Мосгорсуд перевел под домашний арест бывшего главу Росавиации Александра Нерадько, которого обвиняют в мошенничестве в особо крупном размере. Об этом сообщают РБК и телеграм-канал SHOT со ссылкой на источники. По данным SHOT, прокурор заявил в ходе заседания, что больше нет необходимости содержать Нерадько под стражей, так как следствие движется к завершению. Бывший заместитель главы Росавиации Константин Махов остается в СИЗО – Мосгорсуд должен рассмотреть его апелляционную жалобу 7 сентября. Нерадько и Махов были арестованы а начале июля. По данным "Коммерсанта", дело также касается хищения 800 миллионов рублей при строительстве взлетно-посадочной полосы в аэропорту Домодедово – контракт почти на 13 миллиардов рублей был заключен в 2014 году, но подрядчик так и не завершил работы и обанкротился. Подозреваемым грозит до 10 лет лишения свободы. Нерадько возглавлял Росавиацию с 2009 по 2023 год, до этого занимал посты первого замминистра транспорта, главы Ространснадзора и Росаэронавигации. Махов покинул Росавиацию в 2017 году, после чего занимал руководящие посты в структурах, аффилированных с бизнесменом Аркадием Ротенбергом.
Президент України Володимир Зеленський анонсував нові правила реагування на повітряні атаки РФ. За його словами, будуть оновлені системи оповіщення про наявну загрозу – будуть запроваджені жовтий та червоний рівні небезпеки. «Люди мають розуміти абсолютно чітко, на що саме і як саме треба реагувати. Будуть запроваджені два рівні позначення конкретної загрози – жовтий та червоний рівні…Базово для жовтого рівня – наліт дронів, для червоного рівня – ракетна небезпека, включно із загрозою балістичних атак, а також масовані атаки. Будуть змінені й звукові сигнали оповіщення про повітряну тривогу відповідно до жовтого чи червоного рівня загрози», – написав він у телеграмі після доповіді прем’єр-міністр України Сергія Корецького. За словами Зеленського, зараз уже скасовано запуск вдруге сирени повітряної тривоги про відбій – наразі сирена запускається тільки на момент оголошення про початок повітряної тривоги. Президент також анонсував запровадження більш чітких і диференційованих за рівнем загрози звукових сигналів оповіщення про повітряну тривогу. «Головна мета цих змін – дати людям і бізнесу в Україні більше передбачуваності та розуміння, як реагувати в кожному конкретному випадку. Доручив також опрацювати більш чітку географічну диференціацію тривог, щоб оголошення тривоги та реагування було саме в тій частині місцевості, де об’єктивно є загроза», – додав Зеленський. Влада Києва пропонує дозволити рух «зеленої» гілки метро через Південний міст під час тривоги Також, за його словами, у Києві будуть переглянуті алгоритми роботи громадського транспорту в умовах повітряних тривог: під час жовтого рівня працюватиме Сирецько-Печерська лінія метро – повністю. «Місту Києву визначено суттєво розширити кількість одиниць наземного громадського транспорту, щоб компенсувати зупинки в час тривог на Святошинсько-Броварській гілці метрополітену й дублювати наземним транспортом відповідний маршрут метро між станціями «Лісова» та «Дніпро». Буде скорочено й час комендантської години в Києві», – додав президент. Росія посилила свої дронові атаки на Київ та область - з кінця серпня тривалість повітряних тривог зросла. За даними влади, внаслідок сьогоднішніх атак РФ постраждали 10 людей. Президент України Володимир Зеленський 30 серпня заявив, що зараз тактика РФ – виснеження українців. За його словами, за останні чотири дні сили РФ атакували майже 1500 дронами усіх типів, більше половини з них (близько 800) – реактивні. Читайте також – Хмара: триває пошук протидії реактивним «Шахедам», є кілька потенційних перехоплювачів Аналітики американського Інституту вивчння війни (ISW) в останньому звіті за 29 серпня зазначають, що російські війська завдали тривалої комбінованої серії ударів безпілотниками та ракетами по Україні, головним чином по місту Київ та області, яка тривала понад 28 годин, з метою максимізації шкоди для цивільного населення та порушення щоденних цивільних функцій 28 та 29 серпня. За даними Повітряних сил, у серпні Росія атакувала Україну понад 2800 реактивними дронами. «Потрібні абсолютно чіткі та рішучі кроки» для тиску на Москву – Зеленський після останніх атак РФ
اتحادیه اروپا اعلام کرده است که ۱۰ میلیون یورو به بنیاد آغاخان اختصاص داده تا برنامهای را با هدف تقویت معیشت، ایجاد فرصتهای اقتصادی و افزایش تابآوری جوامع آسیبپذیر در افغانستان عملی سازد. این کمک بخشی از ابتکار ۱۳.۵ میلیون یورویی "قویت تابآوری، توسعه فراگیر، رشد و توانمندسازی اقتصادی" یا BRIDGE است. بنیاد آغاخان نیز ۳.۵ میلیون یوروی باقیمانده این برنامه را تأمین خواهد کرد. براساس اعلامیه اتحادیه اروپا، این برنامه طی ۳۶ ماه در ۱۰ ولایت افغانستان اجرا خواهد شد و ۸۳ هزار و ۱۹۷ نفر بهگونه مستقیم و بیش از ۵۸۲ هزار نفر بهگونه غیرمستقیم از آن بهرهمند خواهند شد. جوانان، زنان، عودتکنندگان، بیجاشدگان داخلی و اعضای آسیبپذیر جوامع میزبان در اولویت قرار دارند. یکی از بخشهای عمده این برنامه به زراعت و مقابله با پیامدهای تغییرات اقلیمی اختصاص یافته است. حدود ۳۵ هزار و ۹۰۰ نفر قرار است از برنامههای کشاورزی هوشمند در برابر تغییرات اقلیمی، تکنالوژی های زراعتی و مدیریت پایدار منابع طبیعی بهرهمند شوند. در بخش اقتصادی نیز این برنامه قرار است برای حدود ۲۴ هزار نفر فرصتهایی در زمینه اشتغال، کارآفرینی و توسعه تجارتهای کوچک و متوسط فراهم کند. تمرکز ویژهای بر تجارتهایی خواهد بود که توسط زنان و عودتکنندگان اداره میشوند. افزایش دسترسی به منابع مالی و بازارها و ایجاد گروههای پسانداز محلی نیز بخشی از این برنامه است. اتحادیه اروپا میگوید این اقدامات میتواند زمینه مشارکت بیشتر زنان در فعالیتهای اقتصادی و ایجاد فرصت برای جوانان را فراهم کند. بخش دیگری از پروژه بر تقویت همبستگی اجتماعی و ادغام مجدد عودتکنندگان و بیجاشدگان تمرکز خواهد داشت و حدود ۲۳ هزار و ۳۰۰ نفر را بهگونه مستقیم تحت پوشش قرار خواهد داد. اریک بوم، رییس بخش همکاریهای هیات اتحادیه اروپا در افغانستان، گفته است که این توافق از معیشت مردم افغانستان حمایت کرده و به رسیدگی به عوامل اصلی مهاجرت و بیجاشدگی اجباری کمک خواهد کرد. نجمالدین نجم، رییس اجرایی بنیاد آغاخان در افغانستان، نیز گفته است که این پروژه با هدف تقویت ثبات اجتماعی و اقتصادی، ایجاد معیشت پایدار و گسترش فرصتهای اقتصادی برای جوامع آسیبپذیر اجرا میشود. این برنامه در حالی اعلام میشود که افغانستان همچنان با مشکلات گسترده اقتصادی و بشری روبرو است و عودت گسترده مهاجران فشار بیشتری بر جوامع آسیبپذیر وارد کرده است.
На Київщині внаслідок російської атаки постраждали дві людини, повідомив голова обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко. За його словами, через удар РФ виникла пожежа на території приватного спортивного комплексу в Обухівському районі, також пошкоджені складські приміщення у Бучанському районі. Російські безпілотники атакували Київську область вранці 2 вересня. Тоді влада повідомляла про двох постраждалих у Бучанському та Броварському районах, а також пошкодження складів. Росія посилила свої дронові атаки на Київ та область - з кінця серпня тривалість повітряних тривог зросла. Президент України Володимир Зеленський 30 серпня заявив, що зараз тактика РФ – виснеження українців. За його словами, за останні чотири дні сили РФ атакували майже 1500 дронами усіх типів, більше половини з них (близько 800) – реактивні. Читайте також – Хмара: триває пошук протидії реактивним «Шахедам», є кілька потенційних перехоплювачів Аналітики американського Інституту вивчння війни (ISW) в останньому звіті за 29 серпня зазначають, що російські війська завдали тривалої комбінованої серії ударів безпілотниками та ракетами по Україні, головним чином по місту Київ та області, яка тривала понад 28 годин, з метою максимізації шкоди для цивільного населення та порушення щоденних цивільних функцій 28 та 29 серпня. За даними Повітряних сил, у серпні Росія атакувала Україну понад 2800 реактивними дронами. Російський удар по Дніпру: загинули дві людини, число постраждалих зросло Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій. Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Війна Росії проти України. Всі новини на цей час
ВАШИНГТОН – Іран залишається головним іноземним покровителем хуситів , але Росія і Китай дедалі частіше привертають увагу у Вашингтоні через свої зв’язки з єменським збройним угрупованням. На слуханнях підкомітету Палати представників із закордонних справ у справах Близького Сходу та Північної Африки 1 вересня законодавці й експерти зосередилися на розширенні оперативних, розвідувальних і закупівельних зв’язків хуситів Хусити (вони себе називають рух «Ансар Аллах») – це воєнізоване угруповання шиїтів-зейдитів, яке контролює значну частину Ємену, включно зі столицею Саною із Москвою та Пекіном. Слухання, які відбулися після повернення Конгресу з літньої перерви, знову привернули увагу до регіональної мережі Тегерана та зростання ролі інших держав у допомозі єменському повстанському угрупованню. Хто такі єменські хусити і чому їх атакують? Хусити контролюють значну частину півночі Ємену, включно зі столицею Саною, після більш ніж десятиліття громадянської війни проти сил, пов’язаних із міжнародно визнаним урядом. Саудівська Аравія втрутилася у війну проти угруповання у 2015 році, але масштабні бойові дії послабилися після укладеного за посередництва ООН перемир’я у 2022 році без досягнення тривалого політичного врегулювання. Цей крихкий спокій у 2026 році знову опинився під тиском: хусити й Саудівська Аравія знову обмінюються ударами , оскільки ширше протистояння між США та Іраном поширюється на Ємен і Червоне море. ООН попередила про можливе повернення до масштабного конфлікту. Єменські прихильники підтримуваного Іраном руху хуситів на мітингу проти запроваджених коаліцією на чолі з Саудівською Аравією обмежень щодо контрольованих хуситами районів Ємену. Сана, 17 липня 2026 року «Експансіоністські цілі» Законодавці розпитували експертів про те, як участь Москви та Пекіна на Близькому Сході узгоджується з ширшою кампанією проти західних інтересів . Представник Джо Вілсон, республіканець від Південної Кароліни, представив загрозу від хуситів як частину ширшого виклику з боку авторитарних держав. « Хусити мають ідеологічно вмотивовані експансіоністські цілі, які виходять за межі Ємену », – сказав Вілсон, додавши, що угруповання створює мережі з «терористичними угрупованнями та державними противниками Сполучених Штатів, такими як воєнний злочинець Міжнародний кримінальний суд оголосив президента РФ Володимира Путіна в розшук у березні 2023 року. Очільника Росії звинувачують у воєнних злочинах в Україні. Москва звинувачення заперечує та заявляє, що не визнає юрисдикцію МКС Путін і Комуністична партія Китаю». Вілсон пов’язав ці відносини з вторгненням Росії в Україну та підтримуваними Іраном атаками на Близькому Сході. «Я вважаю, що ми перебуваємо у війні, яку ми не обирали, – це війна диктаторів із владою зброї, які вторгаються в демократії, де діє верховенство права », – сказав він. Вілсон також навів як доказ прямої підтримки з боку іноземних противників використання єменськими бойовиками «дуже складних підводних морських дронів, які хусити не могли розробити самостійно». Хусити розмахуючи зброєю під час мітингу демонструють солідарність з Іраном та Ліваном на тлі війни США та Ізраїлю проти Ірану. Ємен, Сана, 27 березня 2026 року «Відносини існують і розвиваються» Надва Аль-Давсарі, експертка з Ємену та асоційована дослідниця Middle East Institute, заявила законодавцям, що «є певні докази того, що хусити вибудовують зв’язки з Росією та Китаєм ». Атаки хуситів на судноплавство в Червоному морі та навколо нього останніми тижнями посилилися, включно з ударами по суднах, які проходять через протоку Баб-ель-Мандеб – критично важливе вузьке місце, що сполучає Червоне море з Аденською затокою. Судно біля порту Аден. Пов'язані з Іраном хусити заявили, що їхні сили завдали ракетних ударів та ударів безпілотниками по саудівських нафтових танкерах. Ємен, 23 липня 2026 року. REUTERS/Stringer Ескалація відбувається в той час, коли конфлікт між США та Іраном також порушив судноплавство через Ормузьку протоку – ще один критично важливий маршрут світової торгівлі. Українська редакція Радіо Свобода раніше писала про загрозу використання хуситів для атак на судноплавство в Баб-ель-Мандебській протоці. Аль-Давсарі послалася на повідомлення про те, що російські оперативники перебували в Сані й допомагали хуситам завдавати ударів по судноплавству в Червоному морі «за допомогою даних і технічної підтримки». Прибічники хуситів проводять антисаудівський мітинг на тлі ескалації з королівством Вона також звернула увагу на оцінки американських посадовців, згідно з якими пов’язана з китайськими військовими супутникова компанія надавала розвідувальні дані, що допомагали хуситам завдавати ударів по американських військових кораблях і комерційних суднах. Аль-Давсарі заявила, що документація Міністерства фінансів США свідчить про закупівлю для хуситів зброї , компонентів подвійного призначення, а також деталей для безпілотників і ракет у Китаї та Росії . Вона також сказала, що обидві держави забезпечували дипломатичне прикриття в Організації Об’єднаних Націй, утримуючись під час голосувань за резолюції Ради Безпеки, які засуджували морські атаки хуситів. «Отже, ці відносини існують і розвиваються », – сказала Аль-Давсарі, додавши, що партнерство має на меті розширити російський і китайський вплив у регіоні «за рахунок Сполучених Штатів». Очільник Росії Володимир Путін та голова Китаю Сі Цзіньпін під час зустрічі в кулуарах саміту Шанхайської організації співробітництва (ШОС) у Бішкеку. Киргистан, 31 серпня 2026 року Китай як центр закупівель Голова підкомітету Майк Лоулер , республіканець від Нью-Йорка, розпитав Аль-Давсарі про міжнародні мережі, які сприяють фінансовим і збройним закупівлям хуситів. Чітко зазначивши, що вона не є фахівчинею з фінансування тероризму, Аль-Давсарі прямо оцінила канали постачання зброї, заявивши, що « більшість контрабандних поставок зброї хуситам надходить через китайські компанії ». більшість контрабандних поставок зброї хуситам надходить через китайські компанії Аль-Давсарі Вона закликала Вашингтон тиснути на Пекін, щоб той посилив контроль над приватними китайськими компаніями, які сприяють передачі зброї. Міністерство фінансів США раніше запроваджувало санкції проти китайських компаній, які, за даними відомства, постачали хуситам матеріали подвійного призначення та компоненти для виробництва ракет і безпілотників. Аль-Давсарі наголосила, що хоча американські санкції обмежили офіційні фінансові потоки, хусити все ще отримують приблизно 2 мільярди доларів на рік від незаконної торгівлі нафтою і покладаються на «величезну контрабандну мережу» для відновлення свого військового потенціалу. Хусити проводять військовий парад на річницю встановлення їхнього контролю над Саною. Ємен. 21 вересня 2023 року Зв’язки з Росією та автономність хуситів Еллісон Майнор , директорка проєкту інтеграції Близького Сходу Atlantic Council , зазначила у своїх свідченнях, що американські й ізраїльські військові удари «сприяли новій співпраці між хуситами та Росією». Але вона застерегла, що саме лише військове втручання не усуне загрозу. «Реальність полягає в тому, що хусити процвітають у воєнному середовищі, особливо в такому, що характеризується іноземним втручанням », – сказала вона членам підкомітету. Відповідаючи на запитання представника Роба Зінке, республіканця від Монтани, щодо ланцюга командування угруповання, Майнор наголосила, що хоча Тегеран зберігає «значний вплив», остаточна влада ухвалювати рішення належить лідеру хуситів Абдель-Маліку аль-Хуті . Прихильники підтримуваного Іраном руху хуситів розмахують зброєю під час мітингу солідарності з Іраном та Ліваном на тлі війни на Близькому Сході, у столиці Сані 17 квітня 2026 року хусити небезпечніші за іранського проксі Майнор «Я б стверджувала, що хусити навіть небезпечніші за іранського проксі , – сказала Майнор. – Вони мають власні великі амбіції й іноді демонструють більшу безрозсудність у їх реалізації, ніж ми могли б очікувати». Експерстка додала, що військовий і розвідувальний апарат угруповання значно потужніший за його політичне крило. Дискусія щодо стратегії Слухання продемонстрували гостру дискусію щодо того, як Вашингтон має реагувати на загрозу з боку хуситів. Новий провідний демократ підкомітету, представник Джаред Московіц від Флориди, запитав свідків, які альтернативи має Вашингтон, якщо військове втручання та економічні санкції зазнають невдачі . Аль-Давсарі виступила за посилення американської та регіональної підтримки урядових сил Ємену. « США мають розглянути можливість озброєння і навчання єменських сил у співпраці із Саудівською Аравією », – сказала вона, стверджуючи, що допомога легітимним силам у поверненні територій позбавить хуситів доходів, стартових позицій і морських контрабандних маршрутів. Представник Бред Шнайдер, демократ від Іллінойсу, так само висловив занепокоєння щодо необхідності уникнути безстрокового військового зобов’язання США, водночас ефективно стримуючи угруповання. Майнор застерегла від глибшого військового втручання США. «Війна в Ємені – не війна Сполучених Штатів, і ми не повинні робити її своєю», – сказала вона, закликавши пов’язати американський військовий тиск із ширшою політичною стратегією разом із постійною дипломатичною взаємодією та повторним призначенням спеціального представника США з питань Ємену. Попри розширення зв’язків хуситів із Росією та Китаєм, роль Ірану залишалася однією з центральних тем слухань. Аль-Давсарі сказала, що командири Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) їздили до Ємену, щоб готувати хуситів до атак. «Якщо війна зі США триватиме, а можливості Ірану чинити тиск через Ормузьку протоку стануть менш життєздатними, ми можемо очікувати ескалації з боку хуситів у Червоному морі », – попередила вона. Підтримувані Іраном хусити заявили про удари дронів по аеропорту та нафтовому об’єкту в Саудівській Аравії КВІР заявив, що завдав ударів у відповідь по об’єктах США у Йорданії Хаменеї закликає мусульманські держави об’єднатися проти США та Ізраїлю
В Краснодарском крае вынесли приговор по делу 48-летнего уроженца Москвы Максима Артемова – его обвинили в госизмене из-за перевода знакомому украинскому военному и приговорили к 14 годам колонии строгого режима. Артемова задержали в конце 2024 года в аэропорту Сочи, когда он прилетел из Одессы. По официальной версии, Артемов уже был судим за разбой, из колонии он вышел в 2002 году, уехал в Швецию, получил там гражданство, а в 2021 году переехал в Одессу, пишет "Медиазона" со ссылкой на Центр общественных связей ФСБ. В 2024 году он якобы перевел деньги "на поддержание формирований ВСУ". Как рассказал сам осужденный на видео, опубликованном в телеграм-канале пропагандиста Владимира Соловьева, он дважды отправил деньги своему знакомому. Тот попросил помощи в покупке новой военной формы. При этом сумму переводов силовики скрыли, Соловьев пишет, что она составила суммарно 2 тысячи гривен (около 50 долларов по курсу на 2 сентября 2026 года). При этом изначально Артемова задержали за якобы неповиновение силовикам, выяснила "Медиазона". В протоколе полиция указала, что он отказался показать документы и пройти в отделение, размахивал руками и "провоцировал". Артемова арестовали на 10 суток, это повторилось еще восемь раз, потом появилось уголовное дело. Эта практика среди российских юристов получила название "карусельных арестов" – людям назначают несколько административных сроков подряд, чтобы у силовиков было время предъявить более тяжелое, зачастую сфальсифицированное обвинение по более тяжкой уголовной статье. Артемов пытался обжаловать приговор, но Третий апелляционный суд оставил его в силе. Мать пропавшего после "карусельных арестов" жителя Анапы обратилась к директору ФСБ России Александру Бортникову с требованием установить местонахождение сына – о нем ничего не известно уже более 50 дней. Суд в Ростове рассмотрит дело 19-летнего жителя Краснодарского края, обвиняемого по двум статьям о терроризме из-за надписей на стенах и комментариев в мессенджере. Его подвергли "карусельным арестам" по статье о хулиганстве, а на момент вменяемых действий он был несовершеннолетним. По словам адвоката, обвиняемый также некоторое время находился в психиатрической больнице.
پنج سال پس از نخستین اعتراضات زنان در افغانستان، این اعتراضات در شرایط متفاوتی نسبت به روزهای نخست ادامه یافته است. تا زمانی که زنان افغانستان از حقوق اساسی انسانی خود محروم باشند، مبارزه ما ادامه خواهد داشت یک فعال حقوق زنان پنج سال پس از آغاز اعتراضات زنان در کابل، دیگر زنان معترض مانند روزهای نخست در جادهها حضور ندارند. برخی معترضان می گویند بازداشت، تهدید و محدودیتهای طالبان، شیوه اعتراض آنان را تغییر داده ؛ اما خواستههای شان همچنان پابرجاست. یک زن معترض در داخل افغانستان که به دلیل نگرانیهای امنیتی نمیخواهد نامش در گزارش منتشر شود،به رادیو آزادی گفت که آنان در پنج سال گذشته همچنان به اعتراضات خود ادامه دادهاند: «اعتراض ما زنان افغانستان فقط ایستادن ما در خیابان نبود، بلکه ما شیوه مبارزه خود را تغییر دادیم؛ اما هدف ما تغییر نکرده، ما برای حقوق خود مبارزه میکنیم، حق آموزش، حق کار، حق آزادی رفت و آمد، حق مشارکت در جامعه، تصمیمگیری، حق داشتن آینده و حق زندگی با عزت بدون تبعیض.» پس از بازگشت طالبان به قدرت در ۱۵ اگست ۲۰۲۱، اعتراضات زنان در افغانستان آغاز شد. دیدهبان حقوق بشر گزارش داده که این اعتراضات از ۲ سپتمبر ۲۰۲۱ در هرات آغاز شد و به کابل و مزارشریف گسترش یافت،در ۳ سپتمبر همین سال،برخی زنان در کابل در اعتراض به سیاستهای طالبان و در دفاع از حقوق خود، از جمله حق آموزش، کار و مشارکت در جامعه، به جاده ها برآمدند. ترنم سیدی، یکی از زنان معترض، درباره آن روز میگوید: «اولین برنامه اعتراض خیابانی ما سوم سپتمبر ۲۰۲۱ بود؛ روز جمعهای که طالبان قرار بود کابینه خود را معرفی کنند، پیش از اینکه آنها بعد از نماز جمعه کابینهشان را معرفی کنند، ما به خیابان آمدیم و اعتراض کردیم.» از وخامت ناامنی غذایی، زلزلهها، سیلابها و سایر خطرات بهویژه زنان و دختران افغان، متاثر می شوند اعتراض ما زنان افغانستان فقط ایستادن در خیابان نبود، بلکه ما شیوه مبارزه خود را تغییر دادیم یک زن معترض افغان اعتراضات زنان؛ اما بزودی با واکنش نیروهای طالبان روبهرو شد، بر اساس گزارش دیدهبان حقوق بشر در چهارم سپتمبر ۲۰۲۱، نیروهای طالبان گردهمایی حدود صد زن معترض در کابل را متفرق کردند و با شماری از معترضان برخورد و آنان را لتوکوب کردند و در روزهای بعد نیز برخورد با معترضان و خبرنگارانی که اعتراضات را پوشش میدادند ادامه یافت. محدودیتها یکی پی دیگر همزمان با سرکوب اعتراضات، محدودیتهای طالبان بر زنان نیز بهتدریج گستردهتر شد. در ۸ سپتمبر ۲۰۲۱، وزارت امور داخله طالبان اعلام کرد که برگزاری تظاهرات بدون مجوز ممنوع است. بر اساس این دستور، برگزارکنندگان باید از وزارت عدلیه طالبان اجازه میگرفتند و دستکم ۲۴ ساعت پیش از برگزاری، محل، زمان، مدت، هدف و شعارهای اعتراض را به نهادهای امنیتی طالبان اطلاع میدادند. همزمان ، محدودیت بر اشتغال زنان در نهادهای دولتی نیز آغاز شد و بسیاری از زنان از محل کارشان کنار گذاشته شدند.در ۱۷ سپتمبر، وزارت معارف طالبان اعلام کرد مکاتب متوسطه و لیسه برای پسران بازگشایی میشوند، اما در این اعلامیه اشارهای به بازگشت دختران نشد. یک روز بعد، وزارت امور زنان نیز تعطیل و ساختمان آن به وزارت امر به معروف و نهی از منکر طالبان واگذار شد. از جادهها تا محافل سرپوشیده با افزایش فشارها ، برگزاری اعتراضات در فضای عمومی با خطر بازداشت، تهدید و خشونت همراه شد و برخی زنان برای ادامه فعالیتهای اعتراضی به تجمعات کوچکتر و مکانهای سرپوشیده روی آوردند. زنان در این گردهماییها، در حالی که برای حفظ هویت خود چهرههایشان را میپوشانند، نوشتهها و شعارهای اعتراضی در دست گرفته و تصاویر و ویدیوهای آن را در شبکههای اجتماعی منتشر کردهاند. در کنار آن فعالیتهای آنلاین، شعارنویسی روی دیوارها و برخی حرکتهای نمادین نیز به شیوههای دیگر اعتراض تبدیل شده است، گروههای معترض با این روشها پیامهایی درباره حق آموزش، کار، آزادی و حضور زنان در جامعه را مطرح کردهاند. ممنوعیت اعتراض در قانون جدید طالبان؛ زنان و شهروندان چه میگویند؟ مجبور شدم مهاجرت کنم، اما بعد از آن هم دوباره مبارزهام را شروع کردم ژولیا پارسی ترنم سیدی، یکی از زنان معترض، درباره این تغییر می افزاید : «کمکم بعد از ماه دوم و سوم، و بهخصوص بعد از ماه پنجم و ششم، به خاطر اینکه بازداشت دخترها شروع شد، برنامهها بهتدریج به محیطهای سرپوشیده منتقل شد. اما ما همزمان، وقتی از افغانستان خارج شدیم، از همان روزهای اول در پاکستان و در مدتی که آنجا بودیم، در برنامههای اعتراضی شرکت میکردیم و این فعالیتها تا امروز همچنان ادامه دارد.» به گفته دیدهبان حقوق بشر، پس از بازگشت طالبان به قدرت، شماری از فعالان زن بازداشت شدند. این سازمان در سال ۲۰۲۳ از بازداشت ژولیا پارسی، ندا پروانی، منیژه صدیقی و پریسا آزاده خبر داد؛ در شماری از این موارد، حکومت طالبان بازداشت این فعالان را نه تأیید و نه رد کرده است. ژولیا پارسی، یکی از زنان معترض که سه ماه در زندان طالبان در قید بسر برده میگوید: «مجبور شدم مهاجرت کنم، اما بعد از آن هم دوباره مبارزهام را شروع کردم و تا امروز ادامه دارد. یکی از دستاوردهای مهم اعتراضهای ما این بود که چهره واقعی طالبان را به جهان نشان دادیم؛ اینکه طالبان تغییر نکردهاند.» در حالی که زنان معترض در داخل و خارج از افغانستان علیه محدودیتهای طالبان صدا بلند میکردند، این محدودیتها بهتدریج بخشهای بیشتری از زندگی زنان را دربر گرفت. آموزش و کار، از مهمترین حوزههایی بود که زنان از محرومیت در آنها انتقاد کردند و به محور اعتراضات آنان تبدیل شد. آموزش و کار؛ محدودیتهایی که گستردهتر شد در ۲۰ دسمبر ۲۰۲۲، وزارت تحصیلات عالی طالبان تحصیل زنان در پوهنتونها را تا اطلاع بعدی تعلیق کرد؛ سازمان ملل متحد همان روز خواستار لغو فوری این تصمیم شد. چند روز بعد، در ۲۴ دسمبر ۲۰۲۲، حکومت طالبان کار زنان در سازمانهای غیردولتی داخلی و بینالمللی را نیز ممنوع کرد، این محدودیت در ۴ اپریل ۲۰۲۳ به کارمندان زن سازمان ملل متحد گسترش یافت. با آنکه حکومت طالبان مدعی است که حقوق زنان مطابق شریعت اسلام در افغانستان تامین است؛ سازمانهای بینالمللی و شماری از زنان افغان از گسترش محدودیتها بر آموزش، کار و حضور اجتماعی زنان انتقاد کردهاند. در سال های پس از حاکمیت طالبان در افغانستان، شماری از زنان معترض افغانستان را ترک کردند و فعالیتهای مدنی و اعتراضی خود را در خارج از کشور ادامه دادند. این فعالیتها در حالی ادامه یافت که بحث درباره چگونگی تعامل جامعه جهانی با طالبان و بهرسمیتشناختن حکومت آنان همچنان مطرح بوده است. با وجود گسترش تعاملات دیپلوماتیک طالبان با کشورهای مختلف، روسیه تنها کشوری است که حکومت طالبان را به رسمیت شناخته است. رعایت کامل حقوق زنان و دختران، تشکیل حکومت فراگیر، مبارزه با تروریزم و پایبندی به تعهدات بینالمللی از جمله موضوعاتی اند که در مواضع جامعه جهانی درباره طالبان مطرح شده است. پنج سال بعد پنج سال پس از نخستین اعتراضات زنان در افغانستان، ممنوعیت اعتراضات که پیش از این نیز با محدودیت ها همراه بود، اکنون در قانون نیز صراحت یافته است. وزارت عدلیه طالبان در ۳۱ اسد ۱۴۰۵ «قانون شرطه» را در جریده رسمی منتشر کرد، در ماده ۵۰ این قانون آمده است که «هرگونه مظاهره در قلمرو افغانستان منع است.» با آنهم زن معترضی از داخل افغانستان که در آغاز گزارش درباره ادامه اعتراضات صحبت کرد، در این باره میگوید: «تا زمانی که زنان افغانستان از حقوق اساسی انسانی خود محروم باشند، مبارزه ما ادامه خواهد داشت.»
Un bărbat de origine rusă, cu pașaport leton, și un bărbat din Belarus, cu antecedente penale, care deține un pașaport rus, ar fi potrivit anchetatorilor germani suspectați în legătură cu atentatul planificat împotriva unui avion de transport ucrainean pe aeroportul din Leipzig/Halle, luna trecută. Informația a fost publicată miercuri de trei instituții mari de presă din Germania: ziarul Süddeutsche Zeitung și posturile de televiziune NDR și WDR. În ajun, ministrul de Interne german, Alexander Dobrindt, anunțând oficial că Berlinul acuză Rusia de a fi pus la cale atentatul, spusese că există suspiciuni legate de ofițeri de rang inferior al serviciilor secrete ruse, dar nu a dat niciun fel de detalii. Presa germană scrie însă că anchetatorii sunt siguri că îl cunosc pe cel care a pus la cale atentatul de la Leipzig. Bărbatul, născut în Rusia și deținător al unui pașaport leton, ar avea legături cu serviciile secrete ruse. Se pare că a intrat în Germania la sfârșitul lunii iulie prin aeroportul din Berlin și că, ulterior, s-ar fi îndreptat spre Leipzig cu o mașină închiriată. Cu două zile înainte de atentatul eșuat cu drona, suspectul a părăsit din nou Germania – din nou cu avionul, prin aeroportul berlinez. La locul faptei, anchetatorii au descoperit, de asemenea, urme de ADN care i-au condus către un al doilea suspect. Au găsit urme genetice pe una dintre drone, pe interiorul unei cutii de conserve umplute cu exploziv, precum și pe o antenă fixată de un copac în apropierea aeroportului, aparent pentru a amplifica semnalele destinate dronelor controlate prin rețeaua de telefonie mobilă. Compararea probelor cu bazele de date europene a dat rezultate pozitive în Lituania și Finlanda. Astfel, autoritățile au ajuns pe urmele unui individ din Belarus, care fusese deja semnalat în diferite țări pentru alte infracțiuni. Anchetatorii au reușit între timp să reconstituie și traseul intrării și ieșirii sale din Germania. Conform cercetărilor efectuate de SZ, NDR și WDR, suspectul, care deține și un pașaport rus, ar fi intrat în țară cu o viză turistică italiană. Din informațiile autorităților reiese că documentul a fost eliberat la sfârșitul lunii aprilie la o reprezentanță diplomatică italiană din Minsk. Ministrul german de interne Alexander Dobrindt a anunțat marți mai multe contramăsuri împotriva Rusiei, inclusiv închiderea consulatului rusesc de la Bonn și a „Casei Ruse” de la Berlin. Rusia a respins miercuri acuzația că ar fi pus la cale atentatul de la Leipzig, președintele Vladimir Putin spunând că germanii ar trebui să arate dovezi și că ar fi vorba de invenții menite să sprijine guvernarea de la Berlin într-un an electoral important. Süddeutsche Zeitung notează că și în trecut Rusia a negat întotdeauna orice implicare în atentate și acțiuni de sabotaj, inclusiv în Germania. Așa s-a întâmplat și în cazul asasinării unui georgian în parcul Kleiner Tiergarten din Berlin, în august 2019. La acea vreme, un asasin plătit din Rusia a fost arestat și condamnat ulterior la închisoare pe viață. Rusul a fost eliberat în cele din urmă în 2024, în cadrul unui schimb de deținuți și a fost întâmpinat și îmbrățișat personal la Moscova de către președintele rus Vladimir Putin. Incidentul de la Leipzig a fost condamnat de aliații Ucrainei, inclusiv de R. Moldova și de Uniunea Europeană, mai ales după ce Berlinul a atribuit oficial vina Rusiei, marți seară. Într-o postare pe rețele, președinta Maia Sandu și-a exprimat solidaritatea deplină cu Germania. „Atacuri precum cel din Leipzig au scopul de a testa limitele Europei și de a submina sprijinul acordat Ucrainei. Rusia aplică aceeași strategie pe întreg continentul. Europa ar trebui să rămână unită împotriva ei și să fie mereu cu un pas înainte”, a scris Sandu. Europa Liberă Moldova este și pe Google News. Abonează-te .
Un bărbat de origine rusă, cu pașaport leton, și un bărbat din Belarus, cu antecedente penale, care deține un pașaport rus, ar fi potrivit anchetatorilor germani suspectați în legătură cu atentatul planificat împotriva unui avion de transport ucrainean pe aeroportul din Leipzig/Halle, luna trecută. Informația a fost publicată miercuri de trei instituții mari de presă din Germania: ziarul Süddeutsche Zeitung și posturile de televiziune NDR și WDR. În ajun, ministrul de Interne german, Alexander Dobrindt, anunțând oficial că Berlinul acuză Rusia de a fi pus la cale atentatul, spusese că există suspiciuni legate de ofițeri de rang inferior al serviciilor secrete ruse, dar nu a dat niciun fel de detalii. Presa germană scrie însă că anchetatorii sunt siguri că îl cunosc pe cel care a pus la cale atentatul de la Leipzig. Bărbatul, născut în Rusia și deținător al unui pașaport leton, ar avea legături cu serviciile secrete ruse. Se pare că a intrat în Germania la sfârșitul lunii iulie prin aeroportul din Berlin și că, ulterior, s-ar fi îndreptat spre Leipzig cu o mașină închiriată. Cu două zile înainte de atentatul eșuat cu drona, suspectul a părăsit din nou Germania – din nou cu avionul, prin aeroportul berlinez. La locul faptei, anchetatorii au descoperit, de asemenea, urme de ADN care i-au condus către un al doilea suspect. Au găsit urme genetice pe una dintre drone, pe interiorul unei cutii de conserve umplute cu exploziv, precum și pe o antenă fixată de un copac în apropierea aeroportului, aparent pentru a amplifica semnalele destinate dronelor controlate prin rețeaua de telefonie mobilă. Compararea probelor cu bazele de date europene a dat rezultate pozitive în Lituania și Finlanda. Astfel, autoritățile au ajuns pe urmele unui individ din Belarus, care fusese deja semnalat în diferite țări pentru alte infracțiuni. Anchetatorii au reușit între timp să reconstituie și traseul intrării și ieșirii sale din Germania. Conform cercetărilor efectuate de SZ, NDR și WDR, suspectul, care deține și un pașaport rus, ar fi intrat în țară cu o viză turistică italiană. Din informațiile autorităților reiese că documentul a fost eliberat la sfârșitul lunii aprilie la o reprezentanță diplomatică italiană din Minsk. Ministrul german de interne Alexander Dobrindt a anunțat marți mai multe contramăsuri împotriva Rusiei, inclusiv închiderea consulatului rusesc de la Bonn și a „Casei Ruse” de la Berlin. Rusia a respins miercuri acuzația că ar fi pus la cale atentatul de la Leipzig, președintele Vladimir Putin spunând că germanii ar trebui să arate dovezi și că ar fi vorba de invenții menite să sprijine guvernarea de la Berlin într-un an electoral important. Süddeutsche Zeitung notează că și în trecut Rusia a negat întotdeauna orice implicare în atentate și acțiuni de sabotaj, inclusiv în Germania. Așa s-a întâmplat și în cazul asasinării unui georgian în parcul Kleiner Tiergarten din Berlin, în august 2019. La acea vreme, un asasin plătit din Rusia a fost arestat și condamnat ulterior la închisoare pe viață. Rusul a fost eliberat în cele din urmă în 2024, în cadrul unui schimb de deținuți și a fost întâmpinat și îmbrățișat personal la Moscova de către președintele rus Vladimir Putin. Incidentul de la Leipzig a fost condamnat de aliații Ucrainei, inclusiv de R. Moldova și de Uniunea Europeană, mai ales după ce Berlinul a atribuit oficial vina Rusiei, marți seară. Într-o postare pe rețele, președinta Maia Sandu și-a exprimat solidaritatea deplină cu Germania. „Atacuri precum cel din Leipzig au scopul de a testa limitele Europei și de a submina sprijinul acordat Ucrainei. Rusia aplică aceeași strategie pe întreg continentul. Europa ar trebui să rămână unită împotriva ei și să fie mereu cu un pas înainte”, a scris Sandu. Europa Liberă Moldova este și pe Google News. Abonează-te .
В министерстве не уточнили, о каких беспилотниках — боевых или гражданских — идет речь. По состоянию на август 2026 года в Татарстане насчитывается около 30 компаний малого и среднего бизнеса в сфере беспилотных авиационных систем (БАС). По этому показателю республика занимает пятое место в стране, сообщает пресс-служба Минэкономики РТ. В ведомстве не уточнили, о каких беспилотных системах — боевых или гражданских — идет речь. Лидерами по количеству производителей БАС стали Москва (212), Московская область (89), Санкт-Петербург (63) и Самарская область (34). Татарстан замыкает пятерку. В 2026 году Татарстан получил более двух миллиардов рублей на создание центров испытаний и компетенций в рамках нацпроекта "Беспилотные авиационные системы", напомнили в ведомстве. Из них свыше 1,5 млрд — федеральные средства, 500 млн — республиканские. К 1 июля освоено 100% годового объема финансирования. После начала полномасштабной войны России против Украины в особой экономической зоне "Алабуга" в Татарстане было организовано производство иранских ударных дронов "Шахед", принятых в России на вооружение под названием "Герань-2". К сборке беспилотников привлекают студентов колледжа "Алабуга Политех" . Подписывайтесь на наш канал в Telegram .
انتظار طولانی مهاجران افغان در پاکستان؛ فعال حقوق زنان خواهان روشنشدن سرنوشت پروندهٔ مهاجرتیاش است. سختترین بخش این است که وضعیت نامعلوم باشد لینا امانی، یکی از فعالان حقوق زنان افغان لینا امانی، یکی از فعالان حقوق زنان افغان که در پاکستان بهسر میبرد، می گوید: «سختترین بخش این است که وضعیت نامعلوم باشد و انسان نداند تا چه وقت دیگر باید منتظر بماند.» لینا امانی شاید گمان میکرد که انتظارش در پاکستان کوتاه خواهد بود، اما این انتظار کوتاه نخست به چند ماه و سپس به چند سال مبدل شد. نزدیک به پنج سال پیش، این فعال حقوق زنان که از پوهنزی حقوق پوهنتون کابل فارغ شده است، افغانستان را ترک کرد و به پاکستان پناه برد. او میگوید امیدوار بود بهزودی به یک کشور سوم منتقل شود و زندگی تازهای را آغاز کند، اما با گذشت سالها، هنوز هم با سرنوشتی نامعلوم روبهرو است. او به رادیو آزادی گفت: «این انتظار طولانی تنها بر من تأثیر نگذاشته، بلکه تمام خانوادهام را با مشکلات جدی روبهرو کرده است. ما تنها میخواهیم وضعیت ما روشن شود تا بتوانیم زندگی عادی خود را آغاز کنیم.» ناپدیدشدن سینماگر و فعال رسانهای افغان در پاکستان در اینجا، بزرگترین مشکل برای من و دیگران، مسئله ویزه است لینا امانی، یکی از فعالان حقوق زنان افغان امانی میگوید به دلیل فعالیتهایش در افغانستان، جانش در خطر بود، اما پس از رفتن به پاکستان با مشکلات دیگری روبهرو شد. به گفته او، مشکلات ویزه، فرصتهای محدود کاری و فشارهای اقتصادی، از مهمترین چالشهای زندگی روزمرهاش است. او گفت: «در اینجا، بزرگترین مشکل برای من و دیگران، مسئله ویزه است. ما میخواهیم دستکم اقامت ما در پاکستان قانونی شود، پروندههای مهاجرتی ما بررسی شود و زمینه آموزش و کار برای ما فراهم گردد. مهمترین خواست ما این است که از این وضعیت نامعلوم بیرون شویم.» اما این انتظار طولانی تنها بر وضعیت اقتصادی او اثر نگذاشته، بلکه برنامههای آموزشیاش را نیز به تأخیر انداخته است. امانی میگوید قصد داشت پس از گرفتن مدرک لیسانس، دوره ماستری را ادامه دهد، اما به دلیل مهاجرت و نامعلوم بودن وضعیتش، این آرزو هنوز هم برآورده نشده است. با این حال، او تلاش کرده است در کنار انتظار، زندگی روزمرهاش را نیز پیش ببرد. او اکنون در بخش طراحی گرافیک و طراحی وب کار میکند و میگوید از همین راه بخشی از هزینههای زندگیاش را تأمین میکند. داستان به تعویق افتادن آموزش و آینده لینا، با وضعیت کنونی زنان در افغانستان نیز پیوند دارد. زنان بیوه در افغانستان؛ از دست دادن همسر، از دست دادن کار و جنگ برای بقای کودکانشان در افغانستان، مکتبهای دخترانه بالاتر از صنف ششم بسته است و زنان از ادامه تحصیل در پوهنتونها نیز محروم اند. محدودیتها بر کار و حضور اجتماعی زنان نیز فرصتهای آموزشی و آینده حرفهای آنان را کاهش داده است. مهمترین خواست ما این است که از این وضعیت نامعلوم بیرون شویم لینا امانی، یکی از فعالان حقوق زنان افغان امانی میگوید همین وضعیت باعث شده که تصور بازگشت به افغانستان برایش دشوارتر شود. او گفت: «در حال حاضر، زندگی زنان در افغانستان با دشواریهای زیادی روبهرو است. اگر این وضعیت ادامه پیدا کند و برای جهان عادی شود، برای ما بسیار دردناک خواهد بود. پشت این محدودیتها، میلیونها زن افغان قرار دارند که هر کدام برای آینده خود آرزوهای بزرگی داشتند.» در افغانستان زیر حاکمیت طالبان، محدودیتهای گستردهای بر آموزش و کار زنان وضع شده است. در همین حال، زنانی که به پاکستان پناه بردهاند نیز در ماههای اخیر با مشکلات بیشتر و وضعیت نامشخص روبهرو شدهاند. امانی میگوید پرونده مهاجرتیاش برای رفتن به ایالات متحده هنوز هم در مرحله بررسیهای امنیتی قرار دارد. او خواهان تمدید ویزه و بررسی پروندههای مهاجرتی پناهجویان در پاکستان است تا بتوانند زندگی عادی خود را از سر بگیرند و از اخراج به افغانستان در امان بمانند. پاکستان در سال ۲۰۲۳ روند اخراج مهاجران افغان فاقد اسناد را آغاز کرد. بر بنیاد معلومات کمیشنری عالی سازمان ملل متحد در امور پناهندگان، تا ماه جولای سال ۲۰۲۶ بیش از دو میلیون و ششصد هزار افغان از پاکستان به افغانستان بازگشتهاند. لینا امانی میگوید، پرونده آنان با وضعیت دیگر مهاجران تفاوت دارد و از همین رو، سازمان ملل متحد و کشورهایی که از حقوق بشر حمایت میکنند، باید بر پاکستان فشار بیاورند تا زمینه اقامت قانونی آنان را فراهم سازد. با وجود همه این دشواریها، او میگوید هنوز امیدش را از دست نداده است. او امیدوار است روزی این انتظار طولانی پایان یابد، بتواند تحصیلات ماستریاش را ادامه دهد و فصلی از زندگیاش را آغاز کند که پنج سال پیش چشمبهراه آن بود.
Генеральний штаб ЗСУ підтвердив знищення літака МіГ-29 та вертольота Ка-27. У штабі зазначають, що за результатами аналізу додаткових даних підтверджено знищення 30 серпня вертольота Ка-27 у районі аеродрому «Єйськ» Краснодарському краї РФ, а також знищення 27 серпня літака МіГ-29 у районі аеродрому «Міллерово» в Ростовській області РФ. Також українські військові заявили про ураження 1 вересня та в ніч на 2 вересня російських складів боєприпасів і МТЗ. Зокрема, за даними Генштабу, у Володимирівці Донецької області було уражено склад боєприпасів противника, в Очеретиному Донецької області – склад матеріально-технічних засобів підрозділу окупантів, а у Речиці Брянської області РФ – район зосередження озброєння та військової техніки противника. Редакція Радіо Свобода поки що не може перевірити наведені дані з незалежних джерел. 30 серпня Генштаб ЗСУ заявляв про удар по військовому аеродрому «Єйськ» у Краснодарському краю РФ. 28 серпня президент України Володимир Зеленський заявив, що українські сили уразили російський стратегічний бомбардувальник ТУ-95МС в Енгельсі Саратовської області Росії – саме такі літаки завдають ударів по Україні. Російська влада тоді це не підтверджувала, але у соцмережах писали, що атаки зазнав військовий аеродром «Енгельс» і там, ймовірно, горить бомбардувальник-ракетоносець Ту-95. Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів . Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував , заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України». За даними Генштабу ЗСУ, на ранок 2 вересня Росія втратила у війні проти України 440 літаків та 354 гелікоптери. РФ дані про свої втрати не коментує.
