Президент України Володимир Зеленський 4 вересня призначив виконувачем обов’язків голови Запорізької обласної військової адміністрації Михайла Семікіна. Відповідний указ з’явився на сайті голови держави. Перед цим Зеленський звільнив очільника ОВА Івана Федорова. Раніше сьогодні представник уряду в парламенті Тарас Мельничук повідомив, що Федорова призначили головою Державного агентства відновлення і розвитку інфраструктури України, тому він залишить посаду в ОВА. Михайло Семікін досі був заступником голови Запорізької ОВА. Він перебував на цій посаді від травня 2024 року. Напередодні Федоров розповів журналістам, що президент Володимир Зеленський запропонував йому очолити Агентство відновлення і «взяти на себе відповідальність за захист стратегічно важливих обʼєктів по всій Україні». Водночас, за словами Федорова, він залишиться співголовою Ради оборони Запорізької області. Іван Федоров, раніше – мер наразі окупованого Мелітополя – очолив Запорізьку обласну військову адміністрацію в лютому 2024 року . Війна Росії проти України. Всі новини на цей час
По данным украинской разведки, президент России Владимир Путин дважды ставил своей армии временные рамки захвата всей территории Донецкой области: сначала до осени 2022 года ; затем к 1 марта 2023 года . Но российским войскам не удалось реализовать ни первый, ни второй план. Битва за ключевые города Донецкой области и соседние регионы продолжается. Вот что произошло на восточном фронте (мы относим сюда пространство от северной границы Харьковской области до Приазовья) за это время: В июле 2022 года агрессор взял Лисичанск, последний тогда свободный город Луганской области, и до осени 2022 года прогресс РФ на Донбассе был минимальным – считанные километры. В сентябре 2022-го Силы обороны Украины провели стремительную контратаку: войска РФ потеряли значительную часть захваченной территории Донецкой и Харьковской областей и небольшую – в Луганской. В январе 2023-го РФ захватила Соледар, до мая 2023 года – большую часть Бахмута. В мае 2023 года Украина перешла в контрнаступление под Бахмутом, с июня 2023-го – прорвала южный фронт на стыке Донецкой и Запорожской областей и освободила там ряд сел. С октября 2023-го армия РФ снова перешла в наступление и далее очень медленно продавливала фронт на разных участках (это продолжается до сегодняшнего дня). В феврале 2024 года была захвачена Авдеевка. В начале октября – Угледар. На протяжении 2024 и 2025 годов Россия штурмовала Торецк и Часов Яр. В 2025-м – Купянск, Северск, Лиман, Покровск и Мирноград. В конце 2025 года агрессор захватил Северск, что приблизило линию фронта к Славянско-Краматорской агломерации. Каждый из городов агрессор штурмует приблизительно по году. В эфирах Радио Донбасс Реалии мы постоянно анализируем, каковы запасы оружия и тактика агрессора, каким оружием Украине помогают западные партнеры, и что еще может повлиять на наступательный потенциал Кремля. Війна у 2026 році: де слабкі місця Росії? Фронт по состоянию на 4 сентября: Купянск : Российские войска в прошлые сутки один раз атаковали в направлении Боровой с севера (относительно самого Купянска это значительно южнее). DeepState 30 августа сообщил, Силы обороны восстановили контроль в районе Западного – на 2,27 кв км на юг от него. 25 августа проект также зафиксировал возвращение под контроль украинских сил территории возле села – только к северу от него, на 6,14 кв км. Само Западное расположено к северу от Купянска. Лиман: на Боровую с юга – Грековка, Новоегоровка; с востока – Копанки; штурмы в сторону Лимана с севера – в сторону Дробышево, Новоселовки; к руслу Северского Донца – Диброва, Озерное. Славянск и Краматорск: атаки на южном берегу Северского Донца – в направлении Кривой Луки; на высотах с востока от Славянска и Краматорска – Каленики (согласно DeepState, полностью оккупированы армией РФ, обновление карты от 13 июля). Давление армии РФ на Славянском направлении снова растет, если судить по числу атак в сводках Генштаба ВСУ. Военный обозреватель Константин Машовец 31 августа в своем обзоре этого участка фронта писал , что армии РФ фактически удалось провести «сравнительно успешные для себя наступательные действия на Славянско-Краматорскую агломерация прямо «в лоб» . Речь о востоке, по направлениям Сиверск – Славянск и Бахмут – Краматорск . По оценке Машовца, таким образом агрессор создал предпосылки к выходу на ближние подступы как к Славянску, так и к Краматорску уже этой осенью. Константиновка: атаки на южном фланге Константиновки – Ильиновка; на западном фланге – Николайполье, Павловка, Новопавловка, Райское, Новогригоровка. По данным Машовца (обзор направления от 26 августа), «противник пока не сумел войти в большую часть города основными силами своих передовых частей и подразделений». Военный обозреватель считает, что «бои за Константиновский район обороны ВСУ, вероятно, для противника весьма затягиваются по своей продолжительности (то есть, очевидно, продлятся и в сентябре)». Предпосылки: Северский, Константиновский, Часовоярский, Торецкий и затем Славянский фронты появились после того, как войска РФ после более чем года боев захватили Бахмут. Агрессор атаковал его с лета 2022 года; 8-10 мая 2023 года начались контрнаступательные действия ВСУ, и Силы обороны существенно отодвинули фронт на флангах Бахмута: в районе Берховки (север) и Клищиевки (юг). 15-17 сентября 2023-го, после долгой контрнаступательной кампании, Силы обороны Украины восстановила свои позиции в двух важнейших точках на юг от Бахмута: Клищиевке и Андреевке. С осени 2023-го войска РФ снова перешли в наступление и захватили территории, освобожденные ВСУ. После оккупации Бахмута в 2024-м Россия атаковала Торецк и Часов Яр, а затем пошта в сторну Константиновки. При этом, агрессору к 2025-му году не удалось захватить северное направление от Бахмута – Северск. Покровск: противник атакует с запада и севера от Покровска – Новогришино, Шевченко; на Добропольском выступе – Вольное, Белицкое, Новый Донбасс, Доброполье, Софиевка, Светлое, Торецкое, Приют; противник усиливает давление в направлении Днепропетровской области – Удачное, Сергеевка, Молодецкое; Новопавловка, Новоподгороднее – уже в Днепропетровской области. Выступ на стыке Донецкой, Днепропетровской и Запорожской областей (Александровское направление) : атаки в направлении Днепропетровской области на запад из Запорожской – Рыбное; в самой Днепропетровской области через админграницу на этом участке – Єгоровка; из Донецкой области – Новогригоровка. Гуляйпольское направление: семь атак на северо-запад от Гуляйполя – Воздвижевка. DeepState фиксирует продвижение армии РФ возле Гуляйпольского и Варваровки. Само Гуляйполе DeepState отметил на своей карте как полностью оккупированное армией РФ 28 июня. Генштаб ВСУ это не комментировал. Предпосылки: Атаки на территорию Днепропетровской и Запорожской областей в этом районе стали возможны после того, как агрессор добился продвижений вокруг Великой Новоселки. Здесь в 2023 году также прошла успешная контрнаступательная операция Сил обороны: 10-12 июня освободили Нескучное, Благодатное, Сторожевое и Макаровку, а также Новодаровку и Левадное в Запорожской области, 27 июля – Старомайорское, 16 августа – Урожайное. В 2024 году России регулярными атаками удалось снова захватить часть Старомайорского и Урожайного, и агрессор начал развивать наступление, сдвинув фронт до границ соседних областей. Больше всего атак армии РФ в прошлые сутки, по данным Генштаба ВСУ, было на: Покровском направлении – 38; Константиновском направлении – 24; Лиманском направлении – 11. Контрнаступление армии Украины в 2022 году: главные точки В Донецкой области: В течение сентября 2022 года украинские войска совершили большое Харьковское контрнаступление, в рамках которого существенно подвинули фронт и в Донецкой области. Первым, 12 сентября, был освобожден Святогорск. 1 октября – Лиман, где предположительно часть российских войск попала в окружение. Всего в ходе контратаки армии Украины с 6 до 12 сентября освободили как минимум 300 населенных пунктов (большая часть – в Харьковской области, среди них – Изюм, крупный логистический узел, который использовали войска России для атак на Донбасс). 24 октября ВСУ, продвигаясь уже в Луганскую область, освободили также село Новосадово в Донецкой области. Таким образом, линия фронта на севере региона (стык Харьковской, Луганской и Донецкой областей) существенно отступила. В Луганской области: В октябре у ноябре 2022 года Силы обороны освободили в целом 21 село в области. Среди них – Белогоровка, Макеевка, Кармазиновка, Мясожаровка, Невское, Новолюбовка, Грековка, Новоегоровка, Андреевка, Стельмаховка, Надия. Хроника оккупации Луганской области до начала контратаки Украины (февраль-июль 2022 года) Генштаб сообщил о выводе сил обороны из последнего города Луганщины, Лисичанска , 3 июля. В районе Белогоровки в эти дни агрессору удалось форсировать Северский Донец. Навести переправу он пытался с апреля (понтонная переправа несколько раз разбивалась армией Украины, потери РФ составляли, по подсчетам ISW, значительную часть бронетехники по меньшей мере одной батальонной тактической группы). В конце июня армия Украины после тяжелых боев отошла из Северодонецка , а также из укрепрайона Золотое-Горское , который РФ пыталась взять на протяжении 4 месяцев и в итоге обошла с флангов. 18 мая была захвачена Кременная , 12 мая – Рубежное . 7-8 мая войска Украины отошли от Попасной . Эти города Россия пыталась взять больше месяца. В первые дни полномасштабного вторжения войска РФ захватили север Луганской области – Старобельск, Белокуракино, Новопсков, Белолуцк, Беловодск, Меловое, Марковку. Это сельскохозяйственные районы, которые в последние 8 лет находились в далеком тылу подконтрольной территории Луганской области. Там не было боев в 2014-м. В первые недели масштабного вторжения там проходили людные митинги против российских войск, затем сопротивление было придушено. Хроника обороны Мариуполя (февраль-май 2022 года) Сергей Волынский, Денис Прокопенко, Святослав Паламар, Екатерина Полищук вернулись домой. Из российского плена вечером 21 сентября освободили 215 украинских военных. Среди них – 108 бойцов полка «Азов». Остальные – бойцы Нацгвардии, ТРО, Пограничной службы, Полиции, морской пехоты. Украинских защитников вернули по обмену пленными: 200 человек Россия отдала за арестованного в Украине политика, кума Владимира Путина Виктора Медведчука. А еще 15 – за 55 российских военнопленных. Пятеро украинских командиров находятся в Турции под личными гарантиями защиты и безопасности Эрдогана – это так называемая процедура экстракции. 17 октября в рамках обмена домой вернулись также 37 женщин с «Азовстали» (всего освобожденных, военных и гражданских женщин, – 108). 29 июля Россия заявила о гибели пленных защитников Азовстали в колонии в Оленовке. По версии агрессора, Украина нанесла удар по бараку с пленными из РСЗО HIMARS; Украина отрицает это и называет казнью; а эксперты ISW, проанализировав опубликованные россиянами многочисленные видео из Оленовки, отмечают, что повреждения там не похожи на удар HIMARS, так как внутри помещения был большой пожар. Радио Донбасс Реалии изучило все тг- и вк-группы близлежащих к Оленовке населенных пунктов и нигде не нашло свидетельств того, что обстрел в ночь на 29 июля вообще был. Здесь – больше о трагедии и ее возможных целях: 20 июня произошел обмен пленными между Украиной и Россией: из неволи освободили 144 военных, из которых 95 – защитники «Азовстали». Всего с «Азовстали» 16-20 мая вышли около 2,5 тысяч защитников Мариуполя, державших там оборону (36-я бригада морской пехоты, «Азов», Нацгвардия, полиция, пограничники, тероборона). Они находятся в плену в России или на оккупированных ею территориях. «Спасибо всему миру и спасибо Украине за поддержку. Увидимся», – сказал замкомандира полка «Азов» Святослав Паламар («Калина») вечером 19 мая, когда еще находился на территории завода. «Мужність, яка межувала з божевіллям»: інструктор полку «Азов», який вирвався із «Азовсталі» Больше месяца продолжался штурм и обстрелы завода с воздуха, почти беспрерывно. Командир 36-й отдельной бригады морской пехоты ВМС Украины Сергей Волынский и замкомандира Азова Денис Прокопенко все это время призывали мир помочь с эвакуацией раненых военных, оказавшихся в осаде. Бойцы акцентировали, что в окружении раненые умирают, в том числе, от гангрен: нет антибиотиков, анестезии, не хватает хирургических инструментов. Посредничество в процедуре экстракции (выход через третью страну) предлагала Турция. Раньше, чем военных, российские войска выпустили с завода гражданских. Они проходили фильтрацию, и большинство из них (нет уверенности, что все) выехали на подконтрольную Украине территорию. Так, во время эвакуации 4-летнюю девочку разлучили с ее матерью, которую отправили в российский фильтрационный лагерь. В Службе по делам детей Запорожской области говорят, что это 36-й случай, когда дети до 14 лет сами, без родителей, прибывали во время эвакуации в Запорожье. По данным Генштаба ВСУ, удерживая позиции на «Азовстали», военные не позволили противнику перекинуть группировку численностью в 17 батальонных тактических групп (около 20 тысяч личного состава) на другие направления. Разведка Британии сообщала, что украинская оборона Мариуполя истощила российские подразделения и снизила их боеспособность. По оценкам мэрии Мариуполя, в городе остается около 100 тысяч гражданского населения, и еще 50 – в селах вокруг. Мэрия предупреждает об угрозе смертоносных эпидемий в городе из-за отсутствия питьевой воды, лекарств и антисанитарии, и говорит уже о первых случаях холеры. Проект Схемы ранее обнаружил на спутниковых снимках Maxar Technologies уже 4 браткие могилы погибших жителей Мариуполя: в Виноградном , Старом Крыму , Мангуше и возле кладбища Мариуполя . Росія будує житловий комплекс у Маріуполі. Але хто там житиме? Почему это «битва за Донбасс». Агрессия России на востоке Украины началась в 2014 году, и с 2016-17 перешла в замороженную фазу; часть областей находилась под оккупацией, включая областные центры Донецк и Луганск. После полномасштабного вторжения России в Украину 24 февраля 2022 года войскам агрессора удалось захватить, в добавок к этим территориям, почти всю Луганскую область, другие горда Донецкой – Волноваху, Мариуполь, Лиман. После поражения войск России под Киевом и, фактически, провала масштабной операции в пределах всей Украины, Кремль стянул основные силы на восток и начнал там мощное наступление с целью выйти на админграницы Донецкой и Луганской областей, которое продолжается и сейчас.
Українські атаки спричинили зупинку роботи двох великих підприємств нафтопереробної промисловості Росії, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України 4 вересня. «За результатами аналізу додаткових даних, в результаті ураження 26 серпня 2026 року, підтверджено зупинку роботи нафтопереробного заводу ТОВ «ЛУКОЙЛ-Нижегороднефтеоргсинтез» у Кстово Нижньогородської області РФ», – йдеться в зведенні. Також командування підтверджує зупинку роботи комплексу «НОВАТЕК-Усть-Луга» у Слобідці Ленінградської області. Там 1 вересня ударів зазнали трубопроводи між насосною станцією видачі нафти та резервуарами, установку переробки первинного газового конденсату та дві колонни установки гідрокрекінгу. Росія: дрони вдарили по Сочі, є повідомлення про пожежі на нафтобазах Штаб зафіксував розлив нафтопродуктів площею 200 квадратних метрів на підприємстві та горіння трубопроводу в резервуарній групі з розливом нафтопродуктів на площі 250 квадратних метрів. «Підприємства задіяні в забезпеченні потреб збройних сил РФ. Робота по ключових об’єктах противника триває», – йдеться в повідомленні. Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів . Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував , заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України». Росія просить бензину у Казахстану, але державні НПЗ країни бояться санкцій. Що відомо
Премʼєр Угорщини Петер Мадяр заявив, що Угорщина продовжить надавати тимчасовий захист українським чоловікам призовного віку, які втікають від війни, попри нові правила Євросоюзу, які обмежують таку можливість для новоприбулих. У Єврокомісії у відповідь нагадали про спільні правила, однак поки не стали говорити про можливе порушення законодавства ЄС з боку Будапешта, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі. За повідомленням угорських ЗМI , Мадяр сказав на пресконференції 3 вересня, що Будапешт «діятиме інакше», ніж інші країни ЄС, щодо військовозобовʼязаних чоловіків. «Угорщина діє інакше, продовжуючи залишати за собою право надавати статус біженця чоловікам призовного віку, які тікають на територію Угорщини, насамперед стосовно наших угорських співвітчизників на Закарпатті», – сказав він. Читайте також: МЗС радить українцям отримувати штамп про перетин кордону при виїзді до ЄС Мадяр також повідомив, що висловив незгоду з новими правилами ЄС кільком європейським лідерам, а 2 вересня обговорив це питання з президентом Європейської ради Антоніу Коштою під час його візиту до Будапешта. За словами угорського прем’єра, він вважає рішення ЄС «негідним». Речник Єврокомісії Маркус Ламмерт, відповідаючи на запитання журналістів у Брюсселі, зауважив, що продовження тимчасового захисту передбачає, що такий захист, «у принципі, не повинен надаватися державами-членами новоприбулим особам, яким українська влада не дозволила залишити Україну з огляду на їхні військові зобов’язання». Водночас, за його словами, держави-члени мають певну свободу дій у застосуванні нових правил. «Завжди існує певна свобода розсуду, і це також передбачено регулюванням. Я поки не бачив нічого викладеного письмово, що міг би прокоментувати на цьому етапі», – зазначив Ламмерт. Мобілізацію жінок в Україні не готують – заява парламентського комітету Зазвичай у разі відходу від правил для певних категорій осіб країни-члени мають повідомити про це Єкровомісію та Європейську Раду, пояснили в Єврокомісії. У Єврокомісії також повідомили, що зараз готують операційні рекомендації для держав-членів щодо практичного застосування нових правил. Коли саме вони будуть оприлюднені, речник не уточнив. У липні країни ЄС погодилися продовжити тимчасовий захист для українців ще на рік – до 4 березня 2028 року. Водночас вони додали нову умову: тимчасовий захист для новоприбулих може надаватися лише тим, хто виконує свої військові обов’язки відповідно до українського законодавства і, за потреби, може це підтвердити. Це обмеження набуло чинності 5 серпня 2026 року. Воно не стосується українців, які вже мали тимчасовий захист у конкретній країні ЄС до цієї дати і безперервно зберігають цей статус. «Такого ще не було»: як у Бельгії перевіряють «Резерв+» у всіх та відмовляють у тимчасовому захисті
Європейська комісія не отримувала офіційного запиту від Сполучених Штатів щодо компенсації вартості військової допомоги, наданої Вашингтоном Україні за часів президентства Джо Байдена. Вона була безоплатною, що неодноразово критикував нинішній глава Білого Дому Дональд Трамп, який схвалив рішення продавати Україні зброю. «Наскільки мені відомо, ми не отримували жодного офіційного повідомлення щодо цього, як я розумію, коментаря в соціальних мережах. Загалом, як принцип, ми не коментуємо коментарі», – зазначив, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, речник Єврокомісії Олоф Гілл. Представник Єврокомісії Крістіан Віганд своєю чергою нагадав, що ЄС і його держави-члени є найбільшими донорами військової допомоги Україні. «Пекельні санкції» проти Путіна: чи ухвалить їх Конгрес США у вересні «Ми надали Україні понад 220 мільярдів євро. Ця сума включає 87 мільярдів євро загальної підтримки для зміцнення військових та оборонних спроможностей України, зокрема близько 8,5 мільярда євро з Ukraine Support Loan», – наголосив Віганд. Речник додав, що на неформальній зустрічі глав МЗС блоку в Ірландії 1-2 вересня обговорювали також подальшу підтримку України . 3 вересня президент США Дональд Трамп заявив , що вимагатиме у Європи, «хоч і дещо з запізненням», заплатити за допомогу Україні, надану Сполученими Штатами під час правління Джо Байдена. Потужні санкції проти Росії: чи встигне Конгрес США ухвалити їх до виборів
Європейський Союз готує договір про вступ Чорногорії – ця країна-кандидат приєднається до нього наступною. Частиною договору будуть запобіжні механізми, що дозволять уникнути відкату нової держави-члена від, зокрема, верховенства права, демократії, незалежності судів тощо. Про це перед неформальним засіданням міністрів із загальних справ ЄС повідомив міністр у справах Європи та оборони Ірландії Томас Бьорн, передає кореспондентка Радіо Свобода. «Частиною цього договору будуть запобіжні механізми. У цьому немає жодних сумнівів, з огляду на те, що ми іноді спостерігали раніше в Європейському Союзі. Тож Єврокомісія представить свої пропозиції щодо запобіжних механізмів ближче до кінця цього місяця», – розповів урядовець Ірландії, що нині головує в Раді ЄС. Бьорн анонсував дискусію між міністрами у справах Європи щодо того, які саме запобіжники вони вважають необхідними. Їх закладатимуть, щоб мати механізми ЄС для впливу на вже повноправного члена, якщо він почне відступати від зобов’язань. На референдумі в Ісландії проголосували проти вступу до ЄС «По суті, запобіжники стануть частиною договору про вступ. Тому обговорення запобіжних механізмів насправді є дуже важливою частиною процесу вступу Чорногорії», – наголосив посадовець. Єврокомісарка з розширення Марта Кос, що також бере участь у засіданні міністрів в Ірландії 4 вересня, підтвердила, що запобіжні механізми – на порядку денному зустрічі. За її словами, розширення після 2004 року, коли ЄС прийняв рекордну кількість країн, засвідчило необхідність їх упровадження. «Ми говоритимемо про те, які запобіжні механізми нового покоління можна запровадити, щоб гарантувати, що нові держави-члени після вступу до ЄС дотримуватимуться демократії та верховенства права протягом наступних 5, 10, 15 років… Питання в тому, як ми можемо гарантувати, що всі держави-члени дотримуватимуться наших цінностей», – зазначила Кос. Читайте також: Чорногорія з 1 листопада скасовує безвіз для громадян низки країн, зокрема, Росії та Білорусі Посадовиця висловила впевненість, що відкриття решти чотирьох із шести переговорних кластерів з Україною, стане можливим до кінця року завдяки переговорам з усіма сторонами. «Обидві країни – Україна та Молдова – виконали всі критерії для відкриття всіх кластерів. Але, знову ж таки, одна країна – Угорщина – блокує цей процес. Нам потрібно це подолати», – підкреслила Кос. Єврокомісарка зауважила, що і ЄС має підготуватися до наступної можливої хвилі розширення, й у деяких сферах змінити принцип ухвалення рішень. Зокрема – відійти від одностайності й замінити її кваліфікованою більшістю. «30 вересня Європейська комісія представить результати так званого передвступного огляду. І там ми, звичайно, також обговорюватимемо, як зробити процес ухвалення рішень ефективнішим», – анонсувала Кос. У квітні цього року посли країн ЄС у Брюсселі схвалили рішення про початок розробки договору про вступ до Євросоюзу Чорногорії. Відтак ця країна стала ще ближчою до того, щоб стати 28-м учасником об’єднання. Корецький у розмові з Кос висловив надію на відкриття решти кластерів переговорів із ЄС до кінця року
Державне бюро розслідувань прокоментувало заяви про передачу Росії особистих даних співробітників Служби безпеки України – про це йдеться в заяві відомства 4 вересня. «Державне бюро розслідувань не передавало представникам російської сторони будь-яких даних співробітників українських спецслужб. Також не відповідає дійсності твердження про те, що директор ДБР Олексій Сухачов нібито давав вказівку працівникам Бюро передавати такі дані російській стороні», – заявляє пресслужба бюро. Зеленський анонсував звільненння заступників керівників СБУ і ГУР: «обидві структури повинні відповідати» У ДБР назвали поширення «бездоказових та недостовірних звинувачень» спробою дискредитації бюро та його керівництва. За твердженням відомства, інформація, яку його працівники отримують під час виконання службових обов’язків, використовується «виключно відповідно до законодавства та в межах конкретних кримінальних проваджень». Водночас, додає бюро, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесли дані за фактом поширення персональних даних працівників правоохоронних органів, почалося досудове розслідування. Правоохоронці «встановлюють джерело отримання та поширення зазначеної інформації, а також усі обставини її оприлюднення». «ДБР наголошує: будь-які спроби використати персональні дані українських правоохоронців для їх дискредитації, створення загроз їхній безпеці чи передачі інформації стороннім особам отримають належну правову оцінку», – додає бюро. Читайте також: «Ціль – Буданов»? Усе, що відомо на цей час про конфлікт із застосуванням зброї між СБУ та ГУР Раніше колишній народний депутат Ігор Мосійчук оприлюднив у своєму телеграм-каналі скріншоти з фотографіями та особистими даними, за його твердженням, затриманих співробітників 5-го управління Департаменту контррозвідки СБУ, які « стріляли в беззбройних бійців ГУР МО України ». Кут однієї зі світлин був заблюрений, проте згодом блогер Ігор Лаченков опублікував її відредаговану версію, за якою скріншот нібито є витягом на запит ДБР. Служба безпеки України ситуацію наразі не коментувала. Напередодні ДБР заявило про перші підозри в рамках розслідування інциденту між військовослужбовцями СБУ та Головного управління розвідки Міністерства оборони. За фактами застосування вогнепальної зброї про підозру повідомили двом співробітникам обох відомств.
ВАШИНГТОН – Головний український посадовець із питань санкцій Владислав Власюк заявляє, що зберігає оптимізм щодо перспектив масштабного санкційного законопроєкту проти Росії в Конгресі США, попри дедалі більшу невизначеність щодо того, коли ним займеться Палата представників, оскільки законодавці мають значно скорочений законодавчий календар напередодні проміжних виборів у листопаді. Владислав Власюк , уповноважений президента України Володимира Зеленського з питань санкційної політики, провів цей тиждень у Вашингтоні, зустрічаючись із законодавцями та співробітниками Конгресу США, поки Київ закликає Конгрес просунути законопроєкт Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року. Законопроєкт схвалив Сенат 7 серпня переважною більшістю голосів – 86 проти 11, що відобразило рідкісну двопартійну згоду. Законопроєкт надасть президенту додаткові повноваження запроваджувати каральні тарифи проти країн, які продовжують купувати російське викопне паливо. Він також містить положення, спрямовані проти Ірану, який, за словами Власюка, тісно співпрацює з Москвою у військово-промисловій сфері. Але в Палаті представників на документ чекає складніший шлях: деякі демократи висловили застереження щодо положень, які нададуть президенту Дональду Трампу додаткові повноваження запроваджувати тарифи . Республіканські лідери 3 вересня оголосили , що останні два тижні передвиборчої сесії Палати представників скасовано , суттєво скоротивши законодавчий календар, який раніше передбачав повноцінну роботу у вересні. Очікується, що члени Палати представників залишать Вашингтон не пізніше 17 вересня і не повернуться до середини листопада . Після перерви наступного тижня з нагоди Дня праці Палата представників збереться ще на один додатковий робочий тиждень. Скорочений календар посилив тиск на прихильників санкційного законопроєкту. Високопоставлені помічники республіканців заявили Радіо Свобода, що законопроєкт залишається пріоритетом Республіканської партії за умови, що демократи «наведуть лад у своїх лавах» . Помічники демократів у відповідь на запити Радіо Свобода висловили обережний оптимізм щодо документа, водночас наголосивши на невизначеності стосовно того, чи винесе спікер Майк Джонсон його на голосування. Капітолій – місцеперебування Конгресу США на Капітолійському пагорбі в Вашингтон Власюк: «Хороші шанси» Власюк заявив, що під час свого візиту до Вашингтону провів близько 20 зустрічей із законодавцями та співробітниками Конгресу, включно з представниками обох партій . За його словами, українська делегація побачила широку підтримку посилення тиску на Росію, і жоден законодавець прямо не сказав йому, що виступатиме проти законопроєкту . « Усі погодилися, що необхідно посилити тиск на Росію , – сказав Власюк на брифінгу в посольстві України у Вашингтоні. – Ніхто не сказав, що точно не підтримає цей законопроєкт». Він охарактеризував Україну як «досить оптимістичну» щодо рівня підтримки законопроєкту, зокрема серед демократів. Одним із потенційно важливих варіантів може стати розгляд законопроєкту Палатою представників за процедурою призупинення дії правил – прискореною процедурою, яку зазвичай використовують для законодавчих актів, що, як очікується, матимуть широку підтримку. Власюк заявив, що це один із реалістичних сценаріїв просування законопроєкту. Усі погодилися, що необхідно посилити тиск на Росію «Я думаю, що справді є хороші шанси, що цей законопроєкт буде винесено на голосування », – сказав він. Раніше Власюк називав тиждень після наступного бажаним для Києва періодом для голосування в Палаті представників. Оскільки календар палати тепер скорочено, цей період може стати однією з останніх можливостей для голосування до того, як законодавці залишать Вашингтон. На запитання Радіо Свобода, чи зберігається імпульс навколо законопроєкту, Власюк вказав на те, що він охарактеризував як незмінну двопартійну підтримку України. « На Капітолійському пагорбі є велика підтримка України », – сказав він, додавши, що Київ «дуже активно» наголошував на терміновості ухвалення законопроєкту. «Водночас, ну, я маю на увазі, побачимо», – сказав Власюк. Демократи остерігаються повноважень Трампа Головною перешкодою є не загальна незгода щодо необхідності протистояти Росії, заявив Томас Мелія , колишній високопоставлений посадовець Державного департаменту та заступник директора апарату Комітету Сенату із закордонних справ, який нині працює у Free Russia Foundation. В інтерв’ю Радіо Свобода Мелія пояснив, що лідери демократів мають кілька причин вагатися. Одна з них полягає в тому, що цей законопроєкт не є абсолютно необхідним для того, щоб адміністрація могла запроваджувати санкції , сказав він. Трамп уже має значні повноваження запроваджувати санкції проти російських фізичних та юридичних осіб. Президент США Дональд Трамп зустрічається з керівниками туристичних компаній в Овальному кабінеті Білого дому у Вашингтоні Тому, за оцінкою Мелії, головна цінність законопроєкту частково є політичною та символічною: його двопартійна підтримка продемонструвала б рішучість Конгресу посилити тиск на Москву . Але Мелія сказав, що керівництво демократів у Палаті представників не було достатньою мірою залучене до переговорів щодо версії, яка зрештою вийшла із Сенату. Це занепокоєння особливо актуальне для Грегорі Мікса , представника від Нью-Йорка, найвищого за посадою демократа в Комітеті Палати представників із закордонних справ, який висловлював загальну підтримку посиленню тиску на Росію, але водночас порушував питання щодо окремих положень законопроєкту. Є й змістовне занепокоєння: остаточна версія законопроєкту надає президенту додаткові тарифні повноваження. Мелія сказав, що це викликало вагання серед демократів, які остерігаються надавати Трампу ще один інструмент, який можна було б широко застосовувати проти торговельних партнерів США. Мелія також наголосив на ще одній зміні порівняно з попередньою версією законопроєкту: в остаточному варіанті санкції стали необов’язковими (факультативними – ред.), а не обов’язковими . За його словами, ця різниця має значення, оскільки політична сила початкового законопроєкту частково полягала саме в обов’язковому характері санкцій і переважній двопартійній підтримці в Сенаті. Після смерті сенатора Ліндсі Грема адміністрація підтримала одну з версій законопроєкту, але домагалася змін, які зробили санкції необов’язковими та додали тарифні повноваження, сказав Мелія. Результатом, на його думку, став слабший документ, ніж початковий . Водночас Мелія заявив, що остаточна версія все одно зберігає значне політичне значення завдяки широкій двопартійній підтримці, яка сформувалася навколо жорсткішої пропозиції. Київ підтримує тарифи Власюк захистив положення про тарифи, стверджуючи, що вони можуть зробити санкції значно ефективнішими. « Це потужний інструмент, який дозволить посилити ефект санкцій », – сказав він. Він стверджує, що тарифи й санкції можуть мати схожий економічний ефект, але відрізняються за можливістю їх обійти. «До санкцій можна адаптуватися, санкції можна обходити. До тарифів не можна адаптуватися чи обходити їх », – сказав Власюк. Він також відкинув побоювання, що відповідно до законопроєкту країни можуть довільно ставати мішенями, заявивши, що документ встановлює критерії, засновані на закупівлях російського викопного палива. Зокрема, він вказав на Китай та Індію, які Україна вважає ключовими для збереження Росією можливості продавати свої енергоресурси. Законопроєкт передбачає додатковий тиск саме на великі країни-покупці російських енергоресурсів . Очільник Росії Володимир Путін і президент КНР Сі Цзіньпін оглядають фотовиставку, присвячену російсько-китайським зв'язкам. Пекін, 20 травня 2026 року За словами Власюка, такий тиск може стати «величезним ударом» по здатності Росії фінансувати війну проти України. Україна також підтримує включення Ірану до законопроєкту, сказав він, пославшись на тісну військову співпрацю Тегерану з Москвою. «Усі розуміють, наскільки тісною є співпраця між військово-промисловими комплексами цих країн, – сказав Власюк. – Тому Іран цілком заслужено включений ». Вікно для голосування в Палаті представників звужується Політичні ставки зросли через рішення Палати представників скасувати останні два тижні законодавчої роботи перед виборами. Очікується, що Палата залишить Вашингтон не пізніше 17 вересня, хоча лідери республіканців заявили, що законодавців можуть відкликати до столиці, якщо Сенат просуне бюджетний пакет у межах процедури узгодження, ухвалений лише голосами однієї партії. Наразі такий сценарій не очікується. Республіканець Дон Бейкон , представник від Небраски, який підтримував санкційні зусилля, назвав відсутність дій Конгресу серйозним провалом. « Це справді ганьба . У Сенаті законопроєкт пройшов 86 голосами проти 11, – сказав Бейкон. – Бездіяльність Конгресу щодо вторгнення Росії в Україну та злочинів Путіна – це справжній провал. Підручники історії не будуть до нас поблажливими ». Для Києва терміновість питання пов’язана не лише із законодавчим процесом. Власюк попередив, що Україну чекає ще одна важка зима після кількох місяців посилених російських ракетних і дронових ударів . За його словами, внаслідок ракетних і дронових атак останніми місяцями загинули 160 людей. Наслідки атаки російського безпілотника в Запоріжжі. 26 лютого 2026 року « Ми повинні посилити тиск на Росію, щоб змусити їх змінити свої плани, щоб змусити їх справді вести переговори », – сказав він. Власюк наголошує, що ухвалення санкційного законопроєкту зараз матиме два наслідки: з часом воно може посилити економічний тиск на Росію, а негайно – надіслати політичний сигнал і Україні, і російському уряду. За його словами, у санкційній політиці є певна інерція . Навіть після ухвалення законодавства запровадження конкретних заходів може тривати кілька днів, а для появи відчутного ефекту для російської економіки можуть знадобитися тижні. «Але водночас сам факт ухвалення цього санкційного законопроєкту, – сказав Власюк, – надішле «сильний сигнал підтримки українському народу» і «справді сильний сигнал російському уряду». «Нам треба задушити Путіна». Сенатор Джон Кеннеді пояснив, що має зробити Палата представників Рубіо закликає Палату представників США cхвалити законопроєкт Грема і критикує демократів Україна може паралізувати авіасполучення Росії – експерти. Це наблизить завершення війни?
Нові банкноти номіналом 2 тисячі гривень введені в грошовий обіг України, повідомив Національний банк 4 вересня. На купюрі зображений поет-шістдесятник Василь Стус. Установа пояснила дату введення в обіг відсилкою до його біографії: «Саме 4 вересня 1965 року під час прем’єри фільму «Тіні забутих предків» у київському кінотеатрі «Україна» Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою провів перший в СРСР відкритий публічний протест проти масових політичних репресій української інтелігенції. А 4 вересня 1985 року Василь Стус загинув в ув’язненні в таборі суворого режиму «Перм-36». Читайте також: Нацбанк замінить шрифт на банкноті 2000 гривень через асоціації з російською дизайнеркою НБУ зазначає, що друк нових банкнот можливий лише після зняття грифа секретності в день презентації нової банкноти. Відтак на друк був потрібен певний час. Установа презентує нову банкноту два місяці до її дати введення в обіг, щоб «надати можливість банківським і небанківським установам вчасно налаштувати своє обладнання». Нацбанк нагадує, що банкнота номіналом 1 000 гривень була введена в обіг в 2019 році. Відтоді в Україні «відбулося багато подій, які вплинули на економіку, – це і коронокриза, і початок повномасштабного вторгнення»: «По-перше, з часу введення банкноти 1 000 гривень сім років тому середньомісячна зарплата в Україні зросла втричі, а рівень цін на основі індексу інфляції – вдвічі. Це зумовило потребу в більшій кількості готівкових коштів, адже, якщо після введення банкноти 1 000 гривень для отримання середньомісячної зарплати достатньо було 10 банкнот найвищого номіналу, то у 2026 році для цього потрібно більше 30 банкнот номіналом 1 000 грн». Нацбанк перевіряє дії банків через внесення застави в справі «Мідас» Крім того, обсяг готівки в обігу зріс більше ніж удвічі, з майже 390 мільярдів гривень у 2019 році до понад 970 мільярдів на 1 липня 2026 року. При цьому частка банкнот номіналом 1 000 гривень за сумою вже перевищила 55% в структурі готівки в обігу. За твердженням НБУ, в світовій центробанківській практиці це свідчить про потребу введення банкноти вищого номіналу. Національний банк також уточнює, що спершу планує виготовити достатню кількість банкнот для першочергового введення в обіг – це «декілька мільйонів штук». Нацбанк анонсував введення нової банкноти в обіг 10 липня. Від сьогодні НБУ пом’якшує валютні обмеження для громадян та бізнесу
Російські війська атакували Київ вранці 4 вересня, повідомила міська влада. Зокрема, за даними міського голови Віталія Кличка, в Солом’янському районі сталося займання на території нежитлової забудови. «Одній постраждалій у Голосіївському районі медики надали допомогу амбулаторно», – додав мер столиці. Напередодні внаслідок російських ударів по Києву постраждали загалом 13 людей . Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій. Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Повітряні сили: Росія вночі застосувала ракету Х-31П і 121 безпілотник для ударів по Україні
Запоріжжя сьогодні – прифронтове місто всього за 30 кілометрів від лінії фронту. Воно живе під постійними ударами російських КАБів, ракет і безпілотників. Російські FPV-дрони полюють на людей просто на вулицях – вистежують автомобілі та громадський транспорт.
Іван Федоров залишає посаду голови Запорізької обласної військової адміністрації, повідомив представник уряду в парламенті Тарас Мельничук 4 вересня. Відповідне звільнення Кабінет міністрів погодив сьогодні. «Призначено Федорова Івана Сергійовича Головою Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України», – додав Мельничук. Напередодні Федоров розповів журналістам, що президент Володимир Зеленський запропонував йому очолити Агентство відновлення і «взяти на себе відповідальність за захист стратегічно важливих обʼєктів по всій Україні». Водночас він, за його словами, залишиться співголовою Ради оборони Запорізької області. Іван Федоров, раніше – мер наразі окупованого Мелітополя – очолив Запорізьку обласну військову адміністрацію в лютому 2024 року . «Це сафарі на людей»: як виживає Запоріжжя під ударами дронів і авіабомб | Донбас Реалії
Віцепрем’єр України з євроінтеграції Всеволод Ченцов розповів, що Київ веде переговори з Європейським Союзом та іншими партнерами щодо покриття дефіциту державного бюджету. Урядовець прокоментував це, прибуваючи на неформальне засідання міністрів із європейських справ в Ірландії 4 вересня, передає кореспондентка Радіо Свобода. Президент України Володимир Зеленський оцінив дефіцит у близько 23 мільярди євро на цей рік. Глава держави пропонував покрити його або шляхом прискореної виплати траншів із 90-мільярдного кредиту ЄС, запланованих на наступний рік, або шляхом використання заморожених активів Росії, яке торік заблокувала Бельгія. Ченцов дав зрозуміти, що варіантів більше, ніж два. У Єврокомісії попередили про ризик для фінансування після провалу голосування в Раді «Виплата частини коштів наперед, ймовірно, є одним із можливих рішень, але це не панацея. Тому передусім нам потрібно звернутися до країн за межами ЄС, оскільки передбачалося, що третину потреб України покриватимуть інші партнери. Але так, ми також розглядаємо можливості в межах ЄС і пропонуємо, зокрема, знову повернутися до ідеї заморожених активів – подумати, як розумно їх використати для залучення коштів і покриття дефіциту», – наголосив урядовець. На думку українського віцепрем’єра, діалог із Бельгією про використання заморожених активів для допомоги Україні можна поновити, обговорюючи не всю їхню суму, яку утримує депозитарій Euroclear, одразу, а її частину. Також до розділення юридичних і фінансових ризиків, через які Бельгія досі не погодилася передати гроші Україні, могли би долучитися не лише держави ЄС, а і треті країни. Читайте також: Каллас розповіла про подальший тиск на Росію і кроки, які готує ЄС «Торік пропозиція була дуже амбітна – розглядати понад 200 мільярдів (євро – ред.) як основу для репараційної позики для України. Тож, можливо, нам варто розглянути інші варіанти – наприклад, як перший крок говорити про інші суми», – запропонував Ченцов. Міністерка закордонних справ, торгівлі та оборони Ірландії Гелен Макенті під час зустрічі в Дубліні розповідала, що голова Міноборони України доповів міністрам країн ЄС про потребу в подальшій фінансовій допомозі. Коментуючи заклик чотирьох держав Євросоюзу повернутися до дискусії довкола використання заморожених активів Росії, топдипломатка країни, що нині головує в Раді ЄС, нагадала, що досі не вдавалося дійти згоди щодо цього. Макенті: чимало країн ЄС підтримують ідею раніше надати Україні частину кредиту
Російські війська протягом ночі на 4 вересня атакували цивільну інфраструктуру Одеської області , повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Кіпер. На цей час відомо про п’ятьох поранених, серед них дитина, передає кореспондент Радіо Свобода. Через удари по багатоквартирних будинках загинув 60-річний чоловік. Кіпер уточнює, що ще троє жінок постраждали. «Ворожі безпілотники також влучили по приватним житловим будинкам: два з них зруйновані. Також пошкоджено двоповерхову нежитлову будівлю, приватний та службовий транспорт. Постраждали чоловік та неповнолітня дитина», – додав Кіпер. За даними Радіо Свобода, поранення зазнав 16-річний хлопець. Пошкоджені три дев’ятиповерхові будинки, 28 автомобілів, приватний будинок та адміністративна будівля. Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Читайте також: Двоє поліцейських загинули через повторний удар Росії на Дніпропетровщині Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій. Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Повітряні сили: Росія вночі застосувала ракету Х-31П і 121 безпілотник для ударів по Україні
