RFE/RL Russian

Російські війська атакували Дніпро, постраждали шестеро людей, повідомив голова ОВА Олександр Ганжа. За його словами, пошкоджені продуктові склади торговельної мережі, внаслідок удару виникла пожежа. «Потрібні абсолютно чіткі та рішучі кроки» для тиску на Москву – Зеленський після останніх атак РФ Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій. Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. У Мінагрополітики розповіли, на скільки можуть подорожчати продукти через атаки РФ Війна Росії проти України. Всі новини на цей час

RFE/RL Russian

Президент України Володимир Зеленський, коментуючи останні атаки Росії по Україні, заявив, що «потрібні абсолютно чіткі та рішучі кроки» для тиску на Росію і для допомоги Україні. Зеленський констатував, що замало реагування світу та найвпливовіших лідерів на цю чергову російську ескалацію ударів РФ. «Коли у Європі російсько-іранські «шахеди» влаштовують такий цілодобовий терор, це не може залишатися проблемою тільки однієї нашої країни. Кожен такий удар по українцях, кожне таке застосування «шахедів» та інших засобів ураження по наших містах і селах – це фактично відпрацювання Росією тактики, яку вони готують і для інших країн, і для інших народів. Зараз треба діяти. Зло треба зупиняти тоді, коли воно проявило себе», – написав він у телеграмі. Президент поінформував, що сьогодні російські «Шахеди» вдарили по одному з університетів в Києві – прямо у час занять, 160 студентів були в укритті, через атку РФ по Одесі пошкоджено звичайний житловий будинок та міську інфраструктуру, п’ять людей поранені, серед них – дитина, у Херсоні сили РФ вдарили по будівлі рятувальників та поліції. За даними місцевої влади, у Києві через атаку російських безпілотників вранці 2 вересня постраждали семеро люде й, 5 з них медики госпіталізували. Черерез російську атаку на Київщині постраждали дві людини. ППО для України: Вадефуль заявив про резерви деяких держав-членів Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій. Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Війна Росії проти України. Всі новини на цей час

RFE/RL Russian

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга бере особисту участь у неформальному засіданні міністрів закордонних справ країн ЄС в Ірландії. З колегами український топдипломат обговорить «рецепти прискорення мирних зусиль» – про це Сибіга розповів журналістам по прибутті на засідання, передає кореспондентка Радіо Свобода. «Мабуть, сьогодні я гратиму роль сигналу повітряної тривоги… Ми повинні зупинити цю війну. Ми повинні позбавити Росію можливостей, наприклад, виробляти ракети великої дальності. І ми запропонуємо спеціальний пакет санкцій – так звані «антибалістичні санкції», – заявив український міністр в Ірландії. Сибіга наголосив на необхідності підвищити для Росії ціну війни проти України й посилити оборонні спроможності Києва. ППО для України: Вадефуль заявив про резерви деяких держав-членів «Прийдешня зима буде зимою воєнного часу, однією з найскладніших. І ми також розраховуємо… на конкретну підтримку. Маю на увазі генератори, трансформатори та інше вкрай необхідне обладнання», – підкреслив глава української дипломатії. Сибіга сказав про обмежену кількість країн у Європі, що мають потрібні Україні ракети-перехоплювачі Patriot у своїх запасах. Київ, зазначив міністр, сподівається на відповідну домовленість. «Ми дуже добре знаємо ці країни і працюємо з ними. Сподіваюся, що ми матимемо додаткове сильне рішення, яке допоможе закрити українське небо. Ми також звертаємося до наших європейських колег із проханням допомогти нам у роботі з деякими столицями третіх країн, де ми бачимо потенціал і де могли б закупити такі типи ракет-перехоплювачів», – розповів глава МЗС України. Читайте також: Ліцензія на виробництво ракет для Patriot. Які шанси, що Україна її отримає Напередодні висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас повідомила, що Євросоюзу наразі не вдалося домовитися про передачу Україні додаткових ракет-перехоплювачів для систем Patriot із запасів європейських країн. Україні бракує ракет-перехоплювачів до систем MIM-104 Patriot. Це єдина установка в Україні, яка здатна ефективно збивати ракети «Іскандер-М», «Кинджал» і «Циркон», що летять балістичною і квазібалістичною траєкторіями. Відповідно спостерігається тенденція до зниження ефективності у протидії таким типам ракет. Українська влада закликала партнерів розширити виробництво засобів перехоплення балістичних ракет. Дискусії в ЄС щодо підтримки України: подробиці

RFE/RL Russian

У Києві є поранені внаслідок атаки російських безпілотників вранці 2 вересня, повідомив міський голова Віталій Кличко 2 вересня: «Уже 7 постраждалих у столиці. 5 поранених медики госпіталізували. Екстрені служби працюють на місцях влучань у Шевченківському районі міста». Раніше Кличко повідомив, що безпілотник влучив у шестиповерховий житловий будинок у Шевченківському районі, будівля частково зруйнована. Згодом, удень 2 вересня, міський голова повідомив, що в ході повторної атаки дрон влучив у складську будівлю в Голосіївському районі: «екстрені служби прямують на місце». «Укренерго» повідомляє про значні знеструмлення на Одещині через російські атаки Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій. Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Ткаченко повідомив про двох постраждалих на Київщині через російську атаку

RFE/RL Russian

Служба безпеки України 2 вересня опублікувала деталі щодо операції із запобігання теракту проти представника російського опозиційного руху. За повідомленням, співробітники СБУ проводили невідкладні слідчі дії для збору та фіксації доказів. «При обшуку за однією з адрес група осіб здійснила збройний напад на оперативно-слідчу групу СБУ. Вони намагалися перешкодити проведенню слідчих дій та заблокували автомобілями проїзд правоохоронців», – заявляє відомство. До припинення нападу та забезпечення безпеки учасників процесуальних дій долучився спецпідрозділ Центру спеціальних операцій «Альфа» СБУ, правоохоронці застосували зброю «під час припинення збройного спротиву». Служба заявляє про поранених серед «осіб, які чинили спротив». Учасників нападу затримали. В Офісі генпрокурора заявили про напад на співробітників СБУ, відкрито провадження СБУ зазначає, що під час першочергових слідчих дій встановила приналежність затриманих до одного з підрозділів Сил оборони. У них вилучили зброю та документи, обставини події та роль учасників встановлюється. Раніше в соцмережах з’явилася інформація про протистояння СБУ та Головного управління розвідки в Дніпровському районі Києва, яке пов’язане зі зникненням заступника командира з бойової роботи підрозділу «Російського добровольчого корпусу» при ГУР Степана Каплунова. Видання «Українська правда» повідомляло про поранення трьох співробітників ГУР. Управління наразі не коментувало ситуацію, Радіо Свобода звернулося до представника ГУР по коментар. Раніше сьогодні СБУ повідомила, що спільно з ГУР запобігла «теракту, який ФСБ РФ готувала проти одного з лідерів російського опозиційного політичного національного руху». СБУ повідомляє про запобігання «теракту» проти одного з лідерів російської опозиції

RFE/RL Russian

Офіс генпрокурора заявляє про досудове розслідування за фактом погрози та посягання на життя працівників правоохоронного органу. Як повідомляє пресслужба ОГП, наразі встановлюються всі обставини події, роль кожного з її учасників та вирішується питання щодо остаточної правової кваліфікації їхніх дій. В Офісі генпрокурора стверджують, що під час слідчих дій у провадженні щодо теракту ФСБ РФ стався збройний напад на співробітників СБУ – під час обшуку за однією з адрес група осіб здійснила збройний напад на оперативно-слідчу групу СБУ, вони намагалися перешкодити проведенню слідчих дій та заблокували автомобілями проїзд правоохоронців. За даними ОГП, для припинення нападу було залучено спецпідрозділ Центру спеціальних операцій «Альфа» СБУ, правоохоронці застосували зброю – є поранені серед осіб, які чинили спротив, нападників затримано. В Офісі генпрокурора встановлено, що затримані належать до одного з підрозділів Сил оборони України, у них вилучено зброю та документи. ОГП не уточнює, про який з підрозділів йдеться. Читайте також: СБУ прокоментувала дані про стрілянину за участі своїх співробітників в Києві Служба безпеки України також заявила, що група осіб здійснила збройний напад на оперативно-слідчу групу СБУ, намагалася перешкодити проведенню слідчих дій та заблокували автомобілями проїзд. У відомстві заявили, що до припинення нападу та забезпечення безпеки учасників процесуальних дій долучився спецпідрозділ Центру спеціальних операцій «Альфа» СБУ, правоохоронці застосували зброю «під час припинення збройного спротиву». СБУ заявляє про поранених серед «осіб, які чинили спротив». Раніше у соцмережах писали про стрілянину нібито між співробітниками ГУР і СБУ у Дніпровському районіКиєва, яке пов’язане зі зникненням заступника командира з бойової роботи підрозділу «Російського добровольчого корпусу» при ГУР Степана Каплунова. Видання «Українська правда» повідомляло про поранення трьох співробітників ГУР. Радіо Свобода звернулося за коментарем до СБУ та ГУР. Водночас раніше сьогодні СБУ повідомила, що спільно з ГУР запобігла «теракту, який ФСБ РФ готувала проти одного з лідерів російського опозиційного політичного національного руху», котрий прибув в Україну з нагоди Дня Незалежності. Ім’я російського опозиціонера правоохоронці не розголошували.

RFE/RL Russian

Російські війська атакували Миколаїв, попередньо, БпЛА типу Shahed, повідомив у телеграмі очільник обласної військової адміністрації Георгій Решетілов. За попередніми даними, пошкоджені сім приватних будинків та три автомобілі. Люди не постраждали. За даними місцевої влади, також протягом минулої доби сили РФ атакували Миколаївщину, зокрема БпЛА типу «Молнія» та чотири рази FPV-дронами Очаківську громаду, Куцурубську громаду вдень атакував FPV-дрон. Удень війська РФ спрямували крилату ракету типу «Бандероль» по території Степівської громади, постраждалих немає, повідомили в ОВА. Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій. Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Війна Росії проти України. Всі новини на цей час

RFE/RL Russian

Очільник німецького МЗС Йоганн Вадефуль відреагував на слова Володимира Путіна про внутрішні проблеми в Німеччині, якими російський президент пояснив звинувачення його країни в інциденті в аеропорту Лейпцига. Очільник Кремля вказав на «внутрішньополітичні процеси» в Німеччині. Вадефуль відкинув цю заяву: «Якби ми керувалися виборчою тактикою, то, можливо, уникнули б цього, адже це, звичайно, викликає багато дискусій саме під час виборчих кампаній у Східній Німеччині». Натомість, за словами міністра, його країна поставила на на перше місце свою зовнішньополітичну відповідальність. ППО для України: Вадефуль заявив про резерви деяких держав-членів «Росія пішла на ескалацію. Росія здійснила цю гібридну атаку. І тепер Росії доведеться жити з наслідками», – заявив він. Німецький топдипломат назвав реакцію Берліна на інцидент у Лейпцизі, відповідальність за який поклали на Росію, необхідною й пропорційною. «Росія тепер повинна продемонструвати, що вона готова до такого конструктивного діалогу та до переговорів, особливо щодо ситуації в Україні. Ми на це чекаємо. А тим часом робимо свою роботу», – наголосив Вадефуль. Урядовець підтвердив, що Німеччина внесе свої пропозиції до санкційних списків. «Йтиметься про велику кількість осіб, проти яких додатково можуть бути запроваджені санкції. Отже, тиск на Росію посилюватиметься, а підтримка України також залишатиметься на високому рівні», – резюмував він. Читайте також: Сильніші санкції та ППО – Сибіга розповів про порядок денний на зустрічі міністрів у Ірландії Європейський Союз викликав російського посла після того, як Німеччина офіційно поклала відповідальність на Росію за інцидент у Лейпцизі, повідомила раніше висока представниця з закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас. 4 серпня в німецькому аеропорту «Лейпциг/Галле» поблизу українського вантажного літака «Антонов» , що використовувався для перевезення військових вантажів, виявили дрон, навантажений вибухівкою. 1 вересня міністр внутрішніх справ Німеччини Александр Добріндт Добріндт заявив, що Росія відповідальна за спробу атаки безпілотником на український вантажний літак в аеропорту «Лейпциг/Галле». Цього висновку, за його словами, дійшли завдяки інформації, отриманій від розвідувальних служб, а також аналізу низки інших гібридних операцій, що почастішали в Європі. Росія відкинула ці звинувачення. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив увечері 1 вересня, що Німеччина не надала ніяких доказів для своїх заяв. Каллас бачить в інциденті у Лейпцизі ознаки державного тероризму

RFE/RL Russian

Російська армія вночі завдала масованого ракетно-дронового удару по енергетичні інфраструктурі Одеської області, повідомила компанія «Укренерго» 2 вересня: «Ситуація у цьому регіоні наразі є найскладнішою. Аварійно-відновлювальні роботи в області почались одразу, як це дозволила безпекова ситуація. Енергетики намагаються якнайшвидше повернути в роботу пошкоджене обладнання». Крім того, за даними оператора, на ранок були знеструмлення в Сумській, Харківській, Чернігівській та Херсонській областях. Там, де це дозволяють безпекові умови, тривають відновлювальні роботи. Шмигаль повідомив, що Україна накопичила достатньо газу для «базового» зимового сценарію Компанія фікує зниження споживання електроенергії: на ранок середи воно було на 6,8% нижчим, ніж в цей же час напередодні. Це пояснюють ясною погодою майже по всій території України і, як наслідок, високою ефективністю роботи побутових сонячних електростанцій та скороченням споживання із загальної мережі. «А також – значна кількість аварійно знеструмлених споживачів через наслідки нічної ракетно-дронової атаки на енергетичну інфраструктуру», – додає «Укренерго». Оператор радить перенести активне енергоспоживання на період найбільш ефективної роботи промислових сонячних електростанцій – з 10:00 до 16:00, та обмежити користування потужними електроприладами у вечірні години. Читайте також: Армія РФ запустила по Україні балістичні й крилаті ракети та 174 дрони вночі – Повітряні сили Раніше голова Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак повідомив про трьох поранених у місті внаслідок російських ударів. Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. В Україні для населення діяли графіки відключення електроенергії, бізнесу також обмежували електропостачання. Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України. На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах. Очільниця МЗС Ірландії назвала шляхи закриття дефіциту бюджету України

RFE/RL Russian

Підтримку України перед настанням зими 2 вересня обговорюють міністри закордонних справ держав ЄС на неформальній зустрічі в Ірландії, передає кореспондентка Радіо Свобода. Очільник Міністерства закордонних справ Німеччини, що є провідним донором допомоги Україні в Європі, Йоганн Вадефуль заявив про акцент на протиповітряній обороні й можливостях усередині ЄС для її зміцнення. «Ми повинні ще раз подивитися, яку конкретну військову підтримку можемо надати. Особливо це стосується протиповітряної оборони. Гадаю, деякі держави-члени все ще мають резерви, про які нам тепер потрібно поговорити між собою, щоб ці жахливі атаки балістичними ракетами та дронами не могли досягати своєї мети», – наголосив Вадефуль. Читайте також: Ліцензія на виробництво ракет для Patriot. Які шанси, що Україна її отримає Німецький топдипломат припустив, що війна в Україні нині наближається до вирішальної стадії, й закликав партнерів до згуртованості. «Росія тепер повинна усвідомити, що її шлях – пошук військових рішень, спроби силою, зокрема гібридними засобами, реалізувати свої претензії – зазнав невдачі», – підкреслив міністр. Напередодні висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас повідомила, що Євросоюзу наразі не вдалося домовитися про передачу Україні додаткових ракет-перехоплювачів для систем Patriot із запасів європейських країн. «Демонстрація слабкості – це останнє, що треба робити»: сенатор США критикує переговірників Трампа в Києві

RFE/RL Russian

Міністри закордонних справ Європейського союзу 2 вересня обговорять, як покрити дефіцит бюджету України на цей рік, який, за оцінками її президента Володимира Зеленського, складає близько 23 мільярдів євро. Про це перед засіданням розповіла міністерка закордонних справ, торгівлі та оборони Ірландії Гелен Макенті, передає кореспондентка Радіо Свобода. «Ми дуже чітко почули від нашого українського колеги (міністра оборони Євгенія Хмари, що 1 вересня долучався до зустрічі колег із ЄС онлайн – ред.) , що існує потреба в подальшій фінансовій допомозі, засобах протиповітряної оборони, технологіях протидії дронам, а також у прямій фінансовій допомозі, надто з огляду на те, що так багато об’єктів критичної інфраструктури стали цілями атак напередодні зими», – зауважила Макенті. Макенті: чимало країн ЄС підтримують ідею раніше надати Україні частину кредиту Коментуючи заклик чотирьох держав Євросоюзу повернутися до дискусії довкола використання заморожених активів Росії, топдипломатка країни, що нині головує в Раді ЄС, нагадала, що досі не вдавалося дійти згоди щодо цього. Однак міністерка зауважила, що від ідеї не відмовляються, й що заморожені російські гроші лишаються одним зі способів, які розглядають для допомоги Україні. «Сьогодні вранці ми обговорюватимемо з колегами, як можемо надати подальшу фінансову допомогу – чи то через цей механізм (використання заморожених активів – ред.) , чи через уже погоджені нами безпекові кредити (90 мільярдів євро для України на цей і наступний роки – ред.) , чи через Європейський фонд миру», – сказала вона. Читайте також: В ЄС можуть знову обговорити передачу заморожених активів РФ Україні – джерела Близько 6,5 мільярдів євро коштів із Європейського фонду миру, що мали отримати держави-члени як компенсацію за надання Україні зброї з власних запасів, тривалий час блокувала Угорщина. Нині, коли кошти вивільнять, частину з них можуть передати теж Україні. Кая Каллас 1 вересня зауважила, що дискусії довкола суми ще тривають. «Багато держав-членів, якщо не всі, заявили, що ці кошти будуть перенаправлені на підтримку України. Також, на мою думку, ми повинні продовжувати надавати Україні пряму фінансову підтримку на двосторонньому рівні», – наголосила Макенті. Зустріч міністрів закордонних справ Євросоюзу триває в Дубліні 1 і 2 вересня. Напередодні прем’єр-міністр України Сергій Корецький озвучив суму дефіциту оборонного бюджету – 27 мільярдів доларів. Київ звертається до партнерів щодо перекриття цієї потреби екстреним фінансуванням. Сильніші санкції та ППО – Сибіга розповів про порядок денний на зустрічі міністрів у Ірландії

RFE/RL Russian

Європейський Союз викликав російського посла після того, як Німеччина офіційно поклала відповідальність на Росію за інцидент у Лейпцизі. Так само вчинила низка інших держав-членів Євросоюзу, повідомила висока представниця з закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас. Її слова передає кореспондентка Радіо Свобода. Атаку в аеропорту Лейпцига 2 вересня обговорять міністри закордонних справ ЄС на неформальній зустрічі в Ірландії. «Зрозуміло, що це має всі ознаки тероризму, спонсорованого державою. Питання в тому, що ми з цим робимо?... Ми обговоримо, що ще можемо зробити», – розповіла дипломатка журналістам перед зустріччю. Сильніші санкції та ППО – Сибіга розповів про порядок денний на зустрічі міністрів у Ірландії Посадовиця нагадала, що ЄС готується додати до чорних списків 1 600 нових позицій, пов’язаних із російським військово-промисловим комплексом. Каллас не виключила розширення цього переліку й висловила оптимізм, що його вдасться погодити. «Насправді спочатку йшлося про меншу кількість включень до санкційних списків, але держави-члени запропонували ще більше. Звичайно, необхідно все перевірити, щоб кожне рішення було юридично обґрунтованим, а це потребує часу. Але ці гібридні атаки по всій Європі, гадаю, також стають тривожним сигналом для тих країн, які, можливо, досі не займали настільки жорсткої позиції», – розповіла вона. Кроки Німеччини, оголошені у відповідь на атаку в Лейпцизі, топдипломатка назвала «дуже сильним сигналом» і розповіла про кроки, спрямовані на захист критичної інфраструктури в Європі від нових можливих гібридних дій. Читайте також: Кремль відкинув заяви Німеччини через дрон у Лейпцигу і звинуватив Берлін в «ескалації» «В нас зараз також заплановані спільні навчання. У нас є проєкти спільного інтересу щодо того, як ми можемо здійснювати моніторинг і захищати критичну інфраструктуру… Це дуже складно, тому що у випадку з підводною інфраструктурою немає такої ж видимості, як у випадку з інфраструктурою на суші. Але є нові інструменти, які ми можемо використовувати – підводні дрони та інші технології. Тут також можемо вчитися на інноваціях, розроблених, наприклад, Україною», – резюмувала Каллас. 4 серпня в німецькому аеропорту «Лейпциг/Галле» поблизу українського вантажного літака «Антонов» , що використовувався для перевезення військових вантажів, виявили дрон, навантажений вибухівкою. 1 вересня міністр внутрішніх справ Німеччини Александр Добріндт Добріндт заявив, що Росія відповідальна за спробу атаки безпілотником на український вантажний літак в аеропорту «Лейпциг/Галле». Цього висновку, за його словами, дійшли завдяки інформації, отриманій від розвідувальних служб, а також аналізу низки інших гібридних операцій, що почастішали в Європі. Росія відкинула ці звинувачення. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив увечері 1 вересня, що Німеччина не надала ніяких доказів для своїх заяв. Диверсії у Європі. Росіянин почав свідчити у справі про посилки із запалювальними пристроями

RFE/RL Russian

Російські війська вночі атакували Україну ракетами й дронами протягом ночі на 2 вересня, повідомляє командування Повітряних сил вранці в середу. За даними військових, російська армія запустила дві балістичних ракети «Іскандер-М» з окупованого Криму, дві керованих авіаційних ракети Х-59/69 із повітряного простору над Чорним морем. 174 дрони різних типів (у тому числі реактивні «Шахеди» та боєприпаси S8000 «Бандероль») запускали з напрямків Орла, окупованого Донецька та Гвардійського в Криму. «Основні напрямки удару – Одещина та Київщина», – йдеться в зведенні. Ткаченко повідомив про двох постраждалих на Київщині через російську атаку Попередньо, сили протиповітряної оборони збили або подавили 141 ціль: три S8000 «Бандероль» та 138 російських дронів типу «Шахед», в тому числі реактивних, «Гербера» та інших типів. «Зафіксовано влучання ракет та ударних БпЛА противника на 16 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 4 локаціях. Крім того, частина ворожих засобів ураження не досягла своїх цілей, інформація щодо них уточнюється», – додає командування. Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Читайте також: Кількість постраждалих в Одесі через атаку Росії зросла до восьми Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. . Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Сильніші санкції та ППО – Сибіга розповів про порядок денний на зустрічі міністрів у Ірландії

RFE/RL Russian

Палата представників Конгресу США повернулася до роботи цього тижня, однак доля законопроєкту про санкції проти Росії та Ірану лишається невизначеною. Документ, який назвали на честь покійного сенатора Ліндсі Ґрема, одного із його головних ідейних натхненників, Сенат схвалив ще на початку серпня. Законопроєкт отримав 86 голосів за, і лише 11 – проти . Ситуацію аналізує «Голос Америки» . Законопроєкт передбачає розширення санкцій проти російських політичних лідерів, державних та фінансових установ, великих банків та державних енергетичних компаній. А також – запровадження «вторинних санкцій» і додаткових мит на країни, які продовжують купувати російську нафту та природний газ. Попри двопартійну підтримку у Сенаті, видання Politico повідомляє, що « законопроєкт серйозно ризикує застрягти в Палаті представників , де він страждає від значної опозиції демократів, відсутності ентузіазму серед республіканців та згасання бажання вшанувати пам'ять покійного сенатора з Південної Кароліни». «Путін має кров під нігтями» Низка законодавців, утім, продовжує активно підтримувати законопроєкт та ідею більшого тиску на Росію. Якнайшвидше проголосувати за документ закликає конгресмен-республіканець із Небраски Дон Бейкон . «Дехто у Палаті представників, – написав законодавець в мережі X, – дозволяє досконалості стати ворогом хорошого. Конгрес має вжити чітких заходів на підтримку України, та проти Путіна – і зробити це зараз ». На підтримку ініціативи із трибуни Конгресу виступив 1 вересня і співавтор законопроєкту, конгресмен-республіканець із Південної Кароліни Джо Вілсон. «Не можна лишати невикористаним жодний інструмент для завершення цієї дуже несправедливої війни» – заявив в коментарі російській службі «Голосу Америки» конгресмен-республіканець із Джорджії Річ Маккормік . Тим паче, що санкційний законопроєкт, каже законодавець – дуже хороший інструмент. « Треба довести до максимуму санкції, і підтримувати Україну, як тільки можна . Що довше це тягтиметься – то гірше буде», – наголосив конгресмен. «Росія – не наш друг. Путін має кров під нігтями. Нині ми його притиснули і душимо. Нам треба його задушити » – так необхідність ухвалити законопроєкт у Палаті представників пояснив сенатор-республіканець із Луїзіани Джон Кеннеді . В ефірі Fox News він наголосив, що Сенату знадобився цілий рік, щоб схвалити законопроєкт, і тепер черга за Палатою представників. Схвалення та імплементація закону змусить Росію сісти за стіл переговорів і врешті завершити війну, переконаний сенатор Кеннеді. На своєчасності законопроєкту напередодні наголосив і співавтор документу у Сенаті, демократ із Коннектикута Річард Блументаль . В інтерв’ю CBS News він зазначив, що у момент, коли Росія готується до потенційної ескалації, і коли її економіка – на порозі великої кризи, законопроєкт, який обмежує потік доходів до воєнної машини Путіна, «може повністю підірвати його здатність вести цю жорстоку, криваву війну». Якомога швидше схвалити документ закликає і його колега, сенаторка-демократка із Нью-Гемпшира Джин Шагін . Капітолій – місцеперебування Конгресу США на Капітолійському пагорбі в Вашингтоні Але низка їхніх однопартійців у Палаті представників – іншої думки. Лідер демократичної меншості Гакім Джеффріс , на пресконференції у понеділок, заявив, що має «серйозні застереження» щодо законопроєкту. Він, зокрема, вказує на те, що таким чином адміністрація Дональда Трампа отримає більше повноважень щодо тарифів і санкцій, якими вона, на думку демократів, зловживатиме. Джеффріс, утім, визнав, що ще « не встиг детально оцінити документ », і конгресмени-демократи наразі спільно не обговорювали це питання. Ще один аргумент демократів – що президент США Дональд Трамп і без додаткового схвалення Конгресу має достатньо повноважень, щоб запровадити санкції проти компаній, осіб та суден, що підтримують російську воєнну машину. Одразу п’ять топ-демократів у Палаті представників та Сенаті видали спільне звернення до Білого дому, у якому закликали президента Трампа не зволікати із «відновленням санкцій проти Росії». Законодавці, серед яких конгресмен із Нью-Йорка Ґрегорі Мікс та сенаторка із Массачусетса Елізабет Воррен , заявляють, що «відтермінування санкцій робить їх менш ефективними, поки Кремль продовжує розширювати свої схеми закупівлі іноземних технологій та фінансування. Українцям потрібна наша підтримка зараз ». Чи вистачило б голосів схвалити законопроєкт без підтримки демократів – невідомо, адже деякі законодавці-республіканці теж висловлюють сумнів щодо документу. Як повідомляє видання Politico, конгресмен із Кентуккі Томас Массі у понеділок заявив, що за 14 років у Конгресі «жодного разу не голосував за санкції проти суверенної країни». Люди на акції біля Капітолію США після того, як Палата представників проголосувала за допомогу Україні. Вашингтон, 20 квітня 2024 року Розклад роботи конгресменів Ще одна потенційна перепона на шляху розгляду законопроєкту – розклад роботи американських конгресменів. Цього тижня головним завданням на порядку денному спікера Палати представників Майка Джонсона було схвалення законопроєкту про тимчасові витрати, щоб запобігти шатдауну і профінансувати уряд до 11 грудня. Пообіді 1 вересня законопроєкт схвалили. Нині конгресмени обговорюють можливість завершити сесійну роботу у вересні дочасно, хоч вони щойно повернулися до роботи після п’яти тижнів перерви. Після цього тижня, у конгресменів – запланована 10-денна робота в округах. А потім лишається небагато часу до проміжних виборів до Конгресу, і багатьом з них доведеться поєднувати роботу у Вашингтоні із політичною кампанією у рідних штатах. Низка законодавців, утім, вважає, що у столиці для них лишається багато незавершених справ. Одна з ключових, на думку конгресмена Дона Бейкона , – законопроєкт про російські санкції. « Я не прихильник тягнути кота за хвоста » – додав республіканець, який завершує свою кар'єру у Конгресі. Санкції проти Росії та мита до 100%: Власюк прибув до Вашингтона переконувати Палату представників «Пекельні санкції» проти Путіна: чи ухвалить їх Конгрес США у вересні Північнокорейський табір та президент Татарстану – хто потрапив у нові санкційні списки ЄС

RFE/RL Russian

Російські безпілотники атакували Київську область вранці 2 вересня, повідомив голова обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко 2 вересня. «Внаслідок ранкової атаки травмовано двох людей. У Бучанському районі чоловік отримав осколкове поранення стегна. У Броварському районі жінка – уламкові поранення руки та плеча. Людям надають необхідну медичну допомогу», – заявив він. Також на Київщині є пошкодження цивільної інфраструктури. Ткаченко вказав на пожежу складських приміщень та пошкодження приватного будинку в Бучанському районі. Ще один будинок постраждав у Броварському районі, склад – у Бориспільському. Одеса: кількість постраждалих через атаку Росії зросла до восьми У Києві вранці також кілька разів оголошували тривогу внаслідок загрози безпілотників. Згодом міський голова Віталій Кличко повідомив, що в Голосіївському районі ліквідовують загоряння на відкритій території, що сталася внаслідок падіння уламків дрона. Армія РФ посилила атаки, зокрема, на Київ і область із застосуванням реактивних безпілотників наприкінці серпня. Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Читайте також: У Києві знешкодили бойову частину російської ракети С-400 зі 180 кг вибухової речовини – поліція Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій . Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Атака 1 вересня: Росія «цілеспрямовано б’є по цивільних об’єктах та житлових будинках» (фоторепортаж) Пошкоджений російською атакою п’ятиповерховий житловий будинок у Борисполі. Київська область, 1 вересня 2026 року Росія «цілеспрямовано б’є по цивільних об’єктах та житлових будинках», наголосив очільник Київської ОВА Ткаченко Із пошкодженого внаслідок російського обстрілу будинку евакуювали 48 людей. За даними ОВА, 13 людей постраждали, серед них дитина. Кількість загиблих через удар по Борисполю зросла до чотирьох, повідомив Тимур Ткаченко, голова обласної військової адміністрації. Київська область, 1 вересня 2026 року Вирва й розкидані речі біля житлового будинку у Борисполі. Цією лялькою ще недавно бавилася дитина. Київська область, 1 вересня 2026 року Жінка фотографує вирву біля пошкодженої російським обстрілом багатоповерхівки у Борисполі, Київська область, 1 вересня 2026 року Жінка тримає на руках песика посеред понівеченого російським ударом подвір'я багатоповерхового житлового будинку у Борисполі. Київська область, 1 вересня 2026 року Страшно на це дивитися... Реакція жінок на те, що побачили після російського обстрілу Борисполя, Київська область, 1 вересня 2026 року Жителі понівеченого російським ударом будинку в Борисполі намагаються знайти якісь свої речі, що були викинуті вибуховою хвилею з квартир. Київська область, 1 вересня 2026 року Ще вчора ввечері помешкання цих людей було цілим.Бориспіль, Київська область, 1 вересня 2026 року Літні люди намагаються вийти з пошкодженого російським обстрілом будинку у Борисполі, Київська область, 1 вересня 2026 року Вибуховою хвилею в будинку вибило шибки та знищило балкони. Бориспіль, Київська область, 1 вересня 2026 року Рятувальники ДСНС працюють на місці російського удару у Борисполі, Київська область, 1 вересня 2026 року Житловий комплекс у Подільському районі Києва, куди влучив російський «шахед». 1 вересня 2026 року Слідчі досліджують двигун від російського «шахеда», який влучив у житловий комплекс у Подільському районі Києва. Подільський район, Київ, 1 вересня 2026 року Міська влада повідомила про трьох постраждалих у Подільському районі Києва У їхній будинок влучив російський «шахед». Подільський район, Київ, 1 вересня 2026 року Речник столичного ДСНС на місці російського удару сказав кореспонденту Радіо Свобода, що, попередньо, інформації про загиблих немає, – але рятувальники ще розбирають завали. Подільський район, Київ, 1 вересня 2026 року

RFE/RL Russian

Українські спецслужби зупинили терористичну атаку на представника російського опозиційного руху, заявила Служба безпеки України 2 вересня. «СБУ спільно з ГУР МОУ запобігла теракту, який ФСБ РФ готувала проти одного з лідерів російського опозиційного політичного національного руху, котрий прибув в Україну з нагоди Дня Незалежності нашої держави», – йдеться в повідомленні. Служба додає, що тривають оперативно-слідчі дії. Ім’я російського опозиціонера правоохоронці не розголошують. 31 липня Нацполіція повідомила, що правоохоронці спільно із СБУ, Нацгвардією та прокуратурою затримали чоловіка, який намагався вчинити замах на командира корпусу «Хартія» Ігоря Оболєнського. У Польщі затримали 63-річного українця. Його підозрюють у спробі замаху на представника української «оборонки»

RFE/RL Russian ▶ Clip

Сили оборони, за зведенням, протягом доби уразили 10 районів зосередження живої сили РФ

RFE/RL Russian

Протягом попередньої доби на фронті відбулося 213 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 2 вересня. Сили оборони, за зведенням, протягом доби уразили 10 районів зосередження живої сили РФ, шість пунктів управління безпілотниками, п’ять гармат та «один інший важливий об’єкт». ЗСУ відбивали російські атаки на Північно-Слобожанському та Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках. Найбільш інтенсивним, за даними командування, був Костянтинівський напрямок: «На Костянтинівському напрямку зафіксовано 28 атак. Загарбники вели штурмові дії в районах населених пунктів Костянтинівка, Іллінівка, Новоселівка, Степанівка, Софіївка та в бік Новопавлівки й Вільного». «Ворог зсунувся вже за Геройське». У ЗСУ кажуть, що відтіснили армію РФ на Кінбурнському півострові На Покровському напрямку Сили оборони зупинили 25 атак – російські загарбники були активними в бік Нового Донбасу, Сергіївки, Новопідгородного, Новопавлівки та в районах Удачного, Муравки, Молодецького та Горіхового. Ще 13 разів російські війська атакували позиції ЗСУ на Гуляйпільському напрямоку. Дві атаки штаб зафіксував на Оріхівському. Командування зазначає, що російські війська не вдавалися до наступальних дій на Олександрівському та Придніпровському напрямках. У серпні Інститут дослідження війни зазначав, що російські війська продовжують місії з інфільтрації невеликими групами в Костянтинівці та поблизу неї, щоб обійти українські позиції на передовій та перешкодити українській логістиці. Геолокаційні відеозаписи, опубліковані 18 серпня, свідчили, що українські війська обстрілюють російські позиції на південному заході Костянтинівки та на північному сході Осикового (на північний захід від Костянтинівки) після того, що, за оцінками ISW, було місією з інфільтрації сил РФ. Читайте також: Ліцензія на виробництво ракет для Patriot. Які шанси, що Україна її отримає Костянтинівка – перше із півдня місто так званого «поясу фортець», Слов’янсько-Краматорської агломерації: частини Донецької області, яка залишається під контролем уряду України. Можлива окупація цього міста може призвести до різкого погіршення умов для оборони цього ланцюжка міст, з’єднаних трасою Н-20, вказував раніше проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії . 26 серпня президент України Володимир Зеленський повідомив про поїздку разом із головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим на фронт – на Олександрівський напрямок. Він також анонсував, що позиції на Донеччині посилять двома оновленими угрупуваннями під командуванням командира 1 корпусу Національної гвардії України «Азов» Дениса Прокопенка та командира 3-го армійського корпусу Андрія Білецького.

RFE/RL Russian

Одеса зазнала масованої атаки вночі проти 2 вересня, повідомив голова міської військової адміністрації Сергій Лисак. У місті постраждала інфраструктура. «Наразі відомо про 8 постраждалих, серед них – одна дитина. Двоє людей госпіталізовані», – заявив він. Удар пошкодив 24-поверховий житловий будинок, на кількох поверхах зруйновані квартири. У прилеглих будинках вибиті вікна, також пошкоджені автомобілі. Сильніші санкції та ППО – Сибіга розповів про порядок денний на зустрічі міністрів у Ірландії Очільник міста також повідомив про руйнування офісних будівель і двох навчальних закладів: «Фахівці продовжують оцінювати наслідки атаки у кількох районах міста. На місцях працюють оперативні та комунальні служби. Енергетики намагаються якомога швидше відновити електропостачання». Раніше було відомо про трьох постраждалих внаслідок російської атаки на місто вночі на 2 вересня. Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Читайте також: Війська РФ вдарили по Дніпру, є поранені, сталася пожежа на підприємстві – ОВА Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. . Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Атака 1 вересня: Росія «цілеспрямовано б’є по цивільних об’єктах та житлових будинках» (фоторепортаж) Пошкоджений російською атакою п’ятиповерховий житловий будинок у Борисполі. Київська область, 1 вересня 2026 року Росія «цілеспрямовано б’є по цивільних об’єктах та житлових будинках», наголосив очільник Київської ОВА Ткаченко Із пошкодженого внаслідок російського обстрілу будинку евакуювали 48 людей. За даними ОВА, 13 людей постраждали, серед них дитина. Кількість загиблих через удар по Борисполю зросла до чотирьох, повідомив Тимур Ткаченко, голова обласної військової адміністрації. Київська область, 1 вересня 2026 року Вирва й розкидані речі біля житлового будинку у Борисполі. Цією лялькою ще недавно бавилася дитина. Київська область, 1 вересня 2026 року Жінка фотографує вирву біля пошкодженої російським обстрілом багатоповерхівки у Борисполі, Київська область, 1 вересня 2026 року Жінка тримає на руках песика посеред понівеченого російським ударом подвір'я багатоповерхового житлового будинку у Борисполі. Київська область, 1 вересня 2026 року Страшно на це дивитися... Реакція жінок на те, що побачили після російського обстрілу Борисполя, Київська область, 1 вересня 2026 року Жителі понівеченого російським ударом будинку в Борисполі намагаються знайти якісь свої речі, що були викинуті вибуховою хвилею з квартир. Київська область, 1 вересня 2026 року Ще вчора ввечері помешкання цих людей було цілим.Бориспіль, Київська область, 1 вересня 2026 року Літні люди намагаються вийти з пошкодженого російським обстрілом будинку у Борисполі, Київська область, 1 вересня 2026 року Вибуховою хвилею в будинку вибило шибки та знищило балкони. Бориспіль, Київська область, 1 вересня 2026 року Рятувальники ДСНС працюють на місці російського удару у Борисполі, Київська область, 1 вересня 2026 року Житловий комплекс у Подільському районі Києва, куди влучив російський «шахед». 1 вересня 2026 року Слідчі досліджують двигун від російського «шахеда», який влучив у житловий комплекс у Подільському районі Києва. Подільський район, Київ, 1 вересня 2026 року Міська влада повідомила про трьох постраждалих у Подільському районі Києва У їхній будинок влучив російський «шахед». Подільський район, Київ, 1 вересня 2026 року Речник столичного ДСНС на місці російського удару сказав кореспонденту Радіо Свобода, що, попередньо, інформації про загиблих немає, – але рятувальники ще розбирають завали. Подільський район, Київ, 1 вересня 2026 року