RFE/RL Russian

Російські війська протягом попередньої доби втратили близько 1 390 людей особового складу, заявив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 2 вересня. За оцінкою українського командування, загальні втрати армії РФ сягнули близько 1 491 030. Також штаб оцінив втрати російської військової техніки: 12 324 танки (+4 за добу) 25 263 бойових броньованих машини (+6) 49 016 артилерійських систем (+62) 2 081 реактивна система залпового вогню (+2) 1 598 засобів протиповітряної оборони (+1) 440 літаків 354 гелікоптери 2 464 наземних робототехнічних комплекси (+12) 494 146 безпілотників оперативно–тактичного рівня (+1 969) 5 070 крилатих ракет (+10) 35 кораблів і катерів 2 підводних човни 142 715 автомобілів і автоцистерн (+383) 4 625 одиниць спеціальної техніки (+2) Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» на липень цього року встановила імена, прізвища й інші дані майже 235 тисяч загиблих військовослужбовців РФ. Реальна їхня кількість, за словами самих дослідників, може бути значно більшою – за оцінками НАТО, до пів мільйона . Читайте також: У ГУР заявили про ураження комплексу «Новатек-Усть-Луга» в РФ Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів , ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти. За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року. Генштаб ЗСУ заявив про ураження РЛС і командно-штабної машини С-400 у прикордонні Росії

RFE/RL Russian

Російські війська протягом ночі на 2 вересня атакували Одесу, повідомив очільник міської військової адміністрації Сергій Лисак. За його даними, атака пошкодила інфраструктуру, є руйнування житлових будинків. «Попередньо, є троє постраждалих внаслідок ворожої атаки на місто. Серед них одна дитина», – згодом заявив очільник МВА. Він уточнив, що деталі щодо наслідків з’ясовують. Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Читайте також: Кіпер повідомив про пожежу на поштовому терміналі через повторну російську атаку Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. . Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Російська масована атака балістикою та дронами 1 вересня: наслідки

RFE/RL Russian

Україна продовжує завдавати ударів по російських нафтопереробних заводах, намагаючись примусити Росію завершити війну. Дефіцит пального по всій території РФ посилюється. На цьому тлі Москва звертається за допомогою до союзників, зокрема і з пропозицією переробляти російську нафту на їхній території. Що про це відомо? Інформацію зібрало Радіо Свобода. Останніми місяцями українські БПЛА вивели з ладу десятки нафтопереробних заводів по всій Росії, намагаючись підірвати здатність Москви фінансувати й підтримувати повномасштабну війну. Росія вже понад 4, 5 роки завдає по Україні удари усіма видами наявного озброєння (окрім ядерного), зокрема по житлових будинках та усій інфраструкті, що забезпечує життя цивільного населення. На цей момоент РФ через українські атаки вже зупинила експорт, щоб стримати паливну кризу, і запровадила заходи з нормуванням споживання. Також уклали угоду з невеликим приватним нафтопереробним заводом у Казахстані, щоб використовувати його потужності. Але експерти кажуть, що цей крок навряд чи вирішить проблему серйозного дефіциту пального в Росії. Міністр енергетики Казахстану Ерлан Аккенженов заявив 25 серпня, що НПЗ «Конденсат» у західній частині Казахстану перероблятиме російську нафту, а близько 70 відсотків отриманої продукції відправлятимуть назад до Росії . У Росії живуть 143 мільйони людей, і в літні місяці країна споживає до 120 тисяч метричних тонн бензину на день, за оцінкою Reuters. Але НПЗ «Конденсат» може виробляти лише до 200 тисяч метричних тонн бензину на рік, що покриває близько 0,3 відсотка щоденного попиту Росії на бензин . Джон Робертс, позаштатний старший науковий співробітник розташованого у Вашингтоні аналітичного центру Atlantic Council, сказав, що в умовах серйозного дефіциту пального в Росії навіть найменші додаткові постачання бензину й дизельного пального можуть допомогти . Це стосується і лінії фронту, де дефіцит пального створює тиск на російські військові операції. «Можливо, це просто питання крайнього відчаю з боку Росії, – сказав він. – Дефіцит пального, бензину й дизеля, з яким вони зіткнулися, є гострим . Це допомагає, але не вирішує проблему». Зв’язки «Конденсату» з Росією Нафтопереробний завод «Конденсат», який протягом багатьох років працював значно нижче своєї потужності, і раніше мав зв’язки з Росією. Корпоративні документи пов’язують «Конденсат» із «Татнафтою» – п’ятою за величиною нафтовою компанією Росії та третім за величиною нафтопереробником – через Osprey Investment . Osprey є акціонером головного акціонера «Конденсату» – Birinshi Shina Kompaniyasy – і раніше спільно з турецьким дистриб’ютором пального Aytemiz володіла Mining Development Company. «Татнафта» придбала Aytemiz у 2023 році. Загальний вигляд нафтопереробного заводу «Орськнафтооргсинтез» у місті Орськ Оренбурзької області, Росія, 28 серпня 2025 року У 2024 році «Конденсат» почав переробляти російську нафту, яку постачали через НПЗ TANECO компанії «Татнафта» в Татарстані. Пізніше того ж року Казахстан і Росія д омовилися дозволити «Конденсату» експортувати до Росії бензин, вироблений із російської нафти . Цю домовленість продовжили у 2025 році. Після того як Велика Британія у 2025 році запровадила санкції проти «Татнафти», нафтова компанія передала всю свою частку в Aytemiz компанії TNCI Holding – інвестиційній компанії, яку контролює уряд російського Татарстану. Ця зміна усунула прямий корпоративний зв’язок «Татнафти» з Aytemiz і, відповідно, зв’язок між «Татнафтою» та «Конденсатом» через спільні частки власності Osprey. Наскільки далеко Росія може поширити модель «Конденсату»? Оскільки Україна продовжує виводити з ладу російські НПЗ , Москва, ймовірно, звертатиметься до більшої кількості підприємств у Центральній Азії, кажуть експерти. Росія є ключовою політичною та економічною силою в багатому на енергоресурси регіоні , який був частиною Радянського Союзу. «Вони намагатимуться змусити передусім Казахстан, а наступним – Узбекистан, постачати їм стільки бензину й дизельного пального, скільки вони зможуть», – сказав Робертс з Atlantic Council. Геннадій Рябцев, український енергетичний аналітик, заявив, що в Центральній Азії немає надлишкових потужностей і регіон «не здатний суттєво вплинути на ситуацію в Росії». «Це стосується Казахстану, Киргизстану, Індії, Китаю і Білорусі також, тому що для російського ринку це краплі в морі », – сказав він «Схемам», розслідувальному проєкту Української служби Радіо Свобода. Уряди країн Центральної Азії також, ймовірно, обережно ставитимуться до перспективи стати постачальниками енергоносіїв для Росії під час війни, адже Москва перебуває під жорсткими західними санкціями через повномасштабне вторгнення в Україну. «Вони мають подумати: що це означатиме для їхньої торгівлі з рештою світу? Вони не особливо хочуть потрапити під санкції. Але, можливо, важливіше те, що незалежно від того, чи будуть санкції прямими, ц е вдарить по інвестиціях, які надходять до них із країн, окрім Росії », – сказав Робертс. Владислав Власюк, уповноважений президента України Володимира Зеленського з питань санкційної політики, заявив, що Київ не вважає, що «у Росії вишикується черга охочих постачати нафтопродукти, тому що всі розуміють, що йдеться насамперед про військові потреби». « На це також впливає можливість потрапити під санкції за допомогу Росії – такі випадки вже були», – сказав він «Схемам». Санкції проти Росії та мита до 100%: Власюк прибув до Вашингтона переконувати Палату представників Тиск і підкуп. Навіщо Путін переглядає військові угоди з Казахстаном і Узбекистаном Українські дрони атакували російський порт Усть-Луга в Ленінградській області

RFE/RL Russian

Російський лідер Володимир Путін назвав заяву президента України Володимира Зеленського про «де-факто закриття» російського неба для цивільної авіації через українські дрони «заявкою на державний тероризм». Відповідаючи на запитання під час пресконференції на полях саміту ШОС 1 вересня в Бішкеку, Путін додав: «Ми знайдемо, як відповісти». Раніше сьогодні Володимир Зеленський попередив , що через українські удари по Росії російське небо «стає повністю небезпечним», що мають враховувати авіакомпанії, які літають у російські аеропорти, а також страхові компанії. Ігнат: у серпні Росія запустила по Україні понад 2800 реактивних дронів «Російське небо стає повністю небезпечним. Україна не загрожує цивільній авіації як такій, жодному цивільному літаку. Просто дрони в небі Росії будуть так, що треба на це зважати. Хоча російська влада про це не повідомляє, як належить, але російське небо де-факто буде закриватися: війна, що розв’язана Росією, закриває її небо», – сказав Зеленський у зверненні 1 вересня. За його словами, Міністерство закордонних справ України й відповідні українські інституції дадуть «повну інформацію» міжнародним структурам щодо небезпек у російському небі. Зеленський додав, що Україна готова на прохання партнерів робити паузи в ударах з огляду на плановані в РФ зустрічі щодо закінчення війни. Російські війська останнім часом посилили свої удари по Україні , зокрема по Києву і Київщині. Зеленський наголосив, що «ця ескалація не може й не буде» залишатися тільки на території України. «Цілком природно й справедливо, що її наслідки будуть і в Росії, зокрема в російському небі, яке вже є і буде більше простором для наших дронів, наших ракет, які активно й справедливо діють у відповідь на російську війну, у відповідь на російські удари. І ми користуємося своїм правом на самооборону – завдаємо ударів по російських військових цілях і тій частині економіки, яка працює на війну. Це – наш захист», – сказав він. «У небі Росії закінчилися безпечні моменти»: Зеленський застеріг іноземні авіакомпанії

RFE/RL Russian

Кремль заявив, що Німеччина «йде подальшим шляхом ескалації», після того, як влада цієї країни звинуватила Росію в інциденті з дроном в аеропорту Лейпцига й оголосила кроки у відповідь. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив увечері 1 вересня, що Німеччина не надала ніяких доказів для своїх заяв. «Коли висуваються такі серйозні звинувачення, вони повинні бути чимось підкріплені», – цитують Пєскова російські ЗМІ. Водночас посольство РФ в Німеччині заявило, що німецькі звинувачення на адресу Росії в спробі атаки безпілотника в аеропорту «Лейпциг/Галле» минулого місяця, є «абсурдною і безпідставною провокацією». Німеччина звинуватила Росію в інциденті в аеропорту Лейпцига й оголосила кроки у відповідь 4 серпня в німецькому аеропорту «Лейпциг/Галле» поблизу українського вантажного літака «Антонов» , що використовувався для перевезення військових вантажів, виявили дрон, навантажений вибухівкою. Міністр внутрішніх справ Александр Добріндт тоді називав інцидент у Лейпцигу «гібридним сценарієм нападу» і не виключав можливої причетності іноземних держав. 1 вересня Добріндт заявив, що Росія відповідальна за спробу атаки безпілотником на український вантажний літак в аеропорту «Лейпциг/Галле». Цього висновку, за його словами, дійшли завдяки інформації, отриманій від розвідувальних служб, а також аналізу низки інших гібридних операцій, що почастішали в Європі. Диверсії у Європі. Росіянин почав свідчити у справі про посилки із запалювальними пристроями Високопосадовець додав, що події в Лейпцигу розглядають у контексті низки гібридних дій. Добріндт зауважив, що розслідування триває й на цьому етапі вимагає максимального захисту інформації. Очільник Міністерства закордонних справ Німеччини, зі свого боку, запевнив, що федеральний уряд продовжить підтримку України й посилюватиме обороноздатність власної країни, попри низку гібридних атак. Йоганн Вадефуль оголосив і про низку заходів проти Росії у відповідь. «Російське генеральне консульство в Бонні буде закрите з 18 вересня. Договір щодо «Російського дому» в Берліні буде розірвано. Ми запропонуємо в ЄС нові санкційні внесення до списків осіб із Росії у зв’язку з гібридними атаками. Ми посилюємо контроль за в’їздом громадян Росії. Ми посилюємо тиск на російський «тіньовий флот», – повідомив Вадефуль. Німецький топдипломат додав, що держави-партнери поінформовані про ситуацію. Німеччина, за словами Вадефуля, отримала «запевнення в солідарності». У Німеччині знайшли заховану зброю та боєприпаси, які могли призначатися для агентів РФ

RFE/RL Russian

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян 1 вересня у Бішкеку на полях саміту Шанхайської організації співпраці (ШОС) провів переговори з президентом Росії Володимиром Путіним. Це – перша особиста зустріч лідерів двох країн після перемоги Пашиняна на виборах у червні , повідомляє Вірменська служба Радіо Свобода. Путін заявив, що визнає законність права Вірменії вступити до Євросоюзу, але зазначив, що це «створює складнощі» через членство країни в Євразійському економічному союзі. Путін знову закликав Єреван якнайшвидше визначитися зі своїми зовнішньополітичними планами. Нікол Пашинян відповів Путіну, що в регламенті Євразійського економічного союзу не прописано механізм вилучення будь-якої держави, і якщо країна хоче вийти з об’єднання, то має повідомити про це щонайменше за пів року. Пашинян: Вірменія незабаром почне процес подання заявки на вступ до ЄС «Ми не подавали таке повідомлення в ЄАЕС. Ситуацію слід розглядати з цієї відправної точки. Для нас важливо, щоб наша країна мала альтернативи. Це наше законне право. Але це не означає, що ми незадоволені ЄАЕС, хоча там і є проблеми», – сказав Пашинян. Він додав, що, ухваливши закон про членство в ЄС, Вірменія не порушила жодних зобов’язань у рамках ЄАЕС. Перед початком саміту Москва також пропонувала провести у Вірменії референдум про вектор розвитку країни і висловлювала невдоволення арештом колишнього президента Роберта Кочаряна . Путін закликав Вірменію провести референдум щодо членства в Євросоюзі Наприкінці серпня Пашинян оголосив, що Єреван найближчим часом розпочне процес подання заявки на вступ до Європейського Союзу. Таку заяву він зробив після вимоги Росії провести у Вірменії референдум щодо вступу до ЄС. За словами Пашиняна, це стане можливим лише після того, як Єреван направить заявку, отримає відповідь від Євросоюзу і погодить чіткий графік інтеграційного процесу. Після заяви влади Вірменії про бажання вступити до ЄС Росія почала запроваджувати заборони на постачання вірменської продукції. Москва також погрожувала Єревану призупиненням або денонсацією угоди про безмитні постачання до Вірменії природного газу, нафтопродуктів й алмазів. Євросоюз, зі свого боку, заявив про економічну підтримку Вірменії після дій Росії. Росія посилює обмеження на постачання аграрної продукції з Вірменії

RFE/RL Russian

Збройні сили США завдали низки авіаударів по об’єктах Корпусу вартових ісламської революції на території Ірану. Атака стала відповіддю на спроби Ірану напасти на торгові судна в Ормузькій протоці й позиції американських військових у регіоні, повідомило Центральне командування США у соцмережі X. За даними іранських державних медіа, вибухи пролунали на острові Кешм в Ормузькій протоці, а також у портових містах Бендер-Аббас і Чабахар на півдні країни. Президент США Дональд Трамп уточнив, що атака стала відповіддю на спроби Ірану встановити морські міни в Ормузькій протоці. За його словами, Тегеран зіткнеться з «набагато жорсткішим і масштабнішим» ударом, якщо відповість на атаку. Хаменеї закликає мусульманські держави об’єднатися проти США та Ізраїлю 1 вересня президент Ірану Масуд Пезешкіан заявив про готовність негайно відновити виконання умов мирного меморандуму, якщо Сполучені Штати повернуться до дотримання домовленостей, укладених в Ісламабаді. 31 серпня США завдали удару по двох пускових установках Корпусу вартових ісламської революції на іранському острові Ларак. КВІР повідомив про загиблих і поранених серед своїх військовослужбовців і цивільних. Іран заявив про атаку по авіабазі Аль-Мінхад в Об’єднаних Арабських Еміратах, де розміщені американські військові. Раніше міністр фінансів США Скотт Бессент анонсував нові санкції проти банківського сектору Ірану і закордонних активів КВІР. Він згадав банківські рахунки на Британських Віргінських островах. Крім того, він оголосив, що США накладатимуть вторинні санкції на будь-які компанії й фізичних осіб, які мають економічні відносини з іранським режимом. Влада Ірану назвала це «економічним тероризмом». США завдали удару по іранських пускових установках поблизу Ормузької протоки

RFE/RL Russian

Президент України Володимир Зеленський попередив, що через українські удари по Росії російське небо «стає повністю небезпечним», що мають враховувати авіакомпанії, які літають у російські аеропорти, а також страхові компанії. «Російське небо стає повністю небезпечним. Україна не загрожує цивільній авіації як такій, жодному цивільному літаку. Просто дрони в небі Росії будуть так, що треба на це зважати. Хоча російська влада про це не повідомляє, як належить, але російське небо де-факто буде закриватися: війна, що розв’язана Росією, закриває її небо», – сказав Зеленський у зверненні 1 вересня. За його словами, Міністерство закордонних справ України й відповідні українські інституції дадуть «повну інформацію» міжнародним структурам щодо небезпек у російському небі. «Вони мене повісять». Чи справді Путін міг таке сказати і якщо сказав, то про кого «Ми в Україні не хочемо втрати невинних життів. Тому попереджаємо партнерів: у небі Росії закінчилися безпечні моменти. Важливо, щоб це почули посли держав, які працюють тут, в Україні, і посли, які працюють у Москві... Важливо, щоб це почули відповідні авіакомпанії, які літають зараз в аеропорти передусім Москви, Петербурга та на інші ключові російські напрямки», – заявив президент України. Зеленський додав, що Україна готова на прохання партнерів робити паузи в ударах з огляду на плановані в РФ зустрічі щодо закінчення війни. У ГУР заявили про ураження комплексу «Новатек-Усть-Луга» в РФ «Коли до нас звертались американці з проханням зробити паузу в ударах по Москві й Петербургу на 25, 26 й 27 серпня, ми витримали цю паузу . Ударів не було. Були удари по Україні. Коли до нас звернулась інша світова держава з проханням встановити паузу в ударах на визначений час щодо напрямку Владивостока – ми й це забезпечимо. Зараз готуються нові зустрічі в Москві – ми це врахуємо… Заради дипломатії, заради перемовин – коли партнери до нас будуть звертатися щодо цього – ми забезпечимо очищення російського неба від дронів на визначені проміжки часу і визначені напрямки», – сказав він «Безпека в небо Росії повернеться. Повернеться тоді, коли почнеться справжній рух до миру. Небо над Росією зараз для дронів. Не для цивільної авіації. Поки триває війна», – додав Зеленський. Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів . Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував , заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України». Війна Росії проти України. Всі новини на цей час

RFE/RL Russian

Колишній міністр оборони України Михайло Федоров запускає компанію з оборонних технологій, а генеральний директор Palantir, компанії з аналізу даних в оборонній сфері Алекс Карп стане її першим великим інвестором, повідомила пресслужба Федорова. «Нова компанія спиратиметься на досвід Федорова у сфері сучасної технологічної війни. Її головна мета – посилювати Україну й розробляти оборонні технології, які допоможуть зробити майбутнє безпечнішим для всього світу», – йдеться в повідомленні. «Ти і твої колеги запускаєте компанію, яка, на мою думку, матиме визначальне значення для світу, перетворюючи ваші знання і розуміння сучасної війни на продукт для країн-союзників», – сказав Карп Федорову у відео , опублікованому у Telegram-каналі колишнього міністра. Він зауважив, що працює з Федоровим «уже пʼять років». Читайте також: Федоров заявив про намір в США залучити інвестиції для фонду оборонних технологій За повідомленням, Карп і Федоров зустрілися в офісі Palantir у Вашингтоні, округ Колумбія, 31 серпня. Palantir тісно співпрацює з американськими оборонними і державними структурами й спеціалізується на аналізі даних і застосуванні ШІ у військовій сфері. Компанію водночас критикують через ризики для приватності і можливе використання її технологій для стеження. Palantir наголошує, що не збирає і не продає персональні дані. У травні 2026 року Федоров як міністр оборони зустрічався з CEO Palantir Алексом Карпом і обговорював використання ШІ й технологій компанії для аналізу повітряних атак і розвідданих та планування далекобійних ударів. Мінекономіки 2024 року підписало контракт із Palantir щодо застосування штучного інтелекту в гуманітарному розмінуванні території України. «Не накладає обмежень»: у Федорова прокоментували його призначення радником міністра оборони Італії Михайло Федоров очолював Міністерство оборони України з січня до липня 2026 року, коли в ході перезавантаження уряду президент Володимир Зеленський доручив Євгенію Хмарі виконувати обовʼязки міністра оборони . Згодом Верховна Рада призначила Хмару на цю посаду. Зеленський пояснював мотиви відставки Федорова тим, що у тодішнього головкома Олександра Сирського і Федорова був конфлікт . Відставка Федорова викликала масштабні протести в Києві й інших містах України. Протести пізніше припинилися , після того, як Федоров публічно закликав до проведення виборів під час війни. «Уявіть, усі виборчі дільниці стануть цілями». Айвазовська про заяву Федорова Президент Зеленський також заявляв, що пропонував Федорову «чотири рази різні формати подальшої роботи в команді на нашу державу». Михайло Федоров заявляв, що відмовився від пропозицій президента України. Ще у липні, до призначення нинішнього очільника Міноборони, він казав, що не погодиться на жодну іншу посаду , окрім посади міністра оборони. 28 серпня Федоров повідомив, став радником міністра оборони Італії Гвідо Крозетто. Водночас він зазначив, що продовжить працювати в Україні над проєктами, які «посилюють нашу оборону й допомагають залучати міжнародні ресурси». Федоров: політичний фальстарт чи заявка на нового опозиційного лідера

RFE/RL Russian ▶ Clip

«Ніхто не отримує в Росії грандіозної вигоди від цієї війни. Люди, які збиралися заробляти великі гроші, гроші втрачають»

RFE/RL Russian

Володимир Путін загнаний у кут через те, як розвивається розпочата ним повномасштабна війна проти України, і побоюється за свою особисту безпеку в разі припинення війни без перемоги Росії або досягнення хоча б мінімальної мети – захоплення всього Донбасу. Про це написало , посилаючись на свої джерела в оточенні Путіна, британське видання The Economist. Які є підстави так говорити? І кого боїться Путін ? The Economist стверджує, що Путін у якийсь момент війни заявив наближеним: «Вони мене повісять» . Контекст, у якому нібито була кинута ця фраза, та інші подробиці розмови в тексті не уточнюються. Але автори пишуть, що Путін найбільше на світі боїться показати слабкість щодо війни проти України, і саме тому до кінця ескалуватиме ситуацію на фронті, намагаючись домогтися капітуляції Києва чи хоча б видимого успіху мінімальногоуспіху, як от захоплення всього Донбасу. Автори статті зауважують, що очільником Росії керує «злочинна логіка його режиму», який вирізняється високою толерантністю до насильства, але не прощає невдач. І, ймовірно, Путін вважає, що як мінімум без захоплення Донбасу він перебуватиме у фізичній небезпеці. The Economist водночас пише, що дані соцопитувань показують, ніби серед жителів Росії дедалі більше зростає невдоволення війною, а настрої російських елит іще похмуріші, і нинішня ситуація видається їм безвихідною. Очільник Росії Володимир Путін під час розмови з Олександром Лукашенком у державній резиденції Ново-Огарьово під Москвою. Росія, 29 серпня 2026 року Чи можна вірити джерелу The Economist у тому, що стосується побоювань самого Путіна? І якою логікою він керується, коли чує від різних світових лідерів заклики припинити війну з Україною? Телеканал «Настоящее Время» (створений Радіо Свобода для російськомовної аудиторії) поговорив про це з головним редактором «Новой газеты Европа» Кирилом Мартиновим. – Якщо вірити джерелам The Economist, Путін боїться, що його «повісять», якщо він зупинить війну в Україні. Як ви вважаєте, кого саме він боїться? І наскільки така оцінка Путіна корелює з реальністю? – Це доволі сильна фраза, але в The Economist одна з найкращих репутацій серед ЗМІ. До їхнього анонімного джерела ми мусимо прислухатися. «перемога» для Путіна – це знищення України воєнно-політичним шляхом Мартинов Якщо цю різку риторику намагатися холодно проаналізувати, то в статті доволі чітко сказано, що Путін боїться непереможного (для нього) завершення війни. Що являє собою «перемога», у Путіна за всі ці роки так і не пояснили. Але очевидно, що «перемога» – це все-таки, напевно, знищення України воєнно-політичним шляхом. Ось це була б для Путіна рішуча перемога. І, якщо вона не буде досягнута, а війна буде завершена, то ті люди, яких Путін сам виростив у ході цієї війни, так звані «герої СВО», можуть звернути свій досвід насильства вже проти правлячої верхівки в Росії. І, по суті, Путін боїться, принаймні за словами The Economist, що його «повісять учасники війни» проти України. Мені здається, це доволі правдоподібна концепція. Вона набагато точніше описує ситуацію, що склалася зараз у Росії, порівняно з тим, якими даними Путін користувався на початку 2022-го року, коли він, очевидно, вважав, що українська війна буде просто повторенням подій 2014-го року. Що це буде легкий і безболісний марш на Київ, після чого Україна впаде і в ній буде інстальовано маріонетковий режим. Путін боїться, що його «повісять учасники війни» The Economist, по суті, пише, що політичний режим у Росії та війна переплелися, і одне без другого вже зараз немислимі. І тому вихід для цього режиму з війни виявиться не менш болючим, ніж те, що зараз відбувається. І вихід із війни без капітуляції України – це загроза особисто Путіну, його сім'ї, його оточенню. Це дійсно так ними сприймається. Я думаю, що це сприймається так не лише самим Путіним, а і його оточенням, які теж мають зробити якийсь вибір. І ми знаємо, що так звані російські еліти шукають спосіб якось заявити про своє бажання знайти вихід із цього глухого кута. Цьому була кілька місяців тому присвячена сенсаційна публікація Андрія Мельниченка , найбільшого російського бізнесмена в тому ж The Economist. Гелікоптер намагається загасити пожежу в логістичних комплексах Wildberries у місті Електросталь під Москвою, Росія, 18 липня 2026 року – The Economist згадує, що хтось неназвений серед російських елит каже, що в них дедалі більше розуміння, що «король голый». Хто це може бути? – За інформацією, яку я отримую з Росії від своїх джерел, ніхто не отримує грандіозної вигоди від цієї війни. Напевно, силовики та ВПК ще щось на цьому заробляють. Але решта людей, які збиралися в Росії заробляти великі гроші, гроші втрачають. і найбільший бізнес, і вищі чиновники теж шукають якийсь спосіб звільнитися від цієї ситуації І ми можемо припустити, що і найбільший бізнес, і вищі чиновники теж шукають якийсь спосіб звільнитися від цієї ситуації. Інша річ, що в них немає особливого виходу з такого воєнного путінізму, бо очевидно, що путінізм діє за законами мафії. Тобто якщо ти хочеш вийти з мафії, то матимеш проблеми, але ще гірше те, що заручниками будуть твої близькі, які теж можуть у цій ситуації постраждати. Але це справді доволі серйозні настрої. Скажімо, Сергій Собянин , мер Москви, давав кілька тижнів тому формально передвиборче інтерв'ю пропагандистському агентству ТАСС і сказав, що переведення економіки на військові рейки просто вб'є країну. При цьому він нібито намагався сказати це максимально лояльно, заявивши, що він бажає, звісно, перемоги Росії, але тим не менше ця фраза проскочила. І це, мені здається, дуже серйозним свідченням того, що всередині російських елит саме такі настрої зараз. Попередження Реткліффа Москві: що відомо через тиждень – за словами колишніх співробітників ЦРУ Німеччина звинуватила Росію в інциденті в аеропорту Лейпцига й оголосила кроки у відповідь На тлі війни з Україною у Росії стрімко зріс рівень песимізму: «Далі буде гірше»

RFE/RL Russian

Головне управління розвідки Міноборони України заявляє про ураження 1 вересня комплексу «Новатек-Усть-Луга» у Ленінградській області Росії. «Уражено ключові елементи установки для переробки нафти і технологічне обладнання – на заводі, що живить злочинну війну проти України, спалахнула масштабна пожежа», – кажуть в ГУР. Редакція поки не може перевірити ці дані з незалежних джерел. Вранці 1 вересня про те, що українські безпілотники атакували портову зону Усть-Луга у Ленінградській області Росії, повідомив губернатор регіону Олександр Дрозденко. У Генштабі ЗСУ заявили про ураження комплексу «Новатек-Усть-Луга» у Ленінградській області РФ «В результаті атаки БПЛА зафіксовано пошкодження в портовій зоні Усть-Луга, є займання. Екстрені служби працюють на місці. Інформація про наслідки уточнюється», – написав Дрозденко в своєму телеграм-каналі. Українські моніторингові телеграм-канали зазначали, що в порту Усть-Луга атаки зазнав термінал. Дрозденко деталей не наводив. Порт Усть-Луга вже зазнавав ударів безпілотників. Зокрема, 14 серпня атака на порт спричинила пожежу . Генштаб згодом підтвердив удар по комплексу «Новатек-Усть-Луга». Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів . Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував , заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України». Війна Росії проти України. Всі новини на цей час

RFE/RL Russian

У Києві знешкодили нездетоновану бойову частину російської ракети С-400, яка цієї ночі впала у житловій забудові міста, повідомила поліція. «Небезпечну знахідку, яка могла здетонувати будь якої миті, виявили сьогодні мешканці у Дарницькому районі. Фахівці вибухотехнічної служби поліції встановили, що ракета містить близько 180 кілограмів вибухової речовини, а також уражаючі елементи. Боєприпас становив серйозну небезпеку, тож на час проведення робіт правоохоронці евакуювали мешканців прилеглих будинків», – йдеться в повідомленні. У поліції зазначили, що бойову частину перевели у безпечний стан і вилучили за допомогою спеціальної техніки ДСНС, потім піротехніки транспортували її для «подальшого знищення в контрольованих умовах на спеціалізованому полігоні». Російська масована атака балістикою та дронами 1 вересня: наслідки Вранці Повітряні сили ЗСУ повідомляли , що російські війська вночі проти 1 вересня атакували Україну ракетами різних типів, зокрема балістичними ракетами Іскандер-М/KN-23/С-400 і протикорабельними ракетами «Циркон», а також 218 безпілотниками. Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер . Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники , дослідники геноцидів і правозахисники . А саме: оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли , що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити» , а України і українців не повинно існувати у майбутньому; публічні заклики до знищення українців; цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя; переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією; винищення інтелігенції : учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній; запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей; депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності; вилучення та знищення із бібліотек українських книг , пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів , що вказують на давню історію українців. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції , а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії , що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку. Ознаки геноциду : вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій. . Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення. Атака 1 вересня: Росія «цілеспрямовано б’є по цивільних об’єктах та житлових будинках» (фоторепортаж) Пошкоджений російською атакою п’ятиповерховий житловий будинок у Борисполі. Київська область, 1 вересня 2026 року Росія «цілеспрямовано б’є по цивільних об’єктах та житлових будинках», наголосив очільник Київської ОВА Ткаченко Із пошкодженого внаслідок російського обстрілу будинку евакуювали 48 людей. За даними ОВА, 13 людей постраждали, серед них дитина. Кількість загиблих через удар по Борисполю зросла до чотирьох, повідомив Тимур Ткаченко, голова обласної військової адміністрації. Київська область, 1 вересня 2026 року Вирва й розкидані речі біля житлового будинку у Борисполі. Цією лялькою ще недавно бавилася дитина. Київська область, 1 вересня 2026 року Жінка фотографує вирву біля пошкодженої російським обстрілом багатоповерхівки у Борисполі, Київська область, 1 вересня 2026 року Жінка тримає на руках песика посеред понівеченого російським ударом подвір'я багатоповерхового житлового будинку у Борисполі. Київська область, 1 вересня 2026 року Страшно на це дивитися... Реакція жінок на те, що побачили після російського обстрілу Борисполя, Київська область, 1 вересня 2026 року Жителі понівеченого російським ударом будинку в Борисполі намагаються знайти якісь свої речі, що були викинуті вибуховою хвилею з квартир. Київська область, 1 вересня 2026 року Ще вчора ввечері помешкання цих людей було цілим.Бориспіль, Київська область, 1 вересня 2026 року Літні люди намагаються вийти з пошкодженого російським обстрілом будинку у Борисполі, Київська область, 1 вересня 2026 року Вибуховою хвилею в будинку вибило шибки та знищило балкони. Бориспіль, Київська область, 1 вересня 2026 року Рятувальники ДСНС працюють на місці російського удару у Борисполі, Київська область, 1 вересня 2026 року Житловий комплекс у Подільському районі Києва, куди влучив російський «шахед». 1 вересня 2026 року Слідчі досліджують двигун від російського «шахеда», який влучив у житловий комплекс у Подільському районі Києва. Подільський район, Київ, 1 вересня 2026 року Міська влада повідомила про трьох постраждалих у Подільському районі Києва У їхній будинок влучив російський «шахед». Подільський район, Київ, 1 вересня 2026 року Речник столичного ДСНС на місці російського удару сказав кореспонденту Радіо Свобода, що, попередньо, інформації про загиблих немає, – але рятувальники ще розбирають завали. Подільський район, Київ, 1 вересня 2026 року

RFE/RL Russian

Протягом дня 1 вересня (із 6:30 до 18:00) російські війська атакували Україну 99 ударними БпЛА (72 із них – реактивні), повідомляють Повітряні сили ЗСУ. За попередніми даними, протиповітряна оборона протягом цього періоду знешкодила 82 ударних БпЛА (57 із них – реактивні). Станом на 18:30 у повітряному просторі спостерігається близько 10 ударних реактивних безпілотників, також заходять нові групи БпЛА, попереджають у Повітряних силах ЗСУ. Ігнат: у серпні Росія запустила по Україні понад 2800 реактивних дронів Росія посилила свої дронові атаки на Київ та область - протягом останніх днів тривалість повітряних тривог зросла. Президент України Володимир Зеленський 30 серпня заявив, що зараз тактика РФ – виснеження українців. За його словами, за останні чотири дні сили РФ атакували майже 1500 дронами усіх типів, більше половини з них (близько 800) – реактивні. Президент зазначив, що найбільш непросте завдання – збивати саме реактивні дрони, зараз переважно це робить бойова авіація. Читайте також – Хмара: триває пошук протидії реактивним «Шахедам», є кілька потенційних перехоплювачів Раніше радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов повідомив, що кількість реактивних «Шахедів», якими Росія атакує Україну, за місяць зросла на близько 66% – із приблизно 1500 у липні до понад 2500 у серпні. Аналітики американського Інституту вивчння війни (ISW) в останньому звіті за 29 серпня зазначають, що російські війська завдали тривалої комбінованої серії ударів безпілотниками та ракетами по Україні, головним чином по місту Київ та області, яка тривала понад 28 годин, з метою максимізації шкоди для цивільного населення та порушення щоденних цивільних функцій 28 та 29 серпня. Київ: троє людей поранені через повторну російську атаку «Реактивні «шахеди» – велика проблема». Чому Україна недооцінила нову загрозу і який захист

RFE/RL Russian

Король Норвегії Гокон VIII 1 вересня склав присягу перед Стортингом (парламентом). 53-річний Гокон, який став королем після смерті свого батька, короля Гаральда V пообіцяв дотримуватися конституції Норвегії, згідно з якою королівська сім’я має переважно символічну функцію. «Норвезький парламенте, я обіцяю і клянуся правити Королівством Норвегія, відповідно до його конституції і законів, нехай допоможе мені Всемогутній і Всезнаючий Бог», – оголосив Гокон. Його дружина, 53-річна королева Метте-Маріт не змогла бути присутньою на церемонії через ускладнення після операції з трансплантації легень, яку їй зробили у червні, йдеться у заяві її лікаря з королівського палацу. Коронації не буде, оскільки Норвегія скасувала цю практику в 1908 році. Згідно з опитуванням Norstat для мовника NRK, опублікованим 1 вересня, першим опитуванням з цього питання, проведеним після смерті Гаральда, монархія має підтримку в Норвегії: 72% норвежців підтримують її, тоді як 20% виступають за республіку чи іншу форму правління. Попереднє опитування, проведене в травні, показувало підтримку монархії на рівні 64%. Попередній король Норвегії, батько Гокона Гаральд V помер 28 серпня у віці 89 років. Гаральд після смерті британської королеви Єлизавети II був європейським монархом, який правив найдовше: він зійшов на трон у 1991 році. Король мав велику повагу в норвезькому суспільстві, його називали «дідусем» норвежців і «народним королем». Поховають Гаральда V в Осло 9 вересня, на похорон запрошені голови держав з усього світу. Новий король Норвегії взяв ім’я Гокон VIII

RFE/RL Russian ▶ Clip

За версією слідства, злочинна організація намагалася заволодіти підприємствами та нерухомістю, впливати на рішення судів і посадовців Міністерства юстиції, а також легалізувати 150 мільйонів гривень, які, ймовірно, використали для внесення застави за Германа Галущенка.

RFE/RL Russian

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду продовжить завтра розгляд апеляційної скарги на рішення про запобіжний захід для колишньої заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої. Підозрювана брала участь у засіданні у режимі відеоконференції. Захист просить про зниження суми застави, наголошуючи, що активи Мудрої дозволяють їй внести суму, яка не перевищує 5 млн грн. Один з адвокатів наполягав, що розмір визначеної для Мудрої застави не базується на реальній фінансовій спроможності їхньої клієнтки. «Актуальні залишки на рахунках Ірини Мудрої в OTP Bank, Ощадбанку, акції Microsoft, акції UnitedHealth, державні облігації та задекларована готівка сукупно становлять 5,1 млн грн. Навіть 5 млн грн для Ірини Мудрої відчутна сума, вона охоплює практично весь обсяг того ліквідного майнового ресурсу… Сума в 20 млн грн, яку визначив слідчий суддя, виходить далеко за межі цього доступного ліквідного ресурсу», – зазначив адвокат. За словами захисника, 5 млн грн є «доступними і водночас значними» для Ірини Мудрої. Апеляційна палата ВАКС продовжить розгляд апеляційної скарги завтра о 12:45. 25 серпня Вищий антикорупційний суд обрав для Ірини Мудрої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 20 мільйонів гривень. Тоді сторона обвинувачення просила взяти Мудру під варту з альтернативою застави у 150 мільйонів гривень. Коментуючи тоді рішення суду і відповідаючи на запитання про те, чи є в неї кошти для застави, Мудра заявила, що частину грошей має сама, а частину проситиме у знайомих і друзів. Ірина Мудра є підозрюваною у справі «Форест Гамп». У межах цієї справи НАБУ заявляло про викриття злочинного угруповання , яке, за даними слідства, «організувало й забезпечило легалізацію коштів, одержаних злочинним шляхом». До складу групи, як зазначає слідство, входили заступник керівника Офісу президента, колишній народний депутат, голова правління держбанку і голова наглядової ради держбанку. Як заявили в бюро, йдеться про 150 мільйонів гривень готівкою, які, за даними слідства, через низку рахунків підставних компаній були введені в легальний обіг для сплати застави за одного з учасників злочинної організації у справі «Мідас» . Буданов і плівки НАБУ: яким буде хід Зеленського? Ім’я фігуранта, за якого вносили заставу, офіційно не розголошуються. Водночас на опублікованих записах розмов лунає ім’я «Герман», а сума відповідає заставі, призначеній ексміністру енергетики Герману Галущенку. Президент України Володимир Зеленський 19 серпня підписав указ про звільнення Ірини Мудрою з посади заступниці керівника Офісу президента. Сама Мудра після оголошення їй підозри заявила про готовність відповісти на кожне запитання слідства в правовий спосіб. Що відомо про справу «Форест Гамп»

RFE/RL Russian ▶ Clip

Кореспонденти Радіо Свобода побували у Милій і поспілкувалися із місцевими жителями

RFE/RL Russian

Вибухи на складах зі зброєю: нові деталі з Милої Триває ліквідація наслідків російського удару і подальшої детонації боєприпасів у селі Мила Бучанського району на Київщині . Як виявилося після російського удару, склади зі зброєю були розміщені біля житлової забудови. Кореспонденти Радіо Свобода побували у Милій і поспілкувалися з місцевими: показуємо новий репортаж з місця подій. За даними влади, на Київщині внаслідок удару РФ по складу та подальшої детонації 28 та 29 серпня загинули 38 людей, також поранень зазнали 52 людини, серед них є 5 дітей. В ОВА повідомили, що у селі Мила та прилеглих населених пунктах пошкоджені близько 300 об’єктів, понад 200 з них – це приватні будинки та 14 багатоповерхівок. Руйнування різного ступеня, зокрема, деякі з будинків знищені повністю. Ситуацію коментував президент Зеленський, прем’єр-міністр Корецький. У Генштабі нагадали про неприпустимість розміщення складів зброї поблизу цивільної забудови. Поліція спільно з представниками СБУ та Офісу генпрокурора встановлює всі деталі трагедії в селі Мила, порушена кримінальна справа. Дивіться про нові подробиці інциденту у програмі Свобода Live: Хто відповідальний за трагедію в селі Мила? Відповідають депутати Склади зі зброєю, по яких армія РФ завдала удару 28 серпня, належать Силам оборони України, – повідомила в коментарі Радіо Свобода народна депутатка від фракції «Голос» Соломія Бобровська . «Одного компромісного рішення, де будуть задоволені всі, і збережені життя теж насправді важко і складно знайти. Тому що мова не лише про Київ і Київську область, а фактично всю Україну, яка використовується для Сил оборони для певних своїх різних задач. І одна історія, коли це справді вина держави, халатність і так далі. Інша історія – це українці, які свідомо ворогу здають точки скупчення військового особового складу і боєприпасів», – вважає Боброська. Відповідальність за події у Милій понесе той, за ким на балансі стояли склад і боєприпаси – каже народний депутат від фракції «Слуга народу» Володимир Крейденко . «Накази є, але деякі військовослужбовці, які відповідають за це, десь халатно відносяться. І потім ми маємо таку трагедію, де страждає цивільне населення, страждають інфраструктурні об'єкти, і відповідно, ставиться під загрозу і життя людей», – каже Крейденко. Мила: детонація боєприпасів. Розповіді очевидців. Чому почалися вибухи і чий склад