RFE/RL Russian

Протягом попередньої доби на фронті відбулося 213 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 2 вересня. Сили оборони, за зведенням, протягом доби уразили 10 районів зосередження живої сили РФ, шість пунктів управління безпілотниками, п’ять гармат та «один інший важливий об’єкт». ЗСУ відбивали російські атаки на Північно-Слобожанському та Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках. Найбільш інтенсивним, за даними командування, був Костянтинівський напрямок: «На Костянтинівському напрямку зафіксовано 28 атак. Загарбники вели штурмові дії в районах населених пунктів Костянтинівка, Іллінівка, Новоселівка, Степанівка, Софіївка та в бік Новопавлівки й Вільного». «Ворог зсунувся вже за Геройське». У ЗСУ кажуть, що відтіснили армію РФ на Кінбурнському півострові На Покровському напрямку Сили оборони зупинили 25 атак – російські загарбники були активними в бік Нового Донбасу, Сергіївки, Новопідгородного, Новопавлівки та в районах Удачного, Муравки, Молодецького та Горіхового. Ще 13 разів російські війська атакували позиції ЗСУ на Гуляйпільському напрямоку. Дві атаки штаб зафіксував на Оріхівському. Командування зазначає, що російські війська не вдавалися до наступальних дій на Олександрівському та Придніпровському напрямках. У серпні Інститут дослідження війни зазначав, що російські війська продовжують місії з інфільтрації невеликими групами в Костянтинівці та поблизу неї, щоб обійти українські позиції на передовій та перешкодити українській логістиці. Геолокаційні відеозаписи, опубліковані 18 серпня, свідчили, що українські війська обстрілюють російські позиції на південному заході Костянтинівки та на північному сході Осикового (на північний захід від Костянтинівки) після того, що, за оцінками ISW, було місією з інфільтрації сил РФ. Читайте також: Ліцензія на виробництво ракет для Patriot. Які шанси, що Україна її отримає Костянтинівка – перше із півдня місто так званого «поясу фортець», Слов’янсько-Краматорської агломерації: частини Донецької області, яка залишається під контролем уряду України. Можлива окупація цього міста може призвести до різкого погіршення умов для оборони цього ланцюжка міст, з’єднаних трасою Н-20, вказував раніше проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії . 26 серпня президент України Володимир Зеленський повідомив про поїздку разом із головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим на фронт – на Олександрівський напрямок. Він також анонсував, що позиції на Донеччині посилять двома оновленими угрупуваннями під командуванням командира 1 корпусу Національної гвардії України «Азов» Дениса Прокопенка та командира 3-го армійського корпусу Андрія Білецького.

RFE/RL Serbo-Croatian

Isključivanje SIM kartica postalo je jedno od efikasnijih sredstava koje iranske vlasti koriste za kažnjavanje kritičara režima i aktivista civilnog društva, a posledice takvih mera daleko prevazilaze gubitak pristupa mobilnoj mreži. Pošto je pristup bankarskim, državnim, osiguravajućim, pravosudnim, pa čak i obrazovnim uslugama u Iranu danas vezan za verifikovani broj mobilnog telefona i jednokratne SMS kodove, isključivanje SIM kartice praktično ostavlja osobu bez pristupa velikom broju osnovnih usluga i građanskih prava. Jedna žena, Donja Rad (Donya), rekla je da je nedavno otkrila da ne može da obnovi osiguranje za automobil jer novo obavezno pravilo zahteva registraciju adrese preko državnog stambenog portala, a za taj postupak potreban je verifikacioni kod koji stiže putem SMS poruke, koju nije mogla da primi. Ona je na mreži X napisala da su isključenja SIM kartica tokom poslednje dve ili tri godine postala toliko uobičajena da ljudi o njima govore "kao što se žale na saobraćaj ili vreme". Takvu meru opisala je kao "kaznu koja stiže pre nego što su podignute bilo kakve optužbe". Mahsa Safaei, automehaničarka koja objavljuje sadržaj na Instagramu, rekla je da joj je SIM kartica isključena pre tri godine zato što se na snimcima pojavljivala bez marame i u majicama kratkih rukava. "Pitali ste šta sam pogrešno uradila? Pošteno sam zarađivala za život", rekla je u video-snimku. "Prošle su tri godine." Ali Akbar Gordži (Gorji), profesor ustavnog prava, i novinarka Saide Šafiei (Saeideh Shafiei) takođe su ostali bez aktivnih SIM kartica bez prethodnog upozorenja. Oboje tvrde da su im, kada su pokušali da uklone blokadu, vlasti poručile da obrišu određene kritičke objave na društvenim mrežama i objave 20 poruka u odbranu Islamske Republike. Šest meseci rata u Iranu: Četiri pitanja koja bi mogla da odrede dalji tok sukoba Presedan Ovakva praksa pojavila se nakon protesta širom zemlje 2022. godine, iz kojih je nastao pokret "Žena, život, sloboda", a dodatno je intenzivirana nakon dvanaestodnevnog rata sa Izraelom u junu 2025. Broj mobilnog telefona danas u iranskoj digitalnoj infrastrukturi funkcioniše kao svojevrsni identifikacioni dokument za primanje jednokratnih kodova, pa njegovo blokiranje može izazvati lančanu reakciju i onemogućiti pristup brojnim drugim uslugama. Iranska organizacija za digitalna prava Filterbaan opisala je isključivanje SIM kartica kao vanpravni alat namenjen identifikovanju pojedinaca, ograničavanju njihovih aktivnosti i ometanju komunikacije aktivista međusobno, sa institucijama i medijima. To uključuje i uskraćivanje pristupa elektronskom sistemu pravosudnih obaveštenja, kao i onemogućavanje dostavljanja sudskih poziva. Upravo to dogodilo se Jaldi Moajeri (Yalda Moayeri), poznatoj iranskoj foto-reporterki. Ona tvrdi da je sasvim slučajno, tokom jedne nepovezane posete sudu, saznala da joj je zakazano suđenje i da su vlasti pokušale da je kontaktiraju preko istog telefonskog broja koji su prethodno isključile, nakon čega je protiv nje doneta presuda u odsustvu. Pravno opravdanje Vlasti se u pojedinim slučajevima pozivaju na član 247 iranskog Zakona o krivičnom postupku, koji istražnom sudiji omogućava da osumnjičenom odredi određene nadzorne mere, poput zabrane putovanja ili zabrane upravljanja vozilom. Obračun sa popularnom iranskom YouTube platformom moguća najava novih ograničenja Međutim, aktivisti i advokati postavljaju pitanje da li se ta odredba može tumačiti toliko široko da opravda uskraćivanje pristupa telefonskom broju, a time i čitavom nizu osnovnih usluga, posebno kada građani tvrde da nisu unapred obavešteni o takvim merama. Hosein Ahmadinijaz (Hossein Ahmadiniaz), iranski advokat koji radi u Holandiji, rekao je za Radio Farda, iranski servis Radija Slobodna Evropa, da iransko pravosuđe "nema legitiman pravni osnov za takvu praksu". On smatra da se radi o izgovoru za ograničavanje sloboda građana, suprotno osnovnim pravnim načelima, uključujući princip da kazne moraju biti propisane zakonom i u skladu sa ustavnim garancijama. Prema njegovim rečima, takva praksa građanima uskraćuje pravo na pravično saslušanje i pokazuje odsustvo nezavisnog pravosuđa. "Zakon ne može imati stvarno značenje u Islamskoj Republici Iran", rekao je Ahmadinijaz.

RFE/RL Serbo-Croatian

Licence dve termoelektrane koje proizvode najveći deo električne energije na Kosovu ističu 4. oktobra. Ako Upravni odbor Regulatorne kancelarije za energetiku do tada ne bude funkcionalan, neće imati ko da donese odluku o produženju licenci za Kosova A i Kosova B. Regulatorna kancelarija za energetiku potvrdila je za RSE da, bez produženja licenci, Kosovska energetska korporacija (KEK) nema zakonsku osnovu da nastavi proizvodnju. Međutim, ni regulatorno telo ni KEK nisu razjasnili šta će se konkretno dogoditi posle 4. oktobra, ako se problem do tada ne reši. RSE je pitao obe institucije da li će termoelektrane morati da obustave proizvodnju i da li postoji neki pravni mehanizam koji bi im omogućio privremeni nastavak rada. Na ova pitanja odgovor nije stigao. Eventualni prekid proizvodnje KEK-a značajno bi povećao zavisnost Kosova od uvoza elktrične energije, dok stručnjaci upozoravaju na posledice po bezbednost snabdevanja i velike finansijske troškove. Zašto licence ne mogu da se produže? Problem je u Upravnom odboru Regulatorne kancelarija za energetiku, instituciji koja je nadležna da odlučuje o licenciranju proizvođača električne energije. Odbor trenutno nema kvorum za odlučivanje, jer mu nedostaju dva člana i predsedavajući. Procedura za popunjavanje ovih pozicija je pokrenuta. Ministarstvo ekonomije objavilo je spisak izabranih kandidata za dve pozicije članova i predsedavajućeg Odbora. Međutim, procedura ne može da se završi bez Skupštine. Nakon odabira, imena moraju biti poslata Vladi, koja ih potom prosleđuje Skupštini na glasanje. Konačno imenovanje članova Odbora je u nadležnosti poslanika. "Lista kandidata biće poslata pošto se ispune zakonski uslovi, uključujući konstituisanje Skupštine, jer je imenovanje Odbora Regulatorne kancelarija za energetiku u krajnjoj liniji nadležnost Skupštine Kosova", navodi se u odgovoru Ministarstva ekonomije Radiju Slobodna Evropa. KEK je, u međuvremenu, podneo Regulatornoj kancelariji za energetiku zahteve za produženje licenci za Kosovo A i Kosovo B. Kosovo na prekretnici: Američki gas ili ugalj? Regulatorna kancelarija za energetiku navodi da ih je stručno osoblje već obradilo. Konačna odluka, međutim, ne može biti doneta. "Bez uspostavljanja zakonskog kvoruma, konačna odluka u vezi sa zahtevima KEK-a ne može biti doneta", navodi Regulatorna kancelarija za energetiku. Šta je ugroženo posle 4. oktobra? Posle isteka licenci, prema Regulatornoj kancelariji za energetiku, za nastavak proizvodne delatnosti potrebna je važeća odluka Odbora. Međutim, Regulatorna kancelarija za energetiku nije pojasnila da li to znači da će KEK morati da obustavi proizvodnju odmah po isteku licenci. Ni KEK nije odgovorio na pitanje RSE o tome šta će preduzeti ako u 5. oktobar uđe bez obnovljenih licenci i da li je pripremio alternativne planove za takav scenario. Težina ove neizvesnosti je velika, budući da energetski sistem Kosova i dalje uglavnom zavisi od KEK-ovih termoelektrana. 'Ovo je harač': Na severu Kosova o računima za struju Podaci Regulatorne kancelarije za energetiku za prošlu godinu pokazuju da je domaća proizvodnja električne energije, uključujući obnovljive izvore, dostigla 5.298 gigavat-sati (GWh), dok je ukupna potražnja bila 6.944 GWh. Samo termoelektrane KEK-a proizvele su 4.687 GWh, odnosno više od 88 odsto ukupne električne energije proizvedene u zemlji. Hidroelektrane i drugi obnovljivi izvori proizveli su oko 611,5 GWh. Ukupno gledano, domaća proizvodnja pokrila je više od 76 odsto potražnje potrošača, dok je ostatak obezbeđen uvozom. To znači da bi potencijalni prekid proizvodnje u Kosovu A i Kosovu B značajno povećao potrebe zemlje za električne energijom iz inostranstva. 'Slučaj bez presedana' Njazi Tači (Thaci), bivši direktor Kosovske energetske korporacije, ocenjuje da je situacija neobična i neprihvatljiva. "Nepojmljivo je da blokovi stanu zato što licenca nije obnovljena. Ovo je slučaj bez presedana. Kosovo ne može da ostane samo na proizvodnji energije iz obnovljivih izvora", rekao je Tači za RSE. Prema njegovim rečima, proizvodnja iz alternativnih izvora nije dovoljna da zameni kapacitete KEK-a. "Kosovo nema dovoljnu proizvodnju iz alternativnih izvora. Ovo je hitan zahtev koji zahteva rešenje i politički subjekti moraju to uzeti u obzir kako bi pronašli način da konstituišu Skupštinu", dodao je on. Kosovska Skupština još nije završila proces konstituisanja koji je počeo 6. avgusta i nema datum za nastavak sednice. Pokret Samoopredeljenje, pobednik poslednjih izbora, i Demokratski savez Kosova, koji je u opoziciji, vodili su razgovore o političkom sporazumu – uključujući i pitanje sledećeg predsednika – pre sazivanja nastavka sednice. Popodne 31. avgusta, dve stranke su saopštile da su se dogovorile oko imena Bekima Sejdiua za funkciju predsednika, je i dalje nije jasno kako će se odvijati proces konstituisanja institucija. Koliko bi to moglo da košta Kosovo? Etem Čeku (Ethem Ceku), stručnjak za energetiku, kaže da se, uprkos komplikovanoj institucionalnoj situaciji – s vladom u tehničkom mandatu i bez funkcionalne Skupštine – mora pronaći zakonsko rešenje kako bi se sprečilo da licence isteknu bez mogućnosti obnavljanja. U suprotnom, prema njegovim rečima, Kosovo bi postalo daleko zavisnije od uvoza električne energije. Ethem Ceku: Pronaći zakonsko rešenje kako bi se sprečilo da licence isteknu bez mogućnosti obnavljanja "To bi stvorilo trošak od stotina miliona evra, što bi u početku palo na državni budžet, a zatim bi se direktno odrazilo na građane kroz tarife za energiju", kaže Čeku za RSE. Prema njegovim rečima, u slučaju značajnog povećanja uvoza, snabdevač bi od Vlade mogao da zatraži kompenzaciju ili subvencije za dodatne troškove. Kosovska kompanija za snabdevanje električnom energijom (KESCO) je u obavezi da obezbedi snabdevanje potrošača. Ona kupuje energiju uglavnom od KEK-a, dok se razlika između domaće proizvodnje i potražnje pokriva iz uvoza. "U slučaju promena u bilansu ponude i potražnje, KESCO preduzima neophodne mere za obezbeđivanje energije, u skladu sa zakonskim i regulatornim okvirom i tržišnim uslovima", navela je ta kompanija za RSE. RSE je pitao KESCO koliko bi energije morao da uveze ako bi proizvodnja KEK-a bila obustavljena i koliko bi je takav scenario mogao da košta. Kompanija nije dala procene, navodeći da ne može da spekuliše o hipotetičkim scenarijima i da količine i troškovi uvoza zavise od okolnosti i tržišnih uslova u tom trenutku. Međutim, uvoz električne energije već košta Kosovo stotine miliona evra. Samo u 2025. godini, Kosovo je potrošilo oko 240 miliona evra na uvoz električne energije, po prosečnoj ceni od 146 evra po megavat-satu (MWh). Tako, na manje od pet nedelja pre isticanja licenci, ostaje nejasno šta će se desiti s proizvodnjom energije u Kosovu A i Kosovu B ako Upravni odbor Regulatorne kancelarije za energetiku ne bude operativan do 4. oktobra.

RFE/RL Dari

شماری از مهاجران افغان در اروپا و امریکا می‌گویند که فرستادن پول به خانواده‌های‌شان در افغانستان، در کنار هزینه‌های سنگین زنده‌گی در کشورهای میزبان، فشار اقتصادی و روانی زیادی بر آنان وارد می‌کند. به‌گفته آن‌ها، مجبور هستند که برای حمایت از خانواده‌های‌شان، کارهای شاقه انجام بدهند. جاوید، یکی ازین مهاجران افغان مقیم جرمنی که در یک شرکت لوجستیکی کار می‌کند، می‌گوید مهاجران جوان با وجود هزینه‌های زنده‌گی در اروپا، ناگزیرند بخش بزرگی از درآمدشان را برای خانواده‌های‌شان در افغانستان بفرستند. او به رادیو آزادی گفت: "جوانان این‌جا مجبور هستند که حدود هشت الی ۱۰ ساعت کار کنند و مجبورند برای خانواده‌های شان پول روان کنند، اگر یک جوان ۱،۷۰۰ یا ۱،۸۰۰ در ماه کار‌ کند و یک هزار آن را به فامیل در افغانستان بفرستد باز هم میگن کم است، یک جوان می‌تواند با آن پول این‌جا برای خود یک زنده‌گی متوسط بسازد، اما جوانان مجبور هستند که به‌خاطر فامیل‌شان زنده‌گی را با بسیار مشکل سپری کنند و به فامیل‌شان پول روان کنند." جاوید می‌گوید، این وضعیت باعث شده که برخی مهاجران برای تأمین نیازهای خانواده، زنده‌گی خودشان را نیز با دشواری سپری کنند. در همین حال، مهاجران می‌گویند که تأمین هزینه خانواده در افغانستان، در کنار مصارف زنده‌گی در کشورهای میزبان، فشار دیگری بر آنان وارد می‌کند. آرشیف، یک مهاجر افغان در ترکیه که چوپانی می‌کند. تانیا، مهاجر افغان مقیم کانادا، می‌گوید کرایه خانه، مالیات و هزینه‌های دیگر، بخش قابل توجهی از درآمد مهاجران را مصرف می‌کند. او افزود: "در خارج وقتی تو پولی را که از کار پیدا می‌کنی چقدر مصارف گزاف دیگر را مجبور هستی بپردازی مثل کرایهٔ خانه، مالیه موتر، بل برق و گاز که هر کدام آن را که جداگانه بسنجیم، نظر به عاید هیچ است، و از یک‌سو هم اگر به افغانستان به فامیل پول روان کرده نتوانی این هم بسیار عذاب‌آور است، خیلی آدم را از درون درد می‌دهد که اگر نتوانم پول روان کنم فردا چطور به چشم‌های آن‌ها بیبینیم و از یک طرف هم استرس مصارف این‌جا." در سوی دیگر، خانواده‌های این جوانان مهاجر در افغانستان می‌گویند که به دلیل نبود فرصت‌های کاری و درآمد کافی، برای تأمین نیازهای اساسی زنده‌گی به این کمک‌ها وابسته اند. به‌گفته آن‌ها، برای برخی خانواده‌ها در افغانستان پولی‌که از خارج می‌رسد، بخشی از هزینه‌های اساسی زنده‌گی را تأمین می‌کند. یک تن از باشنده‌گان افغانستان که نخواست نامش در گزارش گرفته شود، می‌گوید خانواده هفت نفری آنان بدون کمک بسته‌گان‌شان در خارج، در تأمین نیازهای ضروری با مشکل روبه‌رو می‌شوند. او می‌افزاید: "برای ما کاکایم از خارج پول روان می‌کند، این‌که چقدر روان می‌کند بسته‌گی به خودش دارد که چقدر روان کند و این کمک نیاز‌های ضروری خانواده ما را برطرف می‌سازد، این کمک اگر برای ما نرسد تأمین نیاز‌های زنده‌گی برای ما بسیار سخت می‌شود و مجبور می‌شویم از خارج پول بخواهیم." آذرخش حافظی، کارشناس اقتصادی، می‌گوید بخش قابل توجهی از پول افغان‌های مقیم خارج برای حمایت از خانواده‌ها و دیگر مصارف به افغانستان فرستاده می‌شود: "بین ۲،۷ یا یا سه‌ونیم میلیارد دالر افغان‌های مقیم خارج برای خانواده‌، مؤسسه‌های خیریه و یا برای خرید و فروش امکان رهایشی و ترمیم جایداد‌های شان روان می‌کنند، چون در افغانستان فقر بی‌داد می‌کند و این گپ نو نیست و فقر هر روز در حال افزایش است." آرشیف، سرای شهزاده کابل، مارکیت صرافی که بسیار از مهاجران افغان از طریق آن خدمات حواله را انجام می‌دهند. این وابسته‌گی خانواده‌ها به پول بسته‌گان‌شان در خارج، درحالی‌ست که افغانستان همچنان با فقر گسترده و کمبود فرصت‌های کاری روبه‌رو است. برنامه توسعه‌ای سازمان ملل متحد می‌گوید که در سال ۲۰۲۵ حدود ۷۴ درصد افغان‌ها، نزدیک به ۲۸ میلیون نفر، قادر به تأمین نیازهای اساسی زنده‌گی‌شان نبوده‌اند. این نهاد می‌گوید محدودیت فرصت‌های کاری، بدهی و کاهش منابع درآمدی، آسیب‌پذیری خانواده‌ها را بیشتر کرده‌است. بانک جهانی نیز می‌گوید با وجود رشد اقتصادی، فقر و ناامنی غذایی همچنان از چالش‌های جدی افغانستان است و کاهش درآمد سرانه، بهبود سطح زنده‌گی مردم را دشوار کرده‌است. در چنین شرایطی، حواله‌های مهاجران برای شماری از خانواده‌ها به یکی از منابع مهم تأمین هزینه‌های زنده‌گی تبدیل شده‌است. برای مهاجران، فرستادن پول به خانواده‌ها مسئولیتی است که با وجود هزینه‌های سنگین زنده‌گی در کشورهای میزبان ادامه دارد، اما برای خانواده‌های آنان در افغانستان، این پول در شرایط فقر و کمبود فرصت‌های کاری، گاهی برای تأمین نیازهای اساسی زنده‌گی ضروری و تنها روزنهٔ امید است.

VOA Persian

فرانسه اعلام کرد شورای امنیت سازمان ملل این ماه درباره تمدید مأموریت هیئت کارشناسی ناظر بر تحریم‌های جمهوری اسلامی رأی‌گیری می‌کند. دیپلمات‌های سازمان ملل گفته‌اند این رأی‌گیری احتمالاً روز ۲۶ شهریور انجام می‌شود، می‌تواند به رویارویی با روسیه و چین بینجامد که با رژیم تحریمی و سازوکارهای نظارتی مخالفند. مأموریت این هیئت ناظر بر تحریم‌های ایران، چهارم مهر و همزمان با نشست سالانه رهبران جهان در مجمع عمومی سازمان ملل منقضی می‌شود. انتظار می‌رود جنگ آمریکا و اسرائیل با جمهوری اسلامی نیز در صدر دستور کار این نشست قرار گیرد. ژروم بونافون، سفیر فرانسه در سازمان ملل، هنگام تشریح برنامه‌های ریاست کشورش بر شورای امنیت ۱۵ عضوی گفت پرونده هسته‌ای و عدم پایبندی جمهوری اسلامی به تعهدات خود در کانون گفت‌وگوهای این ماه قرار می‌گیرد. او گفت: «شورا سرانجام باید درباره تمدید مأموریت هیئت کارشناسی ایران رأی بدهد. این موضوع در شهریور ۱۴۰۴ دوباره مطرح شد؛ زمانی که ما پس از عدم پایبندی ایران به تعهداتش در برنامه هسته‌ای، تحریم‌ها را بازگرداندیم.»

VOA Dari

دونالد ترمپ، رییس جمهور ایالات متحده، سه شنبه شب (اول سپتمبر) گفت که هدفش وادار کردن ایران به حضور در میز "چانه‌زنی" نیست. رییس جمهور ترمپ، در پیامی در شبکۀ اجتماعی تروت سوشیل، گزارش شبکۀ (ای‌بی‌سی نیوز) را رد کرده و گفته است: "برایم اهمیتی ندارد اگر آنان [ایران] توافقی را امضا کنند که از نظر خود شان بی‌ارزش باشد." دونالد ترمپ افزوده است: "من وضعیت ما را بسیار بیشتر می پسندم. با کنترول تقریباً کامل بر تنگۀ هرمز و در حالی که اقتصادی آنها [ایران] کاملا در حال فرو پاشی است." رییس جمهور ترمپ همچنان در این پیام ناوقت سه شنبه شب گفته استکه ایران "در حال طی کردن مسیر اجتناب‌ناپذیر است" و پرسیده است که مردم ایران "چه زمانی به پا خواهند خیست و مبارزه خواهند کرد؟" این اظهارات رییس جمهور ایالات متحده پس از آن بیان می‌شود که قوماندانی مرکزی ایالات متحده (سنتکام) از تکمیل موفقیت آمیز یک موج از حملات علیه اهداف نظامی ایران خبرداد. سنتکام عصر سه شنبه (اول سپتمبر) به وقت واشنگتن دی سی با نشر پیامی در شبکه اجتماعی ایکس نوشت که نیروهای امریکایی اهداف سپاه پاسداران انقلاب اسلامی ایران، از جمله تاسیسات دفاع هوایی، سیستم های رادار، تجهیزات و تأسیسات بحری، قابلیت‌های ماین‌گذاری و مراکز ارتباطی را، هدف قرار دادند. قوماندانی مرکز نیروهای امریکایی گفته است که این حملات در پی تلاش‌های اخیر سپاه پاسداران برای حمله به کشتی‌های تجارتی در تنگۀ هرمز و نیروهای نظامی امریکایی انجام شده است. پیش از آن رییس جمهور امریکا در یک پیام شبکۀ اجتماعی تروت سوشیل از انجام حملات بر اهداف ایران خبر داده گفت که نظامیان امریکایی در حال انجام حملات "گسترده و قدرتمند" علیه اهداف ایران در نزدیکی تنگهٔ‌ هرمز اند. رییس جمهور ترمپ روز سه شنبه (اول سپتمبر) در پیامی در شبکهٔ اجتماعی تروت سوشیل، نوشته است که این حملات در واکنش به "تلاش ناکام ایرانی‌ها" برای ماین‌گذاری در تنگهٔ هرمز و "شلیک هشت میزایل (که همه موفقانه از بین برده شد) بر پایگاه نظامی" ایالات متحده در اردن، انجام میابد. دونالد ترمپ هشدار داد که در صورت اقدام تلافی‌جویانهٔ ایران، ایالات متحده حملات "شدیدتر و گسترده‌تر" انجام خواهد داد؛ اما آن حمله بزرگ‌ترین حمله از همه نخواهد بود. رییس جمهور ترمپ تاکید کرده گفته است: "بزرگ‌ترین حمله در انتظار است و زمانی که انجام شود، چیزی بسیار اندکی از جمهور اسلامی ایران باقی خواهد ماند."

RFE/RL Russian

Одеса зазнала масованої атаки вночі проти 2 вересня, повідомив голова міської військової адміністрації Сергій Лисак. У місті постраждала інфраструктура. «Наразі відомо про 8 постраждалих, серед них – одна дитина. Двоє людей госпіталізовані», – заявив він. Удар пошкодив 24-поверховий житловий будинок, на кількох поверхах зруйновані квартири. У прилеглих будинках вибиті вікна, також пошкоджені автомобілі. Сильніші санкції та ППО – Сибіга розповів про порядок денний на зустрічі міністрів у Ірландії Очільник міста також повідомив про руйнування офісних будівель і двох навчальних закладів: «Фахівці продовжують оцінювати наслідки атаки у кількох районах міста. На місцях працюють оперативні та комунальні служби. Енергетики намагаються якомога швидше відновити електропостачання». Раніше було відомо про трьох постраждалих внаслідок російської атаки на місто вночі на 2 вересня. Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Читайте також: Війська РФ вдарили по Дніпру, є поранені, сталася пожежа на підприємстві – ОВА Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. . Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Атака 1 вересня: Росія «цілеспрямовано б’є по цивільних об’єктах та житлових будинках» (фоторепортаж) Пошкоджений російською атакою п’ятиповерховий житловий будинок у Борисполі. Київська область, 1 вересня 2026 року Росія «цілеспрямовано б’є по цивільних об’єктах та житлових будинках», наголосив очільник Київської ОВА Ткаченко Із пошкодженого внаслідок російського обстрілу будинку евакуювали 48 людей. За даними ОВА, 13 людей постраждали, серед них дитина. Кількість загиблих через удар по Борисполю зросла до чотирьох, повідомив Тимур Ткаченко, голова обласної військової адміністрації. Київська область, 1 вересня 2026 року Вирва й розкидані речі біля житлового будинку у Борисполі. Цією лялькою ще недавно бавилася дитина. Київська область, 1 вересня 2026 року Жінка фотографує вирву біля пошкодженої російським обстрілом багатоповерхівки у Борисполі, Київська область, 1 вересня 2026 року Жінка тримає на руках песика посеред понівеченого російським ударом подвір'я багатоповерхового житлового будинку у Борисполі. Київська область, 1 вересня 2026 року Страшно на це дивитися... Реакція жінок на те, що побачили після російського обстрілу Борисполя, Київська область, 1 вересня 2026 року Жителі понівеченого російським ударом будинку в Борисполі намагаються знайти якісь свої речі, що були викинуті вибуховою хвилею з квартир. Київська область, 1 вересня 2026 року Ще вчора ввечері помешкання цих людей було цілим.Бориспіль, Київська область, 1 вересня 2026 року Літні люди намагаються вийти з пошкодженого російським обстрілом будинку у Борисполі, Київська область, 1 вересня 2026 року Вибуховою хвилею в будинку вибило шибки та знищило балкони. Бориспіль, Київська область, 1 вересня 2026 року Рятувальники ДСНС працюють на місці російського удару у Борисполі, Київська область, 1 вересня 2026 року Житловий комплекс у Подільському районі Києва, куди влучив російський «шахед». 1 вересня 2026 року Слідчі досліджують двигун від російського «шахеда», який влучив у житловий комплекс у Подільському районі Києва. Подільський район, Київ, 1 вересня 2026 року Міська влада повідомила про трьох постраждалих у Подільському районі Києва У їхній будинок влучив російський «шахед». Подільський район, Київ, 1 вересня 2026 року Речник столичного ДСНС на місці російського удару сказав кореспонденту Радіо Свобода, що, попередньо, інформації про загиблих немає, – але рятувальники ще розбирають завали. Подільський район, Київ, 1 вересня 2026 року

RFE/RL Dari

نبود کار و درآمد، زنده‌گی شماری از زنان بیوه در افغانستان را دشوار کرده‌است. آنان می‌گویند با از دست دادن همسر، مسئولیت تأمین خانواده و آینده فرزندان‌شان بر دوش آنان افتاده، اما محدودیت‌های کاری فرصت‌های‌شان را برای تأمین این نیازها کاهش داده‌است. سیمین، یکی از این زنان و مادر سه فرزند، می‌گوید که پس از کشته شدن شوهرش، مسئولیت سرپرستی خانواده بر دوش او افتاد. به‌گفته وی فرزندانش اکنون ۷، ۱۰ و ۱۲ ساله اند و زمانی‌که شوهرش کشته شد، فرزند سومش هنوز به دنیا نیامده بود و چهار ماه پس از مرگ پدرش متولد شد. شوهر سیمین که سرباز اردوی ملی بود، دو سال پیش از سقوط حکومت جمهوری مخلوع در جریان درگیری با طالبان کشته شد. او می‌گوید پس از آن، به تنهایی مسئولیت بزرگ کردن فرزندان و پیشبرد زنده‌گی خانواده را بر عهده گرفت، اما با سقوط حکومت جمهوری و از دست دادن وظیفه‌اش در یکی از ادارات دولتی، این مسئولیت برایش دشوارتر شد. سیمین که باشندهٔ کابل است، می‌گوید از سوی نهادهای مسئول کمکی دریافت نکرده‌است: ""همیشه در دلم می‌گویم، خدایا، وقتی شوهرم نبود، کاش وظیفه‌ام را از دست نمی‌دادم. شوهرم در جنگ در هلمند شهید شد، همان سالی که شهید شد، یک یا دو سال بعد از آن حکومت هم سقوط کرد، مثلاً طفل‌ها در بیرون هر چیزی را می‌بینند، خوردنی، پوشیدنی و هر چیز دیگر، وقتی به خانه می‌آیند، می‌گویند مادر، این چیز را برای ما بخر من هم به نحوی برای‌شان توضیح می‌دهم و می‌گویم ما این را نداریم، توان خرید این چیز را نداریم." آرشیف، شماری از زنان بیوه در افغانستان که برای بدست آوردن کمک جمع شده‌اند. این تنها سیمین نیست، بلکه زنان بیوهٔ دیگری نیز که زمانی برای تأمین هزینه‌های خانواده‌های خود کار می‌کردند، اکنون پس از از دست دادن منابع درآمد شان با مشکلات اقتصادی و تأمین نیازهای اولیهٔ زنده‌گی روبه‌رو هستند. یکی از این زنان و مادر چهار فرزند زیر ۱۸ سال که نخواست نامش در گزارش ذکر شود، باشنده ولایت پروان است که شوهرش را شش سال قبل در یک حملهٔ انتحاری در کابل از دست داد. او نیز پس از آن مسئولیت تأمین زنده‌گی چهار فرزندش را بر عهده گرفت و پیش از این در یک مؤسسهٔ غیر دولتی کار می‌کرد، اما اکنون بی‌کار است. این زن می‌گوید در خانهٔ کرایی زنده‌گی می‌کند و عایدی ندارد و از نهادهای کمک‌رسان خواستار حمایت است: "سختی‌ها زیاد است، اگر یک صبح چیزی به خوردن داشته باشیم، حیران می‌مانیم که شب چه بخوریم و اگر شب غذا بخوریم، برای فردای خود حیران می‌مانیم که چه بخوریم. خودم با آن‌که یک زن هستم، تمام سختی‌ها را تحمل می‌کنم، اما چهار کودک دارم. از نهادهای مسئول، خواهش می‌کنم به من کمک کنند." یک زن بیوۀ دیگر و مادر دو فرزند که او نیز نخواست نامش در گزارش ذکر شود، می‌گوید شوهرش را چهار سال پیش در مسیر غیر قانونی مهاجرت به ایران از دست داده‌است. او پیش از این از طریق صنایع دستی و تولیدات دستی برای مؤسسات غیر دولتی درآمد کسب می‌کرد، اما اکنون بی‌کار است و همراه فرزندانش در خانهٔ پدرش در بلخ زنده‌گی می‌کند و هزینه‌های زنده‌گی را با کمک برادرش تأمین می‌کند. آرشیف، شماری از زنان بیوه در ولایت خوست افغانستان که در زمان جمهوری مخلوع کار می‌کردند. او می‌گوید به دلیل ناتوانی اقتصادی، دو فرزند ۱۰ و ۱۲ ساله‌اش از رفتن به مکتب بازمانده اند: "برای فعلاً تمام درد من بی‌کاری‌ام است، تمام درد من بی‌جایی‌ام است. اگر فقط بفهمم که از یک جای کوچک یک درآمد بسیار کم دارم که بتوانم با آن کرایهٔ خانه‌ام را بدهم، یک کار بسیار کوچک که مثلاً با پنج، شش هزار افغانی شروع شود، من با همان زنده‌گی‌ام را تنظیم می‌کنم، اما فعلاً واقعا بسیار ضعیف هستم، جرأت ازدواج مجدد را هم نکردم، کوشش کرده‌ام خودم اولادهای خود را بزرگ کنم، اما بسیار شرمنده و جگرخون هستم که حتی نمی‌توانم به فامیل پدرم کمک کنم و حالا خود ما هم برای آنان سربار شده‌ایم." مسئولان وزارت امور شهدا و معلولین حکومت طالبان به پرسش‌های رادیو آزادی درباره شکایت‌های زنان بیوه، شمار آنان و فرزندان‌شان و چگونه‌گی روند رسیده‌گی به مشکلات و درخواست‌های آنان پاسخ ندادند. برخی رسانه‌های داخلی افغانستان، به نقل از فیصل خاموش، سخنگوی این وزارت، در بهار ۱۴۰۴ گزارش داده‌اند که وزارت امور شهدا و معلولین طالبان بیش از ۳۹۵ هزار یتیم و بیش از ۹۸ هزار زن بیوه را در سراسر افغانستان ثبت کرده‌است. با وجود شکایت برخی زنان بیوه از عدم دریافت کمک‌ها، رسانه‌های داخلی به نقل از وزارت امور شهدا و معلولین طالبان گزارش داده‌اند که برای زنان بیوه و یتیمان مساعدت‌های ماهانه توزیع می‌شود و این روند ادامه دارد. حکومت طالبان با آن‌که مدعی است حقوق دختران و زنان در افغانستان تأمین است، پس از بازگشت به قدرت در اگست ۲۰۲۱، محدودیت‌های گسترده‌ی بر کار و فعالیت اقتصادی زنان وضع کرده‌است. این محدودیت‌ها ابتدا بخش‌های از اداره‌های دولتی را دربر گرفت، سپس در سال ۲۰۲۲ کار زنان در تمامی اداره‌های غیر دولتی ممنوع شد و در سال ۲۰۲۳، زنان افغان از کار در اداره‌های مربوط به سازمان ملل متحد نیز منع شدند و سه ماه پس از آن، فعالیت زنان در تمامی آرایشگاه‌های زنانه نیز ممنوع شد. آرشیف، شماری از زنان بیوه که قبلاً می‌توانستند کمک دریافت کنند، اما حالا شکایت دارند که با آنان هیچ‌گونه کمکی صورت نمی‌گیرد. برخی از زنان، به‌ویژه زنان سرپرست خانواده، می‌گویند این محدودیت‌ها پیامدهای سنگین‌تری برای آنان به همراه داشته است. گزارش‌های نهادهای بین‌المللی نیز از پیامدهای اقتصادی این وضعیت برای خانواده‌های تحت سرپرستی زنان حکایت دارد. بخش زنان سازمان ملل متحد و گروه کاری «جنسیت در اقدام‌های بشردوستانه» در ماه می ۲۰۲۶ گفته اند که به دلیل بحران حقوق زنان و وضعیت وخیم بشردوستانه در افغانستان، نزدیک به ۱۱ میلیون زن و دختر در این کشور به کمک‌های فوری نیاز دارند و بی‌کاری یا فقر مشکل اصلی ۸۳ درصد خانواده‌های است که زنان سرپرستی آن‌ها را بر عهده دارند. این گزارش افزوده که حدود ۴۳ درصد خانواده‌های که زنان سرپرستی آن‌ها را بر عهده دارند، در سال ۲۰۲۵ در وضعیت اضطراری معیشتی قرار داشته اند و برای زنده ماندن و تأمین نیازهای اساسی خود، به اقدام‌های خطرناک و گاه برگشت‌ناپذیر متوسل شده‌اند. محدودیت دسترسی زنان به فرصت‌های کاری نیز یکی از عوامل تشدید کننده این وضعیت دانسته می‌شود. سازمان بین‌المللی کار (آی‌ال‌او) در گزارشی‌که ۱۸ اگست ۲۰۲۶ منتشر کرده، گفته که بازار کار افغانستان در پنج سال پس از حاکمیت طالبان با تغییرات عمیق ساختاری روبه‌رو شده، تغییراتی‌که با افزایش شکاف‌های جنسیتی، وابسته‌گی بیشتر به اشتغال مردان و کنار گذاشته شدن گستردهٔ زنان از فعالیت‌های اقتصادی همراه بوده است. بر اساس این گزارش، میزان مشارکت زنان در نیروی کار افغانستان به ۵.۱ درصد کاهش یافته و افغانستان از این نظر، دومین کشور در جهان با پایین‌ترین میزان مشارکت زنان در نیروی کار است. سیمین نیز در صحبت‌های خود به تأثیر این وضعیت اشاره می‌کند: "حداقل اگر وظیفه‌ام را می‌داشتم، توانمند می‌بودم و می‌توانستم اولادهایم را درست بزرگ کنم و از عهده مسئولیت‌شان درست برآیم."

RFA Korean 주간프로

앵커: 미국에 정착한 탈북민들이 선호하는 직업 가운데 하나가 식당 요리사입니다. 특히 초밥을 만드는 스시 요리사로 일하는 탈북민들도 적지 않은데요. 오늘은 미국 버지니아주 스털링에서 스시 식당을 열고, 앞으로 북한 고향의 음식까지 미국에 알리겠다는 탈북민 서철 씨의 새로운 도전을 정영 기자가 취재했습니다. 미국 버지니아주 스털링의 한 쇼핑센터. 건물 끝에 자리 잡은 식당에서 빨간색 네온사인이 환하게 빛납니다. 간판에는 ‘NEKO SUSHI’(네코 스시), 일본말로 ‘고양이 스시’ 라고 적혀 있습니다. 식당 안에는 손님들로 북적입니다. 서철 씨가 지인들을 초청해 마련한 시식 행사입니다. 미국에서는 정식 개업에 앞서 음식과 서비스 등을 시험해 보는 이런 행사를 ‘소프트 오프닝’이라고 부릅니다. 초대받은 10여 명의 손님들이 식탁에 앉아 음식 하나하나를 맛봅니다. 남성 손님: 맛은 최고입니다. 여성손님: 너무 맛있어요. 너무 깔끔하고 깨끗하고 와인도 맛있습니다. 충분히 추천할 수 있는 일식집이에요. 지인들에게도 다 이야기하겠습니다. 예쁘게 접시에 담긴 참치와 연어 사시미, 그리고 손으로 조물조물 빚어 모양을 낸 밥 위에 신선한 생선을 올린 니기리(스시)가 참가자들의 찬사를 받았습니다. 이 밖에도 캘리포니아롤과 볼케이노롤 등 김으로 돌돌 만 초밥도 식탁에 올랐습니다. 손님들은 초밥을 와사비를 푼 간장에 찍어 한입씩 맛보며 음식의 맛을 즐겼습니다. 시식회에 참석한 손님들은 깔끔한 맛과 정갈한 음식에 만족감을 나타내며 네코 스시의 개업을 기대했습니다. 미국 버지니아주 스털링에 문을 연 탈북민 서철 씨의 식당. 서철 씨는 북한 고향의 음식을 미국에 알리겠다는 포부를 밝혔다. (RFA-정영) 그런데 이곳에서 선보이는 음식 가운데 조금 특별한 메뉴가 눈에 띕니다. 바로 ‘포테이토 타코’입니다. 서철 씨가 직접 개발한 음식으로, 감자 전분으로 만든 피에 남미식 타코 속을 넣었습니다. 서 씨는 앞으로 이 음식과 같은 새로운 메뉴를 계속 개발할 계획입니다. 양강도 백암군이 고향인 서철 씨는 자신이 북한에서 먹었던 고향의 음식, 특히 백두산 지역의 감자 음식을 미국 사람들에게 소개하겠단 포부를 밝혔습니다. [서철] 우리 동네 백두산 일대에만 있는 그런 음식이니까 아직 전 세계에 없거든요. 북한에만 있으니까 제가 아마 유일하게 그걸 만들 것 같아요. 만들어서 미국에서 파는 거죠. 현재는 스시를 중심으로 식당을 운영할 계획이지만, 앞으로는 자신이 어린 시절 고향에서 먹었던 음식들을 하나씩 메뉴에 추가한다는 구상입니다. 관련기사 “고향은 멀어도 우리는 함께”…미 탈북민들의 특별한 하루 [탈북기자가 본 인권] 미국입국 탈북민, 1년에 ‘한두명’ 수준 서철 씨가 미국에서 스시 요리사로 일한 지도 올해로 14년째입니다. 오랜 기간 다른 식당에서 요리사로 일했던 서 씨는 이제 자신의 이름을 걸고 식당 운영이라는 새로운 도전에 나선겁니다. 하지만 서 씨가 이 식당을 통해 이루고 싶은 꿈은 미국에서 돈을 버는 것만이 아닙니다. 자신이 미국에서 성공하는 모습이 북한에 있는 사람들에게도 하나의 메시지가 될 수 있다고 말합니다. [서철] 내가 거기서 못 살다가 여기 와 가지고 잘 나가면 거기에 있는 사람들도 아마 좋게 생각하지 않을까요. 미국은 세계 각국에서 온 이민자들이 함께 살아가는 다민족 국가입니다. 각 민족은 음식과 언어, 음악과 전통문화를 통해 자신의 고유한 문화를 미국에 소개합니다. 음식을 통해 자신의 나라와 문화를 알리는 이른바 ‘음식 외교’도 그 가운데 하나입니다. 서 씨 역시 북한 출신이라는 사실을 숨기기보다는 오히려 고향 음식을 통해 북한을 알리고 싶다는 겁니다. 하지만 식당을 여는 과정은 결코 쉽지 않습니다. 시식 행사에는 음식 맛뿐 아니라 식당 운영 전반에 대한 현실적인 조언도 이어졌습니다. 여러 식당의 사업 상담을 해온 재미한인 컨설턴트 제니 신(가명) 씨는 우선 식당이 자리를 잡기 위해서는 단골 손님과의 관계를 만드는 것이 중요하다고 조언합니다. [제니 신] 식당을 열고 손님들이 올 거잖아요. 단골 손님하고 관계를 만들고, 그러면 서철 사장님에 대해서 좀 더 알고 싶어 하고, 그러면 그때 자신의 음식이나 개인에 대해서 소개해 주면 너무 관심이 많을 것 같아요. 식당의 위치에 대해서는 긍정적인 평가가 나왔습니다. 주변에 다른 일식집이 많지 않고 쇼핑센터 안에 있다는 점도 장점으로 꼽혔습니다. 식당 운영에 필요한 최신 결제 시스템도 시험했습니다. 직원이 손님의 테이블까지 이동식 결제 단말기를 가지고 가 주문을 받고, 그 자리에서 카드 결제까지 할 수 있는 시스템입니다. 주문 내용을 입력하자 곧바로 주방에 설치된 모니터에 음식 주문이 표시됩니다. 남성 1: 주방에 거는 수림 템브라를 한번 오더 해 보십시오. 남성 2: 어, 나오네. 그러면 홀에서 주문 하면 주방으로 나오네요. 완전히 자동이네. 남성 3 : 손님들이 뭐냐면 카드를 가져와서 결제는 그 자리에서 결제하는 게 유럽식으로 한국식으로 이게 주문과 결제가 전산으로 연결되면서 식당 운영도 한층 효율적으로 할 수 있게 됐습니다. 네코 스시에는 두 명의 전문 요리사가 있습니다. 바로 식당 주인 서철 씨와 그의 오랜 친구 김기훈 씨입니다. 두 사람은 10년 넘게 알고 지낸 사이입니다. 김 씨 역시 오랫동안 일식당에서 스시 요리사로 일해왔습니다. 하지만, 서 씨가 자신의 식당을 시작하면서 두 사람은 이제 동료가 됐습니다. [김기훈] 2011년도에 알았으니까요. 와서 같이 열심히 일해서 부자 되자고 그런 요청을 받았고, 같이 일하면 잘할 수 있을 것 같아서 하게 됐죠. 미국에서 손님들이 식사를 마치고 “정말 맛있었다”고 기억할 수 있는 식당을 만드는 것이 김 씨의 꿈입니다. [김기훈] 저는 그동안 잘하는 것, 제가 하고 싶었던 요리를 하고 싶고요. 제가 미국 와서 봤는데 정말 맛있는 식당이 없었어요. 그래서 먹고 ‘아, 이 식당 맛있다’라는 그런 식당을 만들고 싶은 게 꿈이에요. 워싱턴 DC와 버지니아, 메릴랜드를 포함한 미국 수도권에는 한국 음식점과 일본 음식점이 많습니다. 하지만 북한 음식을 전문적으로 소개하는 식당은 찾아보기 어렵습니다. 탈북민 가운데 식당에서 요리사로 일하는 사람들은 있지만, 자신 식당을 직접 운영하는 경우는 흔치 않습니다. 그런 점에서 서철 씨의 도전은 탈북민 사회에서도 의미가 남다릅니다. 제니 신 씨의 말입니다. [제니 신] 큰 의미가 있죠. 북한을 탈출해서 미국 땅으로 왔는데 너무 열심히 일해서 자기 식당을 냈어요. 성공의 스토리죠. 다른 나라에 가서 성공하는 그런 스토리, 바로 철 씨의 스토리죠. 가장 폐쇄적인 북한을 탈출한 사람이 미국에서 자신의 사업을 시작하는 모습. 서 씨는 이제 자신이 만든 음식으로 미국 사회와 고향 사람들을 연결하는 또 하나의 길을 만들고 있습니다. 워싱턴에서 RFA 자유아시아방송 정영입니다. 에디터 양성원

RFE/RL Russian

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга прибув до Ірландії, де відбудеться неформальна зустріч міністрів закордонних справ країн Євросоюзу – про це він повідомив на початку доби 2 вересня. Він нагадав, що його візит має місце після «чергової хвилі посилених російських атак» на українські міста, цивільну інфраструктуру та свободу судноплавства в Чорному морі. «Ця ескалація вимагає від нас обговорення рішучих відповідей, підтримки України та способів позбавлення Росії засобів і ресурсів для продовження її війни», – заявив міністр. Відтак обговорення 2 вересня, за його словами, повинно бути присвячене залученню всіх доступних інструментів. Каллас заявила про «деякі країни» з запасами перехоплювачів до Patriot «Я пропоную чіткий порядок денний: посилена протиповітряна та протиракетна оборона, жорсткіші санкції й тиск на Росію, додаткова оборонна та енергетична підтримка напередодні зими, а також прогрес у відкритті кластерів для вступу України до ЄС», – додав Сибіга. На його переконання, що більше можливостей отримає Україна і що менше ресурсів Росія матиме для продовження своєї війни, то «ближче ми рухаємося до всеохопного та міцного миру». Неформальна зустріч міністрів ЄС триває в Дубліні з 31 серпня по 2 вересня. Раніше висока представниця Євросоюзу із закордонних справ Кая Каллас анонсувала, що на ній голови МЗС та Міноборони країн блоку обговорять, як розширити підтримку України, в тому чилсі протиповітряну та протиракетну оборону. Атака 1 вересня: Росія «цілеспрямовано б’є по цивільних об’єктах та житлових будинках» (фоторепортаж) Пошкоджений російською атакою п’ятиповерховий житловий будинок у Борисполі. Київська область, 1 вересня 2026 року Росія «цілеспрямовано б’є по цивільних об’єктах та житлових будинках», наголосив очільник Київської ОВА Ткаченко Із пошкодженого внаслідок російського обстрілу будинку евакуювали 48 людей. За даними ОВА, 13 людей постраждали, серед них дитина. Кількість загиблих через удар по Борисполю зросла до чотирьох, повідомив Тимур Ткаченко, голова обласної військової адміністрації. Київська область, 1 вересня 2026 року Вирва й розкидані речі біля житлового будинку у Борисполі. Цією лялькою ще недавно бавилася дитина. Київська область, 1 вересня 2026 року Жінка фотографує вирву біля пошкодженої російським обстрілом багатоповерхівки у Борисполі, Київська область, 1 вересня 2026 року Жінка тримає на руках песика посеред понівеченого російським ударом подвір'я багатоповерхового житлового будинку у Борисполі. Київська область, 1 вересня 2026 року Страшно на це дивитися... Реакція жінок на те, що побачили після російського обстрілу Борисполя, Київська область, 1 вересня 2026 року Жителі понівеченого російським ударом будинку в Борисполі намагаються знайти якісь свої речі, що були викинуті вибуховою хвилею з квартир. Київська область, 1 вересня 2026 року Ще вчора ввечері помешкання цих людей було цілим.Бориспіль, Київська область, 1 вересня 2026 року Літні люди намагаються вийти з пошкодженого російським обстрілом будинку у Борисполі, Київська область, 1 вересня 2026 року Вибуховою хвилею в будинку вибило шибки та знищило балкони. Бориспіль, Київська область, 1 вересня 2026 року Рятувальники ДСНС працюють на місці російського удару у Борисполі, Київська область, 1 вересня 2026 року Житловий комплекс у Подільському районі Києва, куди влучив російський «шахед». 1 вересня 2026 року Слідчі досліджують двигун від російського «шахеда», який влучив у житловий комплекс у Подільському районі Києва. Подільський район, Київ, 1 вересня 2026 року Міська влада повідомила про трьох постраждалих у Подільському районі Києва У їхній будинок влучив російський «шахед». Подільський район, Київ, 1 вересня 2026 року Речник столичного ДСНС на місці російського удару сказав кореспонденту Радіо Свобода, що, попередньо, інформації про загиблих немає, – але рятувальники ще розбирають завали. Подільський район, Київ, 1 вересня 2026 року

RFE/RL Russian

"Послевоенный посттравматический рост" – популярная тема у российских психологов в канун выборов, новая для агитаторов. Посттравматический рост – это парадоксальная реакция на невыносимые условия жизни, когда вместо посттравматического стресса человек демонстрирует успешное преодоление трудностей, нарастание продуктивности, оптимизма, улучшение психологического и социального статуса. Сама тема человека после войны звучит не только как предвестница конца бойни, но и как идеологема и даже предвыборное обещание: война пойдет на пользу значительному количеству людей, а, значит, оправданна. У одних ПТСР (посттравматическое стрессовое расстройство), у других ПТР (посттравматический рост)! Психологи-практики спекулятивно заявляют, что 20 процентов после войны покажут ПТР. Но, во-первых, оптимизм после войны может оказаться эйфорией, реакцией на резкое снижение нагрузки, и не сопровождаться серьезной проработкой травмы. Эйфория носит краткосрочный характер и как парниковый эффект растворяется по мере утяжеления условий. Демонстративность расцвета как раз яркий признак того, что рост ложный, напоказ, без глубины. Во-вторых, посттравматический рост демонстрируют в основном женщины, а не воюющие мужчины. Исторический опыт показал, что страну вытаскивали женщины, и справились. Героизируют, как правило, фронтовиков-мужчин, и чаще посмертно. Личностный рост же фиксируют у женщин в тылу. Женщин на фоне ослабленной мужской популяции, погибших, инвалидов классифицируют как сохранную, а по праздникам даже цветущую популяцию. Есть причина и более глубокая, почему женщины чаще выживают и восстанавливаются активней: работа посттравматического стресса (ПТСР) проходит по мужскому типу, а посттравматического роста (ПТР) – по женскому. Американские психологи, авторы концепции посттравматического роста Лоуренс Кэлхун (Lawrence G. Calhoun) и Ричард Тедески (Richard G. Tedeschi) среди его условий выделяли способность к интеграции опыта, признание травмы частью личной истории; уверенность, что травма меняет жизнь, но не определяет будущее целиком; готовность адаптироваться к темпу переживания; осознание, что исцеление идет волнообразно, и периоды спада – это нормальная часть процесса выживания; чувство благодарности за помощь. Мужчины паникуют на спаде, когда силы уходят, уверенность снижается, реже признают ошибки и не откладывают трудные задачи на потом, чтобы подготовиться к прорыву, а долбят мерзлоту до победы. Они до последнего не просят о помощи. Женщины на спаде отдыхают, они знают точно, что будет подъем, нужно только поймать волну, и тогда потребуются силы. "Плохие" эмоции у женщин более легализованы: можно злиться, горевать, плакать и переживать бессилие без самоосуждения. Женщины всегда востребованны, или они воображают, что нужны своим детям, внукам, домашним питомцам, даже погибшим мужьям Для женщин важно выражать чувства через доверительные разговоры, письма, дневники или творчество. Женщины копят возможности впрок, социальный капитал женщин, как правило, больше мужского. Они ищут силу в углублении связей с близкими, в семье и в поддержке окружающих. Женщины демонстрируют рост не потому, что требования к ним ниже, ожидания слабее, а поддержка больше. Они постоянно "растут" после спада: достигнуть дна, чтобы оттолкнуться и всплыть – это женский стиль выживания. Они быстрее и точнее "согласуются с реальностью", принимают травматический опыт как то, что нельзя изменить, но нужно пережить ради связи с близкими. Можно сказать, что женщины всегда востребованны, или они воображают, что нужны своим детям, внукам, домашним питомцам, даже погибшим мужьям, чтобы исполнить их желания. Социальная мотивация и лежит в основании женской гиперкомпенсации. Интересно, что посттравматический рост демонстрируют в основном не молодые, физически сильные женщины, а те, кому 45+, а, по последней статистике, даже 54+. Возраст зрелости, как и молодости, сдвигается ближе к концу жизни, которая, если ее не прерывать ее насильно войной, может продлиться теперь до 80–90 лет. Почему зрелые женщины дают сто очков вперед молодым, когда речь идет о преодолении трудностей? Потому что у них уже есть собственный опыт восстания из пепла. Материнство – идеальная модель роста после родовой травмы. Когда ребенок становится эпицентром жизни, чувствительность к собственным переживаниям снижается, женщина фокусируется на практиках заботы. Мудрость – это обоснованное прошлым предвидение. Зрелые женщины знают, как важна поддержка, но не просят о помощи, как растерянные молодые, а предлагают ее. Помощь – лучший способ социальной инклюзии, и уж точно продуктивнее, чем истерика. Это принципиально другая ориентация в социальном пространстве: лучше открыть травмопункт вместо того, чтобы госпитализироваться в полевых условиях, повиснуть на ком-то случайном и ненадежном. Надежность зрелые женщины ценят больше внешнего успеха и обещаний счастья. Молодые по наивности считают, что можно прожить, не исхлестав лица встречными ветками, ни разу не упасть, не растрепать модной прически, не сломать красивый ноготок. Ожидания зрелой женщины более реалистичны. Она точно знает, что упадет, что падать больно, но терпимо, что спасает не внешность, а сообразительность, цепкость, что характер важнее даже интеллекта. Она знает границы своих личных возможностей, и это делает ее пусть ограниченно, но непобедимой. Исследования показывают, что способность выживать – функция от опыта преодоления, а не от ума, везения, пресловутой эмпатии, физических данных. Так что с возрастом женщины профессионализируются не только через учебники психологии и тренинги, но и через собственные потери. Граждане и твари. Кира Меркун – о буме зооволонтерства в России Женщины часто проваливаются, ошибаются, оказываются загнанными в угол, в слабом положении, но проходит время, и их снова видят улыбающимися. Мужчины развиваются через одержимость целями, устойчивость. Несгибаемость дорого обходится во время войны. Жизнь для женщины это все, что откликается на ее чувства, а не достижение целей, краткий миг победы. Особенно, если способ победить – насилие. Мужчины, заимствуя некоторые материнские черты, выживают и другим дают жить, когда становятся более добрыми и заботливыми, чем были прежде. У всякого ожесточения есть предел. Можно добивать слабых, срывать на них зло, упрекать в своих неудачах. А можно взять под крыло, пожалеть, найти слова утешения. Мужчины учатся у женщин милосердию. Человек выживает за счет своей целостности, полноты натуры, а не узкой гендерной специализации. Все вышесказанное очень льстит женскому уху, но удивительно напоминает агитационные выступления какого-нибудь мотивационного спикера на тренинге личностного роста для женщин, не правда ли? Основные посетители таких тренингов – как раз нерастраченные женщины 50+. Они же составляют большинство электората грядущих выборов, впрочем, как и всех предыдущих. Так будируют избирателей, вдувая в уши приятные посулы, используя психологов как агитаторов для быстрого подогрева избирательной активности у женщин. Именно женщины станут главной тягловой силой государства после войны. Идет их мобилизация, и ставка, как всегда, и во время выборов, и в периоды спадов, в любую страду – на предпенсионерок, надежных, проверенных временем женщин, которые "и коня", и "в горящую избу", которым терять уже нечего, они уже все потеряли: мужа, красоту, надежду как минимум. Им государство обещает заменить отсутствующих мужчин. А на деле это им предстоит заменить мужчин в государстве. Доброго вам здоровья, бабоньки-дуры! В жестоких условиях войны женщины маскулинизируются, становятся молчаливыми и деятельными, решительными и бесстрашными как мужчины. Очень трудно потом выходить из пике, из агрессивной, даже вульгарной женщины превратиться в снисходительную, добрую, всепонимающую матерь человеческую. Про посттравматический рост у женщин после войны есть романтический фильм Петра Тодоровского "Военно-полевой роман" (1983). Такая героиня и перемена в жизни равносильна чуду, это добрая фантазия художника, в которую не поверили даже оптимистичные американцы, не присудив фильму Оскар: ну, выдали замуж, а дальше-то что? О том, что на самом деле происходило после той войны, о трагических женских судьбах есть в книге Светланы Алексиевич. Она называла посттравматический рост советских женщин второй войной. Войны – это перверсии в истории человечества, результат искаженной картины мира прежде всего у идеологов и правителей Апофеоз цинизма в превентивной женской мобилизации на фоне войны состоит в том, что после всех видов насилия в молодости, от сексуального до психологического, после того как женщина выстоит, поднимет детей, нарастит чувство достоинства и самооценку, ей на полном серьезе предлагают изображать радость и уверенность в будущем в пользу государства, которое снова прячется за ее спиной. Травма никуда не денется, останется внутренней стигмой. Человек может внешне состояться, не прекращая горевать. А гиперкомпенсация – это жизнь в более благоприятных послевоенных условиях, до которых еще нужно дожить, оставшись человеком. Посадите растение в теплицу, увидите, как оно быстро пойдет в гору, но и тогда редиска не станет клубникой, разве что разбухнет до размеров большой репы. Разрастется то, что было, сущность человека. Войны – это перверсии в истории человечества, результат искаженной картины мира прежде всего у идеологов и правителей. Они как раз переживают перверсивный травматический рост, наливаясь заветной кровью в режиме онлайн, с каждой псевдопобедной сводкой… Пока репа не треснет. Кира Меркун (псевдоним) – психолог. Настоящее имя автора редакция не приводит из соображений его безопасности Высказанные в рубрике "Блоги" мнения могут не отражать точку зрения редакции

Current Time Russian

С первого сентября российские школьники будут тратить на начальную военную подготовку вдвое больше учебного времени. Ее доля в предмете "Основы безопасности и защиты Родины" (ОБЗР) увеличится с 20 до 50 процентов , объявил в конце июня министр просвещения Сергей Кравцов. В программу входят в том числе изучение беспилотников и учебные сборы. Одновременно на фоне общей милитаризации образования власти создают систему переподготовки ветеранов войны для работы в школах и активно привлекают к работе с детьми участвовавших во вторжении в Украину военнослужащих. Минпросвещения РФ заявило , что участники войны в Украине обладают "уникальным педагогическим потенциалом", а их знания, опыт и личные качества востребованы при патриотическом воспитании школьников. Это, как утверждает ведомство, "доказали" исследователи Государственного университета просвещения. Созданный в 2023 году по инициативе Минпросвещения Центр военно-патриотического воспитания "Вершина" переучивает участников войны на преподавателей ОБЗР и руководителей военно-патриотических клубов, а Ассоциация ветеранов СВО участвует в наборе слушателей и помогает им с последующим трудоустройством. В Забайкальском крае для учителей – участников войны власти установили отдельную надбавку. Большинство таких педагогов, по словам замминистра образования края Евгении Рогалевой, преподают именно ОБЗР. На момент введения выплаты первое ноября 2025 года таких учителей было 40. Сейчас, как сообщила "Чита.Ру" пресс-служба краевого Минобразования, в школах работают 17 участников войны. "Я многолетний ОБЖник – и уже не гожусь" В селе Смоленка Читинского района под Читой две средние школы. В одной из них с сентября 2025 года ОБЗР преподает 37-летний Никита Ракитин – бывший старший прапорщик 11-й десантно-штурмовой бригады, участвовавший в войне против Украины. После ранения он завершил службу и устроился преподавать ОБЗР в школу Смоленки. "Знаю, что он показывал школьникам автомат, они сдавали норматив на его сборку и разборку. Пацаны счастливы, конечно. Девочкам тоже надо, но, вроде, их пока не заставляют, – говорит местный житель Сергей Мы меняем имена наших собеседников по соображениям безопасности – Ред. , чей племянник учится в этой школе". В том, что участники войны приходят преподавателями в школы, ничего предосудительного Сергей не видит. Сам Ракитин на вопросы Сибирь.Реалий о том, что рассказывает он детям о войне, не ответил. "Вообще, это не совсем сельская школа, до Читы километров шестнадцать. Поселок у нас обеспеченный, коттеджей много. У учителей зарплаты, вроде, неплохие", – говорит Сергей. По словам местного замминистра образования Евгении Рогалевой, средняя зарплата школьного учителя в крае составляет около 84,6 тысячи рублей. Базовый оклад – около 18 тысяч рублей; с сентября власти обещали увеличить его до 27 тысяч. Для преподавателей – участников войны с ноября 2025 года установлена специальная выплата – 3,85 педагогического оклада . "Мы – единственный субъект, который установил надбавку учителям – участникам специальной военной операции", – рапортавала Рогалева 13 августа. Начальная военная подготовка в российских школах 62-летний Иван Николаевич, много лет преподающий ОБЖ и ОБЗР в другой школе того же Читинского района, официальной цифре в 84,6 тысячи удивляется. "Я не встречал здесь коллег с такими зарплатами. Может, они усреднили со всей страной, с Москвой вместе?! У нас оклад меньше двадцати – 18 с копейками. Если стаж большой – ну 35 максимум на руки учителя получают, не выше". ОБЗР появился в российских школах с первого сентября 2024 года . Он заменил прежний ОБЖ, а одной из официальных целей нового предмета стало формирование "готовности к защите Отечества" и получение знаний и навыков для подготовки к военной службе. В программе при этом сохранялись уроки по безопасности в быту, на транспорте и в природной среде, первой помощи и другим темам прежнего ОБЖ. Заставляют и управление дронами внедрять. Даже девочкам "Теперь получается, к защите от землетрясений, поведению в экстренных ситуациях добавили изучение беспилотников и проведение учебных сборов, – говорит Иван Николаевич. – Не всегда это к месту. Заставляют и управление дронами внедрять. Даже девочкам. Я многолетний ОБЖник старого склада. И на ОБЗР им уже не гожусь – критикуют, что я не могу показать ребятам, как разбирать и собирать оружие". В новом учебном году помимо увеличения доли начальной военной подготовки, Минпросвещения подготовило еще один проект изменения программы: вместо нынешней модульной системы предлагается создать два отдельных обязательных курса – "Начальную военную подготовку" и "Безопасность жизнедеятельности", по 34 часа каждый. В проект программы НВП входят, в частности, сведения о Вооруженных силах, строевая и тактическая подготовка, основные образцы вооружения и военной техники. Для курса "Безопасность жизнедеятельности" отдельно оставлены бытовая и дорожная безопасность, природные опасности, чрезвычайные ситуации и другие темы. Содержание обоих курсов опубликовано вместе с проектом приказа. "Неважно, был человек за ленточкой или нет" Преподаватель ОБЗР в одной из сибирских школ Андрей, по его словам, после возвращения с войны не собирался вести военную подготовку. По первому образованию он педагог-спортсмен. Но после ВУЗа, предпочел заключить двухлетний контракт с армией, который должен был закончиться в 2022 году. Однако во время объявления "частичной мобилизации" действующие контракты российских военнослужащих продлили . В 2023 году его направили на войну в Украину, а летом он получил тяжелое ранение. После лечения и увольнения из армии Андрей устроился раотать в школу. "Изначально я вообще планировал стать учителем физкультуры. Но их уже хватало, штат был полный. А специалистов ОБЗР не хватал"о. Никакой специальной программы трудоустройства ветеранов в его случае не было, уточнил Андрей в разговоре с редакцией Сибирь.Реалий. Теперь он ведет этот предмет, в том числе занятия, связанные с робототехникой и беспилотниками. "Проблемы были с оборудованием в школе, пришлось добиваться от администрации закупки учебных комплектов, тренажеров и макетов. Иногда делюсь рассказами, какими-то историями. Что-то могу рассказать про свой боевой опыт. Но, как правило, мы работаем по рабочей программе, проходим те занятия, которые ею предписаны". Он говорит, что "непосредственно войной интересуются далеко не все ученики". "Некоторые подходят с вопросами в начале учебного года, более стеснительные – ближе к его окончанию. Вообще, я не согласен с представлением о том, что прошедший войну человек по определению лучше подходит для преподавания военной части ОБЗР. На мой взгляд, нет особой разницы между учителями, побывавшими в условиях боевых действий, и теми, кто не был за ленточкой. Если человек горит своим делом, неважно, был он за ленточкой или нет", – говорит Андрей. "После возвращения его карьера взлетела" Для многих участников вторжения школа, тем не менее, становится хоть каким-то вариантом трудоустройства после ранения и невозможности вернуться к прежней службе. Артем Герасимов, Ямал На Ямале преподавателем ОБЗР в школу-интернат устроился Артем Герасимов. На срочной службе он подписал контракт, а после начала российского вторжения оказался на войне в Украине. В интервью местному телевидению он рассказывал, что провел на войне около девяти месяцев и получил минно-осколочное ранение. После реабилитации пытался устроиться в полицию, но, по его словам, из-за последствий ранения его не приняли. В школе ему поручили ОБЗР в старших классах и отряд "Юнармии". Об этом Герасимов рассказывал местному телеканалу. И.о. директора интерната Виталий Гилев объяснял ценность нового преподавателя именно его практическим опытом. "Он напрямую детям рассказывает, как это делается, из чего состоит, как вообще с этим работать, – добавляет Гилев. – Ну, а мы, конечно же, такого педагога поддерживаем, всячески ему помогаем участвовать в различных мероприятиях. Конечно, нам такой педагог только в помощь". В Барнауле Константин Некрасов работал учителем физкультуры и ОБЖ еще до войны и вел военно-патриотический кружок. Осенью 2022 года он добровольно отправился воевать, а после возвращения снова стал преподавать в школе, в том числе ОБЗР. В марте 2026 года его назначили директором школы №60. Некрасов также участвует в региональной кадровой программе "Алтай – земля героев". Знакомая Некрасова Алиса связывает его быстрое продвижение с новой государственной политикой в отношении участников войны. "После возвращения его карьера просто взлетела. Много вы видели учителей физкультуры тридцати лет с небольшим, назначенных директором школы? Я вот ни одного", – говорит Алиса. Сам Некрасов на вопросы Сибирь.Реалий не ответил. Ранее в интервью Amic.ru он, в отличие от Савелия, прямо называл фронтовой опыт преимуществом при преподавании ОБЗР. "Я не просто механически показываю, как собирается или разбирается автомат. Я могу на примерах объяснить, для чего нужно это и вот то, почему это важно, какие случаи происходят с оружием и военной техникой". На "уроки мужества" Некрасов приносил собственное фронтовое снаряжение – бронежилет, каску и обвесы. По его словам, дети надевали их и пробовали двигаться, чтобы почувствовать вес экипировки. Сам Некрасов подробно описывал такие занятия. После возвращения с войны Некрасов стал участником программы "Алтай – земля героев". В интервью он говорил, что выбрал в ней направление "Образование". Это же интервью описывает его участие в программе. Ветеранов готовят для школ Тем временем российские власти создают отдельную инфраструктуру перехода участников войны в образование. Центр военно-патриотического воспитания "Вершина" был создан в 2023 году по инициативе Минпросвещения. Одно из направлений его работы – помощь участникам войны в получении педагогической профессии. Руководитель центра Иван Бондюков говорит, что выпускников после обучения продолжают сопровождать, привлекают к "патриотическим мероприятиям", а Ассоциация ветеранов СВО помогает в их трудоустройстве. Сам центр и Ассоциация описывают этот механизм здесь. Начальная военная подготовка в российских школах К июню 2026 года профессиональную переподготовку прошли 170 участников войны. По данным организаторов, не менее 40 процентов из них уже работают в школах. Еще около 300 человек стали слушателями программы подготовки к "Диалогам с героями" и "Урокам мужества". В июне представители педагогических вузов и институтов развития образования более чем из 30 российских регионов собрались на специальный семинар по "интеграции участников СВО в педагогическую деятельность". На нем изучался опыт "Вершины"; представитель Ассоциации ветеранов СВО заявила, что его необходимо масштабировать. Сам министр просвещения Сергей Кравцов ранее предлагал распространить опыт "Вершины" на другие регионы и говорил о необходимости программы, благодаря которой участники войны из разных регионов будут преподавать школьникам ОБЗР. Минпросвещения также заявляло о планах открывать центры такой переподготовки в педагогических вузах страны. "Покажите мне бывшего военного, который не страдает ПТСР и не пьет алкоголь" Расширение программ переподготовки участников войны для преподавания в школах ставит вопрос о том, кого именно допускают к работе с детьми. В январе 2026 года в Новосибирской области дипломы о профессиональной переподготовке для преподавания ОБЗР получили несколько участников войны. Среди них оказался бывший боец ЧВК "Вагнер" Юрий Писковец, ранее привлекавшийся к уголовной ответственности. О выдаче ему диплома сообщал RTVI . В 2019 году Писковца признали виновным в нападении на полицейского, приехавшего по вызову соседей из-за его конфликта с женой. Суд учел прежнюю службу Писковца и наличие пятерых детей и назначил ему судебный штраф в 10 тысяч рублей. Позднее Писковец воевал в составе ЧВК "Вагнер". После вручения диплома пользователь с его именем прокомментировал публикацию словами "Все получится!". Эти обстоятельства также приводит RTVI . Само получение диплома, впрочем, еще не означает автоматического трудоустройства в школу. Подтверждения того, что Писковец начал работать с детьми, редакция не нашла. Российское законодательство устанавливает ограничения для допуска к педагогической деятельности людей с определенными видами судимости или уголовного преследования. При этом запрет не распространяется одинаково на любую судимость: статья 331 Трудового кодекса предусматривает исключения, в том числе возможность допуска некоторых лиц с прошлым уголовным преследованием за преступления небольшой и средней тяжести по решению комиссии по делам несовершеннолетних. Полный перечень ограничений установлен статьей 331 ТК РФ. Для педагогической деятельности существуют и медицинские противопоказания, связанные с психическими расстройствами. Их перечень утвержден приказом Минздрава №720н, который вступил в силу первого сентября 2024 года. Само участие человека в войне, однако, не является медицинским противопоказанием и не означает автоматического запрета на преподавание. Проходят ли переквалифицированные военные реальный медосмотр, включая психиатра? "К педагогической работе допускаются не все люди с судимостью, – говорит юрист, специализирующаяся на правах детей, Ольга Мешкова. – Для ряда категорий преступлений действуют прямые ограничения, в некоторых случаях решение принимает комиссия по делам несовершеннолетних. Есть и медицинские противопоказания, в том числе отдельные тяжелые психические расстройства и расстройства, связанные со стрессом. Поэтому вопрос не только в том, прошел ли ветеран переподготовку, но и в том, как именно проверяют его перед допуском к работе с детьми – проходит ли он полноценный медосмотр, психиатра и нарколога, кто и как оценивает его состояние после возвращения с войны. Покажите мне бывшего военного, который не страдает ПТСР и не пьет алкоголь или не употребляет наркотики. Это считанные единицы. Проходят ли переквалифицированные военные реальный медосмотр, включая психиатра? Нет, конечно. Чаще всего они даже до наркодиспансера (где выдают справки о прохождении психиатра и нарколога) не доходят – покупают". Между тем российские власти рассчитывают значительно расширить присутствие участников войны в системе образования. Еще в сентябре 2025 года председатель Госдумы Вячеслав Володин заявил , что хотел бы видеть участника войны в каждой российской школе. По его словам, важно, чтобы качества вернувшихся с фронта военных были "востребованы при обучении детей". "Надо сделать все для того, чтобы участники специальной военной операции пришли работать в школы", – заявил Володин. Читайте далее по теме: "Масштабная политика промывания мозгов" и "стирание идентичности". Что происходит с похищенными украинскими детьми в России и в оккупации Центры "Авангард" готовят российских подростков к войне: "Их подталкивают к тому, чтобы пойти в армию после школы" Как школьников на Северном Кавказе и юге России на уроках ОБЖ обучают "военному ремеслу" Здравствуй, лето в сапогах. Российские школьники проводят каникулы в военизированных лагерях – кто их открывает и как это устроено "Чиновники думают, как угодить Путину". Создадут ли в России министерство "патриотического воспитания" школьников и чем оно будет заниматься В России создали центр переподготовки участников войны в Украине: они будут преподавать в школах "Основы безопасности и защиты Родины"

RFE/RL Russian

Російські війська протягом попередньої доби втратили близько 1 390 людей особового складу, заявив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 2 вересня. За оцінкою українського командування, загальні втрати армії РФ сягнули близько 1 491 030. Також штаб оцінив втрати російської військової техніки: 12 324 танки (+4 за добу) 25 263 бойових броньованих машини (+6) 49 016 артилерійських систем (+62) 2 081 реактивна система залпового вогню (+2) 1 598 засобів протиповітряної оборони (+1) 440 літаків 354 гелікоптери 2 464 наземних робототехнічних комплекси (+12) 494 146 безпілотників оперативно–тактичного рівня (+1 969) 5 070 крилатих ракет (+10) 35 кораблів і катерів 2 підводних човни 142 715 автомобілів і автоцистерн (+383) 4 625 одиниць спеціальної техніки (+2) Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» на липень цього року встановила імена, прізвища й інші дані майже 235 тисяч загиблих військовослужбовців РФ. Реальна їхня кількість, за словами самих дослідників, може бути значно більшою – за оцінками НАТО, до пів мільйона . Читайте також: У ГУР заявили про ураження комплексу «Новатек-Усть-Луга» в РФ Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів , ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти. За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року. Генштаб ЗСУ заявив про ураження РЛС і командно-штабної машини С-400 у прикордонні Росії

RFE/RL Pashto

د ایران ولسمشر مسعود پزشکیان په منځني ختیځ د جګړې په اړه د مسکو د دریځ له امله د روسیې له ولسمشر ولادیمیر پوتین څخه مننه وکړه. دا د فبرورۍ په میاشت کې د جګړې له پیل راهیسې د دواړو مشرانو لومړۍ لیدنه وه. د راپورونو له مخې، روسیې په وروستیو میاشتو کې ایران ته د سپوږمکۍ انځورونه او نور استخباراتي معلومات ورکړي دي چې له تهران سره‌یې په فارس خلیج کې د امریکايي تأسیساتو په نښه کولو کې مرسته کړې ده. دواړو متحدینو په وروستیو کلونو کې خپلې پوځي او اقتصادي اړیکې هم پراخې کړې دي. پزشکیان د سپټمبر په لومړۍ نېټه په قرغزستان کې د شانګهای د همکاریو سازمان د سرمشریزې په څنډه کې له پوتین سره په کتنه کې وویل: "موږ په هر پړاو کې ستاسو د دریځونو، هم د جګړې او تېري د اقداماتو په مهال او هم په عادي شرایطو کې، هغه مهال چې امریکا پر موږ بندیزونه لګول، که په ملګرو ملتونو او که په نړیوالو ناستو کې وو، مننه او قدرداني کوو." په قرغزستان کې د شانګهای د همکاریو سازمان سرمشریزه کې د ایران د ولسمشر مسعود پزشکیان حضور پزشکیان د ایران او روسیې اړیکې "ستراتېژیکې" وبللې او ویې‌ویل چې تهران او مسکو کولای شي د هغه څه پر وړاندې چې نوموړي د امریکا "یو اړخیز دریځ" وباله، له یو بل سره همکاري وکړي. دا لیدنه وروسته له هغه وشوه چې په سیمه کې شخړو بیا زور اخیستی. امریکا اعلان وکړ چې د اګسټ په ۳۰مه‌یې د هرمز تنګي په یوه کوچني ټاپو کې د ایران د توغندیو توغولو دوه ځایونه په نښه کړي دي، تهران هم په غبرګون کې په اردن کې د امریکا پوځي مرکزونه په نښه کړل. تهران او واشنګټن د جون په میاشت کې د جګړې د پای ته رسولو لپاره یوه هوکړه لاسلیک کړې وه، خو هغه ډېر ژر له‌منځه ولاړه. له هغه وخت راهیسې، واشنګټن د ایران سمندري محاصره بېرته پیل کړې او پر تهران‌یې اقتصادي فشارونه زیات کړي دي. ایران هم پر هرمز تنګي چې د نړۍ د تېلو او ګازو د لېږد له مهمو لارو څخه ګڼل کېږي، خپل کنټرول ساتلی او په عملي توګه‌یې دغه سمندري لار د نړیوال سمندري تګ راتګ پر مخ تړلې ده. پزشکیان د شانګهای د همکارۍ سازمان په سرمشریزه کې وویل چې تهران لا هم ډیپلوماسۍ ته چمتو دی، خو یوازې په هغه صورت کې چې واشنګټن د جون د هوکړې له مخې خپلو ژمنو ته بېرته وروګرځي. پزشکیان وویل: "که امریکا د شوې هوکړې له مخې خپلو ژمنو ته بېرته ونه‌ګرځي، د ایران اسلامي جمهوریت به هم سمدستي متقابل اقدام وکړي." په همدې حال کې، پوتین وویل چې مسکو د خپلو ګټو د دفاع لپاره د ایران د خلکو په مبارزه کې د هغوی ترڅنګ ولاړ دی. په قرغزستان کې د شانګهای د همکاریو سازمان سرمشریزه کې د روسیې د ولسمشر ولادیمیر پوتین حضور د روسیې ولسمشر همداراز وویل چې مسکو او تهران به د اوسنیو پوځي او سیاسي شرایطو سربېره خپلې اقتصادي او سوداګریزې اړیکې وساتي. پوتین وویل: "موږ د روان کال په جون کې د ایران او امریکا ترمنځ د اوربند د هوکړې د لاسلیک کېدو هرکلی وکړ، خو له بده مرغه، اوربند ناپایدار او له حده ډېر کمزوری ثابت شو. په دې سخت پړاو کې موږ هڅه کوو چې تاسو ته اړین ملاتړ برابر کړو، په دې اړه مو له تاسو سره خبرې کړې دي او ستاسو اړین توکي به درته برابر کړو."

Current Time Russian

По данным "Мемориала", по политическим мотивам в России преследуют более 120-ти несовершеннолетних, большинство из них лишены свободы. Все больше молодых людей обвиняют по статьям о "терроризме" и "экстремизме" и судят за закрытыми дверями. Когда против жителя Орловской области России Арсения Турбина в 2023 году возбудили первое уголовное дело, ему было 15 лет. На допросе подростка спрашивали о его отношении к войне в Украине. "Арсений в открытую сказал, что он считает, что Россия повела себя как агрессор", – рассказывала впоследствии мама Арсения Ирина Турбина. Школьник раскладывал по почтовым ящикам листовки с критикой президента Путина, создал телеграм-канал под названием "Свободная Россия" и сфотографировался с бело-сине-белым флагом. Но в протокол опроса, по словам мамы Арсения, следователь вписал фразу о сотрудничестве с воюющим на стороне Украины легионом "Свобода России". "Там было допечатано предложение, якобы Арсений говорил, что он направил им анкету и выполнял поручение. А такого не было. И вот именно с этой фразой было возбуждено уголовное дело", – рассказала журналиста Ирина Турбина. В итоге российский суд в закрытом режиме приговорил Арсения к пяти годам лишения свободы. Но в начале 2026 года против него возбудили новое уголовное дело – по обвинению в участии в массовых беспорядках в колонии. "Государство в ситуации войны гораздо большую активность репрессивную проявляет, и роль репрессий в сохранении контроля власти над обществом оказывается гораздо больше, чем было до того. В силу этого больше людей попадает за решетку", – комментирует глава проекта "Поддержка политзаключенных. Мемориал" Сергей Давидис. Российские силовые ведомства, как считают правозащитники, в отношении несовершеннолетних используют провокационные приемы: "Подталкивают ребят создать какую-нибудь группу, написать какое-нибудь высказывание жесткое, провоцируют, например, что-то пишут в комментариях, чтобы вот прям вот подмывало ответить, – объясняет глава проекта "Первый отдел" Дмитрий Заир-Бек. – По сути, они "ведут" людей, уязвимых весьма в силу возраста и отсутствия жизненного опыта, до того момента, пока этот человек не совершит формальное преступление, а дальше уже оформляют раскрытие. Оформляют раскрытие, возбуждают уголовное дело – и вот, человека выдворяют в тюрьму". По данным проекта "Поддержка политзаключенных. Мемориал", в России как минимум 124 несовершеннолетних преследуют по политическим мотивам, из них 107 лишены свободы. "Понятно, что несовершеннолетние, молодые люди, они гораздо более искренне относятся к реальности и зачастую готовы как-то непосредственно реагировать, предпринимать какие-то действия для выражения своей позиции. Легче, чем люди более взрослые, умудренные опытом. С другой стороны, и вовлечь их в какую-то деятельность по идейным ли мотивам, или по корыстным, тоже проще", – отмечает правозащитник Сергей Давидис. "Чудовищно то, что детей и подростков преследуют за то, за что вообще не должны преследовать. То есть, например, за какие-нибудь неосторожные шутки в комментариях в соцсетях, за комментарии в школьном чате, за обсуждение планов в компьютерной игре", – говорит Дмитрий Заир-Бек. Никита Уваров был задержан, когда ему было 14. Вместе с друзьями он наклеил листовку в поддержку одного из политзаключенных на здание городского управления ФСБ в Канске. Это дело стало известно как "дело о взрыве ФСБ в Майнкрафте". Построить и взорвать здание спецслужбы школьники хотели в компьютерной игре. В итоге Никиту Уварова осудили на пять лет по статьям об обучении террористической деятельности, изготовлении и хранении взрывчатки. 21 августа против Никиты Уварова было возбуждено уже третье уголовное дело – о "вовлечении в деятельность экстремистской организации", чем он якобы занимался в колонии. По мнению руководительницы организации "Русь сидящая" Ольги Романовой, массово преследуя подростков, да и взрослых по статьям о "терроризме" и "экстремизме", спецслужбы повышают формальную раскрываемость таких преступлений, пользуясь тем, что они расследуются и слушаются в судах в обстановке секретности: "Для силовиков, для ФСБ в основном, это просто работа. Это просто такая работа, на самом деле очень удачная. Потому что здесь ничего не надо изобличать, ничего не надо никому доказывать. Террористические статьи – дела по ним и суды закрыты полностью. Типа секретная информация, поэтому стараться не надо. А то, что они своими руками губят тысячи, десятки тысяч жизней – ну, работа такая". С начала полномасштабного вторжения России в Украину доля подростков в российском реестре "террористов" и "экстремистов" выросла более чем в восемь раз. Теперь среди новых включенных в этот список каждый двенадцатый – несовершеннолетний, таковы данные правозащитного проекта "Первый отдел". "Вся вот эта вот атмосфера страха, которая создается в том числе посредством массовой возбуждаемости [дел] по террористическим, экстремистским делам, связана с тем, что репрессии работают в наше время, в 21-м веке, только в той ситуации, когда они постоянно нарастают. Вот этот вот психологический эффект запугивания – он возможен только в той ситуации, когда репрессивная политика не стоит на месте", – считает правозащитник Дмитрий Заир-Бек. Самый молодой в списке "террористов" и "экстремистов" сейчас – Иван Мальцев, о его задержании в Барнауле сообщила "Медиазона". Подростка обвиняют в поджоге полицейской машины, но поджога, как рассказал журналистам отец школьника, не было. В июне 2026 года школьнику исполнилось четырнадцать лет. В России это нижняя граница уголовной ответственности. СМОТРИТЕ ТАКЖЕ: Подросток в России нарисовала на детской площадке персонажей "Смешариков": власти города пригрозили ей уголовным делом 14-летний подросток стал самым молодым фигурантом российского списка "террористов и экстремистов" 17-летнего сибирского подростка обвинили в финансировании терроризма из-за платных "звезд" в Telegram Российские школы собирают данные об аккаунтах и мессенджерах школьников в сетях. Законно ли это и что делать родителям "Их политика может привести к реальному появлению бомбистов". Как на Северном Кавказе силовики фабрикуют дела против подростков "Система": в России протестируют 10 тысяч подростков с помощью нейропрофилирования – будут выявлять лидеров и повышать уровень патриотизма Суд в России приговорил к девяти годам воспитательной колонии 17-летнего жителя Донецка по обвинению в госизмене и приготовлении к теракту В Москве двух подростков обвинили в покушении на сотрудника одного из НПП. Они якобы заложили взрывчатку под его автомобиль

RFE/RL Russian

Російські війська протягом ночі на 2 вересня атакували Одесу, повідомив очільник міської військової адміністрації Сергій Лисак. За його даними, атака пошкодила інфраструктуру, є руйнування житлових будинків. «Попередньо, є троє постраждалих внаслідок ворожої атаки на місто. Серед них одна дитина», – згодом заявив очільник МВА. Він уточнив, що деталі щодо наслідків з’ясовують. Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Читайте також: Кіпер повідомив про пожежу на поштовому терміналі через повторну російську атаку Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. . Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Російська масована атака балістикою та дронами 1 вересня: наслідки

RFE/RL Pashto

په افغانستان کې د تېرو لسیزو جګړو یو شمېر قربانیان او د هغوی خپلوان وایي، ډېر هیله‌من نه‌دي چې یو وخت به‌یې په حق کې عدالت تأمین شي. ډېرو دغو قربانیانو چې د افغانستان لپاره د ملګرو ملتونو مرستندویه مأموریت یوناما په خپل تازه راپور کې ورسره مرکې کړي، ویلي چې د وخت مسؤلو چارواکو او ادارو ته‌یې د خپل حق د غوښتنې لپاره مراجعه کړې خو هڅو یې نتیجه نه‌ده ورکړې. ځینو نورو بیا ویلي چې د خپل حق له غوښتنې له دې وېرې تېر شوي چې ورڅخه غچ وانه‌خیستل شي، خو ټولو نږدې یوه خبره کړې او هغه دا چې هغه ژور فزیکي، رواني، ټولنیز او اقتصادي زیانونه چې د جګړو په ترڅ کې ورته رسېدلي، تر اوسه ترې کړېږي. نږدې د ۱۹۵ کسانو څخه چې یوناما ورسره مرکې کړي، اکثرو یې د رواني زیانونو لکه خپګان، اضطراب، د زړو خاطرو په یاد راوړل او ټروما اړوند نورو نښو یادونه کړې. د کابل اوسېدونکی محمد چې په تېر حکومت کې یې په کابل کې د کوثر دانش په تعلیمي مرکز کې زده‌کړې کولې او په ۲۰۲۰ کال کې پر دې مرکز په یوه انتحاري برید کې ټپي شوی و، وایي چې ډېر ټولګیوال‌یې په دغه برید کې ووژل شول. نوموړي فرانس‌پرس اژانس ته ویلي چې د دې پېښې قربانیان ټولو لورو، د افغانستان خلکو، حکومت او نړیوالو هېر کړي دي: "کله چې انتحاري حمله وشوه، موږ پوه نه‌شوو چې څه وشول. وروسته چې پاڅېدو، روغتون ته‌یې ولېږدولو، اکثره قربانیان شهیدان شوي وو، پخپله هم ټپي شوی وم، پر مټ مې چره لګېدلې وه، غوږ مې هم زخمي شوی و. له روحي پلوه مې ډېر زیان لیدلی او هغه ضربه چې سر مې لیدلې وه، وروسته مې ونه‌شو کړای چې زده‌کړې وکړم، رواني او نورې ستونزې ډېرې وې." د وخت د حکومت د رسمي شمېرو له مخې په دغه برید کې چې مسؤلیت‌یې د اسلامي دولت ډلې یا داعش د خراسان څانګې اخیستی و، لږترلږه ۲۴ کسان وژل شوي او شاوخوا ۵۰ نور ټپیان شوي و. پر داعش سربېره پر افغانستان د طالبانو له بیا واکمنېدو مخکې په دوو لسیزو کې د جګړې نور مهم لوري، طالبان او نورې ډلې، د جمهوري حکومت او همدارنګه د امریکا په مشرۍ د نړیوال ائتلاف ځواکونه په دې هېواد کې د ملکي تلفاتو د زیاتې برخې مسؤل بلل کېږي. ۴۶ کلن خان یوسفي چې زوی یې د حکومتي ځواکونو له‌خوا وژل شوی او مېرمن‌یې ټپي شوې وه، وایي، د هغه وخت ډېرو مسؤلو ادارو ته‌یې مراجعه کړې، خو غږ یې نه‌دی اورېدل شوی. ارشیف، یو شمېر هغه کورنۍ چې په تېرو څلورو لسیزو جګړو کې د خپلو وژل شویو غړو لپاره اعتراض کړی او عدالت غواړي. نوموړي د دې پېښې په اړه فرانس‌پرس ته وویل: "زوی مې ۸ کلن و، د وره په مخ کې یې لوبې کولې، د جمهوریت په دوره کې یو ټانک راغی، هغه‌یې وواهه او په شهادت‌یې ورساوه. مېرمن مې چې ورمنډې کړې، هغه‌یې هم په مرمۍ وویشته چې وروسته مو ایمرجنسي روغتون ته یوړه. وروسته موږ قوماندانۍ، د ولایت مقام او د ملي امنیت ریاست ته مراجعه وکړه، خو هغه وخت چا زموږ غږ وانه‌ورېد. زموږ په حق کې ظلم وشو، هغه کس باید نیول شوی او قضا ته معرفي شوی وی چې له بل چا سره‌یې داسې ظلم نه‌وی کړی، بل کس ته‌یې دغسې زیان نه‌وی رسولی." د افغانستان لپاره د ملګرو ملتونو مرستندویه مأموریت یوناما په دغه راپور کې چې په افغانستان کې د امریکا په مشرۍ د نړیوالو ځواکونو د نږدې ۲۰ کلن پوځي حضور له پای ته رسېدو سره سم‌یې د سې شنبې په ورځ خپور کړی، ویلي چې په دې هېواد کې د جګړې د ښکېلو لورو له‌خوا یوازې له ۲۰۰۹ کال نه تر ۲۰۲۱ کال پورې چې پخوانی حکومت ړنګ او طالبان بیا واک ته ورسېدل، له ۴۰ زره زیات ملکي وګړي وژل شوي او ۷۷ زره نور ټپیان شوي دي. دا چې له هغې مخکې په تېره د ۲۰۰۱ کال وروسته تر ۲۰۰۹ کال پورې د جګړو په ترڅ کې څومره ملکي وګړي وژل شوي، یوناما یې شمېرې نه‌دي خپرې کړي او هغه ځکه چې دې ادارې د لومړي ځل لپاره په ۲۰۰۹ کال کې د جګړو په ترڅ کې ملکي وګړو ته د مرګ‌ژوبلې د شمېرو د ثبت بهیر پيل کړ. د یوناما په راپور کې د دې ادارې سرپرستې جورجیټ ګانیون ویلي چې د قربانیانو اړتیاوو ته د رسیدګي لپاره مهمه ده چې اوښتي زیانونه ومنل شي او واکمن چارواکي داسې اقدامات ترسره کړي څو ډاډ ترلاسه شي چې د قربانیانو او د هغو کسانو حقونه تأمین شوي وي چې د جګړې له امله اغېزمن شوي دي. په راپور کې همدارنګه د طالبانو له چارواکو څخه پوښتل شوي چې د جګړو قربانیان او زیانمن شوي ټولنې کومې مهمې اړتیاوې لري او دوی تر څه حده پوره کړي؟ ویل شوي چې چارواکو د مالي منابعو کموالي ته اشاره کړې او هغه‌یې د جګړې د قربانیانو د لاسنیوي لپاره یو لوی خنډ بللی دی. ارشیف، هغه ځوانان چې په ۲۰۲۱ کال کې په کابل کې په یوه حمله کې ووژل شول. دا چې په افغانستان کې د جګړې د قربانیانو او زیانمن شویو په حق کې تر څه حده عدالت تأمین شوی او هغو لورو چې ملکي وګړو ته‌یې زیانونه رسولي، د خپلو کړنو د جبرانولو په برخه کې خپل مسؤلیتونه پر ځای کړي؟ دا پوښتنه مو د کابل پوهنتون د حقوقو او سیاسي علومو د پوهنځي له پخواني استاد نصرالله ستانکزي څخه وکړه. نوموړي ازادي راډیو ته وویل چې د جګړې ښکېلو لورو ته عدالت ته د لاسرسي په برخه کې مرستې خو لاپرېږدئ، ان ښکېلو لورو پر خپلو ترسره شویو جرمونو اعترافونه هم نه‌دي کړي: "په ټوله کې په افغانستان کې په تېرو څه باندې ۴۵ کلو کې ټول هغه جنګي جنایات او بشري ضد جرمونه چې شوي دي، بیا تر اوسه پورې، په مجموع کې متضررینو او قربانیانو ته هېڅ ډول عدالت ته د لاسرسي امکانات نه‌دي مساعد شوي. په دې کې مختلفې سیاسي ډلې، جنګي ګروپونه، حکومتونه، نړیوال قوتونه، دوی ټول په‌کې ښکېل دي. په تأسف سره چې خلکو عدالت ته نه لاسرسی درلودلی دی او نه هم هغو لورو چې دغه جنایتونه ترسره کړي، هغوی په خپلو کړنو باندې حتی اعتراف نه‌دی کړی، دا خو لاپرېږده چې دوی خلکو، یا متضررینو ته مرستې ورسولې یا دوی ته‌یې د عدالت په رسولو کې مرسته کړې وي." په افغانستان کې د لسیزو جګړو د قربانیانو او عدالت ته د عاملانو د راکاږلو مسئله پر یوې پېچلې او جنجالي مسئلې بدله شوې. تېر جمهوري نظام کې ډېرې ادارې او بهیرونه رامنځته شول، خو هېڅ یوه‌یې د پام وړ نتیجې ورنه‌کړې. په دې برخه کې په تېر جمهوري نظام کې د بشري حقونو د خپلواک کمېسیون او د انتقالي عدالت په څېر ډېرې ادارې او بهیرونه رامنځته شول، خو هېڅ یوه‌یې د پام وړ نتیجې ورنه‌کړې. په نړیوال پوځي ائتلاف کې ښکېلو یو شمېر هېوادونو هم د خپلو ځواکونو له‌خوا په افغانستان کې د جنګي او بشریت ضد ترسره شویو جرمونو د ادعاوو په اړه یو لړ څېړنې ترسره کړي چې هغه په دې هېواد کې ملکي وګړو ته اوښتي پراخو زیانونو ته په کتو سره ډېرې ناڅیزې هڅې بلل کېږي. د یوناما په راپور کې همدارنګه د ملګرو ملتونو له غړو هېوادونو هم غوښتنه شوې چې د جګړو د قربانیانو لومړیتوبونو او اړتیاوو سره سم، افغانستان ته بشري مرستې برابرې کړي. هغه هېواد ته چې د وګړو نږدې نیمایي برخه‌یې بشري مرستو ته اړتیا لري او نړیوالې مرستندویه ادارې هم ورته د کافي مرستو په رسولو کې پاتې راغلي او عمده علت‌یې هم د مالي سرچینو کمښت بللی دی.

Current Time Russian

Новый учебный год в Украине начался несмотря на обстрелы. В киевской гимназии №20 его встретили среди разбитых окон, поврежденных стен и воронки от российской баллистической ракеты, которая упала на территорию учебного заведения несколько дней назад. После очередной тяжелой ночи, когда на Киев снова летели ракеты и дроны, родители привели детей на первый звонок. "Началась баллистика – спустились в укрытие, у нас в доме есть подвал, – говорит мать школьницы Антонина. – Посидели там. Я надеялась, что хоть что-то человеческое осталось, у них же дети тоже идут на 1 сентября. Что перед 1 сентября обстрела не будет, но видите не так случилось, как думалось. Хотят как хуже, знают, что дети идут в школу, знают, что все привезли детей в Киев и нужно эту страшную ночь нам устроить. Ничего нового". Там, где в предыдущие годы выстраивались все классы сейчас громадная воронка, горы крупногабаритного мусора, посеченные осколками стены и деревья. "Не могут выражать мысли на украинском". Почему школьники Киева чаще общаются на русском языке "Взрывная волна вынесла полностью все оконные и дверные конструкции и внутри частично так же, – рассказывает директор Виктория Резникова. – И в классах, которые выходят на ту сторону, тоже есть повреждения. Что-то застряло в стенах, что-то было внутри, что-то вообще нашли на той задней части территории – оно же разнесло волной. Я думаю, что мы пока будем убирать, еще что-то будем находить". Осознавая все это, пятиклассница Катя расплакалась прямо во время интервью. Но подруги ее подбадривают. "Сейчас очень сложные времена и нужно держаться вместе. Даже если школу разбомбили, мы все равно вместе и это самое главное", – говорит Эмира. "Настроение у меня конечно не такое радостное, какое могло бы быть. Но все не так плохо", – замечает пятиклассница Екатерина. В этой школе учится 17 классов – это больше трех сотен школьников. Но чтобы не создавать массового скопления людей, линейку решили провести символическую: несколько учеников и учителей записали для остальных видеообращение. Учительница первых классов Оксана 26 лет я работает в этой гимназии. "Больше половины моей жизни проведена здесь. Поэтому 1 сентября, к сожалению, не такое, каким хотелось бы его видеть. Хотелось бы обнять каждого ребенка, каждую мать, которая приведет за руку ребенка в этого день, но, к сожалению, мы имеем, что имеем", – делится она. В ближайшие дни дети в этой гимназии будут учиться онлайн. Руководство обещает вскоре вернуть и очное обучение, но уже с учетом новых реалий и угроз. "Раньше мы чувствовали себя, возможно, в большей безопасности, не являясь прифронтовым городом на первой линии соприкосновения. Но сегодня мы понимаем, что Киев становится похож на Харьков, и вопрос безопасного обучения стоит очень остро. Поэтому я думаю, что организовать учебу в укрытии – это наш вариант. Очень хорошо стали парты, как по мне, мы здесь обустроим доску напротив, и дети смогут полноценно учиться", – рассуждает директор. Онлайн-занятие прерывает воздушная тревога. Педагоги спускаются в убежище: "Воздушная тревога, коллеги, спускаемся в укрытие!" И пока все мониторят обстановку, читая в пабликах, сколько реактивных дронов и куда летит, во дворе гимназии спецтехника разгребает последствия недавнего прилета. Где-то вдалеке слышна стрельба противовоздушной обороны. Учебники Мединского, оценки за поведение и курс "ДНК России". Что ждет школьников в новом учебном году – и можно ли этого избежать

RFE/RL Russian

Україна продовжує завдавати ударів по російських нафтопереробних заводах, намагаючись примусити Росію завершити війну. Дефіцит пального по всій території РФ посилюється. На цьому тлі Москва звертається за допомогою до союзників, зокрема і з пропозицією переробляти російську нафту на їхній території. Що про це відомо? Інформацію зібрало Радіо Свобода. Останніми місяцями українські БПЛА вивели з ладу десятки нафтопереробних заводів по всій Росії, намагаючись підірвати здатність Москви фінансувати й підтримувати повномасштабну війну. Росія вже понад 4, 5 роки завдає по Україні удари усіма видами наявного озброєння (окрім ядерного), зокрема по житлових будинках та усій інфраструкті, що забезпечує життя цивільного населення. На цей момоент РФ через українські атаки вже зупинила експорт, щоб стримати паливну кризу, і запровадила заходи з нормуванням споживання. Також уклали угоду з невеликим приватним нафтопереробним заводом у Казахстані, щоб використовувати його потужності. Але експерти кажуть, що цей крок навряд чи вирішить проблему серйозного дефіциту пального в Росії. Міністр енергетики Казахстану Ерлан Аккенженов заявив 25 серпня, що НПЗ «Конденсат» у західній частині Казахстану перероблятиме російську нафту, а близько 70 відсотків отриманої продукції відправлятимуть назад до Росії . У Росії живуть 143 мільйони людей, і в літні місяці країна споживає до 120 тисяч метричних тонн бензину на день, за оцінкою Reuters. Але НПЗ «Конденсат» може виробляти лише до 200 тисяч метричних тонн бензину на рік, що покриває близько 0,3 відсотка щоденного попиту Росії на бензин . Джон Робертс, позаштатний старший науковий співробітник розташованого у Вашингтоні аналітичного центру Atlantic Council, сказав, що в умовах серйозного дефіциту пального в Росії навіть найменші додаткові постачання бензину й дизельного пального можуть допомогти . Це стосується і лінії фронту, де дефіцит пального створює тиск на російські військові операції. «Можливо, це просто питання крайнього відчаю з боку Росії, – сказав він. – Дефіцит пального, бензину й дизеля, з яким вони зіткнулися, є гострим . Це допомагає, але не вирішує проблему». Зв’язки «Конденсату» з Росією Нафтопереробний завод «Конденсат», який протягом багатьох років працював значно нижче своєї потужності, і раніше мав зв’язки з Росією. Корпоративні документи пов’язують «Конденсат» із «Татнафтою» – п’ятою за величиною нафтовою компанією Росії та третім за величиною нафтопереробником – через Osprey Investment . Osprey є акціонером головного акціонера «Конденсату» – Birinshi Shina Kompaniyasy – і раніше спільно з турецьким дистриб’ютором пального Aytemiz володіла Mining Development Company. «Татнафта» придбала Aytemiz у 2023 році. Загальний вигляд нафтопереробного заводу «Орськнафтооргсинтез» у місті Орськ Оренбурзької області, Росія, 28 серпня 2025 року У 2024 році «Конденсат» почав переробляти російську нафту, яку постачали через НПЗ TANECO компанії «Татнафта» в Татарстані. Пізніше того ж року Казахстан і Росія д омовилися дозволити «Конденсату» експортувати до Росії бензин, вироблений із російської нафти . Цю домовленість продовжили у 2025 році. Після того як Велика Британія у 2025 році запровадила санкції проти «Татнафти», нафтова компанія передала всю свою частку в Aytemiz компанії TNCI Holding – інвестиційній компанії, яку контролює уряд російського Татарстану. Ця зміна усунула прямий корпоративний зв’язок «Татнафти» з Aytemiz і, відповідно, зв’язок між «Татнафтою» та «Конденсатом» через спільні частки власності Osprey. Наскільки далеко Росія може поширити модель «Конденсату»? Оскільки Україна продовжує виводити з ладу російські НПЗ , Москва, ймовірно, звертатиметься до більшої кількості підприємств у Центральній Азії, кажуть експерти. Росія є ключовою політичною та економічною силою в багатому на енергоресурси регіоні , який був частиною Радянського Союзу. «Вони намагатимуться змусити передусім Казахстан, а наступним – Узбекистан, постачати їм стільки бензину й дизельного пального, скільки вони зможуть», – сказав Робертс з Atlantic Council. Геннадій Рябцев, український енергетичний аналітик, заявив, що в Центральній Азії немає надлишкових потужностей і регіон «не здатний суттєво вплинути на ситуацію в Росії». «Це стосується Казахстану, Киргизстану, Індії, Китаю і Білорусі також, тому що для російського ринку це краплі в морі », – сказав він «Схемам», розслідувальному проєкту Української служби Радіо Свобода. Уряди країн Центральної Азії також, ймовірно, обережно ставитимуться до перспективи стати постачальниками енергоносіїв для Росії під час війни, адже Москва перебуває під жорсткими західними санкціями через повномасштабне вторгнення в Україну. «Вони мають подумати: що це означатиме для їхньої торгівлі з рештою світу? Вони не особливо хочуть потрапити під санкції. Але, можливо, важливіше те, що незалежно від того, чи будуть санкції прямими, ц е вдарить по інвестиціях, які надходять до них із країн, окрім Росії », – сказав Робертс. Владислав Власюк, уповноважений президента України Володимира Зеленського з питань санкційної політики, заявив, що Київ не вважає, що «у Росії вишикується черга охочих постачати нафтопродукти, тому що всі розуміють, що йдеться насамперед про військові потреби». « На це також впливає можливість потрапити під санкції за допомогу Росії – такі випадки вже були», – сказав він «Схемам». Санкції проти Росії та мита до 100%: Власюк прибув до Вашингтона переконувати Палату представників Тиск і підкуп. Навіщо Путін переглядає військові угоди з Казахстаном і Узбекистаном Українські дрони атакували російський порт Усть-Луга в Ленінградській області