Свобода. Атаку в аеропорту Лейпцига 2 вересня обговорять міністри закордонних справ ЄС на неформальній зустрічі в Ірландії. «Зрозуміло, що це має всі ознаки тероризму, спонсорованого державою. Питання в тому, що ми з цим робимо?... Ми обговоримо, що ще можемо зробити», – розповіла дипломатка журналістам перед зустріччю. Сильніші санкції та ППО – Сибіга розповів про порядок денний на зустрічі міністрів у Ірландії Посадовиця нагадала, що ЄС готується додати до чорних списків 1 600 нових позицій, пов’язаних із російським військово-промисловим комплексом. Каллас не виключила розширення цього переліку й висловила оптимізм, що його вдасться погодити. «Насправді спочатку йшлося про меншу кількість включень до санкційних списків, але держави-члени запропонували ще більше. Звичайно, необхідно все перевірити, щоб кожне рішення було юридично обґрунтованим, а це потребує часу. Але ці гібридні атаки по всій Європі, гадаю, також стають тривожним сигналом для тих країн, які, можливо, досі не займали настільки жорсткої позиції», – розповіла вона. Кроки Німеччини, оголошені у відповідь на атаку в Лейпцизі, топдипломатка назвала «дуже сильним сигналом» і розповіла про кроки, спрямовані на захист критичної інфраструктури в Європі від нових можливих гібридних дій. Читайте також: Кремль відкинув заяви Німеччини через дрон у Лейпцигу і звинуватив Берлін в «ескалації» «В нас зараз також заплановані спільні навчання. У нас є проєкти спільного інтересу щодо того, як ми можемо здійснювати моніторинг і захищати критичну інфраструктуру… Це дуже складно, тому що у випадку з підводною інфраструктурою немає такої ж видимості, як у випадку з інфраструктурою на суші. Але є нові інструменти, які ми можемо використовувати – підводні дрони та інші технології. Тут також можемо вчитися на інноваціях, розроблених, наприклад, Україною», – резюмувала Каллас. 4 серпня в німецькому аеропорту «Лейпциг/Галле» поблизу українського вантажного літака «Антонов» , що використовувався для перевезення військових вантажів, виявили дрон, навантажений вибухівкою. 1 вересня міністр внутрішніх справ Німеччини Александр Добріндт Добріндт заявив, що Росія відповідальна за спробу атаки безпілотником на український вантажний літак в аеропорту «Лейпциг/Галле». Цього висновку, за його словами, дійшли завдяки інформації, отриманій від розвідувальних служб, а також аналізу низки інших гібридних операцій, що почастішали в Європі. Росія відкинула ці звинувачення. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив увечері 1 вересня, що Німеччина не надала ніяких доказів для своїх заяв. Диверсії у Європі. Росіянин почав свідчити у справі про посилки із запалювальними пристроями
Вооружённые силы Ирана вечером во вторник и в ночь на среду, 1 и 2 сентября, нанесли ракетные удары по военным базам и объектам США в Иордании и Ираке. Предположительно, атакованы также объекты в Бахрейне. Иранский Корпус стражей исламской революции (КСИР) утверждает, что на военной базе в Иордании убито значительное число американских военнослужащих. Официальные лица США заявляют, что потерь нет, передаёт Reuters. Также КСИР заявил, что атаковал ракетами и дронами американскую базу в иракском Эрбиле, убив несколько её сотрудников. Ни Ирак, ни США атаку не подтвердили. Иранские обстрелы последовали за серией авиаударов США по объектам КСИР во вторник, 1 сентября. По сообщению иранского Красного Полумесяца, помимо военных объектов пострадали и гражданские. В городе Сирик на юге Ирана ракета разрушила дом, где проходила свадьба, погибли пять человек, включая ребёнка, более 50 получили ранения. Американское командование заявило, что знает о докладе Красного Полумесяца, но что никогда не делало гражданские объекты своей целью. КСИР в ответ на события в Сирике в среду утром ударил баллистическими ракетами по американской военно-морской базе в Акабе в Иордании, передаёт агентство Tasnim. Вооружённые силы Иордании сообщили, что перехватили 10 иранских ракет, ещё три упали в безлюдной местности. Жертв и разрушений нет. Жители Эйлата, города на юге Израиля, сообщали о звуках взрывов и работе ПВО. Ракетные удары Ирака стали ответом на атаку американской авиации во вторник, 1 сентября, нацеленную на объекты КСИР в Иране. Сама эта атака, по заявлению президента США Дональда Трампа, была развёрнута в ответ на попытки Ирана установить морские мины в Ормузском проливе. По словам Трампа, Тегеран столкнётся с "гораздо более жесткими и масштабными" атаками, если нанесёт ответный удар. 1 сентября президент Ирана Масуд Пезешкиан заявил о готовности немедленно возобновить выполнение условий мирного меморандума, если Соединённые Штаты вернутся к соблюдению договорённостей, заключённых в Исламабаде.
В ночь на 2 сентября над российскими регионами сбили 130 беспилотников, часть из них – над Ростовской областью, Краснодарским краем и Черным морем, заявили в Минобороны РФ. О пострадавших не сообщается. По словам главы донского региона Юрия Слюсаря, удар пришелся по Кашарскому и Шолоховскому районам, в последнем несколько дней подряд возникали природные пожары из-за падения сбитых БПЛА. О возможных разрушениях власти не сообщают. В Краснодарском крае последствия атаки не комментируют. По данным Росавиации, ночью из-за беспилотной опасности на несколько часов приостанавливали работу аэропортов в Сочи и Геленджике . Сейчас все ограничения сняты. В Геленджике задержан один рейс , в Сочи – не менее девяти рейсов на вылет и шести на прилет. В других российских регионах есть разрушения после ночного налета. В частности, в Перми горит оборонный завод "Протон-М", где производят ракетные двигатели, фотографии с места публикует телеграм-канал ASTRA. Российская армия в ночь на среду запустила по Украине 174 дрона и четыре ракеты. Две из них – с акватории Черного моря, заявили в Воздушных силах Украины. Основной удар пришелся по Киевской и Одесской областям. Частично разрушены жилые дома, есть пострадавшие. Шесть человек погибли в Краснодарском крае на прошлой неделе из-за ударов украинских беспилотников. Из-за ударов в ночь на 29 августа в Ростовской области пострадали 11 человек , в их числе дети, один ребёнок в тяжёлом состоянии. Были атакованы склады маркетплейса Ozon и интернет-магазина DNS, повреждены жилые дома.
دولت آلمان بهطور رسمی روسیه را به دست داشتن در یک «حملهٔ هیبریدی» نافرجام با استفاده از یک پهپاد حامل مواد منفجره به فرودگاه راهبردی شهر لایپزیگ در ماه اوت متهم کرد و از اقدامات متقابل دیپلماتیک خبر داد. وزیر خارجهٔ آلمان عصر سهشنبه ۱۰ شهریور در یک کنفرانس خبری با اعلام این موضوع گفت آلمان در واکنش، اواخر ماه جاری میلادی، سپتامبر، کنسولگری روسیه در شهر بن، پایتخت پیشین آلمان غربی، را تعطیل و قرارداد مربوط به «خانهٔ روسیه» در برلین، یک مرکز فرهنگی روسیه، را لغو خواهد کرد. یوهان وادهفول افزود: «ما کنترل ورود اتباع روسیه به آلمان را تشدید میکنیم» و برلین پیشنهاد خواهد کرد افراد روس بیشتری در فهرست تحریمهای اتحادیهٔ اروپا قرار گیرند. همزمان، سفیر روسیه در برلین به وزارت خارجه احضار شد. آلمان که از اوکراین در جنگ با روسیه حمایت میکند، طی ماههای اخیر بارها از مشاهدهٔ پهپادهای مشکوک بر فراز مراکز نظامی و صنعتی خبر داده است. اما حادثهٔ فرودگاه «لایپزیگ/هاله» نگرانیها را افزایش داد، زیرا پهپادی که در آنجا در نزدیکی یک هواپیمای باری اوکراینی پیدا شد حامل مواد منفجره بود. این فرودگاه در شرق آلمان نقش مهمی در انتقال کالاهای نظامی، از جمله برای ارتش آلمان و متحدان ناتو، دارد و همچنین پایگاه شرکت هواپیمایی اوکراینی «آنتونوف» است. برلین میگوید این حمله که در ۱۳ مرداد رخ داد و موجب اختلال در پروازهای فرودگاه لایپزیگ شد، بخشی از یک کارزار بلندمدت عملیات بیثباتکنندهٔ روسیه علیه اروپا بوده است. الکساندر دوبرینت، وزیر کشور آلمان، در کنفرانس خبری مشترک با وزیر خارجه، گفت: «مجموع تحقیقات پلیس، الگوهای ارتکاب این جرایم و یافتههای اطلاعاتی، مسئولیت روسیه در حملهٔ نافرجام به فرودگاه لایپزیگ را ثابت میکند.» او افزود: «ما حادثهٔ لایپزیگ را بهصورت مجزا نمیبینیم، بلکه آن را در چارچوب دیگر اقدامات هیبریدی بررسی میکنیم. ما بر این باوریم که آلمان هدف حملات هیبریدی بیشتری از سوی روسیه خواهد بود.» یوهان وادهفول هم تأکید کرد که «این حادثه با الگوی گستردهتر عملیات هیبریدی روسیه در اروپا مطابقت دارد.» بهگزارش رادیو اروپای آزاد/رادیو آزادی، سرگئی نچایف، سفیر روسیه در آلمان، تقریباً همزمان با اعلام این تصمیمها در وزارت خارجهٔ آلمان در برلین دیده شد. سفارت روسیه بعداً اعلام کرد که او اتهام دست داشتن روسیه در حادثهٔ لایپزیگ را «بیاساس، پوچ و مغایر با عقل سلیم» دانسته است. ولادیمیر پوتین، رئیسجمهور روسیه، ساعاتی بعد از کنفرانس خبری مقامهای ارشد آلمان، در اظهاراتی تلویزیونی، اقدام برلین را برای اعمال تحریمها «اشتباهی دیگر، و اشتباهی جدی» خواند. دیمیتری پسکوف، سخنگوی کرملین، نیز گفت مقامهای آلمانی شواهدی ارائه نکردهاند و مدعی شد که «آلمان در مسیر تشدید بیشتر تنش حرکت میکند.» ماریا زاخارووا، سخنگوی وزارت خارجهٔ روسیه، هم مدعی شد که آلمان «بهانهای ساخته است» تا مرکز «خانهٔ روسیه» را تعطیل کند و «مسکو به تمام تصمیمهای ضدروسی پاسخ خواهد داد». این اتهام در شرایطی مطرح شده که نگرانیها دربارهٔ عملیات هیبریدی روسیه و احتمال تلاش ولادیمیر پوتین برای آزمودن عزم ناتو از طریق حملات متعارفتر، از جمله حملهٔ احتمالی به اعضای بالتیک این ائتلاف، همچنان ادامه دارد. منابعی که با جزئیات سفر جان رتکلیف ، رئیس سازمان اطلاعات مرکزی آمریکا (سیآیای)، به مسکو آشنا هستند، به رادیو اروپای آزاد/رادیو آزادی و دیگر رسانهها گفتهاند که دستکم یکی از اهداف سفر او به مسکو برای دیدار با مقامهای اطلاعاتی روسیه در سوم شهریور، هشدار به روسیه دربارهٔ حمله به کشورهای عضو ناتو بوده است. حمایت ناتو از آلمان بعد از حادثهٔ فرودگاه لایپزیگ/هاله، ناتو و اتحادیهٔ اروپا بهسرعت حمایت خود را از آلمان اعلام کردند و گفتند اقدامات روسیه آنها را مرعوب نخواهد کرد و باعث کاهش حمایتشان از اوکراین نخواهد شد؛ کشوری که اکنون در پنجمین سال تهاجم تمامعیار روسیه از خود دفاع میکند. مارک روته، دبیرکل ناتو، با اعلام «همبستگی کامل» با اوکراین، گفت این ائتلاف «به تقویت توانایی خود برای بازدارندگی و دفاع از همهٔ اعضا در برابر هرگونه تهدید، از جمله اقدامات مخربی مانند آنچه در لایپزیگ و نقاط دیگر مشاهده شده، ادامه خواهد داد.» روته در شبکهٔ اجتماعی ایکس نوشت: «تلاشهای روسیه برای ارعاب ما، تضعیف وحدت ما و کاهش ارادهٔ ما برای حمایت از اوکراین بیهوده است و شکست خواهد خورد. حمایت ما از اوکراین تزلزلناپذیر است، همانگونه که تعهد محکم ما به دفاع جمعی ناتو نیز چنین است.» اورسولا فون در لاین، رئیس کمیسیون اروپا، نیز در شبکهٔ ایکس نوشت اتحادیهٔ اروپا «همبستگی کامل» خود را با آلمان اعلام میکند و تأکید کرد که «حملات هیبریدی بدون پاسخی روشن باقی نخواهند ماند.» فون در لاین افزود: «روسیه در تلاش است در جوامع ما بیاعتمادی و ترس ایجاد کند. اما شکست خواهد خورد. و ما تا هر زمانی که لازم باشد در کنار اوکراین خواهیم ایستاد.» او تأکید کرد که وزیران خارجهٔ اتحادیهٔ اروپا در نشست خود در ایرلند در روزهای اول و دوم سپتامبر، «تحریمهای بیشتری» علیه مسکو آماده خواهند کرد. اتحادیهٔ اروپا پیشتر تحریمهای جدیدی را علیه دستکم هزار و ۶۰۰ فرد و نهاد روسی که عمدتاً در بخش نظامی روسیه فعالیت دارند، آماده کرده است. پیشنهاد شده کشورهای عضو اتحادیهٔ اروپا در ماه اکتبر به اتفاق آرا این افراد و نهادها را در فهرست سیاه قرار دهند. قرار است چهارشنبه ۱۱ شهریور، سفیران اتحادیهٔ اروپا ۱۰ فرد روسی و ۱۷ نهاد را که در ربودن کودکان اوکراینی دست داشتهاند، تحریم کنند و ممنوعیتهای مسدود کردن داراییها و صدور ویزا را که اتحادیهٔ اروپا از زمان آغاز تهاجم روسیه به اوکراین در فوریهٔ ۲۰۲۲ علیه بیش از سه هزار فرد و نهاد اعمال کرده است، تمدید کنند. افزایش حملات ترکیبی روسیه؛ بیش از«۵۰ عملیات تخریبی» در ۱۳ کشور اروپایی
Российские войска в ночь на 2 сентября массированно атаковали Одессу. Об этом сообщили глава Одесской городской военной администрации Сергей Лысак и начальник областной администрации Олег Кипер . По последним данным, пострадали восемь человек, среди них пятилетний ребенок. Два человека госпитализированы. Кипер отметил, что целью атаки стала гражданская и энергетическая инфраструктура. В Одессе повреждены квартиры с 17-й по 23-й этажи 24-этажного жилого дома и припаркованные рядом автомобили, а также фасады и остекление двух лицеев, пятиэтажного бизнес-центра и складских помещений. Из-за повреждений в образовательных учреждениях обучение временно организовано в дистанционном формате, добавил глава областной администрации. В Голосеевском районе Киеве в результате падения обломков беспилотника на открытой территории начался пожар, сообщил мэр города Виталий Кличко. В В городе Вишневом Бучанского района горели два таунхауса. По данным Государственной службы Украины по чрезвычайным ситуациям (ГСЧС), пожар уже потушили, ведется разбор завалов. По данным Воздушных сил ВСУ, Россия запустила по Украине две баллистические ракеты "Искандер-М", две управляемые ракеты Х-59/69 и 174 беспилотника. Украинские силы сбили 141 цель (138 дронов и три дрона-ракеты "Бандероль").
Șefa politicii externe a Uniunii Europene, Kaja Kallas, a numit miercuri „terorism sponsorizat de stat” incidentul de luna trecută de pe aeroportul din Leipzig (Germania), unde a fost găsită o dronă cu explozivi în preajma unor aeronave ucrainene de marfă. Marți, Kallas spusese că UE pregătește cele mai cuprinzătoare sancțiuni de până acum împotriva Rusiei, adăugând: „Asta este cea mai bună metodă de a-l opri pe Putin”. Marți, Germania a declarat că Rusia este responsabilă pentru atacul eșuat de la Aeroportul Leipzig/Halle, un punct important pentru transportul de armament destinat Ucrainei. Ministrul german de Interne, Alexander Dobrindt, a spus că anchetele poliției, „tiparele” de activitate criminală și concluziile serviciilor de informații indică faptul că Rusia este responsabilă pentru tentativa de atac. Pe 4 august, în zona de securitate a aeroportului, între avioanele de marfă ucrainene, a fost descoperită o dronă echipată cu explozivi și un mecanism de detonare, ceea ce a determinat suspendarea temporară a zborurilor. Ministrul de Externe, Johann Wadephul, a anunțat marți represalii împotriva Rusiei, printre care închiderea consulatului general al Rusiei din Bonn pe 18 septembrie și rezilierea contractului de închiriere pentru „Casa Rusiei”, o instituție culturală rusă situată în inima Berlinului. Uniunea Europeană și-a exprimat „solidaritatea deplină” față de Germania, NATO a dat asigurări că își va apăra membrii, iar țări precum Marea Britanie, Franța și Polonia și-au oferit sprijinul ferm. Președinta Comisiei Europene, Ursula von der Leyen, a declarat că va discuta miercuri despre atac cu secretarul general al NATO, Mark Rutte, iar miniștrii de externe ai UE vor pregăti un răspuns comun. Putin vrea dovezi În replică, președintele rus Vladimir Putin a calificat măsurile punitive luate de Germania drept o „greșeală gravă” și a respins acuzațiile aduse de Berlin la adresa Moscovei. Ca și mai toți oficialii ruși confruntați cu asemenea incidente, de pildă cu căderi de drone în Moldova, România sau Polonia, liderul de la Kremlin a pretins dovezi. „Unde sunt dovezile?”, a întrebat Putin la o conferință de presă ținută în capitala Kârgâzstanului, Bișkek. El a respins probele prezentate până în prezent, calificându-le drept „fabricate”, și a afirmat că reacția guvernului cancelarului german Friedrich Merz a fost determinată în primul rând de considerente de politică internă. „Casa Rusă” de la Berlin, o instituție asemănătoare cu aceea închisă de R. Moldova la Chișinău, va trebui să-și încheie activitatea la 18 septembrie. Germania a trecut printr-o serie de incidente care au determinat autoritățile să analizeze modalități de a proteja mai bine infrastructura critică împotriva a ceea ce oficialii descriu drept amenințarea tot mai mare a atacurilor cibernetice și hibride. Rețeaua electrică din landul Brandenburg, din estul Germaniei, a fost ținta unui act de sabotaj marți, după ce dispozitive incendiare neexplodate au avariat liniile electrice, a declarat ministrul de interne al landului, fără a exclude posibilitatea ca în spatele atacului să se afle „puteri străine”. Surse: dpa, AFP, Reuters Europa Liberă Moldova este și pe Google News. Abonează-te .
Șefa politicii externe a Uniunii Europene, Kaja Kallas, a numit miercuri „terorism sponsorizat de stat” incidentul de luna trecută de pe aeroportul din Leipzig (Germania), unde a fost găsită o dronă cu explozivi în preajma unor aeronave ucrainene de marfă. Marți, Kallas spusese că UE pregătește cele mai cuprinzătoare sancțiuni de până acum împotriva Rusiei, adăugând: „Asta este cea mai bună metodă de a-l opri pe Putin”. Marți, Germania a declarat că Rusia este responsabilă pentru atacul eșuat de la Aeroportul Leipzig/Halle, un punct important pentru transportul de armament destinat Ucrainei. Ministrul german de Interne, Alexander Dobrindt, a spus că anchetele poliției, „tiparele” de activitate criminală și concluziile serviciilor de informații indică faptul că Rusia este responsabilă pentru tentativa de atac. Pe 4 august, în zona de securitate a aeroportului, între avioanele de marfă ucrainene, a fost descoperită o dronă echipată cu explozivi și un mecanism de detonare, ceea ce a determinat suspendarea temporară a zborurilor. Ministrul de Externe, Johann Wadephul, a anunțat marți represalii împotriva Rusiei, printre care închiderea consulatului general al Rusiei din Bonn pe 18 septembrie și rezilierea contractului de închiriere pentru „Casa Rusiei”, o instituție culturală rusă situată în inima Berlinului. Uniunea Europeană și-a exprimat „solidaritatea deplină” față de Germania, NATO a dat asigurări că își va apăra membrii, iar țări precum Marea Britanie, Franța și Polonia și-au oferit sprijinul ferm. Președinta Comisiei Europene, Ursula von der Leyen, a declarat că va discuta miercuri despre atac cu secretarul general al NATO, Mark Rutte, iar miniștrii de externe ai UE vor pregăti un răspuns comun. Putin vrea dovezi În replică, președintele rus Vladimir Putin a calificat măsurile punitive luate de Germania drept o „greșeală gravă” și a respins acuzațiile aduse de Berlin la adresa Moscovei. Ca și mai toți oficialii ruși confruntați cu asemenea incidente, de pildă cu căderi de drone în Moldova, România sau Polonia, liderul de la Kremlin a pretins dovezi. „Unde sunt dovezile?”, a întrebat Putin la o conferință de presă ținută în capitala Kârgâzstanului, Bișkek. El a respins probele prezentate până în prezent, calificându-le drept „fabricate”, și a afirmat că reacția guvernului cancelarului german Friedrich Merz a fost determinată în primul rând de considerente de politică internă. „Casa Rusă” de la Berlin, o instituție asemănătoare cu aceea închisă de R. Moldova la Chișinău, va trebui să-și încheie activitatea la 18 septembrie. Germania a trecut printr-o serie de incidente care au determinat autoritățile să analizeze modalități de a proteja mai bine infrastructura critică împotriva a ceea ce oficialii descriu drept amenințarea tot mai mare a atacurilor cibernetice și hibride. Rețeaua electrică din landul Brandenburg, din estul Germaniei, a fost ținta unui act de sabotaj marți, după ce dispozitive incendiare neexplodate au avariat liniile electrice, a declarat ministrul de interne al landului, fără a exclude posibilitatea ca în spatele atacului să se afle „puteri străine”. Surse: dpa, AFP, Reuters Europa Liberă Moldova este și pe Google News. Abonează-te .
Російські війська вночі атакували Україну ракетами й дронами протягом ночі на 2 вересня, повідомляє командування Повітряних сил вранці в середу. За даними військових, російська армія запустила дві балістичних ракети «Іскандер-М» з окупованого Криму, дві керованих авіаційних ракети Х-59/69 із повітряного простору над Чорним морем. 174 дрони різних типів (у тому числі реактивні «Шахеди» та боєприпаси S8000 «Бандероль») запускали з напрямків Орла, окупованого Донецька та Гвардійського в Криму. «Основні напрямки удару – Одещина та Київщина», – йдеться в зведенні. Ткаченко повідомив про двох постраждалих на Київщині через російську атаку Попередньо, сили протиповітряної оборони збили або подавили 141 ціль: три S8000 «Бандероль» та 138 російських дронів типу «Шахед», в тому числі реактивних, «Гербера» та інших типів. «Зафіксовано влучання ракет та ударних БпЛА противника на 16 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 4 локаціях. Крім того, частина ворожих засобів ураження не досягла своїх цілей, інформація щодо них уточнюється», – додає командування. Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Читайте також: Кількість постраждалих в Одесі через атаку Росії зросла до восьми Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. . Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Сильніші санкції та ППО – Сибіга розповів про порядок денний на зустрічі міністрів у Ірландії
Такая проблема зафиксирована в Губахинском муниципальном округе. Мэр Губахи (город на востоке Пермского края, находится в 200 км от Перми) Николай Лазейкин рассказал о "перебоях с поставками бензина". — К сожалению, ситуация с бензином частично затронула работу нашего общественного транспорта. Некоторые перевозчики вынуждены временно корректировать расписания. Это приводит к задержке отдельных городских рейсов, — написал он на официальной странице во "ВКонтакте". По его словам, "пока ситуация не нормализуется", топливом "в приоритетном порядке будут обеспечиваться экстренные службы, организации жизнеобеспечения, критически важные предприятия". Лазейкин попросил жителей округа "заправляться только по реальной необходимости". Жители Губахи в последние дни публикуют фото огромных очередей на АЗС, пишет "Пермь 36,6". Кроме того, местные СМИ сообщали , что в Перми начали продавать бензин пониженного экологического стандарта "Евро-4": на днях на единственную в Перми АЗС "Татнефть" привезли АИ-92 с паспортом качества по классу "Евро-4". На топливных колонках поверх маркировки тоже обновили информацию: 92-й бензин здесь теперь экоклассом ниже, пишет 59.ru. В документации указано, что это топливо изготовили 28 августа в Татарстане, а 30-го привезли в Пермь. Вечером 31 августа его уже не было в наличии, отмечает издание. Топливный кризис в России летом 2026 года возник в результате ударов ВСУ по НПЗ в европейской части России. В большинстве российских регионов наблюдается либо фактический дефицит топлива, либо действующие ограничения на продажу. В середине августа началась вторая за лето волна топливного кризиса. В конце прошлой недели два источника агентства Reuters в отрасли сообщили, что производство бензина в России после августовских атак на НПЗ покрывает только 70% внутреннего рынка. По словам собеседников агентства, в конце августа производство бензина упало примерно до того же уровня, что и в начале июля, на пике первой волны топливного кризиса. Подписывайтесь на наш канал в Telegram .
Палата представників Конгресу США повернулася до роботи цього тижня, однак доля законопроєкту про санкції проти Росії та Ірану лишається невизначеною. Документ, який назвали на честь покійного сенатора Ліндсі Ґрема, одного із його головних ідейних натхненників, Сенат схвалив ще на початку серпня. Законопроєкт отримав 86 голосів за, і лише 11 – проти . Ситуацію аналізує «Голос Америки» . Законопроєкт передбачає розширення санкцій проти російських політичних лідерів, державних та фінансових установ, великих банків та державних енергетичних компаній. А також – запровадження «вторинних санкцій» і додаткових мит на країни, які продовжують купувати російську нафту та природний газ. Попри двопартійну підтримку у Сенаті, видання Politico повідомляє, що « законопроєкт серйозно ризикує застрягти в Палаті представників , де він страждає від значної опозиції демократів, відсутності ентузіазму серед республіканців та згасання бажання вшанувати пам'ять покійного сенатора з Південної Кароліни». «Путін має кров під нігтями» Низка законодавців, утім, продовжує активно підтримувати законопроєкт та ідею більшого тиску на Росію. Якнайшвидше проголосувати за документ закликає конгресмен-республіканець із Небраски Дон Бейкон . «Дехто у Палаті представників, – написав законодавець в мережі X, – дозволяє досконалості стати ворогом хорошого. Конгрес має вжити чітких заходів на підтримку України, та проти Путіна – і зробити це зараз ». На підтримку ініціативи із трибуни Конгресу виступив 1 вересня і співавтор законопроєкту, конгресмен-республіканець із Південної Кароліни Джо Вілсон. «Не можна лишати невикористаним жодний інструмент для завершення цієї дуже несправедливої війни» – заявив в коментарі російській службі «Голосу Америки» конгресмен-республіканець із Джорджії Річ Маккормік . Тим паче, що санкційний законопроєкт, каже законодавець – дуже хороший інструмент. « Треба довести до максимуму санкції, і підтримувати Україну, як тільки можна . Що довше це тягтиметься – то гірше буде», – наголосив конгресмен. «Росія – не наш друг. Путін має кров під нігтями. Нині ми його притиснули і душимо. Нам треба його задушити » – так необхідність ухвалити законопроєкт у Палаті представників пояснив сенатор-республіканець із Луїзіани Джон Кеннеді . В ефірі Fox News він наголосив, що Сенату знадобився цілий рік, щоб схвалити законопроєкт, і тепер черга за Палатою представників. Схвалення та імплементація закону змусить Росію сісти за стіл переговорів і врешті завершити війну, переконаний сенатор Кеннеді. На своєчасності законопроєкту напередодні наголосив і співавтор документу у Сенаті, демократ із Коннектикута Річард Блументаль . В інтерв’ю CBS News він зазначив, що у момент, коли Росія готується до потенційної ескалації, і коли її економіка – на порозі великої кризи, законопроєкт, який обмежує потік доходів до воєнної машини Путіна, «може повністю підірвати його здатність вести цю жорстоку, криваву війну». Якомога швидше схвалити документ закликає і його колега, сенаторка-демократка із Нью-Гемпшира Джин Шагін . Капітолій – місцеперебування Конгресу США на Капітолійському пагорбі в Вашингтоні Але низка їхніх однопартійців у Палаті представників – іншої думки. Лідер демократичної меншості Гакім Джеффріс , на пресконференції у понеділок, заявив, що має «серйозні застереження» щодо законопроєкту. Він, зокрема, вказує на те, що таким чином адміністрація Дональда Трампа отримає більше повноважень щодо тарифів і санкцій, якими вона, на думку демократів, зловживатиме. Джеффріс, утім, визнав, що ще « не встиг детально оцінити документ », і конгресмени-демократи наразі спільно не обговорювали це питання. Ще один аргумент демократів – що президент США Дональд Трамп і без додаткового схвалення Конгресу має достатньо повноважень, щоб запровадити санкції проти компаній, осіб та суден, що підтримують російську воєнну машину. Одразу п’ять топ-демократів у Палаті представників та Сенаті видали спільне звернення до Білого дому, у якому закликали президента Трампа не зволікати із «відновленням санкцій проти Росії». Законодавці, серед яких конгресмен із Нью-Йорка Ґрегорі Мікс та сенаторка із Массачусетса Елізабет Воррен , заявляють, що «відтермінування санкцій робить їх менш ефективними, поки Кремль продовжує розширювати свої схеми закупівлі іноземних технологій та фінансування. Українцям потрібна наша підтримка зараз ». Чи вистачило б голосів схвалити законопроєкт без підтримки демократів – невідомо, адже деякі законодавці-республіканці теж висловлюють сумнів щодо документу. Як повідомляє видання Politico, конгресмен із Кентуккі Томас Массі у понеділок заявив, що за 14 років у Конгресі «жодного разу не голосував за санкції проти суверенної країни». Люди на акції біля Капітолію США після того, як Палата представників проголосувала за допомогу Україні. Вашингтон, 20 квітня 2024 року Розклад роботи конгресменів Ще одна потенційна перепона на шляху розгляду законопроєкту – розклад роботи американських конгресменів. Цього тижня головним завданням на порядку денному спікера Палати представників Майка Джонсона було схвалення законопроєкту про тимчасові витрати, щоб запобігти шатдауну і профінансувати уряд до 11 грудня. Пообіді 1 вересня законопроєкт схвалили. Нині конгресмени обговорюють можливість завершити сесійну роботу у вересні дочасно, хоч вони щойно повернулися до роботи після п’яти тижнів перерви. Після цього тижня, у конгресменів – запланована 10-денна робота в округах. А потім лишається небагато часу до проміжних виборів до Конгресу, і багатьом з них доведеться поєднувати роботу у Вашингтоні із політичною кампанією у рідних штатах. Низка законодавців, утім, вважає, що у столиці для них лишається багато незавершених справ. Одна з ключових, на думку конгресмена Дона Бейкона , – законопроєкт про російські санкції. « Я не прихильник тягнути кота за хвоста » – додав республіканець, який завершує свою кар'єру у Конгресі. Санкції проти Росії та мита до 100%: Власюк прибув до Вашингтона переконувати Палату представників «Пекельні санкції» проти Путіна: чи ухвалить їх Конгрес США у вересні Північнокорейський табір та президент Татарстану – хто потрапив у нові санкційні списки ЄС
Російські безпілотники атакували Київську область вранці 2 вересня, повідомив голова обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко 2 вересня. «Внаслідок ранкової атаки травмовано двох людей. У Бучанському районі чоловік отримав осколкове поранення стегна. У Броварському районі жінка – уламкові поранення руки та плеча. Людям надають необхідну медичну допомогу», – заявив він. Також на Київщині є пошкодження цивільної інфраструктури. Ткаченко вказав на пожежу складських приміщень та пошкодження приватного будинку в Бучанському районі. Ще один будинок постраждав у Броварському районі, склад – у Бориспільському. Одеса: кількість постраждалих через атаку Росії зросла до восьми У Києві вранці також кілька разів оголошували тривогу внаслідок загрози безпілотників. Згодом міський голова Віталій Кличко повідомив, що в Голосіївському районі ліквідовують загоряння на відкритій території, що сталася внаслідок падіння уламків дрона. Армія РФ посилила атаки, зокрема, на Київ і область із застосуванням реактивних безпілотників наприкінці серпня. Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Читайте також: У Києві знешкодили бойову частину російської ракети С-400 зі 180 кг вибухової речовини – поліція Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій . Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Атака 1 вересня: Росія «цілеспрямовано б’є по цивільних об’єктах та житлових будинках» (фоторепортаж) Пошкоджений російською атакою п’ятиповерховий житловий будинок у Борисполі. Київська область, 1 вересня 2026 року Росія «цілеспрямовано б’є по цивільних об’єктах та житлових будинках», наголосив очільник Київської ОВА Ткаченко Із пошкодженого внаслідок російського обстрілу будинку евакуювали 48 людей. За даними ОВА, 13 людей постраждали, серед них дитина. Кількість загиблих через удар по Борисполю зросла до чотирьох, повідомив Тимур Ткаченко, голова обласної військової адміністрації. Київська область, 1 вересня 2026 року Вирва й розкидані речі біля житлового будинку у Борисполі. Цією лялькою ще недавно бавилася дитина. Київська область, 1 вересня 2026 року Жінка фотографує вирву біля пошкодженої російським обстрілом багатоповерхівки у Борисполі, Київська область, 1 вересня 2026 року Жінка тримає на руках песика посеред понівеченого російським ударом подвір'я багатоповерхового житлового будинку у Борисполі. Київська область, 1 вересня 2026 року Страшно на це дивитися... Реакція жінок на те, що побачили після російського обстрілу Борисполя, Київська область, 1 вересня 2026 року Жителі понівеченого російським ударом будинку в Борисполі намагаються знайти якісь свої речі, що були викинуті вибуховою хвилею з квартир. Київська область, 1 вересня 2026 року Ще вчора ввечері помешкання цих людей було цілим.Бориспіль, Київська область, 1 вересня 2026 року Літні люди намагаються вийти з пошкодженого російським обстрілом будинку у Борисполі, Київська область, 1 вересня 2026 року Вибуховою хвилею в будинку вибило шибки та знищило балкони. Бориспіль, Київська область, 1 вересня 2026 року Рятувальники ДСНС працюють на місці російського удару у Борисполі, Київська область, 1 вересня 2026 року Житловий комплекс у Подільському районі Києва, куди влучив російський «шахед». 1 вересня 2026 року Слідчі досліджують двигун від російського «шахеда», який влучив у житловий комплекс у Подільському районі Києва. Подільський район, Київ, 1 вересня 2026 року Міська влада повідомила про трьох постраждалих у Подільському районі Києва У їхній будинок влучив російський «шахед». Подільський район, Київ, 1 вересня 2026 року Речник столичного ДСНС на місці російського удару сказав кореспонденту Радіо Свобода, що, попередньо, інформації про загиблих немає, – але рятувальники ще розбирають завали. Подільський район, Київ, 1 вересня 2026 року
آژانس بینالمللی انرژی اتمی در گزارش تازهاش به شورای حکام این نهاد با ابراز نگرانی از تداوم دسترسی نداشتن به تأسیسات هستهای ایران اعلام کرده که در زمینهٔ دسترسی بازرسان و راستیآزمایی ذخایر هستهای ایران پیشرفتی حاصل نشده است. حلوفصل شدن ابهامات هستهای سوریه با همکاری دولت جدید این کشور بخشی دیگر از گزارش جدید آژانس بینالمللی انرژی اتمی است. خبرگزاری رویترز که نسخهای از گزارش فصلی آژانس بینالمللی انرژی اتمی را دیده، روز چهارشنبه ۱۱ شهریور نوشت آژانس گفته است بازرسانش همچنان نتوانستهاند به تأسیسات هستهای بمبارانشدهٔ ایران بازگردند. بر همین اساس، آژانس بیش از یک سال است پیوستگی اطلاعات خود دربارهٔ موجودی اعلامشدهٔ اورانیوم غنیشدهٔ ایران در تأسیسات آسیبدیده را از دست داده است. در این گزارش خطاب به اعضای شورای حکام آمده است: «کمبود اطلاعات آژانس درباره این مواد هستهای و عدم دسترسی به تأسیسات برای راستیآزمایی آنها مایهٔ نگرانی از منظر اشاعه هستهای است و باید با نهایت فوریت به آن رسیدگی شود.» بر اساس برآورد آژانس، تا پیش از جنگ ۱۲ روزه، ایران حدود ۴۴۰ کیلوگرم اورانیوم غنیشده تا سطح ۶۰ درصد در اختیار داشت. بر اساس شاخص آژانس، این مقدار ماده در صورت غنیسازی بیشتر، برای ساخت ۱۰ سلاح هستهای کافی است. از زمان حملات اسرائیل و آمریکا به تأسیسات هستهای ایران در خرداد و تیر ۱۴۰۴ مشخص نیست چه میزان از این اورانیوم غنیشده باقی مانده و میزان دسترسی حکومت ایران به آن چگونه است. پس از حملات، آژانس ابتدا بازرسانش را به دلیل نگرانیهای امنیتی خارج کرد و مقامهای جمهوری اسلامی از همان زمان، با انتقاد از عملکرد آژانس بینالمللی انرژی اتمی در محکوم نکردن این حملات، همکاری با آژانس را تعلیق کردند. شورای حکام آژانس در قطعنامهای از ایران خواست دربارۀ ذخایر اورانیوم خود روشنگری کند حلوفصل شدن ابهامات هستهای سوریه آژانس بینالمللی انرژی اتمی در بخش دیگری از گزارش فصلی خود اعلام کرد که پرسشهای باقیمانده در تحقیقاتش دربارهٔ فعالیتهای هستهای اعلامنشدهٔ سوریه در دوران حکومت خاندان اسد را روشن و حلوفصل کرده است. در این گزارش آمده است که آژانس با دریافت اطلاعات و دسترسیهای لازم از سوی دولت جدید سوریه، توانسته است ابهامات و مسائل پادمانی باقیمانده را که پیشتر به شورای حکام گزارش شده بود، بررسی و برطرف کند. آژانس همچنین از مقامهای جدید سوریه به دلیل «شفافیت و همکاری» در کمک به روشن شدن فعالیتهای هستهای گذشتهٔ این کشور تمجید کرده است. اسرائیل در سال ۲۰۰۷ تأسیساتی اعلامنشده را در استان دیرالزور در شرق سوریه بمباران کرد. آژانس اکنون تأیید کرده است که در آن محل یک راکتور هستهای در حال ساخت بوده و حکومت بشار اسد این راکتور، یک تأسیسات مرتبط با تولید سوخت و محل نگهداری مواد هستهای را برخلاف تعهدات پادمانی سوریه به آژانس اعلام نکرده بود. آژانس همچنین وجود حدود ۷۳ تن فلز اورانیوم طبیعی را در یک محل مرتبط تأیید کرده است که حدود ۵۵ تن آن به شکل میلههای سوخت بوده است. بر اساس گزارش تازه، دولت جدید سوریه اطلاعات مربوط به موجودی این مواد و مشخصات طراحی تأسیسات مربوطه را در اختیار آژانس قرار داده و تمام این مواد هستهای اکنون تحت تدابیر مهار و نظارت آژانس قرار دارند. سوریه اعلام کرده است که این مواد در کشور باقی خواهند ماند. پس از سرنگونی حکومت بشار اسد در اواخر سال ۲۰۲۴، مقامهای جدید سوریه متعهد شدند همکاری با آژانس بینالمللی انرژی اتمی را برای روشن شدن ابعاد فعالیتهای هستهای گذشته این کشور گسترش دهند. مدیرکل آژانس انرژی اتمی از کشف هزاران کیلوگرم مواد هستهای در سوریه خبر داد
Ночью второго августа на складе боеприпасов вблизи села Низами Геранбойского района Азербайджана произошел взрыв. Об этом сообщает Азербайджанская служба Радио Свобода со ссылкой на совместное заявление МЧС, МВД и Минобороны. На видео видно, что на месте происходит вторичная детонация. Причины произошедшего официально не сообщаются. В заявлении трех ведомств говорится, что ситуация находится под контролем и принимаются необходимые меры для предотвращения распространения пожара. Проживающих недалеко от места взрыва людей эвакуировали. По данным властей, никто не пострадал. СМОТРИТЕ ТАКЖЕ: 37 человек погибли под Бучей в Киевской области после удара России по складу, где хранили боеприпасы. В Киевской области объявлен траур СМИ: в Чехии задержали мужчину, который готовил взрыв на складе боеприпасов, предназначенных для Украины Взрыв в воинской части в Владимирской области: Минобороны РФ заявило о детонации боеприпасов В Испании на складе производителя боеприпасов Rheinmetall произошел взрыв, пострадали шесть человек "Огромный склад боеприпасов, артснарядов и ракет". Израиль ударил по объекту в сирийском Тартусе, какое отношение к нему имели Иран и Россия
اسکات بسنت، وزیر خزانهداری آمریکا، گفت واشینگتن و پکن بر اهمیت باز ماندن تنگه هرمز توافق دارند. او در نشست خبری پایان نشست وزیران دارایی گروه بیست در کارولینای شمالی گفت: «با چین درباره ایران، اشتراکهایمان بیش از اختلافهایمان است. چین موافق است که ایران نمیتواند سلاح هستهای داشته باشد. چین موافق است که باید تجارت دریایی آزاد در تنگه هرمز وجود داشته باشد. چین ۵۰ درصد انرژی خود را از خلیج فارس میگیرد.» بسنت افزود: «پس باور دارم بر عهده چین است که برای راهحل مناسب کار کند. خواهیم دید چگونه پیگیری میکنند.» وزیر خزانهداری آمریکا همچنین گفت در جریان نشست گروه بیست، درباره اقدامهای اقتصادی احتمالی علیه جمهوری اسلامی با روسیه و چین گفتوگو کرده است. او درباره واکنش تهران گفت: «شاید بیشتر واکنش نظامی نشان دهند، اما آماده توافق خواهند بود.» اظهارات بسنت در حالی مطرح شد که پکن با بند مربوط به تنگه هرمز در بیانیه پایانی نشست مخالفت کرد. بر پایه اعلام وزارت خزانهداری آمریکا، چین با چهار بخش بیانیه مخالفت کرد که یکی از آنها بندی درباره تجارت انرژی، تنگه هرمز و جنگهای جاری بود. بر پایه گزارش سیانبیسی، آن بند نگرانی از اختلال مداوم کشتیرانی در تنگه هرمز را بیان میکرد. وزارت خزانهداری آمریکا نقشی محوری در جنگ با جمهوری اسلامی بر عهده گرفته است. بسنت هفته گذشته از طرحهایی برای انزوای بیشتر اقتصادی جمهوری اسلامی خبر داد و روز یکشنبه گفت این وزارتخانه احتمالاً هر هفته تحریم ثانویه تازهای اعلام میکند و در گام نخست بانکها را هدف میگیرد. او آن زمان گفت: «هیچ نشتی نمیتواند وجود داشته باشد. یا با ما هستید یا با ایرانیها.»
با بالاگرفتن تنش میان آمریکا و جمهوری اسلامی، بهای نفت از ۹۵ دلار عبور کرد و بازارهای سهام آسیا سقوط کردند. قراردادهای آتی نفت برنت با ورود به دومین روز صعود، یک و سه دهم درصد بالا رفت و به ۹۵ دلار و ۹۱ سنت در هر بشکه رسید. بهای معاملات آتی نفت خام وست تگزاس اینترمدیت آمریکا نیز با ۴۴ سنت افزایش به بالای ۹۰ دلار رسید. شاخص اماسسیآی از سهام آسیا و اقیانوسیه بیرون از ژاپن یک و نیم درصد افت کرد. شاخص کاسپی کره جنوبی بیش از سه درصد و شاخص نیکی ۲۲۵ ژاپن ۲ و شش دهم درصد پایین آمدند. آمریکا روز سهشنبه حملات هوایی علیه جهوری اسلامی انجام داد و فرماندهی مرکزی آمریکا اعلام کرد: «حملات در پی تلاشهای اخیر سپاه پاسداران برای حمله به کشتیرانی تجاری در تنگه هرمز و به نیروهای آمریکایی مستقر در منطقه انجام شد.» تحلیلگران بانک وستپک نوشتند: «تهدید اختلال بیشتر در تنگه هرمز نگرانی تازهای درباره تورم برانگیخته و موج فروش سهام در بیشتر بازارهای بزرگ و آشفتگی در بازارهای جهانی اوراق را رقم زده است.» تحلیلگران بانک دیبیاس نیز نوشتند: «شهریور با آغازی لرزان شروع شد، چون اوراق دولتی بازارهای توسعهیافته به فروش خود ادامه دادند.» آنان افزودند: «برای ماهی پرنوسان آماده باشید، چون بازدهی بالا در همه طبقات دارایی نگرانی ایجاد میکند. اگر آشفتگی اوراق مهار نشود، سیاستگذاران احتمالاً باید به اقدامهای تهاجمیتری برای مهار بازدهی روی بیاورند.» در پی این اتفاقات شاخص اساندپی ۵۰۰ در والاستریت هفت دهم درصد و شاخص نزدک کامپوزیت یک درصد افت کردند. طلا با هشت دهم درصد کاهش به ۴ هزار و ۲۹۵ دلار در هر اونس رسید. بیتکوین شش دهم درصد و اتر ۹ دهم درصد پایین آمدند.
Российские войска в ночь на второе сентября вновь массированно атаковали Одессу. Об этом сообщили глава Одесской городской военной администрации Сергей Лысак и начальник областной администрации Олег Кипер . По последним данным, пострадали восемь человек, среди них пятилетний ребенок. Два человека госпитализированы. Кипер отметил, что целью атаки стала гражданская и энергетическая инфраструктура. В Одессе повреждены квартиры с 17-й по 23-й этажи 24-этажного жилого дома и припаркованные рядом автомобили, а также фасады и остекление двух лицеев, пятиэтажного бизнес-центра и складских помещений. Из-за повреждений в образовательных учреждениях обучение временно организовано в дистанционном формате, добавил глава областной администрации. В Голосеевском районе Киеве в результате падения обломков беспилотника на открытой территории начался пожар, сообщил мэр города Виталий Кличко. Позднее власти сообщили , что в результате атаки в Голосеевском районе возникло возгорание на территории учебного заведения, в Шевченковском районе повреждено медицинское учреждение. По последним данным, пострадали четыре человека. В городе Вишневом Бучанского района горели два таунхауса. По данным Государственной службы Украины по чрезвычайным ситуациям (ГСЧС), пожар уже потушили, ведется разбор завалов. По данным Воздушных сил ВСУ, Россия запустила по Украине две баллистические ракеты "Искандер-М", две управляемые ракеты Х-59/69 и 174 беспилотника. Украинские силы сбили 141 цель (138 дронов и три дрона-ракеты S8000 "Бандероль"). СМОТРИТЕ ТАКЖЕ: Россия массированно атаковала Киев, Киевскую и Одесскую области: погибли 12 человек, еще 19 пострадали В Одессе в результате российского удара поврежден 16-этажный дом; под Киевом горят складские помещения США могут стать новым эпицентром распространения коронавируса – ВОЗ. Число зараженных в мире – 422 тысячи Российские войска ударили по еще одному пункту пропуска в Одесской области на границе с Молдовой Не менее двух человек погибли в результате ударов ВС РФ по Киеву и Запорожью
Українські спецслужби зупинили терористичну атаку на представника російського опозиційного руху, заявила Служба безпеки України 2 вересня. «СБУ спільно з ГУР МОУ запобігла теракту, який ФСБ РФ готувала проти одного з лідерів російського опозиційного політичного національного руху, котрий прибув в Україну з нагоди Дня Незалежності нашої держави», – йдеться в повідомленні. Служба додає, що тривають оперативно-слідчі дії. Ім’я російського опозиціонера правоохоронці не розголошують. 31 липня Нацполіція повідомила, що правоохоронці спільно із СБУ, Нацгвардією та прокуратурою затримали чоловіка, який намагався вчинити замах на командира корпусу «Хартія» Ігоря Оболєнського. У Польщі затримали 63-річного українця. Його підозрюють у спробі замаху на представника української «оборонки»
Центральное командование ВС США заявило о нанесении серии ударов по военным объектам Корпуса стражей Исламской революции (КСИР), включая морские средства и инфраструктуру, позиции ПВО, радиолокационные системы и объекты связи. "Эти удары стали ответом на недавние попытки КСИР совершить нападения на коммерческие суда в Ормузском проливе и на американских военнослужащих", – говорится в сообщении. Президент США Дональд Трамп писал , что "эти удары носят масштабный и мощный характер и являются ответом на неудавшуюся попытку иранцев установить морские мины в проливе", а также на запуск иранскими военными восьми ракет по военной базе в Иордании. Он предупредил, что если Иран решит ответить на эту "вполне оправданную атаку", то будут нанесены "гораздно более сильные и масштабные" удары. США объявили о новых санкциях в рамках "экономического наступления" на Иран и его партнеров Иранские медиа сообщали о взрывах в южных районах страны, включая Бендер-Аббас, Сирик, Конарек и Кешм. В иранском Красном Полумесяце заявили, что по меньшей мере пять человек погибли и десятки получили ранения после удара по "свадебной церемонии" в порту Кухестак. В КСИР заявили о ракетном ударе по базе морской пехоты США, расположенной на побережье залива Акаба в Иордании, а также атаках на американские базы под Эрбилем в Ираке и базе Шейх Иса в Бахрейне. Власти Бахрейна, Иордании и Кувейта сообщали об отражении иранской атаки, сообщает Радио Фарда. Иран отменил переговоры с США в Швейцарии из-за авиаударов Израиля по Ливану В середине июля США и Иран подписали меморандум о взаимопонимании, который предусматривал в том числе прекращение огня на 60 дней и открытие Ормузского пролива. Несмотря на эти договоренности, стороны продолжали обмениваться ударами до конца июля. В начале августа Трамп анонсировал переговоры, а через несколько дней министр финансов США Скотт Бессент заявил , что стороны приблизились к заключению соглашения о возобновлении судоходства в Ормузском проливе. Однако 20 августа Трамп объявил о начале масштабной экономической операции против Ирана, позднее Бессент назвал ее "беспрецедентной" кампанией по изоляции Ирана от мировой экономики. В Тегеране действия США назвали "экономическим терроризмом". Вечером первого сентября Трамп заявил , что, вопреки некоторым сообщениям, он не пытается заставить Иран сесть за стол переговоров. "Мне совершенно все равно, подпишут ли они соглашение, которое для них ничего не стоит. Мне гораздо больше нравится наша нынешняя позиция: мы практически полностью контролируем Ормузский пролив, а их экономика полностью рушится. Они просто доигрывают неизбежное. Когда же иранский народ поднимется и начнет бороться?" – написал он. СМОТРИТЕ ТАКЖЕ: США и Иран впервые за месяц обменялись ударами "Директора ЦРУ не ездят в Москву, если только не нужно о чем-то попросить". Что обсуждал в Москве Джон Рэтклифф? Трамп объявил о начале масштабной экономической операции против Ирана "Тренд на отсутствие российских войск в Сирии". Что означает меморандум о судьбе ключевых баз России в республике Глава Минфина США заявил, что стороны близки к сделке по Ормузскому проливу
