VOA Kurdish

Serokê Amerîkayê Donald Trump di peyamekê de li ser malpera civakî Truth Social got ku armanca wî ne ew e ku Îranê neçar bike ku vegere ser maseya danûstandinan. Trump got, niha rewşa ku Îran têde ye, ji rewşa danûstandinan ji wî re baştire. Trump, îşaret bi raporek ABC-yê kir ku îdia dikir ku Washington hewl dide Îranê bîne ser maseya danûstandinan. "Ew hewl nade ku Îranê neçar bike ku li ser maseya danûstandinê rûne, wekî ku ABC Fake News ragihandiye," Serok Trump got. Trump nivîsand: "Ez weha nakim ku peymanek bêwate bi [Îranê] re îmze bikim." Wî got: "Ez ji rewşa heyî kêfxweş im ku em Tengava Hormuzê kontrol dikin û aboriya Îranê bi tevahî hildiweşe." Serok Trump di dawiya peyama xwe de, axiftina xwe arasteyî gelê Îranê kir û got, "Gelê Îranê kengî dê rabe serxwe û serî hilde?"

VOA Pashto

جرمني، روسیه په لایپزیګ کې د بې‌پیلوټه الوتکې د ناکام برید مسؤوله بولي؛ اروپايي ټولنه د «دولت په کچه د ترهګرۍ» خبرداری ورکوي. جرمني وايي، روسیه تېره میاشت په لایپزیګ ښار کې د بې‌پیلوټه الوتکې د یوه ناکام برید مسؤله وه، په داسې حال کې چې اروپايي چارواکي خبرداری ورکوي چې د اوکراین پر وړاندې د روسیې په جګړه کې ښايي تاوتریخوالی نور هم زیات شي. د جرمني حکومت وايي، دې پایلې ته رسېدلی چې تېره میاشت په لایپزیګ کې د بې‌پیلوټه الوتکې د ناکام برید تر شا روسیه وه. دا تورونه په داسې وخت کې مطرح کېږي چې د اروپايي ټولنې د بهرني سیاست مشرې کایا کالاس ویلي، دغه پېښه د دولت په کچه او ملاتړ ترهګرۍ ټولې نښې لري. کالاس د ایرلنډ په کوربه‌توب د اروپايي ټولنې د بهرنیو چارو د وزیرانو له یوې غیر رسمي غونډې مخکې وویل، اروپا باید خپل غبرګون همغږی کړي او په دې اړه غور وکړي چې نور څه اقدامات ترسره کېدای شي، ځکه روسیه پر اوکراین خپل بریدونه لا زیاتوي. هغې پر روسیې د لا زیاتو فشارونو په اړه هم خبرې وکړې او ویې ویل چې د روسیې له پوځي برخې سره پر تړلو شبکو باندې د بندیز په شاوخوا ۱۶۰۰ مواردو کار روان دی او ښايي نور کسان او ادارې هم په دې لېست کې شاملې شي. بل لوري ته، اوکراین یو ځل بیا په اروپا کې د کنګل شوو روسي شتمنیو په اړه د اقداماتو غوښتنه کړې ده. د اوکراین د بهرنیو چارو وزیر انډري سیبیها ویلي، دا به یو عادلانه اقدام وي چې د کنګل شوو روسي شتمنیو د کارولو په اړه خبرې بیا پیل شي، څو دغه شتمنۍ د اوکراین د ملاتړ لپاره وکارول شي. د روانې میاشتې په پیل کې، هالنډ، پولنډ، اسپانیا او سویډن هم له اروپايي ټولنې غوښتي وو چې د روسیې د کنګل شوو شتمنیو د کارولو موضوع بیا وڅېړي. دا بحث په داسې حال کې روان دی چې اروپايي حکومتونه د اوکراین د لا زیات مالي او پوځي ملاتړ لپاره له مخ پر زیاتېدونکي فشار سره مخ دي، او همداراز هڅه کوي هغه څه ته ځواب ووایي چې چارواکي یې د روسیې مخ پر زیاتېدونکي تهاجمي کمپاین بولي.

VOA Korean

한국과 일본이 유엔총회에서 무기·탄도미사일 이전과 병력 파견 등 러시아와 북한의 군사협력을 잇달아 규탄했습니다. 북러 군사협력이 우크라이나 전쟁을 장기화하고 유럽과 인도태평양의 안보를 위협한다며 즉각적인 중단을 촉구했습니다. 조상진 기자가 보도합니다. 북한의 무기·탄도미사일 이전과 병력 파견을 포함한 북러 군사협력이 우크라이나 전쟁을 장기화하고 국제 평화와 안보에 심각한 위협을 가하고 있다고 한국 정부가 밝혔습니다. 차지훈 주유엔 한국대사는 1일 유엔총회에서 열린 ‘우크라이나 임시 점령지역 상황’ 토론에서 국제사회의 거듭된 중단 요구에도 북러 군사협력이 계속되고 있다고 지적했습니다. 이어 “무기와 탄도미사일 이전, 병력 파견과 다른 형태의 군사 지원이 관련 유엔 안전보장이사회 결의를 명백히 위반하고 유엔헌장의 정신과 원칙에도 어긋난다”고 밝혔습니다. 그러면서 “한국은 러시아와 북한이 불법적인 군사협력을 즉각 중단할 것을 촉구한다”고 말했습니다. 차지훈 / 주유엔 한국대사 “The Republic of Korea therefore urges Russia and the DPRK to immediately cease their unlawful military cooperation.” 차 대사는 또 민간인을 보호하고 강제 이송된 어린이와 가족이나 고향에서 분리된 민간인들을 안전하게 돌려보내기 위한 실질적인 진전이 필요하다고 강조했습니다. 이어 우크라이나 전쟁을 끝내기 위한 미국과 관련국들의 외교적 노력을 지지한다며, 모든 당사국이 지속 가능한 평화를 위한 정치적 의지를 보여야 한다고 밝혔습니다. 야마자키 카즈유키 주유엔 일본대사는 이날 회의에서 북한군의 우크라이나 전쟁 파병을 직접 거론하며 북러 군사협력이 국제법과 유엔헌장, 안보리 결의를 위반한다고 규탄했습니다. 야마자키 대사는 북러 군사협력이 미치는 광범위한 안보 영향에 대해 지적하며 “러시아와 북한의 이러한 불법적인 군사협력은 유럽과 인도태평양을 비롯한 전 세계의 평화와 안보를 훼손하고 있다”고 비판했습니다. 야마자키 카즈유키 / 주유엔 일본대사 “Such unlawful military cooperation between Russia and the DPRK is undermining peace and security in Europe, the Indo-Pacific and beyond.” 야마자키 대사는 우크라이나의 주권과 영토 보전이 존중돼야 하며, 무력으로 현상을 변경하려는 어떠한 시도도 용납돼서는 안 된다고 강조했습니다. 또 신속하고 포괄적인 휴전과 정의롭고 지속 가능한 평화를 이루려면 미국의 관여 속에 관련국들이 단결해 러시아의 즉각적인 행동 변화를 촉구해야 한다고 밝혔습니다. 한편, 한국과 일본에 앞서 발언한 미국은 북한이나 러북 군사협력을 별도로 언급하지 않고 즉각적인 휴전과 러시아·우크라이나 간 협상 재개에 초점을 맞췄습니다. 미국 대표는 우크라이나 전쟁에 군사적인 해법은 없다며 “미국은 양국에 평화와 안정을 되찾기 위한 즉각적인 휴전과 진정성 있는 협상을 다시 한번 촉구한다”고 밝혔습니다. 또 흑해에서 민간 선박과 기반시설에 대한 공격을 중단하기 위한 대화를 지지한다며, 미국은 우크라이나와 러시아간 협상을 촉진하기 위해 건설적인 역할을 계속할 것이라고 밝혔습니다. VOA 뉴스

VOA Ukrainian

Університет Нью-Йорка започаткував програму з українознавства, яка включатиме академічні курси, серію вебінарів та участь у Глобальній коаліції українознавства – академічній мережі, започаткованій Оленою Зеленською , першою леді України, в 2024 році. Серед інших учасників коаліції – Віденський університет, Гельсінський університет та Університетський коледж Корка в Ірландії. По закінченню програми в Університеті Нью-Йорка учасники отримують сертифікат. "Академічні програми університету Нью-Йорка, його глобальна присутність та давні історичні зв’язки з українською діаспорою роблять університет зразковим закладом для вивчення України", – каже Анастасія Власенко, запрошена доцентка Університету Нью-Йорка. Власенко, яка виросла в Києві, керуватиме цією ініціативою. Науковиця нагадує, що близько 60 тисяч українців приїхали до Нью-Йорка після Другої світової війни, допомагаючи створити процвітаючий район міста, що має неофіційну назву "Маленька Україна" і межує з кампусом університету. "Ініціатива університету Нью-Йорка з українознавства відрізняється від американських програм тим, що вона ставить суспільні науки в центр", – додає професорка Енн Лаунсберіопенс , завідувачка кафедри російських та слов’янських студій університету. Учасникам програми будуть пропонуватися курси з політики, історії, літератури, кіно, мистецтва та української мови. "Ініціатива розглядає Україну не лише як предмет регіональних досліджень, а й як центральний випадок для вивчення демократизації, управління у воєнний час, національної ідентичності та інституційної стійкості", - наголошує професорка. Програма міститиме кілька компонентів: Сертифікат з українознавства Курси з українознавства на кафедрі славістики, політики та міжнародних відносин Серія публічних вебінарів з Інститутом Гаррімана Колумбійського університету Це вже не перша ініціатива Нью-Йоркського університету, пов'язану з Україною. У 2022 році бібліотеки університету створили Дослідницький путівник з України , який об'єднує книги, бази даних, цифрові репозиторії, джерела новин та дослідницькі установи з української історії та цивілізації. З 2022 року Центр відповідального ШІ Нью-Йоркського університету проводить програму " RAI для України " у партнерстві з Українським католицьким університетом, надаючи студентам в Україні доступ до високоякісних дослідницьких можливостей. Програма пов’язує студентів з наставниками в академічних установах по всьому світу для спільних досліджень у сфері відповідального ШІ, даючи можливість публікації у провідних світових журналах. Декілька американських університетів вже мають програми україністики, серед них Гарвардський інститут українських студій, програма українських студій Колумбійського університету, а також курси україністики в Університеті Мічигану та Університеті Берклі в Каліфорнії.

RFE/RL Russian

У Києві попрощалися з 25-річною парамедикинею Євою Ройтер, яка загинула під час порятунку поранених, унаслідок повторного удару російських військ по столиці України вночі проти 1 серпня 2026 року. Того дня медичний екіпаж, у складі якого була парамедикиня, прибув на місце російського удару, щоб надати допомогу пораненим. Згодом російські війська завдали повторного удару. Тоді ж загинула 20-річна доброволиця-парамедикиня, студентка Національного університету «Києво-Могилянська академія» Віталіна Яровенко . Прощання з Євою Ройтер розпочалося з відспівування у Михайлівському Золотоверхому соборі. Після цього її пам’ять вшанували на майдані Незалежності. Поховали Єву на Берковецькому кладовищі. «Маючи повне право залишитися в тилу, вона обрала рятувати чужі життя. Єва була невтомною: вивозила поранених, дбала про забезпечення Медичних сил, брала участь у кампанії «Ветерани різні. Перемога одна», нагадуючи про повагу й рівність», – написала у фейсбуці очільниця медичного батальйону «Госпітальєри» Яна Зінкевич. Єва Ройтер евакуювала поранених військових із найгарячіших точок фронту, працювала на стабілізаційних пунктах і консультувала військових. Останнім часом вона також чергувала разом із рятувальниками у Києві під час російських атак. «Єва була надзвичайно ініціативною, рішучою і сміливою дівчиною. Останнім часом чергувала з рятувальниками в Києві, бігла під вогонь допомагати іншим і прийняла смерть як геройка», – зазначила Зінкевич. Від січня 2024 року до літа 2025-го Єва Ройтер також працювала у роті ударних безпілотних авіаційних комплексів 25-ї окремої повітрянодесантної бригади і долучилася до створення інженерного формування. За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, внаслідок російського удару по Києву 1 серпня загинули дев’ять людей, десятки постраждали. «Пекельна ніч»: 30 ракет використала Росія для удару по Києву. Загинуло 9 людей і 33 постраждали

RFE/RL Russian

Як Україна може зробити російський авіаційний простір непридатним для польотів – фактично закрити його? Експерти, з якими розмовляло Радіо Свобода, кажуть що Україна – не Росія, і не збирається бити по літаках чи пасажирських терміналах аеропортів. Натомість удари по навігаційному обладнанню, радарах, диспетчерській інфраструктурі – цілком можливі. Так само як і часте або й постійне перебування українських дронів у небі, або й поблизу російських аеропортів – паралізує російський авіапростір. Це може призвести до скасування міжнародних рейсів до Росії і повітряної ізоляції країни-агресорки, а також це утруднить внутрішнє авіасполучення. Російська Федерація – країна 11 часових зон і з Хабаровська чи Петропавловська-Камчатського автівкою до Москви не вирушиш… Україна офіційно повідомила Міжнародній організації цивільної авіації (ICAO) про небезпеку повітряного простору Росії для цивільної авіації через посилення військової активності. «Ми закликаємо всіх уникати його. Росія навмисно ігнорує загрози, що виникли в результаті її агресії проти України, яка вже призвела до кількох інцидентів в останні роки. На тлі різкої ескалації терору Росією проти України російський повітряний простір стає дедалі небезпечнішим», – повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в соцмережі X . Міністр наголосив, що Україна хоче запобігти ненавмисним інцидентам. Президент Володимир Зеленський наголосив, що Україна не атакує цивільні літаки та не має наміру створювати загрозу пасажирській авіації. Водночас авіакомпаніям, страховикам та іншим учасникам ринку варто враховувати ризики під час роботи з російськими аеропортами. Окремо президент закликав звернути увагу на рейси до Москви, Санкт-Петербурга та інших великих міст Російської Федерації. «Російське небо стає повністю небезпечним», – заявив Зеленський. Президент Росії Володимир Путін відреагував на заяву українського президента. «Я не чув таких заяв, але якщо це сказано вголос, то це просто заявка на державний тероризм», – сказав Путін на пресконференції після саміту Шанхайської організації співробітництва у Бішкеку . « звертаю увагу, що вони просять у нас про відновлення переговорів, просять про особисті зустрічі. З терористами переговорів не ведуть». В Україні уже понад 4, 5 роки, від моменту повномасштабного нападу Росії, немає авіасполучення через щоденні російські обстріли. Громадяни України витрачають багато часу, щоб доїхати до кордону, перетнути його і тоді дістатися аеропортів у Польщі, Молдові, Угорщині чи Румунії. Усі вантажі перевозяться вантажівками або залізницею. «Можливості в України великі» Чому Україна зараз виступила з таким попередженням? Можливості України великі. Мова не просто про порушення тимчасове, а про блокування 24/7 Валерій Романенко По-перше, це активний запуск і, головне, дуже часте перебування українських дронів в зонах російських аеропортів. Коли дрон – літаки не можуть злітати, їх перенаправляють, Росія – територіально велика, перенаправляти будуть далеко, пасажирам – клопоти, авіакомпанія – додаткові збитки... «Можливості наші великі, тому що загалом дронів ми випускаємо багато і дрони зараз в нас автономні в більшості. Президент і наші офіційні особи казали, що ми можемо запускати до тисячі дронів на Росію. Ну, це на всю Росію, а загалом таких важливих хабів в Росії, ну, три-чотири. Найсерйозніші – це, скажімо, Москва, Санкт-Петербург. Ну, є там ще трохи далі – Волгоград. Можливо, таке місце, куди росіяни можуть перенести деякі авіалінії туди» – каже в інтерв’ю Радіо Свобода Валерій Романенко з Музею авіації України. «Така операція можлива, вона реалістична. Вона відволіче багато засобів російської протиповітряної оборони, а з нашого боку буде реалізовуватись невеличкими дронами», – додає авіаексперт. Москоський аеропорт «Шеремельєво». Квітень 2024 року – вже понда два роки тривала війна Росії проти України Прикордонний російський авіапростір є небезпечним з початку повномасштабної війни – на російських територіях поблизу України глибиною в 100-150-200 кілометрів. Російські аеропорти в обласних центрах суміжних із Україною областях Росії ( Курськ, Бєлгород, Ростов ) не працюють вже кілька років або працюють частково. « Закриття повітряного простору, воно фактично залежить від того, скільки і які період часу неідентифіковані літальні апарати знаходяться, наприклад, в повітряному просторі Росії . І якщо вони там будуть перебувати постійно, це буде створювати серйозні загрози для безпеки цивільної авіації. Особливо, якщо вони будуть знаходитися в районі роботи аеродромів та аеропортів, де здійснюється зліт та посадка літаків», – каже в інтерв’ю Радіо свобода авіаційний експерт Богдан Долінце , член Громадської ради при Державіаслужбі України. Фахівці зазначають, що міжнародним авіакомпаніям стане збитково літати до Росії – зростуть ризики, виросте страхування, зросте час простоїв в аеропортах, будуть перенаправлення рейсів – все це зробить авіасполучення з Росією небезпечним і невигідним. «Домодєдово» є одним з п’яти аеропортів столиці Росії Валерій Романенко категорично відкидає те, у чому Путін хоче звинувати Україну. «Мова не йде про враження літаків і мова не йде про враження пасажирських терміналів. Це – геть зайве і ніхто на це не піде. Ми – не росіяни і так робити не будемо!» – зазначає Романенко в інтерв’ю. Мова не йде про враження літаків і пасажирських терміналів. Це – геть зайве і ніхто на це не піде. Ми – не росіяни і так робити не будемо! Валерій Романенко Ще один момент – на додачу до частого чи постійного перебування українських дронів поблизу російських летовищ, можливі й більш активні дії з боку Києва. «Об’єктами (цілями) будуть інфраструктура управління повітряним рухом Росії. Диспетчерські пункти, системи автоматизованої посадки в аеропортах, глісадне обладнання, радіолокаційні системи управління повітряним рухом. Це те, що забезпечує безпеку польотів. Ці системи будуть вражатися. Паливні склади на аеродромах будуть вражатися , наприклад, чи там допоміжні цехи ремонту літаків. Тобто, будь-які інфраструктурі об’єкти які обслуговують великі авіаційні засоби», – пояснює Романенко. Глісадне обладнання в аеропортах є критично важливою частиною курсо-глісадної системи, яка призначена для точного радіонавігаційного наведення літаків на злітно-посадкову смугу у вертикальній площині. Це обладнання дає змогу пілотам та автопілоту здійснювати безпечну посадку вночі та в умовах мінімальної видимості (туман, сильний дощ чи снігопад). Аеропорт «Пулково» в Санкт-Петербурзі Міжнародні чи/і внутрішні рейси? Ще важливий момент: чи стратегія Києва буде спрямована на недопущення міжнародного авіасполучення з Росією чи на переривання і внутрішнього авіасполучення в Росії? Річ у тім, що незначний відсоток росіян користується авіатранспортом – він багатьом недоступний. А от мешканці мегаполісів – таких як Москва і Санкт-Петербург навіть в умовах російсько-української війни – без проблем можуть залишати територію Росії і літати – через ту ж Туреччину – до Європи і по цілому світу. «Авіація – це засіб для специфічної частини російського суспільства. І уявіть ситуацію, коли не можна вилетіти з Москви чи Петербургу нікуди – ані в Туреччину, ані в Єгипет, ані навіть до Таїланду. І доведеться там до Волгограда чи Астани добиратись добу потягом і лише звідти вже літаком. Це так як ми через Молдову чи Польщу літаємо. Тобто, буде стратегія поставити російський забезпечений прошарок людей в умови, коли для них не буде авіасполучення з Москвою чи Санкт-Петербургом», – пояснює Валерій Романенко стратегію міжнародної «авіаційної ізоляції» Росії. Літак турецької авіакомпанії Pegasus Airlines злітає в московському аепопорту «Домодєво». Архівне фото 2015 року Деякі ЗМі вже повідомили, що найбільша приватна авіакомпанія Туреччини Pegasus розвернула літаки в небі та скасувала рейси до Москви після погрози президента Зеленського закрити повітряний простір Росії. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на « Осторожно, новости ». Як вдалося дізнатися журналістам, у ніч на 2 вересня кілька літаків компанії не долетіли до столиці Росії та змушені були повернутися до аеропортів вильоту. Потім, щоправда були новини , що авіакомпанія відновить рейси до Росії. «Основні перевезення з та в Росію здійснюються іноземними авіаперевізниками. Переважно мова про країни Близького Сходу, Туреччину, Азію тощо. Приймаючи рішення літати чи не літати до Росії, ці авіакомпанії будуть оцінювати загрози, адже втрата повітряного судна в аівіапросторі Росії – це буде виключно зона відповідальності Росії та відповідної авіакомпанії», – пояснює авіаексперт Богдан Долінце. Московський аеропорт «Внуково» Також треба розуміти, що авіаційний транспорт відіграє ключову роль всередині Російської Федерації, яка розтягнулася на 11 часових зон. Сполучення європейської частини Росії з крайньої Північчю, Далеким Сходом, Сибіром, Північним Кавказом – це переважно не автомобільний транспорт чи залізниця, а все ж літаки. Територія Росії є великою, авіаційний транспорт є ключовим Богдан Долінце «Територія Росії є великою, авіаційний транспорт є ключовим для перельотів всередині Росії. Але все ж лише кілька відсотків росіян мають можливість користуватись авіаційнім транспортом. Основна частина росіян до нього доступу не мають. Ідеться все ж про заможних росіян і чиновників, які мають доступ до такого виду послуг», – каже Долінце. «Просто низка ключових аеропортів буде виключена з мережі транспорту. Так, вони зможуть летіти з Владивостока, але лише, скажімо, до Єкатеринбургу, а далі – потягом. Це якщо ми не будемо блокувати і Єкатеринбург. Мова зараз іде не про тимчасове порушення роботи, а про блокування 24/7. Тобто, стратегія – зробити ці аеропорти непридатними для використання», – каже Романенко. Аеропорт «Шереметьєво» в Москві Також ключовим моментом української стратегії на «закриття неба Росії» буде і транспортна і поштова авіація і вплив на неї. Для реального закриття повітряного простору Росії єдиний варіант – це закриття простору в Московському авіаційному вузлі Богдан Долінце «Не слід забувати, що російські аеропорти приймають велику кількість вантажних літаків, які доставляють пошту, посилки тощо. І ці літаки приземляються не на військових аеродромах, а на цивільних. І завдання може бути – порушити діяльність в окремих регіонах, куди дістають українські дрони, роботу російського авіаційного транспорту»», – пояснює Романенко. Росія хоч територіально і витягнута, але, як кажуть експерти, дві третини пасажирського авіапотоку йде через Московський авіаційний вузол – п’ять летовищ російської столиці. Як зауважує Богдан Долінце: «Для повного і реального закриття повітряного простору Росії єдиний можливий варіант – це закриття повітряного простору в Московському авіаційному вузлі. Лише тоді Росія дійсно відчує перебої з авіаперевезеннями. Будь-які інші регіональні чи середні аеропорти не впливатимуть на реальний стан виконання польотів в Росії». Сибіга: Україна офіційно повідомила ICAO про небезпеку російського неба «У небі Росії закінчилися безпечні моменти»: Зеленський застеріг іноземні авіакомпанії

VOA Pashto

اروپايي ټولنې اعلان کړی چې په افغانستان کې د خلکو د معیشت د ملاتړ، د اقتصادي فرصتونو د رامنځته کولو او د زیانمنونکو ټولنو د مقاومت او پیاوړتیا لپاره یې ۱۰ میلیونه یورو ځانګړي کړي دي. دا مرسته د «BRIDGE» په نوم د ۱۳.۵ میلیونه یورو د یوه پروګرام برخه ده، چې پاتې ۳.۵ میلیونه یورو به د آغاخان بنسټ له خوا برابرې شي. د اروپايي ټولنې د اعلامیې له مخې، دا پروګرام به د ۳۶ میاشتو لپاره د افغانستان په ۱۰ ولایتونو کې پلي شي. تمه ده چې په مستقیم ډول به ۸۳ زره او ۱۹۷ کسان او په غیرمستقیم ډول به له ۵۸۲ زرو څخه ډېر کسان ترې ګټه واخلي. ددې پروګرام له لارې مرستې زیاتره ځوانانو، راستنېدونکو کډوالو، د هېواد دننه بې‌ځایه شویو کسانو او د زیانمنو کورنیو غړو ته ځانګړی شوې دي. د دې پروګرام یوه مهمه برخه به د کرنې او د اقلیمي بدلون د اغېزو پر وړاندې د مبارزې لپاره ځانګړې وي. شاوخوا ۳۵ زره او ۹۰۰ کسان به د اقلیم له بدلون سره د مقابلې لپاره د کرنې، د کرنیزو ټکنالوژیو او د طبیعي سرچینو د دوامدار مدیریت له پروګرامونو څخه برخمن شي. اروپايي ټولنه وايي، د دې پروګرام موخه په افغانستان کې د اقتصادي ثبات پیاوړتیا، د خلکو لپاره د کار او عاید فرصتونو رامنځته کول، د کوچنیو او منځنیو سوداګریزو فعالیتونو ملاتړ او د راستنېدونکو کډوالو او د هېواد دننه بې‌ځایه شویو کسانو د دوامدار ادغام لپاره د فرصتونو برابرول دي. دغه پروګرام به همدارنګه د کډوالۍ او بې‌ځایه کېدو د اصلي عواملو په کمولو کې مرسته وکړي.

VOA Dari

بیش از دو میلیون بریتانیایی طی درخواست کتبی خواهان همه پرسی مجدد در مورد باقی ماندن بریتانیا در اتحادیه اروپایی شدند. شکراله لودین نماینده جوانان بریتانیا در جامعه اروپایی ضمن ابراز این مطلب به رادیو آشنا صدای امریکا گفت که بیشتر مردم گفته اند "جزییات بیشتری را در مورد آیندۀ بریتانیا مبنی بر دادن رای به خاطر خروج بریتانیا از اتحادیه اروپا نمی دانستند." آقای لودین در یک مصاحبه اختصاصی به رادیو آشنا صدای امریکا گفت که مردم هراس دارند سکاتلند و ایرلند نیز بنا بر داشتن دلچسپی به باقی ماندن به اتحادیه اروپا، از بریتانیا جدا نشود. جزییات این مصاحبه را که صفیه حساس انجام داده است، ازینجا شینده می توانید

VOA Persian

یک روز پس از وقوع انفجار در یک مراسم عروسی در استان هرمزگان، برخی گزارش‌های منتشرشده به نقل از شاهدان محلی گمانه‌زنی‌هایی متفاوت از روایت رسمی حکومت را درباره عامل این انفجار مطرح کرده‌اند. مجموعه خبری حال‌وش که اخبار مناطق جنوب و جنوب‌شرقی ایران را پوشش می‌دهد، روز چهارشنبه ۱۱ شهریور به نقل از شاهدان و افراد حاضر در محل، از جمله صاحب خانه‌ای که مراسم عروسی در آن برگزار می‌شد، گزارش کرد که پیش از وقوع انفجار، صدای «دو پهپاد» شنیده شده است. این مراسم در کوهستک شهرستان سیریک در استان هرمزگان برگزار شده بود. شاهد عینی و صاحب خانه‌ای که این مراسم عروسی در آن برگزار می‌شد را علی ملاحی «پدر عروس» معرفی و به نقل از او تصریح کرد که پیش از وقوع انفجار، «صدای دو پهپاد» شنیده و پس از آن، انفجار رخ داده است. به گزارش حال‌وش، برخی شهروندان و ساکنان محلی هم می‌گویند، پیش از انفجار پهپادی را در محل مشاهده کرده یا صدای آن شنیده شده‌اند که احتمالا، متعلق به سپاه پاسداران بوده است. همچنین در روایت منابع محلی درباره میزان خسارت واردشده به خانه، تأکید شده است: «آسیب صرفاً ناشی از ترکش‌های انفجار نبوده و خود عامل انفجار مستقیماً به ساختمان اصابت کرده است.» صدای آمریکا نمی‌تواند به طور مستقل این گزارش‌ها را راستی‌آزمایی کند. پس از حملات شامگاه سه‌شنبه ۱۰ شهریور نیروهای آمریکایی به مواضع جمهوری اسلامی در جنوب ایران، رسانه‌های حکومتی جمهوری اسلامی مدعی شدند در یکی از این حملات، یک مراسم عروسی در کوهستک شهرستان سیریک در استان هرمزگان مورد اصابت قرار گرفته که در پی آن دست‌کم چهار تن کشته و ۳۵ نفر دیگر زخمی شدند. سروان تیم هاکینز، سخنگوی سنتکام، در واکنش، این ادعای رسانه‌های جمهوری اسلامی را رد و تاکید کرد ارتش آمریکا غیرنظامیان را هدف قرار نمی‌دهد. سروان هاوکینز با رد گزارش‌های منتشرشده در رسانه‌های حکومتی جمهوری اسلامی، گفت: «برخلاف سپاه پاسداران، ارتش ایالات متحده هرگز غیرنظامیان را هدف قرار نمی‌دهد.» فرماندهی مرکزی آمریکا، سنتکام هم در بیانیه‌ای رسمی تاکید کرد که شامگاه ۱۰ شهریور، موجی از حملات را علیه مواضع نظامی، رادارها، سامانه‌های پدافند هوایی و خطوط ارتباطی سپاه پاسداران و در پاسخ به تهدیدات علیه کشتیرانی تجاری در تنگه هرمز انجام داده است. کاربران فضای مجازی نیز با تشکیک در ادعای جمهوری اسلامی و با اشاره به اقدامات پیشین رژیم ایران، از جمله هدف قرار دادن عمدی پرواز «پی‌اس ۷۵۲» توسط سپاه و قتل ۱۷۶ مسافر و خدمه آن و همچنین همزمانی شلیک پدافندهای داخلی و موشک‌های تقابلی و انتشار اخباری مبنی بر سقوط موشک سپاه در شهرستان خمین، لحظاتی پس از شلیک، احتمال سقوط موشک‌های سپاه بر روی این منزل را مطرح کرده‌اند.

RFE/RL Russian

Чеська поліція завершила розслідування справи російсько-українського підприємця Дмитра Калантирського щодо порушення міжнародних санкцій та запропонувала прокуратурі передати справу до суду. Матеріали направлені до Генпрокуратури, яка має вирішити питання щодо пред’явлення обвинувального висновку. Національна центральна служба боротьби з організованою злочинністю (NCOZ) імені обвинуваченого та пов'язаної з його справою підсанкційної особи не називає. Видання Deník N раніше встановило, що йдеться про Калантирського і російського мільярдера Аркадії Ротенберга, близького до президента Росії Володимира Путіна. Ротенберг перебуває під санкціями Євросоюзу з 2014 року через анексію Росією Криму. У справі Калантирського обвинуваченим він не проходить. За версією слідства, в 2015 році Калантирський проводив фінансові операції через кілька компаній у Чехії і знав, що кошти, що переводяться однією з них, належать людині з санкційного списку ЄС. Активи цієї особи мали бути заморожені, але обвинувачений, як стверджує поліція, організував переведення третім особам понад 96 мільйонів чеських крон (близько чотирьох мільйонів євро за поточним курсом). У рамках кримінальної справи Калантирському заблокували кошти у розмірі близько 66 мільйонів крон. Калантирський залишається на свободі. У разі визнання винним йому загрожує до восьми років ув’язнення. Кримінальну справу щодо Калантирського порушили у серпні 2023 року. Звинувачення він тоді відкидав. У тому ж році бізнесмен підтвердив Deník N, що отримав у 2015 році від російських ділових партнерів близько 100 мільйонів крон і частину грошей згодом перевів на рахунки офшорних компаній. При цьому підприємець стверджував, що Ротенберг на той час уже не мав стосунку до компанії, яка перерахувала кошти. Дмитро Калантирський народився у Києві у 1975 році та живе в Чехії з 2014 року. Раніше він очолював правління російського СМП Банку, заснованого братами Аркадієм та Борисом Ротенбергами. Калантирський не заперечував, що був знайомий з Аркадієм Ротенбергом і вів із ним бізнес. У 2017 році розслідувальний проєкт «Муніципальний сканер» називав Калантирського одним із представників Ротенберга у Центральній та Східній Європі після введення санкцій.

VOA Pashto

د امریکا د انرژۍ وزیر کریس رایټ وايي، په ونزویلا کې د انرژۍ په برخه کې نوي تړونونه کولی شي د دغه هېواد د تېلو تولید په راتلونکو څو کلونو کې له دوه برابره زیات کړي. دا اقدام د واشنګټن د هغو پراخو هڅو یوه برخه ده چې غواړي د ونېزویلا پراخو نفتي زیرمو ته لاسرسی زیات او د انرژۍ عرضه پیاوړې کړي. رایټ چې د ونېزویلا له چارواکو سره د لیدنې لپاره هغه هېواد ته تللی، ویلي چې امریکايي او نړیوال شرکتونه به په ونېزویلا کې د انرژۍ په پروژو کې د پانګونې لپاره تړونونه لاسلیک کړي. د رویټرز د راپور له مخې، د امریکا شیورون، د ایټالیا (اېني)، د هند (ONGC)، جیوپارک او ( GE Vernova) له هغو شرکتونو څخه دي چې په دغو پروژو کې به ونډه ولري. دا پرمختګ څو ورځې وروسته له هغه رامنځته کېږي چې د امریکا ولسمشر ډونالډ ټرمپ له ونېزویلا سره د یوه پراخ تړون خبر ورکړ. د دغه تړون له مخې به ، واشنګټن ته د ونېزویلا د پراخو نفتي زیرمو یوې برخې ته د اوږدمهاله لاسرسي زمینه برابره شي. د سپینې ماڼۍ له خوا د خپرو شویو جزیاتو له مخې، خصوصي شرکت North American Blue Energy Partners د ونزویلا د ۱۷ نفتي ساحو د ۱۰۰ کلونو لپاره د استخراج حق ترلاسه کړي. اټکل شوې چې د دغو تیلو ټولې ساحوي زیرمې شاوخوا ۶۵ میلیارده بېرلو ته رسیږي. امریکا به په اصلي شرکت کې ۳۵ سلنه ونډه ولري او د تړون له ټاکل شویو شرایطو سره سم به د تېلو ۲۰ سلنه تولید ترلاسه کوي. د ونېزویلا د ولسي جرګې، چې د واکمن ګوند تر کنټرول لاندې ده، د سه‌شنبې په ورځ له دغه تړون څخه ملاتړ وکړ. خو ځینو نفتي شرکتونو او کارپوهانو د تړون د جوړښت، د تیلو د ساحو د سپارلو لپاره د سیالۍ د نشتوالي او د احتمالي حقوقي او سیاسي خطرونو په اړه اندېښنه څرګنده کړې ده. په همدې حال کې، امریکايي شرکت شیورون د چهارشنبې په ورځ اعلان وکړ چې په راتلونکو پنځو کلونو کې به په ونېزویلا کې له اووه میلیارد ډالرو څخه زیاته پانګونه وکړي. د دې شرکت هدف دا دی چې په ونزویلا کې خپل د تېلو تولید له دوه برابره زیات کړي او شاوخوا ۶۰۰ زره بېرلو ته یې ورسوي. شیورون اوس مهال په دغه هېواد کې هره ورځ شاوخوا ۲۹۰ زره بېرله تېل تولیدوي، چې د رویټرز په وینا، ټول یې امریکا ته صادرېږي. اسوشیټېډ پرېس هم راپور ورکړی چې شیورون د ونېزویلا د تیلو په بډایې سیمې اورینوکو کې نورې ځمکې ترلاسه کړې دي. د دغه شرکت اجرائیوي رییس مایک ویرت ویلي چې د شرکت د فعالیتونو پراختیا د ونېزویلا د انرژۍ د سرچینو پر اوږدمهاله ظرفیت باندې د باور څرګندونه کوي. ونېزویلا د نړۍ تر ټولو لویې ثابتې شوې د تیلو زیرمې لري، خو د کلونو کمې پانګونې، ناسم مدیریت او بندیزونو له امله یې د تېلو تولید د پام وړ کچې ته کم شوی دی. د دغه هېواد د تېلو تولید چې د ۱۹۹۰مې لسیزې په وروستیو کې هره ورځ له درې میلیونه بېرلو څخه زیات و، په وروستیو میاشتو کې شاوخوا ۱.۱ تر ۱.۲ میلیونه بېرلو ته رسېدلی دی. رایټ وايي، په ونزویلا کې د پانګونې او د تېلو د تولید زیاتوالی ښايي په پای کې د نړۍ پر بازارونو د تېلو د بیو د راټیټېدو فشار رامنځته کړي. خو کارپوهان خبرداری ورکوي چې د ونېزویلا د تیلو زیانمنې شوې زېربنا د بیا رغولو لپاره پراخې پانګونې او وخت ته اړتیا ده، او د امریکا د سون توکو پر بیو یې اغېز ښايي سمدستي څرګند نه شي.

VOA Dari

وزیر ترانسپورت روسیه روز چهارشنبه دوم سپتمبر گفت که روسیه با وجود تهدید ولادیمیر زیلنسکی، رییس‌جمهور اوکراین، اجازه نخواهد داد فعالیت‌های هوانوردی ملکی این کشور به‌گونه جدی مختل شود. زیلنسکی روز سه‌شنبه به شرکت‌های هوایی و بیمه هشدار داده بود که حضور درون های اوکراینی، استفاده از حریم هوایی روسیه را خطرناک کرده و عملاً این حریم هوایی بسته شده است. اندری نیکیتین، وزیر ترانسپورت روسیه، به خبرگزاری اینترفکس گفت که آنان برای این وضعیت آماده اند و همه این تهدیدها را در نظر دارند. او افزود در تماس نزدیک با وزارت دفاع روسیه قرار دارند و اجازه نخواهند داد که هوانوردی ملکی روسیه با اختلال مواجه شود. ولادیمیر پوتین، رییس‌جمهور روسیه، روز سه‌شنبه گفت هشدار زیلنسکی این تصور را ایجاد می‌کند که اوکراین قصد دارد به "تروریزم دولتی" متوسل شود. پوتین افزود که اگر چنین اقدامی صورت بگیرد، مسکو راهی برای پاسخ به آن پیدا خواهد کرد. در همین حال، در حملات هوایی و میزاییلی روسیه به شهرهای کییف، دنیپرو و اودیسای اوکراین دو نفر کشته و ۱۷ نفر دیگر زخم برداشته اند. روسیه روز چهارشنبه دوم سپتمبر نیز به حملات درون و میزاییلی خود بر اوکراین ادامه داد. در حمله به مرکز کییف، دست‌کم ۹ نفر زخمی و شماری از ساختمان‌های مسکونی و یک دانشگاه آسیب دیده‌اند. این حملات برای هفتمین روز پی‌هم ادامه دارد. در منطقه دنیپرو نیز در پی حملات روسیه، دو غیرنظامی کشته و هشت نفر زخمی شدند. مقام‌های اوکراینی می‌گویند روسیه در حملات اخیر، به‌گونه فزاینده زیرساخت‌های انرژی و حمل‌ونقل را هدف قرار می‌دهد. از سوی هم،ولادیمیر زیلنسکی، رییس‌جمهور اوکراین، می‌گوید کییف و برلین در حال نهایی‌سازی توافقی برای تولید و توسعه مشترک طیارات بی سرنشین هستند. زیلنسکی روز چهارشنبه، دوم سپتمبر، پس از گفت‌وگوی تیلفونی با فریدریش مرتس، صدراعظم آلمان، گفت که دو طرف درباره این توافق، کمک‌های جدید آلمان در بخش دفاع هوایی و برنامه دیدار حضوری گفت‌وگو کردند. انتظار می‌رود این توافق شامل تولید مشترک انواع درون ها، راکت‌ها و نرم‌افزارهای مرتبط باشد. آلمان همچنین از تولید هزاران درون رهگیر و تهاجمی برای اوکراین حمایت مالی می‌کند.

RFE/RL Russian

Міжнародне агентство з атомної енергії заявляє, що не було досягнуто жодного прогресу з Іраном щодо дозволу інспекторам МАГАТЕ перевірити його запаси збагаченого урану. Посилаючись на конфіденційні документи МАГАТЕ, інформаційне агентство Reuters 2 вересня повідомило, що інспектори ООН досі не змогли повернутися на ядерні об’єкти, які були розбомблені Ізраїлем і Сполученими Штатами у червні минулого року. «Відсутність в Агентства інформації про цей ядерний матеріал і доступу до об’єктів для його перевірки викликає занепокоєння щодо розповсюдження... і потребує негайного вирішення», – йдеться у звіті, поширеному серед держав-членів. Висновки МАГАТЕ свідчать про те, що Іран накопичив 440,9 кілограма урану, збагаченого до 60 відсотків, до атак у червні 2025 року. Залишається незрозумілим, яка частина запасів залишилася і де вони, йдеться у повідомленні. «Невизначеності буде більше»: експерти про перевірку ядерної програми Ірану Чи зможе Іран насправді «обеззброїти» свої ядерні запаси? (відео)

RFA Burmese သတင်းများ

(Updated – 3:34 AM Sep 3,2026) ကချင်ပြည်နယ်၊ ဗန်းမော်မြို့နယ်ကို စစ်ကူပို့နေတဲ့ စစ်တပ်ရဲ့ စစ်သင်္ဘောတွေကို စက်တင်ဘာလ ၂ ရက်နေ့ မနက်ပိုင်းမှာ ကချင်လွတ်မြောက်ရေးတပ်မတော် (KIA) နဲ့ ပူးပေါင်းတပ်တွေက တိုက်ခိုက်ခဲ့ရာမှာ စစ်သင်္ဘောနှစ်စင်း ထပ်မံပျက်စီးပြီး စစ်သုံ့ပန်းရာနဲ့ချီ ဖမ်းဆီးမိခဲ့တယ်လို့ ကချင်လွတ်မြောက်ရေးတပ်မတော် (KIA) နဲ့ စစ်ရေးသတင်းရင်းမြစ်တွေက RFA ကို အတည်ပြုပြောပါတယ်။ ဧရာဝတီမြစ်ကြောင်းအတိုင်း ဆန်တက်လာတဲ့ စစ်သင်္ဘောတွေက ဆင်ခန်းတံတားအကျော် ဘူးတောင်ကျေးရွာအနီးမှာ သောင်တင်ပိတ်မိနေချိန် KIA နဲ့ ပူးပေါင်းတပ်တွေက တိုက်ခိုက်ခဲ့တာလို့ ရှေ့တန်းစစ်ရေးသတင်းရင်းမြစ်တစ်ဦးက ပြောပါတယ်။ အဲဒီတိုက်ခိုက်မှုကြောင့် စစ်သင်္ဘောနှစ်စင်း ထိခိုက်ပျက်စီးခဲ့ပြီး သင်္ဘောပေါ်မှာ ပါလာသူ ရာနဲ့ချီ ဖမ်းဆီးရမိခဲ့တယ်လို့လည်း သူက ဆိုပါတယ်။ “ရွှေတွေတူးထားတော့ မြစ်ကြောင်းမှာ သောင်တွေထွန်းတော့ သောင်တင်သွားတာ။ ဒီမနက် ၆ နာရီကတည်းက ရွှေကူကနေ စစ်သင်္ဘောတွေ စထွက်တာ။ သင်္ဘောဝမ်းဗိုက်ပေါ်နဲ့သောင်နဲ့ထိပြီး လှုပ်မရပြုမရချိန် KIA နဲ့ ပူးပေါင်းတပ်တွေက ညှပ်ပိတ်ပြီး ပစ်တော့ အင်ဂျင်ခန်းတွေ မီးလောင်ပြီးပျက်စီးတာ။ နှစ်စင်းက အလံဖြူထောင်ပြီး ပူးပေါင်းလာတယ်။ နောက် ငါးစင်းကတော့ အောက်ကိုပြန်မျောသွားတယ်။ တချို့တွေလည်း သင်္ဘောပေါ်က ခုန်ချကြတာတွေရှိတယ်” လက်ရှိမှာ သိမ်းဆည်းရမိထားတဲ့ စစ်သင်္ဘောတွေပေါ်က စစ်လက်နက်ပစ္စည်းတွေနဲ့အတူ စစ်သုံ့ပန်းတွေကို ဖမ်းဆီးထားပြီး အဲဒီအထဲမှာ အမျိုးသမီးတွေနဲ့ ကလေးသူငယ်တွေလည်း ပါဝင်တယ်လို့ ဆိုပါတယ်။ သူတို့အားလုံးကို လေကြောင်းအန္တရာယ်ကင်းတဲ့ နေရာတွေမှာ ထိန်းသိမ်းထားပြီး ဖမ်းဆီးရမိသူ အရေအတွက်အတိအကျကိုတော့ မသိရသေးဘူးလို့ အဲဒီစစ်ရေးသတင်းရင်းမြစ်က ဆက်ပြောပါတယ်။ ဖမ်းဆီးရမိသူတွေထဲက ထိခိုက်ဒဏ်ရာရထားသူတွေကို ဆေးကုသပေးနေပေမဲ့ စစ်တပ်က ဂျက်တိုက်လေယာဉ်တွေ အသုံးပြုပြီး လေကြောင်းကနေ ဆက်တိုက်တိုက်ခိုက်နေတာကြောင့် အချိန်မီဆေးကုသခွင့်မရဘဲ သေဆုံးသူတချို့လည်း ရှိတယ်လို့ သူက ပြောပါတယ်။ ကချင်လွတ်မြောက်ရေးတပ်မတော် (KIA) သတင်းနဲ့ ပြန်ကြားရေးတာဝန်ခံ ဗိုလ်မှူးကြီး နော်ဘူကတော့ KIA နဲ့ ပူးပေါင်းအဖွဲ့တွေ တိုက်ခိုက်မှုကြောင့် အခုဆိုရင် မန္တလေးကနေ ဗန်းမော်ဘက် ဆန်တက်လာတဲ့ စစ်သင်္ဘောတွေထဲက အနည်းဆုံး ရှစ်စင်း ထိခိုက်ပျက်စီးခဲ့တယ်လို့ RFA ကို ပြောပါတယ်။ “သင်္ဘောတွေတော်တော်များများကတော့ ၆ စီး ၈ စီးလောက်ကတော့ ခုလောလောဆယ်ကတော့ မောင်းလို့မရတဲ့ အနေအထားရှိပါတယ်။ အဲဒါကြောင့် တိုက်ပွဲလည်းဆက်ဖြစ်နေပါတယ်” ဩဂုတ် ၂၇ ရက်နေ့ကနေ စက်တင်ဘာ ၂ရက်နေ့အတွင်း တိုက်ခိုက်မှုတွေမှာ စစ်တပ်သုံး သင်္ဘော ရှစ်စင်း ပျက်စီးသွားတာဖြစ်ပါတယ်။ ဗန်းမော်မြို့ဟာ တရုတ်-မြန်မာနယ်စပ်ကုန်သွယ်ရေးအတွက် အရေးပါတဲ့ မြို့တစ်မြို့ဖြစ်သလို နိုင်ငံရေးနဲ့ စစ်ရေးအရလည်း အရေးပါတဲ့နေရာဖြစ်တာကြောင့် စစ်တပ်က အလုံးစုံထိန်းချုပ်နိုင်ရေး နည်းလမ်းမျိုးစုံနဲ့ ကြိုးပမ်းနေတာလို့ ဗိုလ်မှူးကြီး နော်ဘူက ပြောပါတယ်။ ပြီးခဲ့တဲ့ ဩဂုတ်လ ၂၁ ရက်ကတည်းက မန္တလေးဘက်ကနေ ဗန်းမော်မြို့ကို စစ်ကူပို့ဆောင်ဖို့ စစ်လက်နက်၊ ရိက္ခာနဲ့ လူအင်အား ရာနဲ့ချီ သယ်ဆောင်လာတဲ့ စစ်သင်္ဘော ၁၄ စင်းဟာ ဧရာဝတီမြစ်ကြောင်းအတိုင်း ဆန်တက်လာခဲ့တာ ဖြစ်ပါတယ်။ ဒီအခြေအနေနဲ့ ပတ်သက်ပြီး စစ်တပ်ခန့်အစိုးရ ပြောရေးဆိုခွင့်ရှိသူ တပ်မတော်သတင်းမှန် ပြန်ကြားရေးအဖွဲ့ တွဲဖက်အတွင်းရေးမှူး ဗိုလ်မှူးကြီး မျိုးအောင်ကို RFA က တယ်လီဖုန်းနဲ့ ဆက်သွယ်မေးမြန်းခဲ့ပေမယ့် ဖုန်းလက်ခံဖြေဆိုတာ မရှိပါဘူး။ (မှတ်ချက် - ဤသတင်းတွင် KIA သတင်းနှင့်ပြန်ကြားရေးတာဝန်ခံ ဗိုလ်မှူးကြီး နော်ဘူ၏ပြောစကားကို ပြင်ဆင်ဖော်ပြထားပါသည်။)

VOA Kurdish

سکات بەسێنت، وەزیری گەنجینەی ئەمەریکا دەڵێت، لە کاتێکدا بەڕێوەبەرایەتی ترامپ بەردەوامە لە هەوڵە پلان بۆ داڕێژراوەکانی بۆ توندکردنەوەی فشارەکان لەسەر ئابووری ئێران، هێڵە ئاسمانییەکان، کەشتیوانی و سەروەت و سامانی دیجیتاڵی دەشێت ببنە ئامانجی نوێی ئەمەریکا لە ئێران. سکۆت بەسێنت، وەزیری گەنجینەی ئەمەریکا ڕۆژی چوارشەممە1ی نۆ،لە وەڵامی پرسیارێک لەبارەی پشتیوانییەکانی ڕووسیا بۆ ئێران، هۆشداری دایە “هەر لایەنێک” کە پشتیوانی لە حکومەتی ئێران بکات. سکات لە بەرنامەی فۆکس ئەند فرێندزدا وتی: پەیامی من بۆ هەمووان ئەوەیە کە دوور بکەونەوە، هەموومان دەمانەوێت ئەم ململانێیە کۆتایی پێبێت، خێراترین ڕێگاش بۆ کۆتاییهێنان بەو ململانێیە ئەوەیە کە کەس پشتیوانی ئەم ڕژێمە نەکات. ئەم لێدوانانەی بەسێنت دوای ڕۆژێک هات کە ڤلادیمێر پوتین سەرۆکی ڕووسیا پشتیوانی خۆی بۆ کۆماری ئیسلامی ڕاگەیاند. وەزیری گەنجینەی ئەمەریکا گوتیشی: گفتوگۆی زۆر وردمان لەگەڵ هەر لایەنێک دەبێت کە پشتیوانی ئەم ڕژێمە بکات.

VOA Ukrainian

Міністр фінансів США Скотт Бессент назвав дві причини "енергетичного шоку" у США - удари України по російських енергоактивах та конфлікт в Ірані. "Зараз ми переживаємо енергетичний шок як через війну в Україні, бо Україна вирішила, що вони хочуть підірвати російські енергетичні активи та нафтопродукти, і це штовхає ціни на глобальній основі", - заявив Бессент в інтерв'ю Fox News 2 вересня. Він додав, що другою причиною зростання цін є конфлікт в Ірані і висловив переконання, що після завершення конфлікту ціни на бензин підуть донизу. "Також є конфлікт в Ірані. Конфлікт в Ірані завершиться і ціни знизяться", - сказав Бессент. Відповідаючи на питання про можливу підтримку Ірану з боку Росії та Китаю, посадовець застеріг "будь-кого" від таких дій. "Ми ведемо повні розмови з будь-ким, хто підтримує режим", - заявив він. Бессент додав: "Ми всі хочемо, щоб цей конфлікт завершився, і найшвидший шлях до цього, щоб ніхто не підтримував цей режим. Ніхто не має підтримувати цей режим". Цього тижня Бессент головував на зібранні міністрів фінансів країн G20, що відбулося 31 серпня та 1 вересня в місті Ешвілі Північної Кароліни. Cеред учасників засідання був міністр фінансів Росії Антон Сілуанов . Російського міністра, однак, не було під час загального фото міністрів. Хоча Росія більше не є членом G7, вона входить до G20. Відповідаючи на питання ЗМІ 1 вересня Бессент визнав, що участь Сілуанова викликала критику європейських колег, але зауважив, що участь Росії "не вплинула на обговорення", і додав -"якщо обидва борці розійдуться по кутках, то цей жахивий конфлікт ніколи не буде розв'язано". "Якщо сторони не розмовляють, якщо ми не залучені, як можна щось вирішити?" - зауважив він. В понеділок міністр фінансів США зустрівся з міністром фінансів Росії Антоном Сілуановим. Під час зустрічі Бессент передав Сілуанову, що "війна має завершитись, і ми хочемо мирного результату", заявила заступниця міністра фінансів США Ерін Браун в коментарі виданню Politico. Президент США Дональд Трамп , відповідаючи на питання про участь Сілуанова у засіданні, заявив: "Ми любимо ладнати з усіма. Одна з причин, чому я такий успішний, я ладнаю з усіма". Участь Сілуанова "викликала значний дискомфорт за столом не лише для Канади, а й для інших присутніх колег", заявив міністр фінансів Канади Франсуа-Філіпп Шампань. Комісар ЄС з питань економіки Валдіс Домбровскіс зауважив, що зараз не на часі "нормалізувати" стосунки з Росією. "Також проблематично обговорювати чутливі дипломатичні питання з представниками країни, яка веде агресивну війну і щодня вбиває цивільних", - додав він. За результатами засідання в Ешвілі було видано загальну заяву. Однак, Китай виступив проти пункту, де йдеться, що "країни мають робити кроки зі скасування неринкових заходів та практик, що посилюють дисбаланси". Китай відмовляється визнавати шкоду від "дешевого імпорту", каже Бессент.

RFE/RL Russian

Немецкие следователи установили личности двух подозреваемых в подготовке атаки беспилотников на аэропорт Лейпцига: это уроженец России с латвийским паспортом и мужчина из Беларуси с российским паспортом. Об этом сообщают Süddeutsche Zeitung, NDR и WDR. Следствие считает, что один из подозреваемых – уроженец России – имеет связи с российской разведкой. Он въехал в Германию в конце июля через берлинский аэропорт и затем отправился в Лейпциг на арендованном автомобиле. За два дня до неудавшейся атаки он покинул Германию. На второго подозреваемого следователи вышли благодаря следам ДНК, обнаруженным на месте преступления. Отмечается, что гражданин Беларуси уже попадал в поле зрения правоохранительных органов различных стран за другие правонарушения. По данным следствия, подозреваемый въехал в Германию по итальянской туристической визе, которая была выдана посольством страны в Минске. Ранее МВД и МИД Германии возложили ответственность на Россию за попытку диверсии с использованием беспилотных летательных аппаратов в аэропорту Лейпцига 4 августа. Германия обвинила Россию в попытке диверсии в аэропорту Лейпцига Министр иностранных дел страны Йоханн Вадефуль заявил, что распорядится закрыть российское консульство в Бонне и Русский дом в Берлине в качестве ответной меры на диверсию в Лейпциге. Кроме того, россиянам ужесточат правила въезда в страну. Представитель российского МИД Мария Захарова заявила, что Россия даст ответ Германии на закрытие консульства и Русского дома. 2 сентября МИД вызвал временного поверенного в делах Германии в Москве Бернда Финке. Согласно заявлению внешнеполитического ведомства, дипломату было заявлено, что "российская сторона решительно отвергает предъявленные официальным Берлином абсолютно надуманные обвинения в причастности России к якобы имевшему место в аэропорту Лейпцига инциденту". В начале августа в аэропорту Лейпцига был перехвачен начиненный взрывчаткой беспилотник, который пытался атаковать украинский грузовой самолет Ан-124. Полиция использовала робота, чтобы обезвредить устройство. Спустя несколько недель стало известно, что недалеко от аэропорта был обнаружен еще один беспилотник со следами взрывчатки. Аэропорт Лейпцига играет важную роль в транспортировке оружия, в том числе для поддержки Украины. В 2024 году в аэропорту Лейпцига в логистическом центре компании DHL, в грузовике в Польше и на складе в Великобритании взорвались посылки. Согласно расследованию, преступление организовали российские спецслужбы.

VOA Korean

도널드 트럼프 대통령과 김정은 북한 국무위원장 간의 정상회담이 어느 때라도 가능하다는 한국 국가정보원의 평가에 대해, 미국 백악관이 기존 입장을 재확인했습니다. 트럼프 대통령은 전제조건 없이 김 위원장과 대화하는데 열려있다면서 대북 정책에 변화가 없다고 밝혔습니다. 이조은 기자가 보도합니다. 백악관은 도널드 트럼프 대통령이 전제조건 없이 김정은 북한 국무위원장과 대화에 여전히 열려있다고 밝혔습니다. 백악관 관계자는 1일 트럼프 대통령과 김 위원장 간 정상회담이 어느 때라도 가능하다는 한국 국가정보원의 평가에 대한 VOA의 논평 요청에 "트럼프 대통령은 첫 임기에서 김정은 북한 지도자와 세 차례 역사적인 정상회담을 열어 한반도를 안정시켰다"고 말했습니다. 이어 "북한에 대한 미국의 정책은 변하지 않았다"면서 "트럼프 대통령은 어떤 전제조건도 없이 김정은과 대화에 여전히 열려있다"고 밝혔습니다. 국무부 대변인도 이날 같은 질문에 "미국은 북한의 완전한 비핵화에 계속 전념하고 있다"면서 "미국은 전제조건 없이 북한과의 대화에 여전히 열려 있다"고 말했습니다. 앞서 한국 국가정보원은 1일 국회 정보위원회 비공개 전체회의에서 트럼프 대통령과 김 위원장 간 정상회담이 어느 때라도 가능한 상태라고 평가했다고 `연합뉴스’ 등 한국 언론들이 보도했습니다. 보도에 따르면 정보위 여야 간사인 더불어민주당 윤건영 의원과 국민의힘 유영하 의원은 국정원이 "북미정상회담 관련, 어느 때라도 가능하다고 봐야 한다"고 보고했으며, "북미 간 구체적 접촉 팩트가 확인되는 건 없지만, 대화 징후는 있다"고 밝혔다고 전했습니다. 트럼프 대통령은 두 번째 임기 들어서도 북한과의 전제조건 없는 대화에 열려 있다는 입장을 거듭 밝혀 왔습니다. 최근에는 김 위원장과의 좋은 관계를 강조하면서 미한 연합군사훈련 축소를 지시한 바 있습니다. 그러나 북한은 지난달 31일 외무성 대변인 담화에서 "미국의 항구적인 대조선 적대시 정책이 보다 위험한 형태로 진화되고 있는 엄중한 정세 국면에서 그 어떤 긴장완화를 기대하는 것은 무의미하다"면서 “끝까지 최강경으로 대응하려는 우리의 대미정책에는 추호의 변화도 없다"고 밝혔습니다. 미국과 북한의 공식 대화는 2019년 2월 하노이 정상회담이 합의 없이 끝난 뒤, 같은 해 10월 스웨덴 스톡홀름에서 열린 실무 협상마저 결렬되면서 중단된 상태입니다. VOA 뉴스

VOA Dari

وزیر مالیهٔ ایالات متحده امریکا می‌گوید که در ادامه تلاش‌های برنامه‌ریزی‌شده ادارهٔ دونالد ترمپ، رییس جمهور امریکا برای افزایش فشار بر اقتصاد ایران، شرکت‌های هوایی، صنعت کشتیرانی، و دارایی‌های دیجیتالی می‌توانند از اهداف احتمالی اقدامات امریکا باشند. اسکات بسینت روز چهارشنبه دوم سپتمبر در گفتگو با شبکه فاکس‌نیوز در پاسخ به پرسشی درباره حمایت روسیه از ایران گفت که به "همه " درباره حمایت از حکومت ایران هشدار داده اند. او گفت: "پیام من به همه این است که فاصله بگیرید. همه ما خواهان پایان این درگیری هستیم و سریع‌ترین راه برای پایان دادن به آن این است که هیچ‌کس از این رژیم حمایت نکند." این اظهارات یک روز پس از آن بیان شد که ولادیمیر پوتین، رییس‌جمهور روسیه، حمایت خود را از ایران اعلام کرد. وزیر مالیهٔ امریکا افزود: "ما با هر کسی که از این رژیم حمایت می‌کند، گفتگوهای بسیار مفصلی داریم." آقای بسینت روز سه‌شنبه نیز گفته بود که حکومت امریکا ممکن است شرکت‌های اجاره‌دهنده طیاره را هدف قرار دهد و احتمال دارد تحریم‌های بیشتری علیه بانک‌های ایران در همین هفته اعمال شود. بسینت گفته بود که ایران در پی فشارهای اقتصادی ایالات متحده و محاصره دریایی در تنگه هرمز وارد "مرحله شتاب‌گیری بحران اقتصادی "شده است. این در حالی است که دونالد ترمپ، رییس جمهور ایالات متحده، سه شنبه شب گفت که هدفش وادار کردن ایران به حضور در میز "چانه‌زنی" نیست. رییس جمهور ترمپ، در پیامی در شبکۀ اجتماعی تروت سوشیل، گزارش شبکۀ (ای‌بی‌سی نیوز) را رد کرد و گفت: "برایم اهمیتی ندارد اگر آنان [ایران] توافقی را امضا کنند که از نظر خود شان بی‌ارزش باشد." دونالد ترمپ افزود: "من وضعیت ما را بسیار بیشتر می پسندم. با کنترول تقریباً کامل بر تنگۀ هرمز و در حالی که اقتصاد آنها [ایران] کاملا در حال فرو پاشی است."