VOA Ukrainian

Міністр фінансів США Скотт Бессент назвав дві причини "енергетичного шоку" у США - удари України по російських енергоактивах та конфлікт в Ірані. "Зараз ми переживаємо енергетичний шок як через війну в Україні, бо Україна вирішила, що вони хочуть підірвати російські енергетичні активи та нафтопродукти, і це штовхає ціни на глобальній основі", - заявив Бессент в інтерв'ю Fox News 2 вересня. Він додав, що другою причиною зростання цін є конфлікт в Ірані і висловив переконання, що після завершення конфлікту ціни на бензин підуть донизу. "Також є конфлікт в Ірані. Конфлікт в Ірані завершиться і ціни знизяться", - сказав Бессент. Відповідаючи на питання про можливу підтримку Ірану з боку Росії та Китаю, посадовець застеріг "будь-кого" від таких дій. "Ми ведемо повні розмови з будь-ким, хто підтримує режим", - заявив він. Бессент додав: "Ми всі хочемо, щоб цей конфлікт завершився, і найшвидший шлях до цього, щоб ніхто не підтримував цей режим. Ніхто не має підтримувати цей режим". Цього тижня Бессент головував на зібранні міністрів фінансів країн G20, що відбулося 31 серпня та 1 вересня в місті Ешвілі Північної Кароліни. Cеред учасників засідання був міністр фінансів Росії Антон Сілуанов . Російського міністра, однак, не було під час загального фото міністрів. Хоча Росія більше не є членом G7, вона входить до G20. Відповідаючи на питання ЗМІ 1 вересня Бессент визнав, що участь Сілуанова викликала критику європейських колег, але зауважив, що участь Росії "не вплинула на обговорення", і додав -"якщо обидва борці розійдуться по кутках, то цей жахивий конфлікт ніколи не буде розв'язано". "Якщо сторони не розмовляють, якщо ми не залучені, як можна щось вирішити?" - зауважив він. В понеділок міністр фінансів США зустрівся з міністром фінансів Росії Антоном Сілуановим. Під час зустрічі Бессент передав Сілуанову, що "війна має завершитись, і ми хочемо мирного результату", заявила заступниця міністра фінансів США Ерін Браун в коментарі виданню Politico. Президент США Дональд Трамп , відповідаючи на питання про участь Сілуанова у засіданні, заявив: "Ми любимо ладнати з усіма. Одна з причин, чому я такий успішний, я ладнаю з усіма". Участь Сілуанова "викликала значний дискомфорт за столом не лише для Канади, а й для інших присутніх колег", заявив міністр фінансів Канади Франсуа-Філіпп Шампань. Комісар ЄС з питань економіки Валдіс Домбровскіс зауважив, що зараз не на часі "нормалізувати" стосунки з Росією. "Також проблематично обговорювати чутливі дипломатичні питання з представниками країни, яка веде агресивну війну і щодня вбиває цивільних", - додав він. За результатами засідання в Ешвілі було видано загальну заяву. Однак, Китай виступив проти пункту, де йдеться, що "країни мають робити кроки зі скасування неринкових заходів та практик, що посилюють дисбаланси". Китай відмовляється визнавати шкоду від "дешевого імпорту", каже Бессент.

VOA Ukrainian

Палата представників Конгресу США повернулася до роботи цього тижня, однак доля законопроєкту про санкції проти Росії та Ірану лишається невизначеною. Документ, який назвали на честь покійного сенатора Ліндсі Ґрема , одного із його головних ідейних натхненників, Сенат схвалив ще на початку серпня. Законопроєкт отримав 86 голосів за, і лише 11 – проти. Законопроєкт передбачає розширення санкцій проти російських політичних лідерів, державних та фінансових установ, великих банків та державних енергетичних компаній. А також – запровадження "вторинних санкцій" і додаткових мит на країни, які продовжують купувати російську нафту та природний газ. Попри двопартійну підтримку у Сенаті, видання Politico повідомляє, що “законопроєкт серйозно ризикує застрягти в Палаті представників, де він страждає від значної опозиції демократів, відсутності ентузіазму серед республіканців та згасання бажання вшанувати пам'ять покійного сенатора з Південної Кароліни”. Низка законодавців, утім, продовжує активно підтримувати законопроєкт та ідею більшого тиску на Росію. Якнайшвидше проголосувати за документ закликає конгресмен-республіканець із Небраски Дон Бейкон . “Дехто у Палаті представників, – написав законодавець в мережі X, – дозволяє досконалості стати ворогом хорошого. Конгрес має вжити чітких заходів на підтримку України, та проти Путіна – і зробити це зараз”. На підтримку ініціативи із трибуни Конгресу виступив у вівторок і співавтор законопроєкту, конгресмен-республіканець із Південної Кароліни Джо Вілсон. “Не можна лишати невикористаним жодний інструмент для завершення цієї дуже несправедливої війни” – заявив в коментарі російській службі Голосу Америки конгресмен-республіканець із Джорджії Річ Маккормік . Тим паче, що санкційний законопроєкт, каже законодавець – дуже хороший інструмент. “Треба довести до максимуму санкції, і підтримувати Україну, як тільки можна. Що довше це тягтиметься – то гірше буде” – наголосив конгресмен. “Росія – не наш друг. Путін має кров під нігтями. Нині ми його притиснули і душимо. Нам треба його задушити” – так необхідність ухвалити законопроєкт у Палаті представників пояснив сенатор-республіканець із Луїзіани Джон Кеннеді . В ефірі Fox News він наголосив, що Сенату знадобився цілий рік, аби схвалити законопроєкт, і тепер черга за Палатою представників. Схвалення та імплементація закону змусить Росію сісти за стіл переговорів і врешті завершити війну – переконаний сенатор Кеннеді. На своєчасності законопроєкту напередодні наголосив і співавтор документу у Сенаті, демократ із Коннектикута Річард Блументаль . В інтерв’ю CBS News він зазначив, що у момент, коли Росія готується до потенційної ескалації, і коли її економіка – на порозі великої кризи, законопроєкт, який обмежує потік доходів до воєнної машини Путіна, “може повністю підірвати його здатність вести цю жорстоку, криваву війну”. Сенатор Блументаль закликав надати Україні більше засобів ППО та ухвалити закон про санкції проти Росії Якомога швидше схвалити документ закликає і його колега, сенаторка-демократка із Нью-Гемпшира Джин Шагін . Але низка їхніх однопартійців у Палаті представників – іншої думки. Лідер демократичної меншості Гакім Джеффріс , на пресконференції у понеділок, заявив, що має “серйозні застереження” щодо законопроєкту. Він, зокрема, вказує на те, що таким чином адміністрація Дональда Трампа отримає більше повноважень щодо тарифів і санкцій, якими вона, на думку демократів, зловживатиме. Джеффріс, утім, визнав, що ще “не встиг детально оцінити документ”, і конгресмени-демократи наразі спільно не обговорювали це питання. Ще один аргумент демократів – що президент США Дональд Трамп і без додаткового схвалення Конгресу має достатньо повноважень, аби запровадити санкції проти компаній, осіб та суден, що підтримують російську воєнну машину. Одразу п’ять топ-демократів у Палаті представників та Сенаті видали спільне звернення до Білого дому, у якому закликали президента Трампа не зволікати із “відновленням санкцій проти Росії”. Законодавці, серед яких конгресмен із Нью-Йорка Ґрегорі Мікс та сенаторка із Массачусетса Елізабет Воррен , заявляють, що “відтермінування санкцій робить їх менш ефективними, поки Кремль продовжує розширювати свої схеми закупівлі іноземних технологій та фінансування. Українцям потрібна наша підтримка зараз”. Чи вистачило б голосів схвалити законопроєкт без підтримки демократів – невідомо, адже деякі законодавці-республіканці теж висловлюють сумнів щодо документу. Як повідомляє видання Politico, конгресмен із Кентуккі Томас Массі у понеділок заявив, що за 14 років у Конгресі "жодного разу не голосував за санкції проти суверенної країни". Ще одна потенційна перепона на шляху розгляду законопроєкту – розклад роботи американських конгресменів. Цього тижня головним завданням на порядку денному спікера Палати представників Майка Джонсона було схвалення законопроєкту про тимчасові витрати, аби запобігти шатдауну і профінансувати уряд до 11 грудня. Пообіді у вівторок законопроєкт схвалили. Нині конгресмени обговорюють можливість завершити сесійну роботу у вересні дочасно, хоч вони і щойно повернулися до роботи після п’яти тижнів перерви. Після цього тижня, у конгресменів – запланована 10-денна робота в округах. А потім лишається небагато часу до проміжних виборів до Конгресу, і багатьом з них доведеться поєднувати роботу у Вашингтоні із політичною кампанією у рідних штатах. Низка законодавців, утім, вважає, що у столиці для них лишається багато незавершених справ. Одна з ключових, на думку конгресмена Дона Бейкона , – законопроєкт про російські санкції. “Я не прихильник тягнути кота за хвоста” – додав республіканець, який завершує свою кар'єру у Конгресі. Алекс Карп з Palantir високо оцінив проєкт Федорова

VOA Ukrainian

У вівторок американські військові заявили, що завдали нових ударів по іранських силах у відповідь на атаки режиму проти американських військовослужбовців і морського судноплавства. Центральне командування США (CENTCOM) повідомило, що удари розпочалися о 12:00 за східним часом США (19:30 за тегеранським часом) і були спрямовані проти Корпусу вартових ісламської революції Ірану (КВІР), який США вважають терористичною організацією. "Удари стали відповіддю на нещодавні спроби КВІР атакувати комерційні судна в Ормузькій протоці, а також американських військовослужбовців, дислокованих у регіоні", — повідомив CENTCOM у дописі на X. Президент США Дональд Трамп у дописі в Truth Social заявив, що американські удари, які він назвав "масштабними та потужними", є відповіддю на спроби іранських сил встановити міни в Ормузькій протоці, а також на запуск ракет по американській військовій базі в Йорданії в неділю. Трамп попередив Іран, що у разі відповіді на американські удари будуть проведені ще більш масштабні атаки. "Якщо занепадаючий Іран помститься за цю цілком виправдану атаку, по ньому буде завдано ще одного удару — набагато сильнішого та масштабнішого. Але це не буде найбільшою атакою з усіх: вона вже чекає свого часу, і коли все закінчиться, від Ісламської Республіки Іран залишиться дуже мало!" — заявив він. Удари відбулися через день після того, як у понеділок в Ормузькій протоці з різницею у кілька хвилин були уражені два нафтові танкери, що перевозили нафту із Саудівської Аравії, повідомили компанії з відстеження судноплавства Marisks і Kpler. Британська морська організація UKMTO зафіксувала шість атак на нафтові танкери в протоці з 24 серпня. За словами речника CENTCOM капітана Тіма Гокінса , у неділю американські військові завдали ударів по двох іранських пускових установках на острові Ларак після того, як побачили, що сили КВІР готуються запустити ракети з морськими мінами в напрямку протоки. Іран відповів на американські удари, запустивши ракети по території Йорданії та Об’єднаних Арабських Еміратів. Американський посадовець повідомив Голосу Америки, що американські бази не постраждали, а всі ракетні атаки були перехоплені. Йорданія, Кувейт і ОАЕ — серед країн Близького Сходу, які засудили іранські ракетні та безпілотні атаки. Іран заявив, що його удари були "оборонними", і пригрозив відповісти на майбутні атаки по своїй території. 8 липня США розпочали серію ударів по Ірану у відповідь на атаки іранських сил проти комерційного судноплавства. Американські удари припинилися 29 липня. Зі свого боку, Іран здійснив серію ракетних і безпілотних атак по кількох країнах, зокрема Кувейту, Бахрейну та Йорданії.

VOA Ukrainian

Після розмови зі Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером президент України Володимир Зеленський заявив, що дати візиту представників Білого дому узгоджуються . У Білому домі на запит Голосу Америки підтвердили, що розмова відбулася, однак деталей не надали. "Ця поїздка була б дуже корисною для напрацювання рішень до миру", - йдеться в дописі Зеленського за результатами обговорень. Перший візит до Києва спеціальних представників Білого дому Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера може допомогти їм краще зрозуміти позиції України для подальшого процесу перемовин, вважають експерти, з якими поговорила Українська Служба Голосу Америки. Девід Креймер , директор Інституту Джорджа Буша, каже, що не бачить жодних ознак того, що президент РФ Путін зацікавлений у завершенні війни, тож єдиний спосіб прийти до миру - продовжувати надавати Україні військову допомогу й посилювати санкції проти Росії. "І чітко дати зрозуміти, що ми на боці України", - сказав Креймер. Він додав, що те, що Кушнер і Віткофф приїдуть до Києва, є "показовим". "Вони відвідували Росію безліч разів, але не ступали на українську землю впродовж останніх півтора року. І тому це стало б хоча б сигналом того, що вони розуміють: Україна - це країна, яку потрібно повноцінно залучати до будь-якого можливого процесу для завершення цієї війни. Це не можуть бути лише візити до Путіна в Росію. Мають бути й візити до України. Їм також потрібно на власні очі побачити, з чим Україна стикається щодня. І я вважаю, що саме це стало б головним результатом такого візиту". Курт Волкер , екс-посол США в НАТО й колишній спецпредставник першої адміністрації президента Дональда Трампа в Україні, а нині експерт американського аналітичного центру CEPA, каже: "Це інакший візит, але не з точки зору припинення війни, серйозних переговорів з Росією та укладання мирної угоди. Нічого подібного не буде". Путін не ставиться до перемовин серйозно, адже не зацікавлений у припиненні агресії, натомість просто хоче використати цей перемовний процес, щоб спробувати отримати поступки від України, "тож це нікуди не призведе", переконаний Волкер. "Просто поїхавши до України, побачивши це все на власні очі, поговоривши з людьми, побачивши будівлі, ви відкриваєте очі на те, що тут насправді відбувається. Ця одна з найбільших, найпривабливіших, найрозвиненіших країн Європи щоночі піддається бомбардуванню з боку Росії. Втрачаються життя, перебувають під загрозою такі системи, як енергомережа. Час від часу електроенергія відключається. Але це не зруйнує суспільство та країну, і це не досягне жодної конкретної мети", - каже Волкер. Колишній спецпредставник адміністрації Трампа додає, що від Віткоффа і Кушнера під час чи після візиту до Києва навряд чи потрібно очікувати гучних заяв. "Вони знають, що єдина людина, яка робить заяви та приймає рішення у Вашингтоні, - це президент Трамп. Тож вони не говоритимуть багато, але я думаю, що ця поїздка змінить їхню точку зору. І я думаю, що це буде дуже важливо для розвитку подій", - сказав Волкер Голосу Америки. Джон Гербст , колишній посол США до України та експерт аналітичного центру "Атлантична Рада" у Вашингтоні, погоджується - візит до Києва дозволить Віткоффу і Кушнеру не лише зустрітись із Зеленським і українськими посадовцями, а й на власні очі побачити наслідки російської агресії. "І це може покращити їхнє розуміння та полегшити їхню місію зі спроби досягти справжнього миру. Тому що єдиний спосіб досягти справжнього миру, справжнього миру, а не фальшивого миру, – це чинити тиск на Кремль, щоб Путін зрозумів, що ціна продовження цієї війни занадто висока", - сказав експосол в інтерв'ю Українській службі Голосу Америки. Візит Кушнера та Віткоффа був запланований на другу половину серпня під час святкування 35-ї річниці Дня Незалежності України. Втім, як повідомляло Радіо Свобода з посиланням на проінформовані джерела, візит був відкладений через міркування безпеки. Зеленський повідомив, що Кушнер та Віткофф готуються до відповідної комунікації з російською стороною, але додав, що відповідно до даних української та західної розвідки, "особисто російський лідер хоче продовжувати війну". Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що хоче, аби “війна врегулювалася, і припинилися безглузді вбивства” Востаннє американські спецпосланці були у Росії минулого січня. Глава російського МЗС Сергій Лавров раніше заявив, що Москва знову готова прийняти Віткоффа і Кушнера, якщо вони матимуть у планах поїхати до Росії після візиту до України. Над матеріалом працювали Наталія Леонова, Юлія Ярмоленко і Марія Прус

VOA Ukrainian

Алекс Карп , керівник однієї з найбільших американських компаній високих технологій Palantir, високо оцінив ініціативу, представлену йому Михайлом Федоровим. "Ви та ваші колеги запускаєте компанію, яка, на мою думку, стане визначальною для світу, надаючи ваші знання та кмітливість світові про мистецтво війни як продукт для країн-союзниць. Якщо я або ми можемо бути чимось корисними, для нас це буде честь", - заявив Карп. Відео із заявою Алекса Карпа розмістив колишній міністр оборони України в мережі Х. У відео Карп також сказав, що його надихають досягнення українців. Федоров висловив переконання, що Palantir стане першим провідним інвестором в компанії з оборонних технологій, над якою працює український експосадовець. Федоров перебуває у США з візитом і проводить низку зустрічей з американськими технологічними компаніями. "Один із ключових фокусів наших зустрічей — створення нового інвестиційного фонду оборонних технологій. Шукаємо міжнародних партнерів, щоб залучати капітал та експертизу й створювати нові компанії навколо технологій, які сьогодні критично потрібні на полі бою", - написав Федоров у Telegram. Федоров також повідомив, що зустрівся з Нейтом Фіком, директором зі стратегії інвестицій в акції та старшим директором Cerberus Capital Management та Гаєм Філіппеллі, засновником і керівним партнером Squadra Ventures.

VOA Ukrainian

За даними компаній з відстеження судноплавства Marisks та Kpler, у понеділок два нафтові танкери, що перевозили нафту із Саудівської Аравії, зазнали пошкоджень через удари в Ормузькій протоці. Британська морська організація UKMTO повідомила, що один з інцидентів стався за 17 морських миль на схід від Хасаба (Оман), де снаряди влучили в танкер, який завершував проходження протокою. Про жертв чи вплив на навколишнє середовище не повідомляється, йдеться у повідомленні UKMTO на X. За даними UKMTO, це вже шостий танкер, атакований у протоці з 24 серпня, включаючи один, який був вражений у суботу приблизно за 12 морських миль на північ від Хасаба, Оман, під час проходження протоки. Центральне командування США (CENTCOM) відмовилося коментувати удари по танкерах у протоці в понеділок. Напади сталися після того, як морська торгова компанія Kpler у вівторок повідомила, що кількість суден, що проходять Ормузькою протокою, скоротилася вдвічі до п'яти з 10 у неділю. Чотири судна увійшли до Близькосхідної затоки, а одне вийшло, використовуючи поєднання іранських, оманських та договірних маршрутів, два перетини здійснили тіньові судна, а один – судно, на яке поширюються санкції, повідомив Kpler у своєму дописі на X. Ціни на нафту зросли у вівторок. Ціна нафти марки Brent перевищила 90 доларів, а нафта марки West Texas Intermediate коливалася близько 86 доларів. Президент США Дональд Трамп заявив у понеділок, що багато суден проходять через протоку за допомогою ВМС США, додавши, що американські війська "тримають Ормузьку протоку в надзвичайно гарній формі". "Багато, багато кораблів пройшли минулої ночі, як ви знаєте, за допомогою військово-морського флоту, в середньому - по 30 кораблів за ніч. Це багато, і виходить багато нафти. Ось чому ви не бачили, щоб ціна на нафту росла так, як вони думали", — сказав він журналістам у Білому домі. Президент також у понеділок повторив свою заяву від 23 квітня, коли виключив, що США застосують ядерну зброю у конфлікті з Іраном. "Для цього немає причин. Яке дурне питання, - сказав він у відповідь на запитання журналіста. - Їх повністю переможено військовим чином. Отже, тепер я їх перемагаю, а тепер маю застосувати ядерну зброю понад це?" Катар, одна з двох країн, які у вівторок виступали посередниками між США та Іраном, попередив, що продовження закриття протоки загрожує подальшою ескалацією в регіоні. Речник Міністерства закордонних справ Катару Маджеда Аль-Ансарі повідомив журналістам, що його країна продовжує зусилля та контакти щодо деескалації, і закликав сторони повернутися до переговорів. Президент Ірану Масуд Пезешкян у вівторок заявив, що його країна діятиме відповідно, якщо США повернуться до своїх зобов'язань за тимчасовою угодою, підписаною в червні. Він зробив ці заяви на саміті Шанхайської організації співробітництва в Бішкеку, Киргизстан. США та Іран звинувачують одне одного у порушенні угоди. Президент Трамп нещодавно заявив, що переговорів з Іраном не ведеться, і назвав керівництво країни "неймовірно дволиким" за публічне заперечення переговорів зі США, водночас приватно шукаючи зустрічі через дипломатичні канали.

VOA Ukrainian

Пентагон у понеділок оголосив про угоди з оборонними підрядниками General Dynamics Ordnance and Tactical Systems та Lockheed Martin щодо збільшення виробництва двох систем протиповітряної оборони. Ці рамкові угоди є останніми в низці угод Пентагону щодо вирішення проблеми дефіциту ключової високотехнологічної зброї. Пентагон заявив, що нові семирічні угоди збільшать виробництво та прискорять поставки компонентів, необхідних для перехоплювачів Terminal High Altitude Area Defense (THAAD) та Patriot Advanced Capability-3 Missile Segment (PAC-3 MSE). "General Dynamics і Lockheed Martin відповіли на заклик. Ми скорочуємо бюрократію, скорочуємо терміни та швидко масштабуємо наші внутрішні виробничі потужності для забезпечення передових можливостей протиповітряної та протиракетної оборони", — заявив заступник міністра війни з питань закупівель і забезпечення Майкл Даффі. Lockheed Martin стверджує, що система THAAD може захищатися від балістичних ракет короткої та середньої дальності, а система Patriot також може використовуватися для протидії крилатим ракетам і літакам. Компанія General Dynamics Ordnance and Tactical Systems зазначила, що ця угода відповідає планам "Міністерства війни швидко збільшити виробничі потужності критично важливих інтегрованих систем протиповітряної та протиракетної оборони". Чи є шанси в України отримати ліцензію на виробництво перехоплювачів для Patriot - думки експертів

VOA Ukrainian

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову із спецпредставниками президента США Дональда Трампа – Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером . Про це український лідер повідомив у дописі в мережі Х. За словами Зеленського, обговорення було “детальним і конструктивним”, і нині переговорні команди США та України працюють над визначенням дати візиту Віткоффа і Кушнера до України. “Ця поїздка була би дуже корисною для напрацювань рішень до миру” – додав український президент. У Білому Домі , на запит Голосу Америки, підтвердили, що розмова відбулася. Однак деталей не надали. Раніше у понеділок, коментуючи безперервні російські атаки на українські міста, посадовець Білого Дому повторив, що президент США Дональд Трамп хоче, аби “війна врегулювалася, і припинилися безглузді вбивства”. У коментарі Голосу Америки, посадовець наголосив, що Сполучені Штати продовжують відігравати конструктивну роль у переговорах із завершення війни, і що президент Трамп “лишається оптимістичним, що нам вдасться досягнути мирної угоди”. У Білому Домі відзначили, що президент і його команда готові і надалі вести діалог із “обома сторонами” у напрямку завершення війни. “Ми – єдина країна у світі, яка може відіграти цю роль” – підсумував посадовець.

VOA Ukrainian

Сенатор від Демократичної партії Річард Блументаль в інтерв'ю "Обличчям до нації" на каналі CBS News закликав надати Україні додаткові засоби протиповітряної оборони. "Потрібно більше протиповітряної оборони, перехоплювачів PAC-3, більше далекобійної артилерії в HIMARS та тієї допомоги, яка потрібна Україні для ураження пускових майданчиків, виробництва безпілотників та ракет за допомогою Starlink, що дійсно надішле Путіну сигнал про те, що Сполучені Штати та Європа налаштовані серйозно", - сказав законодавець. Сенатор Блументаль, а також сенатор-республіканець Джеймс Ленкфорд , наприкінці вересня провели кількаденний візит до України, зустрілись з президентом України Володимиром Зеленським і взяли участь в урочистих святкуваннях Дня Незалежності. Після візиту Ленкфорд у своєму зверненні наголосив, що хоча США і не беруть участі у цій війні, війна впливає на Америку. Він також наголосив на тому, що боротьба за свободу в регіоні відповідає зовнішньополітичним інтересам США. "Це союзники і друзі, з якими ми були з часу народження їхньої країни в 1991 році, але також важливо для нас зберегти свободу в цьому регіоні і не дозволити Путіну чинити тиск в регіоні і нападати на наших союзників", - додав він. Сенатор Блументаль є співавтором законопроєкту про санкції проти Росії, розробленого разом з покійним сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом . В недільному інтерв’ю Блументаль висловив надію, що законопроєкт буде завтерджений в Палаті представників. Кілька тижнів тому законопроєкт, якиц є двопартійним та розроблявся в консультаціях з Білим домом, ухвалили повним складом у Сенаті. "Цей законопроект став результатом кропітких, часом болісних, переговорів з торговим представником США, Білим домом, моїми колегами в Палаті представників і Сенаті з обох боків. Він пройшов Сенат з рахунком 86 проти 11. Не так багато законопроектів проходять такий успішний етап у наші дні", - зауважив сенатор. Блументаль наголосив, що законопроєкт збільшує повноваження президента запроваджувати жорсткі санкції проти олігархів та фінансових установ, а також містить заходи щодо боротьби з тіньовим флотом Росії та тарифні повноваження президента лише по відношенню до "пяти найбільших покупців російської нафти та газу". "Жоден з наших європейських союзників не буде підпадати під тарифи. І ось головне: це момент надзвичайної терміновості, оскільки Путін може спробувати ескалацію, а також тому, що економіка Путіна хитається. Його економіка перебуває на межі великої кризи. У нього дефіцит бюджету, що наближається до 125 мільярдів доларів, 5% його ВВП, процентна ставка за його державним боргом, становить 14%, і такий законопроект про санкції, що обмежує потік доходів до його військової машини, може повністю підірвати його здатність вести цю жорстоку, криваву війну", - зазначив сенатор. Законопроєкт названо на честь Ліндсі Грема, сенатора-республіканця від штату Південної Кароліна, який помер в липні. Один із співавторів законопроєкту, конгресмен-республіканець Майкл Маккол , заявив, що обіцяв Грему внести цей законопроєкт на розгляд. "Ми поділяли основоположне переконання — Америка є найсильнішою вдома, коли вона заявляє про свою потужність за кордоном", - заявив Маккол. У разі затвердження в Сенаті законопроєкт надійде на підпис президенту Трампу . Раніше представник Білому домі заявив виданню The Hill, що Президент Трамп підтримує цей законопроєкт.

VOA Ukrainian

На багатонаціональних військових навчаннях Saber Junction 2026, що проходять у серпні у Німеччині військові США та країн союзників інтегрують інноваційний досвід України, зокрема щодо операцій з дронами. Про це повідомляє Міністерство війни США. За даними Пентагону, у військових навчаннях беруть участь 2300 десантників від 173-ї повітряно-десантної бригади США, та понад 2100 військовиків із 10 країн-союзників та партнерів - із України, Польщі, Німечини, Бельгії, Боснії та Герцеговини, Чехії, Угорщини, Італії, Косово, Литви. Навчання проходять на базі Об’єднаного багатонаціонального центру готовності у м. Гоенфельс, Німеччина. Військові навчання Exercise Saber Junction 26. Фото Пентагону Ці навчання підкреслюють зусилля із модернізації 173-ї повітрянодесантної бригади, зокрема, досвіду Багнетної інноваційної команди, до якої входять десантники, інженери, офіцери, технічні спеціалісти. "Команда проєктує, створює та впроваджує недорогі, високоефективні технології, такі як FPV дрони, платформи розвідки та спостереження, наземні роботи та інструменти на базі штучного інтелекту. Вона працює на об'єкті, де можна виробляти дрони власними силами, та інтегрує досвід України, ротацій Об'єднаного багатонаціонального центру готовності та досвід багатонаціональних навчань, щоб допомогти бригаді швидко адаптуватися та зміцнити оперативну сумісність НАТО", - повідомляє Міністерство війни США. За даними Пентагону, навчання мають на меті "перевірити бойову готовність, посилити оперативну сумісність НАТО та підготувати сили до масштабних бойових операцій на європейському театрі військових дій". "Saber Junction 2026 перевіряють здатність бригади до швидкого розгортання, проведення спільного силового вторгнення, виконання наступальних та оборонних операцій, а також відновлення бойової потужності в умовах складних ситуацій", - мовиться у повідомленні. "Це місце, де наші солдати та союзники доводять, що вони готові до вимог сучасної війни", – заявив генерал-майор армії США Метью В. Браун, командувач Південноєвропейської оперативної групи в Африці, який бере участь в цих навчаннях. Він додав, що "уроки, які ми тут отримуємо, допомагають нашій армії швидко масштабувати інновації та зміцнювати колективну готовність НАТО". Українські військові братимуть участь у міжнародних навчаннях Saber Junction-2020 у Німеччині Видання Associated Press повідомляє, що військові навчання, які почались 28 серпня у німецькому Гоенфельсі, були сформовані військами спецпризначення ("зелені берети"). За даними видання, тренування "враховують та імітують багато викликів, з якими стикалися українські бійці під час конфлікту з РФ". "Ми використовуємо досвід, отриманий в Україні. Усі ті виклики, які, як ми бачимо, доводиться долати Росії чи Україні, ми робимо все можливе, щоб їх відтворити", - заявив у коментарі AP офіцер армійських "зелених беретів", імя якого видання не називає. Як повідомляв Голос Америки, Україна раніше вже неодноразово брала участь у військових навчання Saber Junction. У 2018-му році "Радіо Свобода" повідомляла , з посиланням на Міноборони України, що у міжнародних Saber Junction-2018 оголошувалась пауза через "захоплення" українськими десантниками штабу американських військових та італійського загону спецпризначення. Чи є шанси в України отримати ліцензію на виробництво перехоплювачів для Patriot - думки експертів

VOA Ukrainian

Американці є другою найбільшою аудиторією англомовного журналу про українську культуру Craft. Засновниці цієї медіа-платформи Катерина Казімірова та Дарина Анастасієва заснували цей проект 6 років тому, щоб інформувати англомовний світ про життя українських митців. Після повномасштабного російського вторгнення в Україну, саме Craft став свого роду посередником, який допомогав журналістам зі США звязатися із українськими митцями. На сьогодні Craft експериментує з різними форматами інтерв'ю та розширив контент, публікуючи розмови із митцями з країни Східної Європи. Як виживає у США журнал про українську культуру, чим американців приваблюють українське мистецтво, та про які інтерв'ю редакторки шкодують - про це співзасновниця проекту Катерина Казімірова розповіла Українській службі Голосу Америки. Розмову записано англійською мовою у Вашингтоні. Ірина Матвійчук, Голос Америки: Пані Казімірова, я знаю, що ви успішно запустили вже кілька ініціатив у США про українську культуру. Сьогодні поговоримо про одну з них — платформу Craft . Що це за платформа і як у вас виникла ідея її створити? Катерина Казімірова, медіа-менеджерка, редакторка журналу Craft: Передусім Craft - це українська культурна громадська організація, яка працює в Україні, але має аудиторію в усьому світі. Ми з моєю партнеркою Дариною Анастасієвою запустили її у 2020 році, одразу після пандемії, коли всі ми мали час поміркувати над глибшим сенсом усього, чим займаємося. Тоді ми вирішили повернутися до культури. Я і Дарина працювали у різних сферах. На той момент я здебільшого працювала у сфері ІТ, а вона — у журналістиці. Ми об’єднали свій досвід і створили громадську організацію, розпочавши з онлайн-журналу Craft Magazine . Спочатку він виходив трьома мовами: українською, англійською та російською. Ми тоді сподівалися, що російськомовною версією зможемо певним чином вплинути на наших (російських - ред.) сусідів, якщо вони читатимуть щось про українську літературу, діячів культури та нашу музику. Пізніше ми зрозуміли, що це було дуже наївно так думати. З 2022 року журнал виходить лише українською та англійською мовами. І.М.: Хто є основною аудиторією Craft Magazine ? І як платформу сприйняли на американському ринку? К.К.: Коли ми його запустили, 25% нашої аудиторії становили американці. Це не випадковість, тому що на той час ми були єдиною в Україні англомовною платформою про українську культуру. Відразу після запуску журналу ми отримали аудиторію зі США та Британії, Німеччина була на третьому місці, потім Польща, а далі — інші європейські країни. До сьогодні ситуація залишається приблизно такою самою: американська аудиторія є другою за величиною після української. І.М.: Як фінансується проєкт? К.К.: Переважно засновниками цього проєкту, тобто нами двома. Ми також отримали грант від проєкту «Зміцнення незалежних медіа для сильної демократичної України», завдяки якому змогли надрукувати перший паперовий журнал. Довідка VOA: Проєкт «Зміцнення незалежних медіа для сильної демократичної України» реалізується DW Akademie у співпраці з Львівським Медіа Форумом та Суспільним Мовленням України за фінансової підтримки Євросоюзу та співфінансування МЗС Німеччини. Тепер друковану версію плануємо видавати щороку. Торік ми отримали в Україні премію Богдана Гаврилишина. Довідка VOA: Премія «Responsibility Award» заснована Фондом родини Богдана Гаврилишина у 2021 році. Цією премією відзначають організації громадянського суспільства, які базують свою щоденну діяльність на основі цінностей, закладених у Декларації відповідальності людини Богдана Гаврилишина. І.М.: Якщо я правильно розумію, Craft — це не ваша основна професійна діяльність. Ви згадували, що працюєте в ІТ. Тобто це проєкт, яким ви займаєтеся паралельно з основною роботою. Скільки людей залучено до роботи над Craft ? Скільки часу та ресурсів він потребує? К.К.: Безумовно! Передусім у нас є технічна команда, яка підтримує платформу: дизайнери, верстальники, програмісти. Є фінансова команда. Загалом основна команда — десь вісім людей. Ми також працюємо з фотографами та журналістами на фрилансі. Вони записують для нас інтерв’ю та пишуть матеріали. Ми не розміщуємо рекламу в журналі. Підтримуємо цей проєкт самі, також нас підтримують наші читачі. Коли ми запустили першу друковану версію, вона була доступна лише для нашої спільноти, таким чином ми активували наших патронів, щоб вони підтримали цю ініціативу і стали, по суті, співвласниками перших друкованих накладів. І.М.: У межах проєкту ви берете інтерв’ю у людей, які досягли визнання в різних сферах мистецтва. Я бачила, що на веб-платформі є категорії “письменники”, “музиканти”, “фотографи” тощо. Що було найскладнішим у створенні цього проєкту? К.К.: По-перше, було дивно й водночас дуже приємно бачити, скільки людей нам довірилися, коли ми лише запустили сайт, а потім і сам журнал. На той момент нас ніхто не знав, але такі відомі постаті в Україні як Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Софія Андрухович, охоче погодилися стати нашими першими героями інтерв’ю. Всі письменники, музиканти, фотографи, до яких звернулись наші журналісти, охоче з ними розмовляли. 5 культурних ініціатив у США, які відкривають Україну американцям Потім почалося повномасштабне вторгнення. Багато українських діячів культури отримували безліч запитів на інтерв’ю від різних закордонних медіа. Було багато невизначеності. Деякі митці, письменники казали нам, що вони більше не є письменниками, бо не знають, про що писати або що створювати. Тепер, після кількох років війни, сподіваюся, все повернулося до письма й творчості. Але це був надзвичайно виснажливий період — і за часом, і за енергією. Це стало нашою основною діяльністю в перший рік війни — поєднувати іноземних журналістів з українськими творцями І.М.: По суті, через Craft ви знайомите англомовну аудиторію з українськими митцями та творцями. Чи були за час вашої роботи моменти, які особливо вас вразили або здивували? Можливо, людина, з якою ви познайомилися, або історія, яку ви почули і яка вам запам’яталася? К.К.: У перший рік війни ми отримали дуже багато запитів від міжнародних медіа, зокрема від The New York Times та інших видань. Після вторгнення вони гуглили імена українських митців, і наш сайт часто опинявся на першій позиції серед результатів, де можна було знайти матеріали про цих людей. Тому вони зверталися до нас із проханням допомогти встановити з ними контакт. Фактично це стало нашою основною діяльністю в перший рік війни — поєднувати іноземних журналістів з українськими творцями. Згодом це трансформувалося в інші види діяльності, якими ми займаємося й досі. Уся наша команда, яка зараз перебуває в Україні, щодня продовжує працювати як фіксери та локальні продюсери для різних міжнародних медіа. Що стосується контенту в журналі, то ми, наприклад, провели перше в історії інтерв’ю Андруховича та Жадана — вони брали інтерв’ю один в одного. Ми також започаткували серію розмов, у яких перекладач і письменник розмовляють один з одним. Це був зовсім інший формат розмови, і він виявився надзвичайно змістовним. Минулого року ми розширили тематику наших інтерв’ю й вирішили зосереджуватися не лише на українських митцях. Нещодавно ми взяли інтерв’ю у доктора Маттіаса з Угорщини. З ним розмовляв журналіст The New York Times , який має угорське походження і є великим прихильником України. Цього конкретного митця на державному рівні протягом останніх десяти років позбавляли можливості виставляти свої роботи та публічно виступати. Якщо замислитися, це європейська країна, член Європейського Союзу та НАТО, але при цьому там досі існує практика забороняти митцям працювати. У Держдепі пояснили плани скасувати до 200 тисяч віз Ми записали це інтерв’ю безпосередньо перед змінами в Будапешті, в Угорщині. Це була надзвичайно змістовна розмова, і ми раді, що вона у нас є. І знову ж таки, це про довіру та про відомих журналістів, які охоче створюють для нас матеріали. І.М.: Цього року Росія зосередила частину своїх атак на книгарнях і видавництвах в Україні. Чи бачите ви реакцію американської літературної спільноти на знищення книжок в Україні? Чи висловлюють люди підтримку, солідарність? К.К.: На людському рівні, звичайно, люди висловлюють солідарність. На професійному рівні — цього дуже недостатньо. Наприклад, у березні ми взяли участь у заході в межах AWP — конференції письменників та авторів. Цього року вона проходила в Балтиморі, а темою було “Спалення книжок”. Інші країни мають привілей говорити на цю тему метафорично — як про цензуру чи певні форми утиску. Ми, українська команда, отримали можливість розповісти про реальне фізичне спалення книжок, про знищення продуктів української культури. Це була перша можливість для мене виступити на великій сцені перед великою аудиторією. Я там зрозуміла, що більшість людей у залі ніколи про це не чули. У 2023 році Україна пережила масштабну повітряну атаку на друкарню “Фактор-Друк”. Для літературної спільноти та всіх людей в аудиторії це стало великою новиною. Україна відчує брак шкільних підручників після знищення у Харкові типографії - президент "Фактор-Друк" Політучий Нещодавно, після однієї з атак на книжкову інфраструктуру, ми отримали багато запитів від журналістів із проханням пояснити, що сталося в Україні. Протягом минулого місяця ми з моєю командою працювали над тим, щоб з’єднати журналістів із бібліотекарями та книгарнями з територій, які раніше були окуповані, а тепер звільнені. Ці журналісти хотіли доказів, що російські атаки на друкарні були спрямовані безпосередньо на книжки, на культуру, а не просто на випадкові склади. І.М.: Цього року Україна відзначає 35 років незалежності. Ви уважно стежите за українським культурним життям щонайменше протягом десятиліття. Чи відчуваєте ви, що сприйняття України у світі змінюється? Якщо так, як би ви описали ці зміни? Ми, українці, більше не є жертвами. Що я зараз чую, — це розмови про український героїзм. К.К.: Я думаю, що ми, українці, більше не є жертвами. У перший рік після повномасштабного вторгнення на Україну дивилися крізь так звану оптику жертви. Це абсолютно змінилося. Те, що я зараз чую, — це розмови про український героїзм і, що мені подобається ще більше, про стоїцизм. Ми отримуємо більше поваги. Ми хочемо, щоб наші культурні партнери та інституції бачили в нас рівних партнерів, а не просто країну, яка постійно потребує допомоги. Це поступово змінюється, і сподіваюся, що невдовзі саме так і буде. І.М.: Навіщо іноземцям потрібна така платформа як Craft ? Що вона пропонує такого, чого вони не можуть знайти деінде? К.К.: Вони можуть дізнатися правду про людей, які творять в одній із найвизначніших культур нашого часу, вони самі так її називають. Вони можуть познайомитися з цими людьми через сторінки або YouTube-канали Craft. Кидали у вогонь "Кобзар." Як росіяни знищують українську літературу на окупованих територіях Українська традиція справді унікальна і надзвичайно багата, її так довго недооцінювали та ігнорували. І це навіть не проблема української літератури чи української культури, а радше глобальна проблема. Не позбавляйте себе можливості познайомитися з такою великою культурою як українська. Вона може так багато показати, розповісти й навчити, так багато дати. І.М.: Підсумовуючи нашу розмову, як ви бачите розвиток проєкту Craft у майбутньому? Ви започаткували його й працювали над ним під час війни. Ми сподіваємося, що війна скоро закінчиться. Яким би ви хотіли бачити цю платформу? К.К.: Я просто хочу, щоб вона зберегла ту саму цінність, яку має зараз: щоб залишалася місцем для чесного діалогу між різними представниками культурної сфери, відкривала двері до інших культур і була справжнім простором для діалогу. Саме цим ми зараз і займаємося — додаємо до цієї розмови представників інших країн, людей з інших контекстів. Саме так ми справді можемо зробити цей світ кращим. Я вважаю, що американців та українців багато що об’єднує на рівні базових цінностей. І.М.: Чи є митці, у яких ви хотіли б взяти інтерв’ю, але не змогли з ними зв’язатися? К.К.: Серед українських митців… єдина проблема з деякими письменниками чи митцями полягає в тому, що нам просто не вистачило часу. Наприклад, ми планували розмову з Міськом Барбарою, актором та співзасновником гурту “Мертвий півень”. Ми запланували її, а потім відклали — він був зайнятий іншими справами, а потім він він помер. Це була величезна втрата для всіх нас. Хочеться зберегти пам’ять про всіх митців. Ми хочемо поговорити з усіма. На жаль, це неможливо. І ми просто зрозуміли, що нам не вистачає часу, не вистачає людей. А людей, з якими ми хочемо поговорити, так багато. Пізніше у нас була прекрасна розмова з його дружиною Світланою Олешко. На жаль, два роки тому ми втратили і її. Хочеться зберегти пам’ять про всіх митців. Ми хочемо поговорити з усіма. На жаль, це неможливо. Особливо за таких обставин, коли ми втрачаємо молодих письменників і митців, акторів, які могли б стати — або вже стали — для нас важливими людьми, які могли б створити ще так багато світової культури, світового мистецтва. А можливості зробити це в нас уже немає. Напевно, саме це турбує нас найбільше. Виставка у Вашингтоні досліджує теми об'єктивації жінок патріархальними суспільствами та колоніальним втручанням

VOA Ukrainian

Президент Дональд Трамп пообіцяв, що Сполучені Штати відреагують на нічні ракетні удари Ірану по американських базах у Йорданії, які відбулися після того, як американські військові в неділю поцілили іранських ракетних установках на острові Ларак. "Ми збираємося завдати їм сильного удару. Відповідь буде", – сказав Трамп Fox News у телефонному інтерв'ю в понеділок. У своєму пості на Truth Social рано в понеділок президент Трамп також закликав до суду над іранськими лідерами за воєнні злочини, за нібито вбивство понад сто тисяч протестувальників. "Їх мають судити за воєнні злочини проти людяності!" – сказав він. Масштабні антиурядові протести, значною мірою спричинені економічною кризою, що спалахнула в Ірані наприкінці минулого року, досягли свого піку на початку цього року і з того часу продовжуються спорадично. Трамп також назвав Іран "офіційно нацією, яка не відбулася" (ред. - failed nation) та вказав на труднощі країни під військовим та економічним тиском США. "ВІН МЕРТВИЙ! У них немає ВМС, у них немає ВПС, у них немає валюти, вони не платять своїм солдатам чи поліції. Інфляція становить 300%, а їхнє керівництво перебуває у повному безладі та нездатне належним чином представляти країну", – написав він у дописі. Американські військові завдали удару по іранських ракетних установках поблизу Ормузької протоки, а Іран відповів ракетами та безпілотником, випущеними по території Об’єднаних Арабських Еміратів та Йорданії, очевидно, спрямованими на військові об’єкти США, що стало першою такою ескалацією за місяць. Центральне командування США (CENTCOM ), яке відповідає за Близький Схід, заявило, що удари американських військ у неділю були "обмеженими, точними діями проти сил мінування Корпусу вартових Ісламської революції, які становлять безпосередню загрозу в Ормузькій протоці". CENTOM заявило, що удар, який, за словами Ірану, відбувся по острову Ларак, був здійснений з метою перешкодити Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) встановити міни в протоці. У дописі на X, CENTCOM заперечило заяву Корпусу вартових ісламської революції Ірану про те, що удари США були рівносильні "акту агресії". "По суті, Іран створив загрозу, а американські військові ліквідували її, щоб захистити цивільних моряків, комерційне судноплавство та вільний потік світової торгівлі", – заявило CENTCOM. Після удару США Іран розпочав атаки на території Йорданії та ОАЕ. Йорданія повідомила, що системи протиповітряної оборони країни перехопили вісім ракет, які увійшли в її повітряний простір рано вранці в понеділок. Американський посадовець повідомив «Голосу Америки» в електронному повідомленні, що жодних ударів по базах у Йорданії не було. Посадовець сказав, що всі ракетні атаки були перехоплені. Міністерство оборони ОАЕ у своїй заяві підтвердило, що їхня протиповітряна оборона перехопила безпілотник над її територіальними водами, і засудило атаку як "небезпечну ескалацію". ОАЕ засудили "кричуще порушення" свого суверенітету та заявили, що атака становить пряму загрозу безпеці їхніх громадян та мешканців. "ОАЕ наголосили, що не потерплять жодної загрози своїй безпеці та суверенітету за жодних обставин, і що залишають за собою повне та законне право на відповідь", – йдеться у заяві. Міністерство закордонних справ Ірану у своїй заяві засудило те, що воно назвало "військовою агресією" США на острові Ларак, яка, за його словами, призвела до жертв та пошкодження державної та приватної власності. Іран заявив, що відповів "оборонними ударами" по військових базах США, розташованих в Йорданії, та пригрозив відповісти на майбутні напади на свою територію. Президент Ірану Масуд Пезешкіан заявив у понеділок, що його країна все ще шукає переговорного вирішення свого конфлікту зі США, повідомляють державні ЗМІ. Пезешкіан зробив цей коментар, спілкуючись з прем'єр-міністром Індії Нарендрою Моді в кулуарах регіональної зустрічі з питань безпеки в Киргизстані, та звинуватив США у невиконанні своїх зобов'язань за минулими угодами, повідомляє напівофіційне новинне агентство Ірану Tasnim.

VOA Ukrainian

На тлі продовження ударів РФ по мирних містах Україна продовжує шукати варіанти отримати від західних партнерів перехоплювачі до систем Patriot. У липні під час саміту НАТО в Анкарі президент США Дональд Трамп запропонував президенту України Володимиру Зеленському ліцензії для виробництва перехоплювачів для українських виробників. Однак після їхньої зустрічі у Білому домі в кінці липня Трамп заявив, що США "не погодились на це", а лише "говорили", адже "важко віддавати такі технології". Хоча на офіційному рівні посадовці не підтверджують просування процесу щодо отримання ліцензій для України, оглядачі кажуть про переваги й виклики у наданні такого дозволу у далекій перспективі. "Я думаю, це б задовольнило кілька інтересів. Це б допомогло Україні отримати доступ до самих ракетних систем Patriot. Це б збільшило глобальні постачання на тлі дефіциту", - сказав в інтерв'ю Голосу Америки Курт Волкер , колишній спецпредставник США з питань України. Треба подумати про те, де буде виробництво, бо одразу після будівництва заводу він може стати мішенню для Росії Курт Волкер Він вважає, що це було б вигідно й американським компаніям, однак процес не буде простим, зокрема із передачею технологій. "Ми повинні вирішити, які саме системи. Треба подумати про те, де буде виробництво, бо одразу після будівництва заводу він може стати мішенню для Росії, - каже Волкер. - Тож чи робити це в третій країні, такій як, наприклад, Польща? Тож усі ці деталі та ускладнення не були продумані, коли президент Трамп вперше порушив це питання". Довгострокове рішення Полковник США у відставці і президент дослідницького центру Delphi Global Роберт Гамільтон нагадує, що рішення ліцензувати виробництво Patriot іншій країні – це значною мірою політичне рішення, й зараз лише три країни у світі мають ліцензію на виробництво Patriot: США, Німеччина та Японія. Японія була першою країною, яка підписала ліцензійну угоду на виробництво ракет Patriot PAC-2 у 1985 році, у 2005 році США надали Токіо ліцензію на виробництво більш технологічних PAC-3. Наприкінці 2025 року повідомлялося, що Японія почала постачати PAC-3 місцевого виробництва до США, щоб допомогти поповнити запаси Пентагону після передачі Україні. Що стосується Німеччини, то контракт на будівництво заводу з виробництва ракет було оголошено у 2022 році, і очікується, що він відкриється у вересні, а поставки можуть розпочнуться на початку наступного року. AP повідомляє, що першими ракети мають отримати країни, які вже розмістили замовлення, включаючи Німеччину, Нідерланди, Румунію та Іспанію. Перед Україною - "довгий шлях, щоб формалізувати ці" зусилля, "але є потужні, добре підкріплені ресурсами зусилля та зобов'язання виконати мету президента щодо розробки плану", – розповів журналістам Майкл Каденацці , призначений помічником міністра війни з питань політики промислової бази (Assistant Secretary of War for Industrial Base Policy), 22 липня під час авіашоу у Фарнборо. Виклики ланцюга постачань Надання Україні ліцензії на виробництво перехоплювачів Patriot вимагатиме подолання складних бюрократичних, технічних та безпекових перешкод, які контролюватимуть уряд США та оборонні підрядники, оскільки країні потрібно буде отримати розробки, технічну підтримку та доступ до компонентів. Каденацці також сказав, що "існує обмежена кількість інженерів, які знають, як це робити, існує обмежена кількість відповідних складових". Гамільтон також зауважує, що "навіть якщо ліцензію буде видано, існують проблеми з ланцюгом поставок, які означають, що виробництво Patriot не може бути швидко розширено за одну ніч". Він додає, що США планують збільшити щорічне виробництво ракет Patriot з 600 до 2000 на рік, але цей план розрахований на сім років. "Два критично важливі компоненти в будь-якій з цих далекобійних високоточних ракет, таких як у Patriot, - це рідкісноземельні мінерали, які входять до складу самонавідної головки, тобто це технологія наведення, яка фактично дозволяє ракеті досягти цілі, а також хімічні речовини, які входять до складу твердого ракетного палива, це вимагає певного хімічного процесу", - пояснює Гамільтон. Ексвійськовий США і експерт Гудзонівського інституту Браян Кларк також розповідає, що найбільшим викликом є дефіцит компонентів, що постачаються спеціалізованими виробниками та виготовляються лише для Patriot: "є різноманітні сервоприводи, які керують крилами, є комп'ютер наведення, який контролює, куди летить ракета". "Україна може створити завод, який збиратиме перехоплювачі PAC-3, але їх збиратимуть із деталей, які мають бути придбані звідкись. І ці три комплекти включають системи наведення від Boeing, ракетні двигуни від різних компаній, включаючи L3Harris, але також з'являються нові компанії, які будують ракетні двигуни", - додає Кларк. Можливо, вдасться творчо підійти до закупівель і знайти альтернативних постачальників у ланцюгу поставок серед європейських виробників, припускає Джордж Баррос , директор з інновацій Інституту дослідження війни у Вашингтоні. "Але загалом, коли ми говоримо про американські системи, вони спираються на той самий американський ланцюг поставок", - додає він. Але деякі експерти, як Волкер, вважають, що чимало проблем можна вирішити. "Я думаю, що виробництво зможе рухатися швидше, ніж багато хто думає, тому що Україна вже виробляє ракети, і вони вже мають ноу-хау, і вони, визначили пріоритети в цьому порівняно з тим, як це робиться в США", - сказав ексдипломат. Позиція оборонної галузі США Іще одна проблема, кажуть оглядачі, що проти дозволу виробляти перехоплювачі Patriot в Україні можуть виступати приватні оборонні компанії США. "Американські компанії часто ліцензували виробництво зброї іншим країнам, але умови завжди полягали в тому, що вони не можуть експортувати свою продукцію, оскільки компанії не хочуть створювати конкурентів на міжнародному ринку", - зауважує полковник США у відставці Марк Кансіан , експерт аналітичного центру CSIS. "Але для України це означає, що якщо вона будує завод, вона повинна використовувати всі перехоплювачі Patriot, які випускаються на цьому заводі. Ви не можете продати їх іншим країнам, щоб виправдати вартість заводу", - відзначає Кансіан. Ми готові підтримати шлях вперед для України Lockheed Martin Раніше The Atlantic повідомляв , що американські компанії Raytheon і Lockheed Martin нібито занепокоєні, що можливе ліцензування виробництва перехоплювачів для Patriot для України може створити конкуренцію їхньому бізнесу, адже українські фахівці буцімто зможуть удосконалити і здешевити ракети. Офіційно свій опір цій ідеї вони пояснюють ризиком викрадення інтелектуальної власності, пише видання. Українська Служба Голосу Америки звернулась по коментарі до обох компаній. У відповідь пресслужба Lockheed Martin заявила в електронному листі: "Lockheed Martin є відданим партнером у сфері безпеки для Сполучених Штатів, України та наших союзників по НАТО. Ми готові підтримати шлях вперед для України. Питання щодо міжурядових переговорів слід спрямовувати до відповідних органів". У Raytheon на запит не відповіли. Наприкінці липня Том Лаліберті , президент Raytheon з питань наземних та протиповітряних систем оборони, під час авіашоу у Фарнборо сказав , що компанія вивчає це питання. "Цей процес щойно розпочався", – заявив він журналістам. - І ми, звичайно, будемо керуватися вказівками уряда Сполучених Штатів”. У статті були використані інтерв'ю, записані Юлією Ярмоленко і Наталею Леоновою

VOA Ukrainian

Близько 60 тисяч книг було знищено у ніч на 28 серпня внаслідок російської атаки на склад у селі Святопетрівське, що за 5 кілометрів на південний захід від Києва. Про це повідомляють видавці, книгарні та правозахисники в Україні. "Місце, звідки тисячі книжок щодня вирушали до вас по всій Україні", - повідомляє у мережі ФБ мережа книгарень Readeat , яка постраждала внаслідок атаки. На цьому складі зберігались книги видавництв "Абабагаламага", Vivat, "Основи", "Стилет і Стилос", Stretovych, "Уроборос" та інших. Про атаку на склад пише культурна і правозахисна громадська організація, що об’єднує українських авторів, ПЕН Україна: "Понад 60 000 книг знищено внаслідок російського удару по складу в Київській області в ніч на 28 серпня. На складі зберігалися книги, що належали українським книгарням Readеat, Book.ua, видавництвам Vivat, "Основи", "Уроборос", "Хто це", "Крапки" та інших". Пожежники намагаються загасити зруйнований склад неподалік Києва 28 серпня 2026 року. Фото: АР/Francisco Seco Український ПЕН цитує засновника мережі українських книгарень Readеat Дмитра Феліксова: "Прямий удар по українських книгах. Росія систематично знищує українське видавництво та книгорозповсюдження. Книги, склади та друкарні перетворюються на чорний попіл". Засновник видавництва Stretovych Дмитро Стретович пише про "колосальні" втрати видавництв та книгарень внаслідок цієї атаки і закликає підтримати українську книгу. Видавець Дмитро Стретович "Масштаби втрат наразі складно оцінити, але вони колосальні. Сил усім колегам. Друзі, складно усім. Якщо маєте можливість підтримати книжкову галузь – просто купіть у найближчій книгарні чи інтернет-магазині будь-яку книгу будь-якого видавництва", – написав Стретович у мережі Фейсбук. У міжнародних ЗМІ небагато інформації про руйнування української видавничої галузі. Як повідомляв Голос Америки, міжнародна організація PEN International засудила російську атаку , назвала її "цілеспрямованим нападом на бібліотеки та видавництва" та "нападом на саму українську ідентичність". "Напад на ідентичність України". PEN International засудив атаку РФ на склади з книжками на Київщині Головний кореспондент з питань зовнішньої політики видання Wall Street Journal Ярослав Трофімов, який має українське коріння, у мережі Х назвав цю атаку зусиллями Росії, щоб не існувало української "культури, мови і книги": "Головна воєнна мета Росії, зрештою, полягає в тому, щоб зробити все, аби окремої України більше не існувало, а отже, ні української культури, ні мови, ні книг". Голова Українського дому у Вашингтоні, колишня посолка України у США Оксана Маркарова закликала купувати більше українських книг: "Купуйте, читайте і промотуйте українські книжки. Це особливо важливо в такі дні як сьогодні, коли російські терористи знову атакували книжковий склад та видавців книжок в Україні". Видавець із Гарварду Олег Коцюба, який очолює видавничий відділ в Українському науковому інституті Гарвардського університету, розповів Голосу Америки про слабку реакцію у США на обстріли видавничих обєктів в Україні. За його словами, у США солідарність із українськими видавництвами висловлюють здебільшого маленькі гравці книжкового ринку. Олег Коцюба "Це складно описати одним словом чи одним лише поняттям. Ми бачимо, що менші видавництва, зокрема незалежні видавництва, зі співчуття, із симпатії до українського народу справді звернули увагу на українську літературу та культуру. Але це здебільшого некомерційні підприємства, які зазвичай керуються цінностями рівності та підтримки свого роду розвитку культури тощо", - розповідає Коцюба. "Комерційні ж, більші видавці, вони в першу чергу зацікавлені в тому, щоб заробити гроші. Тому для них це ніколи не було питанням, знаєте, симпатії чи співчуття до українців, це завжди було питанням фінансового успіху", - додає видавець. Український науковий Інститут у Гарварді запустив програму із перекладу українських книг англійською мовою. За словами Коцюби, цим проектом він намагається показати великим гравцям американського книжкового ринку, що на українській літературі вони можуть заробляти гроші. Частина українських книг, перекладені англійською у Гарварді "Коли ми починали цю серію (перекладу українських книг англійскою – ред.), то одна з багатьох причин розпочати це було — надати дані про продажі великим видавцям літератури, щоб вони побачили, що у виданні української літератури є потенціал, що за наявності достатніх інвестицій великі видавці, так звана велика п’ятірка тут у США, наприклад, що вони можуть заробляти гроші, видаючи українську літературу", - зазначив видавець у Гарварді . Олег Коцюба додав, що "частково це вдалося, окремі видавництва (у США – ред.) беруться за українські книги". Медіа-менеджерка у США, засновниця мистецьких платформ Chapter Ukraine та Craft Magazine, Катерина Казімірова в коментарі Українській службі Голосу Америки також висловила жаль через брак міжнародних реакцій на російські атаки по українській видавничій інфраструктурі. "На людському рівні, звичайно, люди висловлюють солідарність. На професійному рівні — цього дуже недостатньо", - розповідає Казімірова. "До прикладу, у березні ми взяли участь у заході в межах AWP, конференції письменників та авторів. Цього року вона проходила в Балтиморі, а темою було “Спалення книжок”. Інші країни мають привілей говорити на цю тему метафорично — як про цензуру чи певні форми утиску. Ми, українська команда, отримали можливість розповісти про реальне фізичне спалення книжок, про знищення продуктів української культури. Я там зрозуміла, що більшість людей у залі ніколи про це не чули. Для людей в аудиторії це стало великою новиною", - додає вона. Катерина Казімірова під час виступу на конференції авторів та письменників у Балтиморі на тему "Спалення книг". Медіа-менеджерка розповіла, що вона з колегами з Chapter Ukraine допомагають американським журналістам звязатись із постраждалими в Україні бібліотеками, видавництвами, книгарнями. "Цікаво, що журналісти хочуть доказів, що російські атаки на друкарні були спрямовані безпосередньо на книжки, на культуру, а не просто на випадкові склади", - зауважує засновниця Chapter Ukraine. Станом на кінець дня 28 серпня президент України не робив заяв щодо останнього випадку масового знищення українських книг. Раніше, 23 серпня цього року, " Українська видавнича асоціація" звернулась до президента України з проханням скликати засідання РНБО на тему стану та відновлення видавничої галузі й критичної інфраструктури книговидання. 5 культурних ініціатив у США, які відкривають Україну американцям

VOA Ukrainian

Президент США Дональд Трамп у п'ятницю вручив Конгресову медаль пошани чотирьом астронавтам місії "Артеміда II", проведеної у квітні. Під час візиту до Космічного центру імені Ліндона Б. Джонсона в Х'юстоні, штат Техас він також оголосив про створення Космічної академії США. Ця медаль є найвищою нагородою, яку США можуть вручити астронавту. "Сьогодні ми з гордістю вручаємо Конгресову медаль пошани видатному екіпажу "Артеміда II", — сказав він, перелічуючи імена чотирьох астронавтів — американців Ріда Вайзмена, Віктора Гловера, Крістіни Кох і канадця Джеремі Гансена . Трамп відзначив "величезну мужність" чотирьох астронавтів і сказав, що нагороду отримали ті, хто відзначився "винятковою службою країні та всьому людству". "Лише 30 видатних чоловіків і жінок в історії отримали Конгресову медаль пошани за досягнення в космосі — і сьогодні ми додаємо чотири нові імена до цього елітного списку безстрашних дослідників", — сказав Трамп. Екіпаж повернувся на Землю 10 квітня після 10-денної подорожі навколо Місяця. Вони також встановили рекорд за найбільшою дальністю польоту, який будь-коли здійснювала людина, подолавши відстань 406 771 кілометр. Команда місії "Артеміда ІІ" подарувала президентові США Дональду Трампу сувенірну куртку Це була перша пілотована подорож навколо Місяця за понад 50 років. Трамп також оголосив про створення нової спеціальної національної військової академії під назвою "Космічна академія США". "Очевидно, нам потрібно буде навчати та підготувати ціле покоління кваліфікованих військовослужбовців, інженерів і цивільних операторів", — сказав він про нову академію для космічних сил США. Трамп заявив, що США перебувають на "порозі пригоди" і наголосив, що американські місії у космосі інтенсифікувались. "У 2016 році уряд США та приватний сектор разом запустили на орбіту лише 22 ракети. Минулого року ми здійснили майже 200 орбітальних запусків — і ця цифра продовжить зростати експоненційно, — сказав він. — Ми вивели космічну програму Америки з темних віків і перевели у нову золоту епоху — і наша країна ніколи більше не відступить від цього віддаленого кордону, якого ми досягли з американською мужністю, скарбами та кров'ю. Ми дослідимо її, візьмемо і переможемо", — додав він. Президент США Дональд Трамп спілкується з астронавтами Астронавт Вайзман сказав, що команда з гордістю отримала медалі. "Ми носитимемо ці чотири медалі, і будемо носити їх з гордістю, але, будь ласка, знайте, що це не гордість для нас", — сказав він. "Це гордість за ту стійкість, яку мали наші родини, коли ми покинули цю планету, це гордість за ту команду — цю команду NASA, яка відправляє нас на цю місію, це гордість за міжнародну спільноту, яка стояла поруч із нами". Президент Трамп також зателефонував на Міжнародну космічну станцію з Космічного центру Джонсона НАСА в Х'юстоні. Американське космічне агентство НАСА у червні оголосило про чотирьох астронавтів, які братимуть участь у місії "Артеміда III", що є наступним кроком у планах повернення астронавтів на поверхню Місяця. НАСА співпрацює з приватними компаніями Blue Origin і SpaceX, кожна з яких будує посадковий апарат, а випробування відбудуться на низькій навколоземній орбіті у 2027 році. Загальна місія триватиме близько двох тижнів. НАСА розробила програму "Артеміда" для тестування елементів, необхідних для безпечної посадки астронавтів на Місяць, з планом провести це вже у 2028 році.

VOA Ukrainian

Президент США Дональд Трамп у четвер підписав указ, яким перейменовує озеро Онтаріо на озеро Америка для використання на федеральному рівні. Указ доручає Міністерству внутрішніх справ та Раді США з географічних назв протягом 30 днів оновити Інформаційну систему географічних назв (GNIS) і прибрати федеральні згадки про озеро Онтаріо. У ремарках в Овальному кабінеті Трамп заявив, що зміна набуває чинності "негайно". За інформацією Білого дому, директор Геологічної служби США (USGS) пізніше того ж четверга повідомив, що відомство вже застосувало нову назву у своїх офіційних електронних документах, а друковані матеріали будуть оновлені найближчими днями. Президент Трамп підписав цей указ на тлі загострення торговельних суперечок між США та Канадою. У своїй промові Трамп заявив, що Канада "довгий час обманювала нас у торгівлі" і що "ми захищаємо Канаду задарма". "У середньому за минулі 15 років ми втрачаємо понад 60 мільярдів доларів на рік, утримуючи Канаду. Ми просто більше не можемо так продовжувати. Ми любимо канадський народ. Не думаю, що їхні представники виконують свою роботу належним чином", — додав він. Трамп також сказав, що вже давно думав про зміну назви озера. "Як ви знаєте, ми взяли те, що називалося Мексиканською затокою, змінили назву, і тепер її вже цілком звично називають Американською затокою". Майже 52% поверхні озера розташовано в Канаді, решта — у штаті Нью-Йорк. Губернаторка Нью-Йорка Кеті Гокул , демократка, написала, що її штат не використовуватиме нову назву. Прем'єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що назва озера існувала ще до утворення обох країн. "Цій назві понад 400 років, вона з'явилася ще до Конфедерації Канади та Декларації незалежності Сполучених Штатів Америки, — сказав Карні у своїй заяві. — Ми знаємо, що Америка змінюється. Змінюються їхні торговельні відносини, зовнішня політика, національні пам'ятки, гідроніми". Він додав, що канадці як називали це озеро Онтаріо раніше, так називатимуть нині, і в майбутньому. Указ Трампа з'явився після зриву торговельних переговорів між США та Канадою у п'ятницю, 21 серпня. Вже в суботу Сполучені Штати запровадили 50-відсоткові мита на канадські товари на суму 20 мільярдів доларів, включно з вином, цементом, молочною продукцією, меблями, спортивним інвентарем та одягом. Міністерство фінансів Канади у вівторок повідомило, що її зустрічні мита у розмірі 15%, 25% або 50% на американські товари на суму 27,6 мільярда доларів набудуть чинності 8 вересня і охоплюватимуть сталь, молочну продукцію, побутову техніку, сільськогосподарське обладнання, папір та електроніку. Міністр фінансів Франсуа-Філіп Шампань заявив, що Оттава реагує "пропорційним, цілеспрямованим і стратегічним чином". У понеділок Трамп написав у Truth Social, що з 1 січня 2027 року мита на канадські автомобілі, автозапчастини та сталь зростуть до 50%.